Археологія та стародавня історія Уманського району

Трипільська кераміка

Трипільська кераміка

В Уманському районі Черкаської області городища є у селах Іванівка, Косенівка, Максимівка, Пугачівка, Рижавка, Старі Бабани, Степківка. Про можливі городища говорять назви сіл Городецьке та Городниця. В селах Доброводи, Оксанин, Рогова, Сушківка, Ятранівка є залишки великих трипільських міст, які, можливо, теж були укріпленими.

Contents

Село Антонівка

Черняхівське поселення – на правому березі ріки Синиці на городах над ставом. Довжина селища доходить до півтора кілометри.

Трипільське поселення – на правому березі ріки Синиці на городах південно-західної околиці села.

Село Аполянка

Поселення в Аполянках

Поселення в Аполянках

Трипільське поселення – на лівому березі ріки Ревухи навпроти села. Займає великий мис, який спускається язикоподібним виступом в долину Ревухи. З півночі мис обмежений глибоким яром, на одній з ділянок якого – вапняковий кар’єр. За яром, на підвищенні – широколистяний ліс (Цимбальський). Зі сходу мис переходить в плато. В північній та південній частинах мису проходять польової дороги. Ближче до річки мис перетинає грунтова дорога зі стовпами лінії електропередач. На площі поселення знаходиться два, середньої висоти, кургани. Площа поселення складає сто гектарів.

Черняхівське поселення – на правому березі ріки Ревехи, на полі між Бабанкою і Аполянкою протягом одного кілометра і продовжується на городах села Аполянки.

Черняхівське поселення – в селі на городах на правому березі ріки Ревухи. Довжина біля 500 метрів, ширина – 200 метрів.

Черняхівське поселення – на північ від села, на правому березі ріки Ревухи, довжина біля 500 метрів, ширина – 200 метрів.

Черняхівське поселення – на північ від села, на правому березі ріки Ревухи біля села Добровод. Тут три балки зливають в одну і на мисі, який утворений двома балками (ближче до Аполянки), на невеликій ділянці довжиною до 300 метрів.

Село Бабанка

Трипільське поселення – на лівому березі ріки Ревухи в 7,5 кілометрах від Добровод. Черняхівське поселеня – в південно-східній частині села і частково на полі на правому березі ріки Бутової, лівої притоки ріки Ревухи. Загальна довжина біля 800 метрів.

Черняхівське поселення – на лівому високому березі ріки Бутової навпроти попереднього поселення в молодому колгоспному саду.

Черняхівське поселення – на правому березі ріки Ревухи, на городах північно-західної частини села. Починаючи від мосту 700 на 250 метрів.

Село Берестівець

Трипільське поселення – на мису, що утворений двома балками, які йдуть з півдня до правого берега ріки Берестівчика (Бабанський Яр) паралельно дорозі Умань-Берестівець.

Село Вільшана Слобідка

Трипільське поселення – в західній околиці села. Займає мис, утворений злиттям двох струмків в одну праву притоку ріки Ятрані. На території поселення знаходиьтся сучасне кладовище і частково перекривається забудовою села. Площа поселення приблизно 30 гектарів.

Черняхівське поселення – в двох кіломекрах від села, на полі на правому березі ріки Ятрань навпроти села Вільшанки, довжина – 400 метрів.

Село Вільшанка

Трипільське поселення – на лівому березі ріки Ятрань між селами Вільшанка та Острівецю.

В селі на городах на лівому березі ріки Ятран – черняхівське поселення довжиною біля одного кілометра.

На лівому березі ріки Ятрань на полі між селами Вільшанкою і Дубовою – черняхівське поселення розмірами 200 на 50 метрів.

Село Геренжівка

Поселення V – VII століть – в околицях Геренжівки, на першій надзаплавній тересі лівого берега ріки Уманки на площі 200 на 50 метрів.

Поселення V – VII століть – дещо нижче попереднього, біля моста, на першій лівобережній терасі, яка зайнята присадибними ділянками.

Трипільське поселення – в околиці села, на лівому березі ріки Дмитрушки.

Черняхівське поселення – на правому березі ріки Уманки, на городах, у північно-західній частині села, розміри – 800 на 150 метрів.

