Археологія та стародавня історія Немирівського району

Городище та монастир біля села Вовчок

Вали біля села Вовчок

В Немирівському районі Вінницької області городище є у населених пунктах Брацлав, Вища Кропивна, Вишківці, Вовчок, Глинянець, Гута, Джуринці, Дубовець, Кароліна, Коржівка, Криківці, Кудлаї, Марксове, Мельниківці, Немирів, Ометинці, Райгород, Сажки, Салинці, Селевинці, Скрицьке, Слобідка, Стрільчинці, Червоне, Юрківці, Яструбиха. Найголовнішим городищем є Немирівське, яке є великою скіфською фортецею і пам’яткою національного значення.

Contents

Село Байраківка

На північ від Байраківки – трипільське поселення.

На захід від Байраківки – поселення трипільської культури.

На північний захід від Байраківки – поселення бронзового віку.

На північ від Байраківки – поселення скіфської культури VI – IV століть до нашої ери.

Село Боблів

На схід від села Боблів, в урочищі Горб – трипільське поселення.

На захід від Боблева – поселення трипільської культури.

Село Бондурівка

На південь від Бондурівки – трипільське поселення.

На схилі лівого берега струмка біля села Бондурівки – поселення черняхівської культури.

Селище міського типу Брацлав

Замок Брацлав

Замок та міські укріплення у Брацлаві

На західній околиці Брацлава – трипільське поселення.

На південь від Брацлава – поселення трипільської культури.

На західні околиці Брацлава – трипільське поселелення.

На північний схід від Брацлава – поселення бронзової доби.

Брацлав городище

Городище у Брацлаві

На східній околиці селища Брацлав, на високому скелястому мису, який утворений Південним Бугом і невеликою річкою Пацівкою давньоруське городище, яке було також замком 15 століття. Майданчик замчища діаметром біля 50 метрів підковоподібної форми, має досить значний уклін у бік річки, укріплений валом, що оточує городище з трьох боків, окрім північного боку. Висота валу з напільного боку дорівнює 5 метрів, ширина у підошві – 10 метрів. З напільного боку від поселення замчище відділяє одна лінія валу і глибокий і широкий рів. Північна частина замчища руйнується осипом, а з південно-західного боку є городи і будівлі. На схід і південь від замчища розташоване велике поселення, яке тягнеться більш, як на один кілометр. З півночі і сходу поселення обмежується стрімким берегом Південного Бугу і широким та глибоким яром. По краю берега і західному схилу яра, певно, проходив вал, який захищав селище.

Також в Брацлаві є ще одне давньоруське городище.

Село Бугаків

В 500 метрах на схід від Бугакова, на плато вздовж безіменного струмка – поселення VI – VII століть розмірами 300 на 150 метрів.

В селі Бугаків є поселення доби бронзи.

Село Будки

В Будках є трипільське поселення.

Село Велика Бушинка

Біля дороги на село Шолудьки біля моста на плато в урочищі Бушинецьке – поселення V – VII століть.

Село Вигнанка

Трипільське та середньовічне поселення – на північ від Вигнанки, на правому березі ріки Південний Буг, площа 250 на 100 метрів.

Між селами Паланка і Вигнанка на південному схилі надзаплавної тераси – черняхівське поселення.

Село Вища Кропивна

На схід від Вищої Кропивної – скіфське поселення.

В селі – поселення скіфської культури.

В Вищій Кропивній – зарубинецьке поселення.

На схід від Вищої Кропивної – давньоруське городище.

Село Вишківці

На південь від Вишківців – трипільське поселення.

В Вишківцях – поселення доби бронзи, скіфського часу давньослов’янської культури.

На південний захід від Вишівців – невелике чотирикутне підвищення, яке оточене з чотирьох боків глибоким ровом, це городище.

На північ від села Вишківці, в лісі Курашах – городище Заливайкова Гора.

Село Вовчок

Вовчок городище

Монастир та городище біля села Вовчок

На захід від села Вовчок – трипільське поселення.

На північ від села Вовчок – поселення трипільської культури.

На північ від Вовчка – зарубинецьке поселення.

На схід від села – черняхівське поселення.

