Археологія та стародавня історія Вінницького району

Вали в лісі біля Якушинців

Скіфське городище у Якушинцях

У Вінницькому районі Вінницької області найбільше городище – скіфське городище у Якушинцях, також городща є у Бохониках, Вінниці, Вороновиці, Комарові, Переорках, Стрижавці, Хижинцях.

Село Бохоники

На південний схід від села – поселення доби бронзи, ХI – ІХ століть до нашої ери.

Поблиз Бохоників – трипільське поселення.

Біля колишнього села Черлинково – черхняхівське поселення.

Біля ріки Буг, вище від села на 2,1 кілометр, в урочищі Народинці, в котловині посеред лісу – городище міста Черлисків ХV – ХVI століть.

Село Вінницькі Хутори

На північ від Вінницьких хуторів – поселення залізного віку.

На західній околиці Вінницьких хуторів – черняхівське поселення.

На північ від Вінницьких хуторів – черняхівське поселення.

В північній частині села, на склонах надзаплавної тераси Південного Бугу, біля трансформаторної підстанції – поселення VI – VII століть розмірами 300 на 100 метрів.

Місто Вінниця

При впадінні ріки Віннички в Буг, на лівому березі – старе замчище, залишилось декілька метрів валу, решта знищено каменоломнями.

Вінницька фортеця

Оборонні мури Вінниці

Трохи нижче попереднього замчища інше під назвою Литовський замок, також на лівому березі Бугу. Замок прилягав до ріки і від поля відокремлювався ровом, частина якого ще залишилася. Решту також знищено каменоломнями. На Замковій горі (Литовский замок) також виявлено трипільське поселення.

Біля гирла ріки Вишеньки, в районі лікарні імені академіка О.І.Ющенка – трипільське поселення.

Праворуч гирла ріки Віннички на мисоподібному підвищенні Південного Бугу, на вулиці Кармелюка 60 – 70 – трипільське поселення Вінниця 2.

На вулиці Жовтневій – трипільське поселення розмірами 250 на 100 метрів.

На лівому березі ріки Вишеньки, праворуч і ліворуч автошляху Вінниця-Бар, на західній околиці міста від кінця вулиці Стахурського до притоки, що західніше Барського шосе – поселення Вишенька 1 трипілля, раннього залізного віку, черняхівської культури. Поселення розділене струмками на три частини – західна 500 на 100 метрів, центральна 200 на 150 метрів, східна – 550 на 100 метрів.

В одному кілометрі на захід від мікрорайону П’ятничани – черняхівське поселення 400 на 100 метрів.

В 400 метрах в СМУ комбінату – поселення раннього залізного віку, розмір 100 на 50 метрів.

Біля гирла ріки Вишеньки, район Сабарова – поселення доби бронзи.

На лівому березі ріки Південний Буг, в районі Старого міста – поселення доби бронзи, раннього залізного віку та Київської Русі.

На лівому березі ріки Вишеньки, в районі лікарні імені академіка О.І.Ющенка- поселення чорноліської культури.

На лівому березі ріки Вишеньки, в мікрорайоні Вишенька, за 450 метрів від перехрестя вулиць Келецька та Квятека – поселення чорноліської культури.

Городище у Вінниці

Городище у Вінниці на території лікарні Ющенко

На мису біля гирла ріки Вишеньки, яка впадає в Буг, в районі лікарні імені академіка Ющенка, – кругле городище VIII – ХI та ХIV – ХV століть, оточене валом і ровом. Довжина – 181 метрі, ширина – 47 метрів. В документі 1639 року це городище названо: городище старого двору Кмитинське.

На лівому березі ріки Південний Буг, в районі Старого міста – поселення VIII – ХI століть.

На правому березі ріки Південний Буг, на північній околиці міста, в районі П’ятничани – поселення VIII – ХI століть.

На лівому березі ріки Південний Буг, навпроти Сабарова (в Сабарівському лісі), яке називається також Лучанським городищем, біля села Лука Мелешківська, в 400 метрах на схід від греблі – городище ранньозалізного віку та Кивської Русі. Городище оточують вали та рови за винятком тих частин, які захищені стрімкими скелями та крутими ярами, причому яром розділене на дві частини. В середині городища проходять два вали дугоподібної форми, вигнуті на схід. Вали й рови збереглися незадовільно. Дожина городища по лінії схід-захід – 450 – 500 метрів при ширині по лінії північ – південь – 250 – 300 метрів.