Черняхівське поселення – на полі біля південної околиці села на високому лівому березі балки, яка впадає в вигин ріки Уманки між селами Геренжівка і Гроздів.

В селі є черняхівське поселення.

Поселення доби бронзи білогрудівської культури – на околиці села і на полі в бік села Піковець на лівому березі ріки Уманки..

На правому березі ріки Уманки в урочищі Гродзевський Яр в бік села Дмитрушки на віддалі півтора кілометри – черепки і цегла.

На лівому березі ріки Дмитрушки навпроти урочища Шпиль в місті, де в ріку впадає струмок Малий Дмитрушківський – черепки.

Село Городецьке

Поселення V – VII сотліть – в південно-східній частині села, вздовж першої пологої тераси правого берега ріки Уманки, на площі 200 на 40 метрів.

Трипільське поселення Городецьке І – на лівому березі ріки Уманки на межі з селом Кочубіївкою.

Трипільське поселення Городецьке ІІ – на лівому березі верхів’я струмка Погрибної в урочищі Звіринець.

Черняхівське поселення – на лівому березі ріки Уманки на захід від гирла впадаючої в неї ріки Олександрівки. Довжина – трохи більше 350 метрів.

Черняхівське поселення – в урочищі Карпівка.

Черняхівське поселення – на полях, що межують з полями села Кочубіївка.

Черняхівське поселення – у лісі Погрібна і на полях колгоспу, в напрямку до балки, в напрямку до лісу Шелеста. На обох берегах балки, площа біля 40 гектарів.

Поселення раннього залізного віку – в 1,5 кіометрах на північний захід від села в урочищі Олександрівка.

Поселення 17 століття – в урочищі Кіндзерських.

Поселення доби бронзи – біля потічка Хутірка (притока Уманки) на правому березі.

Село Городниця

Трипільське поселення – на правому березі ріки Ятрань в південно-західній частині села на території саду и прилеглому із заходу поля. Площа поселення становить біля 25 гектарів.

Черняхівське поселення – на лівому березі ріки Ятрань в центральній частині села, розміри – 400 на 200 метрів.

Черняхівське поселення починається в 350 метрах на південь від попереднього на лівому березі ріки Ятрань.

Черняхівське поселення – на городах східної околиці села на лівому березі Ятрані, довжина понад триста метрів.

Черняхівське поселення – на полі на лівому березі ріки Ятрань в одному кілометрі на захід від автостради Київ-Одеса.

Черняхівське поселення – на північно-східній околиці села в бік села Ладиженки, а також на території саду.

Село Гроздів

Черняхівське поселення – на правому березі ріки Уманки на городах. Дожиною два кілометри.

Черняхівське поселення – на лівому березі ріки Уманки біля кінця північно-східної околиці села. Зрідка зустрічається кераміка черняхівської культури.

Село Громи

Черняхівське поселення – у громівському лісі у 102 кварталі.

Неолітичне поселення – у східному напрямку від села, за птахофермою, біля ставка.

Село Дмитрушки

Черняхівське поселення – у північно-східному напрмяку від села між двома ставками.

Черняхівське поселення – на північ від села біля північного ставу.

Черняхівське поселення – відразу за східною околицею села на полі (урочище Левади Рижого).

Черняхівське поселення – в двох з половиною кілометрах на схід від села на полі, на мису при верхів’ї балки, яка впадає в рік Дмитрушку. Довжина поселення – біля 400 метрів.

Черняхівське поселення – на території села.

Трипільське поселення – в південно-західній частині села в урочищі Камінна 2, площа поселення складає біля одного гектара.

Трипільське поселення – у північно-західній частині села.

Село Доброводи

Трипільське місто біля села Доброводи

Трипільське місто біля села Доброводи

У південно-західній частині села на великому мисі, в його центральній частині – трипільське поселення площею 250 гектарів. Частина поселення перебуває під сучасною забудовою села, а через його північну частину проходить траса Умань-Черкаси, справа якої знаходиться кладовище.

В Доброводах – черняхівське поселення.

Трипільське поселення – в 4,6 кілометрах в напрямку до Тального, у неглибокій балці, справа від дороги.

Село Дубова

Трипільське поселення – в північній околиці села на мисі, що утворений долиною ріки Ятрань (на лівому березі ріки Ятрань). Кінцівка мису зайнята забудовою села. Площа поселення становить біля шести гектарів.

