Замкова вежа у Буші
В Ямпільському районі Вінницької області городища є у селах Біла, Іванків, Ратуш, Цекинівка.
Село Біла
На південь від села Біла – черняхівське поселення.
Село Буша
Замок у Буші
На західній околиці Буші – поселення трипільської та скіфської культур.
На північний захід від Білої – поселення черняхівської культури.
Поблизу села в урочищі Підмета – поселення трипільської та черняхіської культур, займає високий схил правого берега ріки Мурафи, площа 250 на 100 метрів.
В південно-західній частині села в урочищі Причипилівка, на лівому високому березі ріки Буша (Бушанка) – поселення трипільської, черняхівської культур та бронзової доби розміром 300 на 120 метрів.
У місці впадіння ріки Бушанка в ріку Мурафа – поселення трипільської культури, раннього залізного віку, ранніх слов’ян та городище ХVII – ХVIII століть. Зі сходу, півночі і південного заходу воно природно захищене високими пагорбами, біля руїн пізньосередньовічного замку, площа біля десяти гектарів. Його територія знаходиться переважно під сучасною забудовою, а інша частина входить до складу Державного історико-культурного заповідника «Буша). Форма городища чотирикутна, площа довжиною 640 метрів, шириною – в 580 метрів, периметр – 2500 метрів. Поверхня з пагорбами, частина її зайнята сільским кладовищем. Городище в давнину було обведено ровом і валом, частина яких збереглася нині з південного сходу довжиною 700 мрів, шириною 20 метрів. З півдня городище захищено яром. Місця брами не зауважено. За переказом, тут було велике місто Голополь чи Антопіль.
В селі на південний захід, на низькому березі Дністра – чотирикутне городище, яке називається Польський замок, на відстані 40 метрів від ріки. Довжина і ширина 80, периметр – 320 метрів, форма чотирикутна, поверхня рівна, зайнята селянськими садибами. Замок обведений валом шириною 12 і висотою в 3 метри. Брама була з півдня.
Село Гальжбіївка
На північ від Гальжбіївки – поселення черняхівської культури.
Село Дзигівка
На південь від Дзигівки – поселення бронзової доби.
Сел Дзюброве
На південний схід від села Дзюброве – поселення черняхівської культури.
Село Дорошівка
На північно-західній околиці Дорошівки – поселення трипільської та чорноліської культур.
На схід від села – поселення доби бронзи.
В урочищі Двєкова – черняхівське поселення.
На південь від села – поселення черняхівської культури.
На південний захід від села – черняхівське поселення.
Село Іванків
Колишня назва – Янкулів. Поблизу села в урочищі Глибочок, біля дороги в село Підлісівку – земляні вали городища, які називаються шведськими.
Село Миронівка
На південь від Миронівки – поселення черняхівської культури.
На південний захід від Миронівки – поселення доби бронзи та черняхівської культури.
Село Михайлівка
На південний схід від Михайлівки – трипільське та скіфське поселення.
На південній околиці села – трипільське поселення.
На мисі лівого берега Дністра, в урочищі Ярки, за чотири кілометри нижче від села Михайлівки по Дністру, – багате трипільське поселення (Михайлівка І). Воно займає площу близько 50 тисяч квадратних метрів. Також уламки кераміки черняхівської культури, підмиваєтсья водами Дністра.
На південний схід від Михайлівки – черняхівське поселення.
На схід від села – поселення черняхівської культури.
На околиці села біля знищеного доту – трипільське та черняхівське поселення.
На вузькій надзаплавній терасі ріки Дністер вище села, в урвищі берега та на терасі – поселення трипільської культури та доби бронзи.
Село Оксанівка
В Оксанівці – трипільське поселення.
Село Петрашівка
На південний схід від Петрашівки – черняхівське поселення.
Село Писарівка
На південний захід від Писарівки – два трипільських поселення.
Між селами Писарівка та Дзигівка на високому схилі плато лівого берега безіменного струмка (права притока ріки Русала) – трипільське поселення розмірами 400 на 100 метрів.
На захід від Писарівки – поселення доби бронзи.
На південний схід від села Писарівка – поселення черняхівської культури.
На південь від Писарівки – черняхівське поселення.
На південний захід від Писарівки – черняхівське поселення.
На захід від Писарівки – поселення черняхівської культури.
Село Пороги
На північний схід від села Пороги – поселення ІІІ століття до нашої ери – IV століття нашої ери.
На північ від села – поселення ІІІ століття до нашої ери – ІV століття нашої ери.
Село Радянське
На схід від Радянського – поселення трипільської культури та V – IV століть до нашої ери.
На північ від села – поселення черняхівської культури.
Село Ратуш
Поблизу села на півдвищеній напільній частині берега ріки Яланки – трипільське поселення, яке частково зайняте садибами та городами, площа сім гектарів.
Село Русава
На схід від Русави – трипільське поселення.
На північ від Русави – поселення трипільської культури та IV – III століть до нашої ери.
На схід від села, в урочищі Сива Земля – поселення ХІІ – ІХ століть до нашої ери.
Село Слобода-Бушанська
Поселення в 200 – 250 метрах на південний схід від села (біля плотини ГЕС), на південному схилі надзаплави, яка підвищується на 15 – 18 метрів вище від рівня води, довжиною біля 300 метрів.
Поселення черняхівської культури ІІ в 500 метрах на північний захід від поселення І на мису при впадінні балки з заходу в долину ріки Мурафи.
Село Улянівка
На південь від Улянівки – трипільське поселення.
Село Цекинівка
На схід від Цекинівки – поселення трипільської та черняхівської культур.
На північний схід від Цекинівки – черняхівське поселення.
Поблизу Дністра в одному кілометрі від ріки знаходиться напівкруглий насип, який називається Городище. Насип має в діаметрі 33 метри.
Місто Ямпіль
На північ від Ямполя – трипільське поселення.
На північний схід від Ямполя – поселення трипільської культури.
На північний схід від Ямполя – трипільське поселення.
На південний захід від Ямполя – поселення черняхіської культури.