Археологія та стародавня історія Гайсинського району

Реконструкція скіфського воїна

Скіфський воїн, реконструкція

В Гайсинському районі Вінницької області городища збереглися у селах Бондурі, Кушинці, Мітлинці, Михайлівка, Сокільці, Шура-Бандурівська. В районі багата трипільських та скіфських поселень.

Село Адамівка

На схід від Адамівки – поселення зарубинецької культури.

На південь від села – поселення VI – VII століть Адамівка 1 в урочищі Михайлівський Бик. На лівому березі ріки Вербич напроти села поблизу пісчаного кар’єру, розміри – 250 на 100 метрів.

В урочищі Олександриха – поселення VI – VII століть Адамівка 2, в трьох кілометрах на захід попереднього поселння вниз по ріці Вербич на західній околиці села вздовж східного схилу плато.

Село Басаличівка

На північ від Басаличівки – поселення доби бронзи.

На південь від Басаличівки – черняхівське поселення.

Село Бондурі

На схід від Бондурів – поселення черняхівської культури.

На схід від Бондурів або на північній околиці села, на східному схилі місу, який закінчуєься обривом до ріки Соб, а вище переходить в рівне плато – поселення VI – VII століть.

На південь від села – поселення VIII – IХ століть.

На південний схід від села – трипільске поселення.

Сільська церква стоїть на стародавньому замчищі або городищі, зі сходу і заходу огороджене валом, з інших боків – скалами.

Село Борсуки

На північний схід від Борсуків – трипільське поселення, займає плато лівого берега ріки Соб.

На північний захід від села – черняхівськое поселення.

На північ від села – поселення черняхівської культури.

На захід від села – поселення черняхівської культури.

На третій терасі лівого берега ріки Соба у селі Бубнівки – черняхівське поселення розмірами 300 на 50 метрів.

Село Буряни

На захід від Бурянів – черняхівське поселення.

Місто Гайсин

На схід від Гайсина – поселення черняхівської культури

Біля залізничного переїзду з лівого боку від дороги Гайсин-Кунковка – поселення V – VII століть. Воно займає нижню частину схила плато біля злиття двої струмків.

Лівіше і на південний захід шоссе Гайсин-Немирів знаходяться яри. В місті їх з’єднанння з двох сторін схилів – поселення VI – VII століть.

Село Гнатівка

На схід від Гнатівки, в урочищі «Сухий Яр» – поселення зарубинецької культури.

На захід від села – поселення черняхівської культури.

На схід від села, в урочищі «Палий Горб» – поселення зарубинецької культури.

На південь від Гнатівки – поселення VIII – IХ століть.

Село Гранів

На північний схід від Гранова, в урчищі Сичикова – поселення ранньозалізного віку VIII – VII століть до нашої ери.

На схід від Гранова – поселення черняхівської культури.

Поблизу села – два трипільських поселення.

Село Губник

На південь від Губника, в районі «Джолів мис» (острів) – неолітична стоянка буго-дністровської культури.

На південь від Губника – трипільське поселення.

На схід від Губника – черняхівське поселення.

Один кілометр на південь (за іншими даними – на північний захід) від села Губник, на лівому березі Південного Бугу на вигині ріки, в урочищі «Сажанецьке» («Марусина») (Сажавка) – поселення VI – VII століть розмірами 100 на 50 метрів.

Село Гунча

На захід від Гунчі – трипільське поселення.

На північній околиці Гунчі – трипільське поселення.

На схід від села Гунча – черняхівське послення.

В 0,5 кілометрах на північний захід від Гунчі, на лівому березі ріки Соб – поселення VI – VII століть.

На південь від села – поселення черняхівської культури.

Село Дмитренки

На південь від Дмитренок – поселення зарубинецької культури.

Село Жерденівка

В Жерденівці – черняхівське поселення.

Село Зятківці

На захід від Зятківець, в урочищі «В’язівок» – трипільське поселення.

На схід від Зятківець – черняхівське поселення.

На північній околиці села, напроти Зятківець на невисокому схилі правого берега ріки Кублич – поселення VI – VII століть.

Село Карбівка

У трьох кілометрах на північний схід від Карбівки, на правому березі ріки в урочищі Царина, протягом 500 метрів – поселення VI – VII століть.

На лівому березі ріки напроти села – поселення VI – VII століть.