Черняхівське поселення – на правому березі ріки Ятрань на городах північно-західної частини села вздовж берега водосховища ГЕС, починаючи від плотини.

Село Заячківка

Черняхівське поселення – на правому березі ріки Ятрань на городах північно-східної частини села. На ньому, трохи на схід, розміщене відоме трипільське поселення села Сушківка розмірами 500 на 150 метрів.

Трипільське поселення – за східною околицею села на правому березі ріки Ятрань в бік гирла ріки Уманка.

Село Іванівка

Трипільське поселення – за північно-західною околицею села.

На околиці Іванівки – трикутне городище периметром 920 метрів. На території шкільного подвір’я – ознаки городища.

Село Колодисте

Трипільське поселення – в селі на території, яка зайнята цегельним заводом.

Черняхівське поселення – на схилах берегів річки, прилеглих до цегельного заводу.

Черняхівське поселення – на надзаплавній терасі на лівому березі ріки Синюхи.

Черняхівське поселення – поблизу села, на мису поміж балок, біля двох курганів.

Село Коржова

Трипільське поселення – в північно-східній околиці села на мисі, який утворений лівим берегом ріки Ятрань і правим берегом ріки Ревуха у місці їх злиття. Площа поселення становить біля 20 гектарів.

Село Коржова Слобідка

Трипільське поселення – в південній околиці села на мисі правого берега струмка (притока ріки Ятрань), площа – 16 гектарів.

Черняхівське поселення – в одному кілометрів на південь від села в урочищі Циванівське поле.

Село Косенівка

Косенівське трипільське поселення

Косенівське трипільське поселення

Трипільське поселення – на правому березі ріки Герасимівка, на південному заході і заході від села, в урочищі Бабаночка, на мисоподібному виступі плато, яке обмежене з трьох сторін природними кордонами – балками та заболоченою заплавою ріки Гаврилівки. Площа поселення біля 120 гектарів.

В селі – чотирикутне городище 320 метрів в периметрі.

Село Кочержинці

Трипільське поселення в урочищі Шульгівка в Кочержинцях

Трипільське поселення в урочищі Шульгівка в Кочержинцях

Трипільське поселення – на північ від села. Займає мис високого плато над правим берегом ріки Паланки, біля ставу Шульгівка. Загальна площа поселення складає біля 100 гектарів.

 

Трипільське поселення – в урочищі Паньківка на північний схід від села, по обох боках грунтової дороги з Умані. Площа поселення становить біля тридцяти гектарів. Поселення частково зайняте лісом Синицького лісгоспу, частково – полями села Кочержинець.

Трипільське поселення в урочищі Паньківка в Кочержинцях

Трипільське поселення в урочищі Паньківка в Кочержинцях

Село Кочубеївка

Ранньослов'янське поселення у Кочубеївці

Ранньослов’янське поселення у Кочубеївці

Поселення V – VII століть – вздовж східної околиці села, на правому березі ріки Уманки, в урочищі Левада.

Черняхівське поселення – на полі, в урочищі Степок, в п’яти кілометра у напрямку до села Мала Іванівка, на лівому березі ріки Уманки, можливо, озела, довжина поселення – до двох кілометрів.

Черняхівське поселення – на північ від Олександрівського водосховища на правому березі ріки Олександрівки. Протяжність – біля одного кілометра. На протилежному, східному березі – поселення черняхівської культури села Родниківка.

Село Краснопілка

Черняхівське поселення – в урочищі Чорна Балка. Поселення з обох боків стовбової дороги Умань – Краснопілка, довжина – 600 метрів. Вище 500 метрів від поселення черняхівської культури села Дмитрушки (яке біля північного ставу).

Поселення трипільської та черняхівської культр – на полі, відразу за центральною частиною південної околиці села на розвилці струмка, який впадає в селі в ріку Ревуху, на захід від автомагістралі Одеса-Київ, на другому мисі лівіше від дороги, яка веде до Краснопілки. На підвищеному плато – сліди трипільського поселення, а ближче до ріки – черняхівське, довжиною один кілометр.

В селі є два поселення черняхівської культури.