На острові Кемпа в 1558 році було зведено дерев’яну фортецю-палац, яка була спалена татарами у 17 столітті, зараз на цьому місці мало б бути городище.

Селище міського типу Вороновиця

Поблизу залізничної станції – поселення зарубинецької культури.

На території Вороновиця – поселення зарубинецької культури.

У центральній частині села, біля кам’яного кар’єру, район «Кемпа», на правому високому березі безіменної річки (урочище Ганщина) – городище ХVII – ХVIII століття розмірами 50 на 50 метрів. Зберігся лише відрізок східного валу. Зі східного і західного боків помітні сліди ровів. Розорюється під городи.

В 12 кілометрах від Вороновицького цукрового заводу, в лісі знаходитья Городище круглої форми, яке було оточене валами і має вхід з боку заводу. Загальна площа городища 0,27 гектарів, довжина валу 427 метрів, ширина – чотири метри.

Село Зарванці

На південно-західній околиці Зарванців – поселення доби бронзи ХI – ІХ століть до нашої ери.

В південно-східній частині Зарванців – поселення IV – VII століть.

Село Іванівка

На південний схід від Іванівки – трипільске поселення.

На захід від Іванівки – трипільське поселення.

Село Ільківка

На захід від Ільківки – трипільське поселення.

На східній околиці села, в урочищі Курятник – поселення раннього залізного віку VIII – VII століть до нашої ери.

На північній околиці Ільківки – поселення зарубинецької культури.

Село Комарів

На південь від Комарова – трипільське поселення.

На північ від села Комарів – поселення раннього залізного віку, зарубинецької культури.

У центрі села – поселення раннього залізного віку V – IV століть до нашої ери.

На північ від села – поселення раннього залізного віку VII – IV століть до нашої ери.

На північній околиці села – поселення VI – VII століть.

У центрі села – поселення VI – VII століть.

В центрі села Комарів, на високому місці, поблизу почтової дороги, знаходиться давньоруське городище, яке називається Мистище. Форма городища чотири кутна, довжина – 128 метрів, ширина – 125 метрів, довжина окружності – 550 метрів. Поверхня горбиста, фортеця оточена валами і ровами зі сходу, заходу і півдня. За народним переказом, тут була фортеця міста Комаргорода.

Село Ксаверівка

На південний схід від Ксаверівки – трипільське поселення.

На східній околиці Ксаверівки – давньобронзове поселення ХI – IХ століть до нашої ери.

Село Лисогора

На захід від Лисогори – поселення доби бронзи ХI – IХ століть до нашої ери.

На захід від Лисогори – ще одне поселення доби бронзи ХI – IХ століть до нашої ери.

На західній околиці села – поселення ранньозалізного віку VIII – VII століть до нашої ери.

На південно-західній околиці села – поселення VIII – IХ століть.

Село Лука-Мелешківська

На захід від Луки-Мелешківської – трипільське поселення.

На південь від села – трипільське поселення.

Село Медвеже Вушко

На південній околиці Медвежого Вушка – трипільське поселення.

На північно-західній околиці села – поселення трипільської культури.

На північ від села – черняхівське поселення.

Село Медвідка

На північ від Медвідки – поселення раннього залізного віку VII – IV століть до нашої ери.

Село Мізяківські Хутори

На півдні села, на півострові, оточеному потічком, який перетворили у стави за допомогою гребель – трипільське поселення.

Село Некрасове

На південній околиці Некрасового – поселення трипільської культури.

Село Переорки

На захід від Переорок – трипільське поселення.

На північний захід від Переорок – трипільське послення довжиною один кілометр, шириною 500 метрів.

Черняхівське поселення та скіфське городище – на південний схід від села на двох мисах, розділених невеликим струмком зі ставком. Основне укріплене представлене валом висотою 1,5 метрів. Вал по дузі, звернутої до півночі, охоплює частну північного мису. З півночі на південь через городище проходить грунтова дорога. На городищі є два вала неправильних обрисів з ровами на зовнішній стороні. Один вал в чотири метри висотою, довжиною 1550 метрів, йде напівколом з відгалуженням з північного боку у 1013 метрів. Другий вал має два відрізки в 426 і 320 метрів довжиною.

На південний схід від східної околиці села Переорки – поселення доби бронзи білогрудівської культури.

Село Писарівка

На схід від Писарівки – трипільське поселення.

Село Побережне

На південь від Побережного – два черняхівських поселення.

Село Прибузьке

На захід від Прибузького – неолітична стоянка.

На лівому березі ріки Південний Буг – трипільське поселення.