На північ від села – поселення черняхівської культури.

На схід від села Вовчок – поселення VI – VII століть.

У центрі села – давньоруське городище ІХ – ХІ століть.

В селі колишня садиба священика оточена величезним валом і ровом. Тут колись до 18 століття був монастир.

В селі – черняхівське поселення.

В Вовчку – поселення білогрудівської культури.

Село Воловодівка

На південний захід від Воловодівки – поселення ХІІ – ІХ століть до нашої екри.

На західній околиці Воловодівки – поселення черняхівської культури.

На північ від села Воловодівка, в урочищі Якимів Берег – поселення черняхівської культури.

Село Воробіївка

На південь від Воробіївки – неолітична стоянка буго-дністровської культури.

В Воробіївці виявлено неолітичну стоянку.

В селі Воробіївка виявлено скіфське поселення.

Село Гвоздів

На північ від Гвоздіва – неолітична стоянка буго-дністровської культури.

В Гвоздеві – трипільське поселення.

Село Глинське

На схід від Глинського – неолітична стоянка буго-дністровської культури.

На південь від села Глинське, на вістані 300 метрів – трипільське поселення.

Село Глинянець

На західній стороні села Глинянець, в місцевості Вирлівка, на підвищенні – городище, де, за переказом, була фортеця міста Вирлів.

Село Головеньки

На південний захід від Головеньок – трипільське поселення.

В урочищі Крива Гребля, вліво від дороги Немирів – Головеньки, в 300 метрах від моста – поселення VI – VII століть розмірами 400 на 200 метрів.

Село Городниця

В Городниці – поселення бронзової доби.

Село Грабовець

На схід від Грабовця – поселення VI – VII століть.

Один кілометр на північ села – поселення VIII – IХ століть, яке займає на правому березі Південний Буг ділянку над заплавою розмірами 250 на 90 метрів.

Село Гранітне

В Гранітному – поселення бронзової доби та скіфської культури.

Село Гунька

На схід від Гуньки – трипільське поселення.

Село Гута

Гута городище

Городище у Гуті

На схід від Гути – давньоруське городище, розміщене на плоскому схилі яру, по дну якого протікає невелика ріка, круглої форми, діаметром до 55 метрів. Поселення оточене валом висотою від 50 сантиметрів до трьох метрів і ровом глибиною три метри.

Село Данилки

В Данилках – скіфське гордище.

Село Джуринці

Джуринці городище

Городище у Джуринцях

У двох кілометрах на південний захід від Джуринців в урочищі Сине – скіфське та давньоруське городище. Розміри – 112 на 60 метрів, висота з заходу від рівня долини – 25 метрів, зі сходу – 20 метрів. Вал зберігся по всьому периметру, його висота всередині – шість метрів, з напільного боку разом з ровом – 15 метрів. Рів має глибину 4 – 5 метрів. Частина периметру майданчика городища позбавлена валу, зате тут створений штучний ухил схилу. З півночі частина валу огороджує доступ до річки. Поселення розташоване на плато вздовж берега навпроти городища.

В Джуринцях – поселення жаботинського типу на протилежному від городища пагорбі.

Село Дубовець

Городище у селі Дубовець

Дубовець городище

В двох кілометрах на північний схід від села, на довгому останці в долині безіменного струмка в урочищі Гуральське – давньоруське городище. Розміри городища – 130 на 60 метрів, в самому вузькому місці ширина 37 метрів. Напільна частина валу викладена білим гранітом й обпалена. Бокова висота схилів городища – 10 – 12 метрів. Західна частина валу похила, ухил – 250. Висота городища з валом з боку рову, який відокремлює городище від плато – вісім метрів. У південно-західній частині городища збереглася глибока яма – залишки колодязя. Поселення, одночасове городищу, розташоване на прилеглих до городища зі сходу схилах плато.

На північний захід від Дубовця – трипільське поселення.

Село Забужжя

На схід від Забужжя – поселення бронзової доби.

На південь від Забужжя – черняхівське поселення.

В Забужжя – поселення неоліту та ранньозалізного віку.

Село Зарудинці

На схід від Зарудинців – трипільське поселення.