В бік села Пугачівки, за півтори кілометри, не доходячи до хутора Пеньківка – уламки глиняного посуду.

Село Ладижинка

Трипільське поселення – на правому березі ріки Ятрань, в південно-східній околиці села на городах селян.

Черняхівське поселення – на городах північної околиці села на обох берегах ріки Ропотушки, довжина – біля семисот метрів.

В Ладижинці – два черняхівських поселення.

Село Любашівка (в складі села Юрківка)

Трипільське поселення – на лівому березі ріки Синиці біля дороги при в’їзді в село з Умані.

Черняхівське поселення – на городах південно-східної частини села на лівому березі ріки Синиці. Довжина біля півкілометра.

Село Максимівка

Черняхівське поселення – на берегах ріки Синиця.

Черняхівське поселення – на лівому березі Синиці за півкілометра на схід від села.

Городище 14 – 17 століть – за два кілометри від села у Поповому лісі, форма квадратна, 125 метрів у периметрі.

Село Оксанин

Трипільське поселення у селі Оксанин

Трипільське поселення у селі Оксанин

Трипільське поселення – на околиці села Небелівка в бік села Оксанин на городах селян і на полях. Воно частково займає трикутний в плані мис, утворений злиттям двох струмків на правому березі ріки Небелівка, лівої притоки Ятрані, площа триста гектарів.

Черняхівське поселення – на південно-східній околиці села Небелівка в бік села Підвисоке на обох берегах струмка.

Черняхівське поселення – на правому березі ріки Небелівки, лівої притоки ріки Ятрань, біля дороги Умань-Торговиця, протяжність поселення біля двох кілометрів.

Окрема кераміка черняхівської культури – в 350 кілометрах від моста дороги Умань-Торговиця, неподалік від мису.

Село Острівець

Трипільське поселення – на схід від південної околиці села, на лівому березі долини струмка, що зліва впадає в ріку Ятрань, площа поселення становить біля дев’яти гектарів.

Черняхівське поселення на правому березі ріки Ятрань на городах по всій протяжності села, до півтори кілометри.

Черняхівське поселення – на полі за південною околицею села, на правому березі ріки Ятрань, неподалік від балки, яка відокремлює село від поля, тут зрідка трапляється черняхівська кераміка.

Черняхівське поселення – на лівому березі ріки Ятрань, на північ від впадіння ріки Небелівки, тут зрідка попадається кераміка черняхівської культури.

Село Паланка

Трипільське поселення Паланка І – за південно-східною околицею села на правому березі ріки Паланки в бік Бандуриного лісу (урочище Прогори).

Трипільське поселення Паланка ІІ – на лівому березі ріки Паланки біля її верхів’я в урочищі Гоїнка.

Трипільське поселення Паланка ІІІ – в центрів села на лівому березі ріки Паланки.

Черняхівське поселення – на полі, на правому березі ріки Уманки, по сусідству з четвертою виробничою ділянкою Уманського сільськогосподарського інституту.

Черняхівське поселення – біля 400 метрів на захід від попереднього поселення, на лівому березі ріки Паланки напроти впадіння в неї ріки Кочержинки – тут зрідка трапляється кераміка черняхівської культури.

Черняхівське поселення – біля верхів’я ріки Хутірної, яка впадає в село Городецьке в ріку Уманку з заходу. На лівому березі цього струмка на мису слабовираженої балки – зрідка зустрічається кераміка черняхівської культури.

Село Піковець

Поселення чорноліської культури Піковець 6 – на полі села Піківці, що направлене на північний схід до правого берега ріки Дмитрушки поблизу узлісся білогрудівського лісу, 150 метрів від берега.

Трипільське поселення – в північно-східній околиці села, за Білогрудівським лісом, біля потічка, який витікає з села Дмитрушки, в напрямку села Гережівки, в урочищі Саліївка.

Черняхівське поселення – в урочищі Саліївка за один кілометр у напрямку до урочища Попова Криниця.

Черняхівське поселення – на південь від села Дмитрушек, не правому березі ріки Малі Дмитрушки, в 300 метрах на схід від околиці Білогрудівського лісу. Довжина понад один кілометр, ширина – біля 250 метрів.

Село Полянецьке

Черняхівське поселення – біля дороги Умань – Полянецьке, при в’їзді в село.