Село Карбівське

На східній околиці Карбівського – поселення зарубинецької кульутри.

На північній околиці села Карбівське – поселення зарубинецької культури.

Село Кисляк

На північ від села (або в північній частині села) – трипільське поселення, займає надзаплавну терасу лівого берега ріки Соб.

На північний схід від села, на надзаплавній терасі двох берегі ріки Кислячки – за переказами було місто Киселин, зараз тут виявлено черняхівське поселення, за деякими даними довжиною два кілометри.

На південний схід від села – поселення VI – VIII століть.

На правому березі ріки Соб, на надзаплавній терасі, яка з одного боку у вигляді вузької полоски далеко виходить в долину ріки, а з іншого – зливається з пологим корінним берегом і плато – поселення V – VII століть.

Нижче від млина, на повороті ріки Соб у болотисту заплаву вклинюється піщаний мис, на якому є поселення Кисляк 1 VI – VII століть.

В трьох кілометрах від попереднього поселення, в урочищі Паром, лівіше колишньої паромної переправи і в обривах лівого берега ріки Соб – поселення VI – VII століть Кисляк 2.

На південно-східній і східній околицях села – уламки посуду черняхівської культури.

За рікою Соб, де глиняний кар’єр, місцевість носить назву Монастирок. Тут, за переказами, був монастир.

Село Косанове

На північ від села Косанове – трипільське поселення.

На схід від села Косанове – поселення ранньозалізного віку VIII – VII століть до нашої ери.

На північ від села Косанове – поселення ранньозалізного віку VII – VI століть до нашої ери.

На південь від села – поселення VI – VII століть.

На північній околиці села – черняхівське поселення.

В урочищі Глубокий Яр, в двох кілометрах на схід від хутора Трубочка, на лівому схилі балки – поселення VI – VII століть розмірами 300 на 100 метрів.

На південний схід від Косанового – черняхівське поселення.

Село Кочурів

На схід від села Кочурів – поселення зарубинецької культури.

В 500 метрах від хурота поряд з мостом на схилі плато вздовж правого берега ріки Кублич – поселення VI – VII століть Кочурів 1.

Вище від попереднього поселення на правому березі – поселення Кочурів 2 VI –  VII століть розмірами 400 на 200 метрів.

На південний захід від Кочурова, нижче села, в урочищі Омельків Клин на схилі плато, яке обмежене зі схожу безіменним струмком, а з заходу долиною ріки Кублич – поселення VII – VIII століть розмірами 1000 на 400 метрів.

Поблизу села, вище від ранньослов’янського селища – трипільське поселення.

Село Крутогорб

На захід від Крутогорба – поселення ранньозалізного віку VIII – VII століть до нашої ери.

На північний захід від Крутогорба – поселення ранньозалізного віку VI – IV століть до нашої ери.

Село Кузьминці

На південь від Кузьминці – поселення зарубинецької культури.

На південь від Кузьминців – поселення черняхівської культури.

На північ від Кузьминців – поселення черняхівської культури.

Село Куна

В 500 метрах на південь від села, за мостом на схилах плато – поселення VI – VII століття, через яке проходить шосе.

Також у селі Куна є поселення VI – VII століть.

Зі стороні ріки Соб є вал, який ледь помітний.

Село Кунка

На схід від Кунки, на лівому березі річки – трипільське поселення.

На схід від села Кунка – поселення білогрудівської культури, бронзова доба.

На північній околиці села, в урочищі Гиків Яр – поселення білогрудівської культури бронзової епохи.

В одному кілометрі на схід від села – поселення зарубинецької культури, обмежене із заходу та сходу балками, розмір 800 на 300 метрів.

На південній околиці села – черняхівське поселення.

На північ від села – поселення черняхівської культури.

На північній околиці села, в урочищі «Городництво» – поселення VI – VII століть.

На схід від села – поселення VIII – IХ століть.

В урочищі Силово Поле – поселення VI – VII століть в урочищі Силово Поле, розмірами 300 на 300 метрів.

Вище від урочища Жолобок, на лівому склоні плато – поселення VI – VII століть, розмірами 300 на 100 метрів.

Село Кушинці

На південний схід від Кушинців – поселення черняхівської культури.