На північний схід від Зарудинців на схилі правого берега ріки – черняхівське поселення.

Село Зеленянка

На північній околиці Зеленянки – поселення VI – VII століть. Зліва при в’їзді в село на схилах плато, інтенсивне скупчення кераміки на кордоні поля та городів.

Село Зяньківці

На західній околиці Зяньківців – трипільське поселення.

На північ від Зяньківців – поселення ранньозалізного віку.

На захід від Зяньківців – черняхівське поселення.

На північній околиці села Зяньківці – поселення VI – IХ століть.

Село Йосипенки

На південь від села Йосипенки – трипільське поселення.

Село Кароліна

На північ від Кароліни – поселення трипільської культури.

На захід від села Кароліна – поселення скіфської культури VI – IV століть до нашої ери.

На південній околиці села Кароліна – черняхівське поселення.

Неподалік від залізничної станції – трипільське та черняхівське поселення, які обмежені вигином ріки Мирки.

На північ від Кароліни – поселення VI – VII століть.

За шість кілометрів на захід від городища село Червоне – селище, поряд з селищем є недобудоване городище круглої форми, давньоруський час.

Село Кірове

На південний захід від Кірового – поселення скіфської культури.

На схід від села Кірове – поселення VIII – VII століть до нашої ери.

На північ від Кірового – поселення скіфського часу.

На північний захід від села Кірове – поселення раннього залізного віку.

На схід від Кірового – зарубинецьке поселення.

Село Ковалівка

На захід від Ковалівки – трипільське поселення.

На південний схід від Ковалівки – поселення VIII – VII століть до нашої ери.

На схід від села Коваліка – скіфське поселення.

На північ від Ковалівки – черняхівське поселення.

У селі Хвостівці, яке приєднане до Ковалівки, у двох кілометрах від Хвостівці є ознаки стародавнього поселення – кераміка, цегли, за переказами тут було місто.

Село Коржівка

На схід від Коржівки – два трипільських поселення.

На схід від села – поселення зарубинецької культури.

Також в Коржівці виявили поселення часів неоліту та бронзової доби.

На південь від Коржівки, за чотири кілометри вище від городища в селі Самчинці, проти течії Південного Бугу, на його лівому березі, на річковому мису – скіфське та давньоруське городище, яке складається з двох майданчиків, які відокремлені від плато ровами і валами.

Село Коровайна

У на захід від села Коровайна – скіфське поселення.

Село Криківці

Городище у Криківцях

Криківці городище

На північній околиці Криківців – поселення доби бронзи.

На східній околиці Криківців – поселення бронзової доби.

На північ від села – поселення VIII – VII століть до нашої ери.

На схід від Криківців, в урочищі Високе, поблизу хутора Кайлівки, на схилах лівого берега струмка – поселення VI – VII століть.

На полі, поблизу села Телегіївка – городище давньоруського часу, має форму овала і займає площу 2731 квадратних метра. З трьох боків оточене валом і ровом, ширина якого не перевищує двох метрів. Вхід з північного сходу. З північної сторони, біля самого валу протікає струмок.

Біля Криківців в лісі є городище.

В Криківцях – черняхівське поселення.

Село Кудлаї

В Кудлаях – давньоруське городище.

Село Лука

В 500 метрах на південь від Луки, в урочищі Виселок – поселення VI – VII століть розмірами 300 на 100 метрів.

В селі Лука – поселення VIII – VII століть до нашої ери.

Село Мала Бушинка

В Малій Бушинці – поселення часів неоліту, доби бронзи та скіфської культури.

В селі є ще одне скіфське поселення.

На південний захід від села за колгоспним садом, над схилом балки – черняхівське поселення довжиною 400 метрів.

Село Марксове

На північ від села – трипільське поселення.

На північ від села – поселення ХІІ – ІХ століть до нашої ери.

На південь від села – поселення ХІІ – ІХ століть до нашої ери.

По дорозі з Монастирського до присілка Яструбиха є урочище Селище. Там знаходять залишки поселення: черепки, куски цегли. Переказ говорить, що тут було село Яструбиха з церквою.

На південь від села – давньоруське городище.