Село Посухівка

Черняхівське поселення – на правому березі ріки Синиці на городах в південно-західній частині села з боку села Антонівки.

Село Пугачівка

Трипільське поселення – в північній околиці села на правому березі ріки Ревуха в урочищі «Горб коло пана». Починаючи від Козячого яру до яру, який межує з урочищем Пеньківка. Площа поселення – біля 20 гектарів.

Черняхівське поселення – на полі на правому березі ріки Ревухи на північний захід від села в урочищі Козячий Яр.

Черняхівське поселення – на лівому березі ріки Ревухи майже навпроти попереднього протягом 700 метрів при ширині до 200 метрів.

В лісі – невелике кругле городище в урочищі Змійовина.

Село Рижавка

Черняхівське поселення – в селі, на лівому березі ріки Ятрань, на північ від шосе Ладижинка – Колодисте, в напрямку до могильника в урочищі Козовий Яр (на околиці села в бік Умані). Простежене на відстані 800 метрів.

Черняхівське поселення – на правому березі ріки Ятрань в південно-західній частині села, на городах, трохи нижче садиби школи і сільради, протягом одного кілометра.

Черняхівське поселення – на полі за південно-західною околицею села, на правому березі ріки Ятрань. Довжина його в бік села Городниці – біля 800 метрів (закінчуєтья біля урочища Вила).

Черняхівське поселення – на правому березі ріки Ятрань на городах, на північно-західній околиці села в селі Визначок, довжина – біля 600 метрів.

В селі – черняхівське поселення.

В селі, на правому березі потічка, що впадає в Ятрань – сліди городища у вигляді малопомітного рову і валу. За розповідями місцевих жителів в селі колись була фортеця.

Село Рогова

Трипільське поселення в урочищі Перегонівка в селі Рогова

Трипільське поселення в урочищі Перегонівка в селі Рогова

Трипільське поселення площею декілька десятків гектарів – у північно-східному напрямку від села Перегонівка в бік лісу на правому березі ріки Ятрань, над глибокою балкою в урочищі Сирацьке.

Село Родниківка

Трипільське поселення Родниківка І – на лівому березі біля верхів’я ріки Олександрівки на Чопенковому Полі.

Трипільське поселення Родниківка ІІ на лівому березі ріки Кам’янки в селі, нижче садиби школи.

Черняхівське поселення в селі на городах, на обидвох берегах ріки Кам’янки. На правому березі довжина поселення простежена на відстані до одного кілометра, а на лівому, більш підвищеному, до 500 метрів (тут же сліди трипільської культури – дивіться попереднє).

Черняхівське поселення – на полі на лівому березі ріки Олександрівки, довжина 700 метрів (навпроти поселення села Кочубеївки).

В селі – два черняхівських поселеня.

Село Ропотуха

Черняхівське поселення – на полі, на лівому березі струмка Долинного, правої притоки ріки Ропотушки, приблизно в 1,5 кілометрах від села Фурманки.

Черняхівське поселення – у верхів’ї струмка Долинного, де він ділиться на три рукава, утворюючи розвилку (урочище Вила), на обох берегах.

Село Свинарка

Черняхівське поселення – на правому березі ріки Свинарки на городах колгоспників. Починається від плотини ставу, через яку проходить дорога на лівий берег ріки.

Невелика частина черняхівського поселення знаходиться на крайніх городах північно-східної околиці села, на правому березі ріки Свинаки, яка тут розливається. Сліди поселення простежені по обидвох берегах, але основна частина знаходиться на полі.

Невелика частина черняхівського поселення знаходиться на крайніх городах північно-східної околиці села, на правому березі ріки Свинака, яка тут роздвоюється. Сліди поселення простежені по двох берегах, але основна частина знаходиться в полі.

Черняхівське поселення – один кілометр на північ від чсела з обох боків струмка Руда.

Село Собківка

Скіфське поселення біля села Собківка

Скіфське поселення біля села Собківка

Поселення V – VII століть нижче греблі, якою йде дорога до південного кутка села, на городах лівого низинного берега струмка.

Черняхівське поселення – на полі з обидвох берегів ріки Сушківки, по боках дороги, яка веде з села до шоссе Умань – Сушківка, довжина біля одного кілометра. Особливо багато уламків посуду на лівому березі, на північний захід від дороги.