Неподалік від ріки Киблича є Замчисько – чотирикутне городище, яке оточене валом і займає біля 0,27 гектарів. Довжина і ширина одинакова – 36 метрів, периметр 154 метри. Обнесене валом і ровом зі всіх боків, вхід зі сходу.

Село Ладижинські Хутори

У центрі Ладижинських Хуторів – трипільське поселення.

На захід від Ладижинських Хуторів – поселення зарубинецької культури.

Село Мар’янівка

На ділянці надзаплавної тераси і на схилі плато лівого берега ріки Соб в 700 метрах на південь південно-західної околиці Мар’янівки – поселення зарубинецької культури. На половині дороги з Мар’янівки в Крутогор. Лишень під лісом плато трохи піднімається над долиною струмка, що тече з Тимаря, розміри – 500 на 150 метрів.

На північ від Мар’янівки – поселення VIII – IХ століття та Київської Русі.

Село Мелешків

На західній околиці Мелешкова – трипільське поселення.

На південь від Мелешкова – поселення доби бронзи.

На захід від Мелешкова – поселення зарубинецької культури.

На північ від села – черняхівське поселення.

На південній околиці Мелешкова – поселення черняхівської культури.

На північно-західній околиці села Мелешків – поселення VIII – IХ століть.

На правому березі безіменного струмка біля моста – поселення VI – VII століть, розміри – 200 на 100 метрів.

Село Мітлинці

На південь від села – поселення зарубинецької культури.

В 300 метрах на південь від Мітлинців – поселення VI – VII століть.

На північний схід від Мітлинців, в одному кілометрі на підвищенні – давньоруське городище Х – ХІ століть, яке поросло дрібним лісом. По формі кругле, з впадиною всередині, периметр – 277 метрів, висота насипу з півдня – 8,5 метрів, із заходу – 17 метрів.

На північний схід від Мітлинців – поселення зарубинецької культури.

На північ від села – зарубинецьке поселення.

На північ від Мітлинців, праворуч від дороги Гайсин – Носівці – Ситків – трипільське поселення, яке займає берег струмка, який перерізаний глибокою балкою.

Село Митків

На південно-східній околиці Миткова – черняхівське поселення.

В урочиищі Висока Гребля, на правому березі безіменного струмка в південній частині села протягом 400 метрів – поселення VI – VII століть.

Село Михайлівка

На східній околиці Михайлівки – черняхівське поселення.

На східній околиці Михайлівки – трипільське поселення.

Біля села, в 190 метрах від дороги, що іде з Гайсина до Умані, на високому місці – городище, яке називається Замок. Форма чотирикутна, довжина 45 метрів, ширина 38 метрів, рів шириною вісім метрів. Брама була з північного сходу.

Село Млинки

Біля хутора Млинок на площі 700 на 200 метрів – черняхівське поселення.

Село Нараївка

На південний захід від Нараївки – поселення черняхівської кульутри.

Село Носівці

На захід від Носівців – поселення доби бронзи ХII – IХ століть до нашої ери.

На південь від Носівців – поселення зарубинецької культури.

В південній частині Носівців – черняхівське поселення.

На схід від Носівців – черняхівське поселення.

На південний захід від села – зарубинецьке поселення.

В Носівцях виявлено поселення VI – VII століть.

На високому пагорбі, який обмежений з заходу долиною струмка, а з півночі – сухою балкою – поселення ранньозалізного віку розмірами 400 на 250 метрів.

Село Павлівка

В Павлівці – поселення ранньозалізного віку VII – VI століть до нашої ери.

Могильник зарубинецької кульутри – на високому плато правого берега ріки Соб (ліва притока ріки Південний Буг) в одному кілометрі на північ пізньозарубинецького поселення і в 500 метрах на північ від Рахнів на трипільському поселенні, яке тут теж було.

На 300 метрів на захід від села на схилах плато правого берега ріки Соб – поселенння трипільської, зарубинецької і черняхівської культур, частково зруйноване кар’єрами. Могильник відокремлений від селища невеликим струмком.

Село Рахнівка

Біля дороги на Тишківку на схилі плато – поселення VI – VII століть, розміри – 200 на 100 метрів.

Частина полів, які лежать на південний схід від села, носить назву Селище. Тут селяни інколи знаходять стародавні мідні та срібні монети.