По дорозі з Монастирського за один кілометр від села зліва є Раксин Горб. Воно обнесено валом. За переказом, це городище було притулком гайдамаків.

В двох кілометрах від села, в урочищі Високе був, за народним переказом, жіночий монастир, який перенесений в місто Немирів.

Село Мар’янівка

На схід від Мар’янівки – трипільське поселення.

На захід від Мар’янівки, в урочищі «Генове» – черняхівське поселення.

З двох сторін безіменного струмка, який впадає в Південнй Буг – черняхівське поселення довжиною один кілометр.

Село Межигірка

На схід від Межигірки – трипільське поселення.

 

На північ від села Межигірка – трипільське поселення.

Село Мельниківці

В південно-західній околиці Мельниківців – поселення трипільської культури.

На південь від Мельниківців – давньоруське городище. Його нахилений до долини ріки майданчик відокремлений від плато ровом і валом. Східний бік обривистий, західний – похилий, але зі слідами заздалегідь посиленої стрімкості схилу. Однак валу по периметру городища немає, розміри майданчика – 140 на 160 метрів.

В саму селі Мельниківці, на високому місці біля ставу – городище чотирикутної форми, довжиною 73 метри, шириною 53 метри і периметром 256 метрів. Площа рівна, забудована. Обведене зі всіх боків ровом і валом, але зараз з заходу вал розкопаний, а рів засипаний при вирівнюванні місцевості під забудову. Довжина валу – 147 метрів, довжина рову – 160 метрів. Вхід з південного сходу.

Село Монастирок

На південь від села Монастирок – трипільське поселення.

На південний захід від Монастирка – зарубинецьке поселення.

Село Мухівці

Немирів скіфське городище

Супутниковий знімок городища у Немирові

На північ від Мухівців – трипільське поселення.

На північний захід від Мухівців – черняхівське поселення.

На схід від Мухівців – поселення VI – VII століть, розміщується в урочищі Могила, майже біля самої вершини балки, в місті її з’єднання з іншою балкою, на правому схилі, розміри 200 на 100 метрів.

Місто Немирів

Немирів городище

Городище у Немирові

Чотири кілометри на схід від міста Немирів – скіфське городище, на якому було раніше трипільське поселення. Городище займає відроги плато по обох берегах ріки Мирка (місцева назва Замчик). У цьому місці в ріку впадає кілька струмків, які утворюють в плато глибокі вимоїни. Городище, яке має округлі обриси, оточене великим валом заввишки від шести до восьми метрів та ровом. Ріка поділяє поселення на дві частини – північну та південну. На сході північної частини є центральне укріплення, яке було заселене у стародавні часи. Це високий ми лівого берега ріки Мирки, оточений ї долиною та глибоким яром. Центральне укріплення, захищене валом і ровом з північного східного і частково західного боків, являє собою дитинець, розташований середині. Вали, що тягнуться на 4,5 кілометрів, охоплюють разом значну територію з річкою. Для поселення була використана тільки верхня, додатково укріплена частина. Трипільське поселенння – на центральному мисоподібному пагорбі скіфського городища Замчисько, на лівому березі ріки Городниця (Мирка), займає площу 200 на 300 метрів.

В урочищі Могилки, східніше Немирівського трипільського поселення – ще одне поселення трипільської культури.

Немирів два городища на карті

Два городища біля Немирова

На південній околиці Немирова – черняхівське поселення.

На території санаторію Авангоард, на лівому березі рвки Мирки в кінці парка на схилі плато, яке обмежене з півдня ставом – поселення VI – VII століть.

На північ від Немирова – давньоруське городище.

На південний захід від Немирова – ще одне городище.

Село Нижча Кропивна

На захід від Нижчої Кропивної – поселення доби бронзи.

На південний захід від Нижчої Кропивної – поселення черняхівської культури.

На захід від села – черняхівське поселення.

На східній околиці села – поселення VI – VII століть.

Село Никифорівці

На південний схід від Никифорівців – поселення VIII – VII століть до нашої ери.

На схід від Никифорівців – поселення скіфської та черняхівської культури.

На південний схід від Никифорівців – поселення скіфського часу.

На південь від села Никифорівці – поселення черняхівської культури.