Черняхівське поселення – в 500 метрах від попереднього на лівому березі Собківки біля її верхів’їв. Тут балки утворюють мис – зрідка зустрічається кераміка черняхівської культури.

Черняхівське поселення – на правому березі струмка Собківка, починаючи від одного кілометра від північно-західної околиці села Степківки.

Поселення трипільської культури та доби бронзи Собківка І – на північ від північно-західного краю села за кладовищем.

Трипільське поселення Собківка ІІ – на правому березі безводного верхів’я струмка – притоки ріки Сушківки, нижче місця, в якому цей струмок перетинає шосе з Умані на Сушківку.

Поселення ранньозалізного віку – на північно-східній околиці села Собківка, на правому високому березі протікаючого тут струмка і тягнеться вздовж його схилу на 500 метрів і вверх по пологому схилу підвищення на 200 метрів.

Село Старі Бабани

Трипільське поселеня у Старих Бабанах

Трипільське поселеня у Старих Бабанах

Трипільське поселення – в районі села на лівому березі ріки Ревухи.

Трипільське поселення – на околиці села в бік села Вікторівки на прилеглих до ріки Бабанки садибах, площа 50 гектарів.

Черняхівське поселення – в селі на городах на лівому березі ріки Підзмінної і біля її впадіння на садибі.

Черняхівське поселення – на полі в урочищі Хрощовка на лівому березі ріки Ревухи.

Черняхівськепоселення – навпроти попереднього на правому березі ріки. Починаючи від крайньої хати на березі Ревухи і в напрямку до вигину, довжина більше 350 метрів.

Черняхівське поселення – на правому березі ріки Підзмінної, в урочищі Ваканець, розміри – 500 на 250 метрів.

Городище 17 – 18 століття прямокутної форми розмірами 110 на 100 метрів, оточене валом висотою до чотирьох метрів. З північного боку зберігся розкат – майданчик для гармат. Дитинець має форму прямокутника (74 на 35 метрів), оточений з трьох боків ровом і валом. В 19 столітті біля городища була церква.

Село Степківка

Трипільське поселення – на лівому березі ріки Ятрань, за північно-східною околицею села.

Черняхівське поселення – на городах, на лівому березі ріки Собківки, неподалік від її впадіння, розміри 500 на 100 метрів.

Городище – на високому березі ріки Ятрань.

Село Сушківка

Трипільське поселення біля села Сушківка

Трипільське поселення біля села Сушківка

Трипільське поселення – в одному кілометрів від села на мису в урочищі Розкопана Могила, мис утворений вигином русла ріки Ятрань, і зі сходу обмежений довгим яром. Площа пам’ятки становить біля ста гектарів.

Черняхівське поселення – з обох боків ріки Уманки, починаючи з північного боку околиці села.

Черняхівське поселення – на лівому березі ріки Уманки в селі в 500 метрах нижче від попереднього, довжина 500 метрів.

Село Танське

Черняхівське поселення – на полі, на правому березі ріки Куца, біля її верхів’я.

Черняхівське поселення – на території колгоспного саду, на правому березі ріки Куца.

Село Текуча

Трипільське поселення Текуча І – за південно-східною околицею села на мисі, утвореному розгалуженням ріки Текучої.

Трипільське поселення Текуча ІІ – за північною околицею села на лівому березі ріки Ятрань.

Черняхівське поселення – на лівому березі ріки Ятрань, на городах, вздовж всього села, не менш як півтора кілометри.

Черняхівське поселення – за півкілометра від села в напрямку села Ятранівки на правому березі.

Село Томашівка

Черняхівське поселення – в селі на правому березі ріки Ятрань, довжина понад один кілометр.

Черняхівське поселення – за селом на правому березі Ятрані поблизу її витоку, довжина біля чотирьохсот метрів.

Черняхівське поселення – на лівому березі глибокого яру, який впадає з північного сходу в Ятрань, на полі біля південно-західної околиці села.

Трипільське поселення – в південній частині села на мисі між правим берегом ріки ятрань і лівим берегом її правої притоки. Майже вся площа поселення (біля 150 гектарів) зайнята сучасною забудовою села.

