Археологія та стародавня історія Ямпільського району

Буша, вежа замку

Замкова вежа у Буші

В Ямпільському районі Вінницької області городища є у селах Біла, Іванків, Ратуш, Цекинівка.

Село Біла

На південь від села Біла – черняхівське поселення.

Село Буша

Буша замок

Замок у Буші

На західній околиці Буші – поселення трипільської та скіфської культур.

На північний захід від Білої – поселення черняхівської культури.

Поблизу села в урочищі Підмета – поселення трипільської та черняхіської культур, займає високий схил правого берега ріки Мурафи, площа 250 на 100 метрів.

В південно-західній частині села в урочищі Причипилівка, на лівому високому березі ріки Буша (Бушанка) – поселення трипільської, черняхівської культур та бронзової доби розміром 300 на 120 метрів.

У місці впадіння ріки Бушанка в ріку Мурафа – поселення трипільської культури, раннього залізного віку, ранніх слов’ян та городище ХVII – ХVIII століть. Зі сходу, півночі і південного заходу воно природно захищене високими пагорбами, біля руїн пізньосередньовічного замку, площа біля десяти гектарів. Його територія знаходиться переважно під сучасною забудовою, а інша частина входить до складу Державного історико-культурного заповідника «Буша). Форма городища чотирикутна, площа довжиною 640 метрів, шириною – в 580 метрів, периметр – 2500 метрів. Поверхня з пагорбами, частина її зайнята сільским кладовищем. Городище в давнину було обведено ровом і валом, частина яких збереглася нині з південного сходу довжиною 700 мрів, шириною 20 метрів. З півдня городище захищено яром. Місця брами не зауважено. За переказом, тут було велике місто Голополь чи Антопіль.

В селі на південний захід, на низькому березі Дністра – чотирикутне городище, яке називається Польський замок, на відстані 40 метрів від ріки. Довжина і ширина 80, периметр – 320 метрів, форма чотирикутна, поверхня рівна, зайнята селянськими садибами. Замок обведений валом шириною 12 і висотою в 3 метри. Брама була з півдня.

Село Гальжбіївка

На північ від Гальжбіївки – поселення черняхівської культури.

Село Дзигівка

На південь від Дзигівки – поселення бронзової доби.

Сел Дзюброве

На південний схід від села Дзюброве – поселення черняхівської культури.

Село Дорошівка

На північно-західній околиці Дорошівки – поселення трипільської та чорноліської культур.

На схід від села – поселення доби бронзи.

В урочищі Двєкова – черняхівське поселення.

На південь від села – поселення черняхівської культури.

На південний захід від села – черняхівське поселення.

Село Іванків

Колишня назва – Янкулів. Поблизу села в урочищі Глибочок, біля дороги в село Підлісівку – земляні вали городища, які називаються шведськими.

Село Миронівка

На південь від Миронівки – поселення черняхівської культури.

На південний захід від Миронівки – поселення доби бронзи та черняхівської культури.

Село Михайлівка

На південний схід від Михайлівки – трипільське та скіфське поселення.

На південній околиці села – трипільське поселення.

На мисі лівого берега Дністра, в урочищі Ярки, за чотири кілометри нижче від села Михайлівки по Дністру, – багате трипільське поселення (Михайлівка І). Воно займає площу близько 50 тисяч квадратних метрів. Також уламки кераміки черняхівської культури, підмиваєтсья водами Дністра.

На південний схід від Михайлівки – черняхівське поселення.

На схід від села – поселення черняхівської культури.

На околиці села біля знищеного доту – трипільське та черняхівське поселення.

На вузькій надзаплавній терасі ріки Дністер вище села, в урвищі берега та на терасі – поселення трипільської культури та доби бронзи.

Село Оксанівка

В Оксанівці – трипільське поселення.

Село Петрашівка

На південний схід від Петрашівки – черняхівське поселення.

Село Писарівка

На південний захід від Писарівки – два трипільських поселення.

Між селами Писарівка та Дзигівка на високому схилі плато лівого берега безіменного струмка (права притока ріки Русала) – трипільське поселення розмірами 400 на 100 метрів.

На захід від Писарівки – поселення доби бронзи.

На південний схід від села Писарівка – поселення черняхівської культури.

На південь від Писарівки – черняхівське поселення.

На південний захід від Писарівки – черняхівське поселення.

На захід від Писарівки – поселення черняхівської культури.

Село Пороги

На північний схід від села Пороги – поселення ІІІ століття до нашої ери – IV століття нашої ери.

На північ від села – поселення ІІІ століття до нашої ери – ІV століття нашої ери.

Село Радянське

На схід від Радянського – поселення трипільської культури та V – IV століть до нашої ери.

На північ від села – поселення черняхівської культури.

Село Ратуш

Поблизу села на півдвищеній напільній частині берега ріки Яланки – трипільське поселення, яке частково зайняте садибами та городами, площа сім гектарів.

Село Русава

На схід від Русави – трипільське поселення.

На північ від Русави – поселення трипільської культури та IV – III століть до нашої ери.

На схід від села, в урочищі Сива Земля – поселення ХІІ – ІХ століть до нашої ери.

Село Слобода-Бушанська

Поселення в 200 – 250 метрах на південний схід від села (біля плотини ГЕС), на південному схилі надзаплави, яка підвищується на 15 – 18 метрів вище від рівня води, довжиною біля 300 метрів.

Поселення черняхівської культури ІІ в 500 метрах на північний захід від поселення І на мису при впадінні балки з заходу в долину ріки Мурафи.

Село Улянівка

На південь від Улянівки – трипільське поселення.

Село Цекинівка

На схід від Цекинівки – поселення трипільської та черняхівської культур.

На північний схід від Цекинівки – черняхівське поселення.

Поблизу Дністра в одному кілометрів знаходиться напівкруглий насип, який називається Городище. Насип має в діаметрів 33 метри.

Місто Ямпіль

На північ від Ямполя – трипільське поселення.

На північний схід від Ямполя – поселення трипільської культури.

На північний схід від Ямполя – трипільське поселення.

На південний захід від Ямполя – поселення черняхіської культури.