У трьох кілометрах на південний захід від Никифорівців, в урочищі Синє, над заплавою безіменного струмка – поселення черняхівської культури та VI – VII століть.

В Никифорівцях – поселення VI – VII століть.

Село Олексіївка

На південний захід від Олексіївки – неолітична стоянка буго-дністровської культури.

Село Ометинці

Ометинці городище

Городище в Ометинцях

На схід від села Ометинці – трипільське поселення.

На північний схід від Ометинців – трипільське поселення Ометинці І, займає схили плато на площі 200 на 250 метрів.

На північ від села – трипільське поселення Ометинці ІІ в урочищі Стрілиця в 400 метрах від поселення Ометинці І. Займає пологе плато на площі 300 на 400 метрів.

На схід від Ометинців – поселення бронзової доби.

На схід від села – поселення VIII – VII століть до нашої ери.

На південь від села – поселення VIII – VII століть до нашої ери.

На схід від села Ометинці – поселення VI – IV століть до нашої ери.

В одному кілометрів на захід від Ометинців на схилі правого берега, який є мисом над двома балками, по дну однієї протікає ріка – поселення зарубинецької культури розмірами 800 на 200 метрів.

На південь, у центральній частині та захід від Ометинців – три черняхівських поселення.

На північний схід від Ометинців, в урочищі Нижній Перевал – давньоруське городище.

Село Остапківці

На південь від Остапківці – неолітична стоянка буго-дністровської культури.

На високому лівому березі Південного Бугу на відстані 50 метрів від північної околиці села, між двома ярами – поселення зарубинецької та черняхівської культур.

Напроти села, на правому березі ріки Південний Буг – черняхівське поселення.

В одному кілометрі на північний захід від Остапківців, на північному схилі балки лівого берега ріки – поселення зарубинецької та черняхівської культур.

На південний схід від села – селище, де при оранці виглядають черепки кераміки.

Село Перепеличчя

На захід від села – трипільське поселення.

На захід від Перепеличчя – поселення черняхівської культури.

На захід від села Перепеличчя – поселення VI – VII століть.

В селі – два двошарових поселення неоліту та доби бронзи.

В Перепеличчі – стоянка мезоліту та неоліту.

В Перепеличчі – поселення доби бронзи та чорноліської культури.

На південний схід від Потоків – два трипільських поселення.

Село Райгород

На схід від Райгорода – неолітична стоянка буго-дністровської культури.

На південний схід від села – поселення бронзового віку.

На південь від села – поселення бронзової доби.

На північний захід від Райгорода – два поселення VII – VI століть до нашої ери.

На схід від Райгорода – поселення VI – IV століть до нашої ери.

На південній околиці від села Райгород – поселення VI – IV століть до нашої ери.

На захід від Райгорода – давньоруське городище.

В 500 метрах на захід залізничної станції Самчинці на надзаплавній терасі лівого берега ріки Буг – поселення VI – VII століть.

Село Рубань

В Рубані – трипільське поселення.

В селі Рубань – два поселення VIII – VII століть до нашої ери та чотири – VII – VI століть до нашої ери.

В Рубані – два поселення зарубинецької культури та три поселення черняхівської культури.

Село Сажки

Сажки городище

Городище у Сажках

В урочищі Малі Вали – давньоруське городище, яке розташоване на крутому схилі мису, який утворений балкою і має овальну форму, спускається по схилу до самого берега ріки Мирки. Городище розміром 200 на 80 метрів з усіх боків оточене валом та глибоким ровом. Найбільшу висоту вал має з напільного боку, де сягає в висоту семи метрів. В’їзд до гордища знаходиться з північно-східного боку, де у валу є розрив, південно-заідний кут городища змитий річкою. Вали переходять на другий берег річки. Біля городища розташоване велике поселення.

Село Салинці

В Салинцях – поселення VII – початку VI століть до нашої ери.