Місто Умань

Чорноліське поселення в Умані

Чорноліське поселення в Умані

Поселення чорноліської культури Умань-20 – на північний схід від Умані, на лівому березі ріки Уманки, на схід від автомагістралі Київ-Одеса, між Бородачевим і Гонтовим яром. На цьому поселенні залишки жител виразно виділяються тільки на мисі, що ближче до автомагістралі, хоч є вони й далі, над заплавою Уманки, аж до Гонтового яру. Окремі уламки кераміки зустрічаються на відстані біля 400 метрів від берега. Також на східному мисі, довжиною біля 500 метрів. Також є залишки давньоруських жител, поодинока кераміка черняхівської культури.

Поселення черняхівської культури в урочищі Піківець та VI – ІХ століть – на схід від Гонтового яру (уламки кераміки черняхівської культури поодинокі). Довжина – 660 метрів.

Черняхівське та пеньківське поселення Піківець

Черняхівське та пеньківське поселення Піківець

Поселення V – VII століть Умань-2 (на карті до попереднього поселення), навпроти Гонтового яру, на мисі при впадінні струмка, довжина понад триста метрів.

Поселення чорноліської культури Умань-19 (дивіться карту до Умань-20).

Поселення трипільської культури та V – VII століть – на відстані біля двох кілометрів від ріки Уманки, на досить високому лівому березі струмка, на території старого саду колишньої уманської артілі «Зірка» – тут є сліди стародавнього житла. Поселення черняхівської культури та ранньослов’янського часу – за два кілометри на північний схід.

Поселення ранньозалізного віку та V – VII століть – за південною околицею Звенигородського передмістя, при впадінні струмка котломиївки в ріку Паланку, на відстані 250 метрів від автостради Київ – Одеса, тут виявлено залишки трьох жител.

Поселення V – VII століть – за північно-західною околицею Іванівського передмістя, на території Зеленого господарства комунгоспу, на лівому березі струмка Погрибний при впадінні його в ріку Уманку (тепер – верхів’я Осташівського ставу), на мисі понад широкою заболоченою заплавою. Вище по берегу струмка – сліди білогрудівського поселення.

Трипільське поселення Умань І – в районі ТЕЦ.

Трипільське поселення Умань ІІ – на правому березі ріки Уманки нижче цегельні навпроти Гонотвого яру.

Трипільське поселення Умань ІІІ – на лівому березі ріки Уманки нижче гирла ріки Олександрівки.

Черняхівське поселення – на надзаплавній терасі на правому березі ріки Уманки, починається від впадіння Сухого Яру і доходить до споруд цегельного заводу «Будматеріал», площа – 800 на 150 метрів.

Черняхівське поселення на протилежному правому березі навпроти попереднього поселення на ділянці Уманського педагогічного інституту, в саду, зрідка – кераміка черняхівської.

Черняхівське поселення – в Новій Умані, в передмісті міста, на високому скалистому березі при впадінні ріки Каменки в ріку Уманку.

Поселення давньоруського часу – в урочищі звірки.

Поселення черняхівської культури – в двох кілометрах на захід від міста на лівому березі ріки Паланки в урочищі Коробанівка.

На полі, прилеглому до дендропарку в урочищі Грибок – уламки посуду.

Біля греблі на околиці Умані в урочищі Карпівка – уламки посуду.

На правому березі Уманки між автострадою і Звіринецьким лісом – уламки посуду.

Село Фурманка

Трипільська культура Фурманка І – на правому березі ріки Ропотухи в селі, в районі школи.

Трипільське поселення Фурманка ІІ – на лівому березі ріки Ропотухи на полі між селами Фурманка і Ладижинка.

Черняхівське поселення – на правому березі струмка Долинного, який впадає в селі в ріку Ропотушку. Поселення розміщено частково в селі на городах і частково на полі, до урочища Лиса Гора, розмір – 1000 на 200 метрів.

Черняхівське поселення – на городах південно-західної околиці села на правому березі ріки Ропотушки за 700 метрів від попереднього поселення – зрідка трапляється кераміка черняхівської культури.

Черняхівське поселення – на полі біля північно-західної околиці села Ладижинки. Тут зпівнічного заходу в ріку Ропотушку впадає струмок. На лівому березі Ропотушки на північ від впадіння балки і далі вздовж балки протягом понад одного кілометра.