Село Сокільці

На відстані 3,2 кілометри від Сокільців на підвищеній частині вузького скелястого горбу з крутими схилами, який розміщений в заплаві Південного Бугу на острові, утвореному роздвоєннями русл ріки – городище ХIV – ХVII століть. Площа острова – 15 гектарів. Довжина горба разом зі схилами – 115 метрів, довжина майданчика городища, яка займає південно-східну половину горба – 45 метрів, ширина більшої частини – 10 – 13 метрів. Загальна площа поверхні городища – 532 квадратних метрів, висота над рівнем острова – 11 метрів, на самому острові крім городища є поселення.

Поселення зарубинецької культури примикає зі сходу до східної частини села. Знаходиться у верхній частині плато лівого берега ріки Південний Буг, розміри – 100 на 600 метрів. На сході впирається у Кузьминецький ліс, а на заході – глибокий яр. Північна частина поселення зайнята сучасним селом і кладовищем.

Село Степашки

На південь від Степашок – трипільське поселення.

В чотирьох кілометрах на північ від Степашок на схилі плато Південного Бугу в урочищі Пристань – поселення зарубинецької культури та VI – VII століть, розмірами 200 на 100 метрів.

В південно-західній частині Степашок, поряд з колишнім млином, також на городах – поселення VI – VII століть. Зараз воно затоплено Ладижинським водосховищем.

На східному боці Степашо збереглися сліди двох земляних укріплень (очевидно батарей).

Село Тарасівка

В центрі Тарасівки, біля узбіччя дороги на схилі плато поблизу невеликого струмка, по двох його берегах – черняхівське поселення.

Село Тимар

В 800 – 1000 метрах на південний захід від села, на південному схилі плато – черняхівське поселення 400 на 200 метрів.

Село Тишківка

На північній околиці Тишківки – поселення доби бронзи ХІІ – ІХ століть до нашої ери.

На північ від Тишківки – поселення VI – VII століть.

На південно-західній околиці Тишківки – поселення VI – VII століть.

В урочищі Антипів Лоб, біля дороги на село Митків беруть початок два струмка. На мису, який утворився на їх злитті – поселення VI – VII століть.

Село Харпачка

В двох кілометрах на південний захід від Харпачки – багатошарове поселення – трипільска культура, бронзова доба, черняхівська, слов’янська, давньоруська культури. Займає мис, який утворений берегом Ладижинського водосховища та яром Бурти, на площі 100 на 150 метрів, на краю мису, який виступає в долину Південного Бугу і схил якого повернутий в долину ріки Харпачки.

Село Чечелівка

Городище в Шурі Бандурівській зі сходу

Східне городище Шура Бандурівська

На схід від Чечелівки – трипільське поселення.

На південь від Чечелівки, в урочищі Западня – поселення VI – VII століть. Знаходиться на невисокому мису, який висунутий в долину струмка і щорічно зорюється, площа 200 на 100 метрів.

В Чечелівці виявлено поселення зарубинецької культури.

Село Шура-Бандурівська

Городище Шура Бандурівська із заходу

Західне городище Шура Бандурівська

На східній околиці села, в урочищі Штанина – давньоруське городище розмірами 60 на 80 мерів овальної форми. Роміщується на мису, який огинає струмок.

В центральній частині села, біля ставка – городище розмірами 80 на 120 метрів овальної форми, є дитинець і укріплений посад.

Село Щурівці

На південно-західній околиці села на лівому березі Південного Бугу (Лодижинського водосховища), у зрізі берега і невеликій відстані від нього в урочищищі Березина – поселення зарубинецької, черняхівської та давньослов’янської культур розмірами 400 на 100 метрів.

На схід від Щурівців – черняхівське поселення.

На північ від села, в одному кілометрів від ріки Буг збереглися сліди земляного валу – це городище Х – ХІ століть.

Село Ярмолинці

На північ від Ярмолинців – поселення ранньозалізного віку VIII – VII століть до нашої ери.

На південь від Ярмолинців – поселення VI – VII століть.

В п’яти кілометрах на захід від села, поблизу лісної дачі, на правому схилі балки на площі 300 на 100 метрів – поселення VI – VII століть.

На протилежному боці балки від попереднього поселення там, де під прямим кутом до неї виходить інша балка, утворився мис з обривистими схилами. На плато і схилах мису на невеликій площі виявлені сліди селища.