Салинці городище

Городище у Салинцях

Біля села, на кінці мису зі стрімкими 20 – 30 метровими гранітними схилами, поверхня яких в окремих місцях не вкритих грунтом – городище з двох майданчиків. Перший майданчик розміщений на кінці високого мису, прикритий з поля дугоподібним валом і ровом. За ровом лежить другий майданчик, трохи більший, ніж перший, також обмежений з напільного боку валом і ровом. Загальна довжина городища – від кінця мису до зовнішнього валу – біля 90 метрів, ширина однакова і сягає 45 метрів. Висота валу першого майданчика зараз біля одного метра, але рів ледве помітний. Вал другого майданчика майже не зберігся, але рів має глибину 50 сантиметрів, поруч на плато виявлено селище.

Село Самчинці

Один кілометр вище від села, на лівому березі Південного Буга і також на острові навпроти села Салинці – Самчинецький острів, який до 1955 року був єдиним цілим з надзаплавою і корінним берегом Південного Бугу. Під час сильної повені між берегом і теперішнім островом утворилася протока, яка заливається лишень при високому рівні води.

Самчинці поселення

Поселення у Самчинцях

В Самчинцях – неолітичне поселення.

В селі Самчинці – поселення трипільської культури.

В Самчинцях – поселення черняхівської культури.

В урочищі Калинів Яр, в 4 – 5 кілометрах від Південного Бугу, на північний захід від села, на правому схилі однієї з балок – поселення VI – VII століть розмірами 300 на 100 метрів.

Село Селевинці

Неподалік від села Селевинці – давньоруське городище. У його південно-східній частині вал віддаляється від городища і перерізає струмок, утворюючи невелике водоймище.

Селевинці городище

Городище у Селивинцях

Село Семенки

В Семенка- поселення бронзової доби

В селі Семенки – поселення VIII – VII століть до нашої ери.

В селі – поселення VIII – IХ століть.

Поселення VIII – IХ століть – в урочищі Полог на надзаплаві правого берега Південного Бугу, вище від поселення Семенки І.

В селі виявлено ще одне поселення VIII – IХ століть.

На північно-західній стороні села на широкій надзаплаві правого берега Піденного Бугу – поселення доби бронзи та V – VII століть розмірами 450 на 150 метрів. У південно-східній частині поселення перерізає дорога. Майже навпроти селища в Південний буг впадає ріка Кропив’янка (в басейні якої також є ранньослов’янські селища).

Село Ситківці

В Ситківцях – трипільське поселення.

В селі Ситківці – поселення доби бронзи ХІІІ – ІХ століть до нашої ери.

В Ситківцях – скіфське поселення.

В селі – поселення черняхівської культури.

В урочищі Рудька, в двох кілометрах на південь від села, біля дороги на Немирів вздовж заболоченої заплави безіменного струмка – поселення VI – VII століть. Особливо багато знахідок на правому схилі тераси, розміри – 300 на 150 метрів.

Село Скрицьке

В Скрицькому є городище, яке постійно існувало з V по ХІ століття.

В селі Скрицьке – трипільське поселення.

В селі – черняхівське поселення.

В Скрицькому – поселення VIII – IХ століть.

Село Слобідка

Слобідка городище

Городище у Слобідці

В одному кілометрів від Слобідки Райгородської в напрямку до села Остолопів, на високому березі безіменного струмка – городище Х століття. Вал іде колом, довжина майданчика 65 метрів, ширина – 52 метри, периметр – 310 метрів. Поверхня рівна, заросла лісом. Городище обведене ровом, валом зі сходу, заходу і півдня, а з півночі – різкий спуск. Рів довжиною 210 метрів, шириною 4 метри, довжина валу 170 метрів, ширина – 9 метрів. Брама була з півічного сходу.

В Слобідці – поселення VII – VI століть до нашої ери.

В селі Слобідка – поселення трипільської культури.

В селі – поселення зарубинецької культури.

В Слобідці – черняхівське поселення.

В селі – поселення VIII – IХ століть.

Село Сокілець

В селі Сокілець – черняхівське поселення.

В селі – поселення VI – IХ століть.

Село Сорокотяжинці

В Сорокотяжинцях – поселення VII – VI століть до нашої ери.

Село Стрільчинці

В Стрільчинцях – два поселення VI – VII століть.

В селі Стрільчинці – черняхівське поселення.