Село Черповоди

Трипільське поселення Черповоди І – в північній околиці села. Займає мис, утворений правим берегом ріки Ятрань і лівим берегом балки зі струмком, який впадає зліва в Ятрань. Південна частина поселення зайнята сучасною забудовою села. Площа поселення складає біля 15 гектарів.

Поселення Черповоди ІІ трипільської культури – біля середини правобережної частини села на мисі, що утворений правим берегом ріки Ятрань і правим берегом глибокої балки. Площа поселення складає біля одного гектара.

Черняхівське поселення на полі на північ села Черповод, на відстані біля трьох кілометрів, в урочищі Попів хутір на обох берегах.

Черняхівське поселення на полі, на лівому високому березі ріки Черповодки, напроти кінця північно-західної околиці села – зрідка кераміка черняхівської культури.

Село Шарин

Поселення трипільської культури, доби бронзи, ранньозалізного віку Шарин 3 – на північно-західній околиці села Шарин, воно займало середню частину мису, витягнутого у напрямку північний захід – південний схід. З північного сходу мис обмежений струмком з крутими берегами, який впадає у Ятрань. Інша сторона мису похило спускається до неглибокого яру, площа до чотирьох гектарів. З півночі на південь через територію пам’ятки проходила автодорога Київ-Одеса.

Поселення трипільської культури та ранньозалізного віку Шарин І – на північний схід від поселення Шарин 3 через яр зі струмком.

Поселення доби бронзи Шарин 2 – на схід від Шарин 1 через дорогу.

Трипільське поселення на плато – за 500 метрів на північ від села. Край поселення перетинається автошляхом Київ-Одеса, на схилах глибокої, вкритої лісом, площа поселення становить біля 30 гектарів.

Село Юрківка

Трипільське поселення – в північній частині села на мисі, що утворений правим берегом ріки Синиця та лівим берегом її правої притоки. Увесь мис зайнятий сучасним селом.

Черняхівське поселення в селі, на правому березі ріки Синиця. Починається воно відразу від дороги Умань-Юрківка і йде вниз по течії ріки до витоку балки Попів Став, довжина біля 1,5 кілометрів.

Черняхівське поселення – на лівому березі ріки Синиці, на городах. Воно починається біля кам’яного кар’єру, біля греблі ставу, довжина – 800 метрів.

Поселення трипільської та черняхівської культур – на високому березі балки, за якою знаходиться село Любашівка.

Село Ятранівка

Трипільське поселення у Ятранівці

Трипільське поселення у Ятранівці

Чорноліське поселення Громи розташоване на полі (урочище Журбинка), на правому березі ріки Ятранки, що впадає в ріку Ятран в центрі села Ятранівки.

Чорноліське поселення – до Ятраки з півдня з боку лісу підходить балка зі струмком (на ятранці є ставок, другий від автомагістралі Київ – Одеса). Довжиною 400 метрів, вздовж лівого берега балки нараховується 13 житлових плям, розташованих двома рядами.

Трипільське поселення Ятранівка І – на відстані приблизно 1,5 кілометрів від південної околиці села Ятранівка, на лівому березі ріки Ятрань. Місцевість у плані має форму трикутника, основою орієнтованого на південний захід. З півночі територію пам’ятки обмежує струмок, із заходу – глибокий яр, порослий лісом, зі сходу – заплава річки, нині перетворена на ставок. Поселення займає схили та невисоке плато над річкою. Його площа – біля 50 гектарів.

Трипільське поселення Ятранівка ІІ – в центрі села на лівому березі ріки Ятрань.

Черняхівське поселення – на полі на лівому березі ріки Ятрань. Починаєтьяс біля устя правого берегу ріки Шаринки, розмір – 400 на 150 метрів.

Черняхівське поселення – біля самого центру, неподалік устя ріки Псярівки, яка впадає в ріку Ятрань з північного заходу – тут інколи трапляється черняхівська кераміка.

Черняхівське поселення – на відстані біля 1,5 кілометрів від північно-західної околиці села Ятранівки на полі, на правому березі ріки Журбинка, тут зрідка трапляється черняхівська кераміка.