Півтори кілометри від села – городище, який називаєтья Ваги. Воно на колишній поміщицькій землі, на скалистому березі Бугу, в 55 метрах від ріки. Форма у вигляді кола, діаметр – 66 метрів, периметр – 160 метрів. Площа рівна і служить пасовиськом, колись тут був ліс. Площа обведена валом і ровами з внутрішньої і зовнішньої сторони. Вал шириною 6 метрів, рови – шириною два метри. Брами були зі сходу і заходу.

Село Супрунівка

В Супрунівці – трипільське поселення.

Село Червоне

В Червоному – два трипільських поселення.

Червоне городище

План городища у селі Червоне

В Червоному, на мису із дуже стрімкими північним і західними схилами, утвореними попередньо спланованою підрізкою – давньоруське городище Х – ХІ століть. У плані форми витягнутого ромба розмірами 80 на 85 метрів, південно-західний край якого злегка нахилений до долини струмка Гусінь. Від плато майданчик відокремлений підвищеним валом і ровом глибиною два і шириною – шість метрів. Біля городища, на прилеглих схилах плато – залишки селища, що простежувалися на відстані двох кілометрів від городища.

Село Чуків

Червоне городище

Городище у Червоному

В Чукові – три трипільських поселенняю.

В селі Чуків – поселення зарубинецької культури.

В Чукові – поселення черняхівської культури.

Село Шолудьки

В Шулудька – неолітична стояна.

В селі Шолудьки – трипільське поселення.

В одному кілометрі на південь від села Шолудьки на село Бушинку, на березі безіменного струмка на значній площі – поселення VI – VII століть.

В південно-східній частині Шолудьок, на схилі лівого берега Південного Бугу – поселення VI – VII століть площею 200 на 100 метрів.

В Шолудьках – скіфське поселення.

В селі Шолудьки – поселення бронзової доби та ранньозалізного віку, існувало постійно – ХІ по V століття до нашої ери.

Село Юрківці

Юрківці городище

Городище у Юрківцях

На краю довгого мису – давньоруське городище Х – ХІ століть. Територія городища відокремлена від плато підвищеним валом і ровом, що добре збереглися. В сучасному стані глибина рову разом з напільним валом досягає 10 метрв. У плані городище має яйцевидну форму. Його розміри 150 на 70 метрів. Майданчик городища по периметру оточений валом, крутість якого сягає майже 45 градусів, і ділиться на дві частини – верхню (більшу) і нижню (меншу). Верхня частина відокремлена від напільного валу неглибоким, але широким ровом чи виїмкою землі, а всередині гордища обривисто переходить в нижню.

Юрківці городище

Супутниковий знімок городища у Юрківцях

На північ від Юрковецького городища, на протилежному березі струмка, де тепер одна з вулицьк Юрковець, існувало давньоруське селище.

За один кілометр на південь від городища, на високому схилі плато – давньоруське поселення.

На південній околиці села – трипільське поселення, яке займає рівнинне плато, яке обмежене з двох боків невеликими струмками, на площі 300 на 200 метрів.

В Юрківцях – поселення VIII – VII століть до нашої ери.

Село Яструбиха

Яструбиха городище

Городище у селі Яструбиха

В лісі поблизу Яструбихи, за три кілометри на захід від великого слов’янського городища, за 5 – 6 кілометрів від Південного Бугу – давньоруське городище, розташоване на крутому схилі в північно-східній частині мису, при впадінні балки, має яйцевидну форму. Розміри – 150 на 120 метрів. Городище розміщене за перегином схилу, з напільної сторони його не видно. Городище, що займає не весь ми, оточене невисоким валом, який зберігся в південно-західній та південно-східній частині. Крім недосконалого в оборонному відношенні валу, городище оотчене дуже міцним ровом, що має глибину 6 – 10 метрів при ширині в 12 – 15 метрів. У північно-східній (нижчій) частині городища є джерелом із значним виходом води. Джерело води дає початок досить великому струмку, який впадає в ріку Шпаківки. До джерела, охоплюючи його кліщами, з обох оків підходять вали, досить міцні в цьому місці. Вали закінцчуються своєрідними курганами по обох берегах струмка. На південь від городища за 1,2 кілометри простягається давньоруське поселення.