На правому березі Південного Бугу, за півтори кілометри на північний схід від Прибузького, в урочищі Сабарівський кар’єр – черняхівське поселення.

Село Рівець

На правому березі ріки Буг, на відстані 350 – 400 метрів на схід від нижньої частини млина села – поселення зарубинецької культури.

Село Сокиринці

На південь від Сокиринців – трипільське поселення.

На схід від Сокиринців – поселення ранньозалізного віку VIII – VII століть.

На північний східній околиці Сокиринців – поселення ранньозалізного віку VIII – VII століть до нашої ери.

На південь від села – зарубинецьке поселення.

На схід від села – поселення VI – VII століть.

Село Степанівка

На південній околиці Степанівки – поселення доби бронзи.

На південний схід від Степанівки – черняхівське поселення.

На схід від Степанівки – поселення черняхівської культури.

Три кілометри від Степанівки, на північному схилі пагорбу на площі 15 гектарів – трипільське поселення.

Селище міського типу Стрижавка

На північ від Стрижавки – поселення доби бронзи.

Вервольф ставка Гітлера

Залишок ставки Гітлера у Стрижавці – Вервольф

На березі Південного Бугу – черняхівське поселення.

На північно-східній околиці Стрижавки (на південний схід від села на березі ріки) – поселення черняхівської культури.

На північ від селища – поселення VIII – IХ століть.

В містечку – городище, яке називається Замчиськом, на місці колишньої садиби (плебанії) ксьондза.

У сісі, який є біля села, за переказами, був монастир, від якого залишилися сліди кам’яних фундаментів.

Село Хижинці

На південь від Хижинців – трипільське поселення та поселення ранньозалізного віку.

У приєднаному до Хижинців селі Соловіївка – городище, розміщене над болотом, на краю ліса. Чотирикутник довжиною 47 метрів, шириною 41 метр, периметр – 175 метрів. Збереглися вали і рови із заходу, півночі і півдня довжиною 92 метри, зі сходу вал і рів розорані, брама була з півдня.

Село Цвіжин

На південно-східній околиці села, на мисоподібному пагорбі правго берега ріки Батіг (ліва притока Південного Бугу), що здіймається на 7 метрів над долиною – трипільске поселення площею 15 гектарів.

На східній околиці Цвіжина – поселення ранньозалізного віку VI – IV століть до нашої ери.

Село Шкуринці

В урочищі Мугалки – поселення бронзової доби.

Село Щітки

На південь від Щіток – черняхівське поселення.

Село Якушинці

На південний схід від Якушинців – трипільське поселення.

На правому березі ріки Вишенька – поселення ранньозалізного віку VI – IV століть до нашої ери.

На північ від Якушинців – поселення ранньозалізного віку VI – IV століть до нашої ери.

На північний схід від Якушинців – поселення ранньозалізного віку IV – III століть до нашої ери.

На північний захід від Якушинців – зарубинецьке поселення.

В східній околиці села – послення VI – VII століть.

План городища у селі Якушинці

Схематичний план Якушинецького городища

В 1,5 кілометрах на північний схід від Якушинців, в лісі Стрижвська дача – городище доби бронзи, ранньозалізного віку (скіфське). Пам’ятка розташована на пологому мисі у верхів’ях лівих припливів ріки Вишенька, що впадає в Південний Буг. Городище складаєтьяс з двох нерівнозначних частин. Центральний двір розташовано на південно-західному схилі пологого мису. Має форму асиметричного овалу, довжина по довгій осі – 550 метрів, по коротків – триста метрів. Загальна площа сягає близько одинадцяти гектарів. Перший, внутрішній вал сягає висоти трьох метрів від рівня площадки городища і ширини десяти метрів. Другий, сполучений з попереднім, зовнішній вал приблизно на один метр нижчий, але його ширина сягає п’ятнадцяти метрів. Масштаб насипів з напільної сторони та з боку яру приблизно однаковий. З усіх сторін зовнішній вал оточено ровом, ширина якого сягає 7 – 8 метрів. Із заходу до центрального укріплення примикає передграддя у формі неправильної трапеції. Воно охоплює яр, у якому, напевно, в давнину протікав струмок. Розміри споруд передграддя скромніші. Висота валу не перевищує двох метрів. Рів також менший у розмірі. Його сучасна ширина сягає трьох – чотирьох метрів. Розміри становлять близько 700 метрів по повздовжній осі північний захід – південний схід і 350 метрів по поперечній осі південний захід – північий схід. Площа становить біля 13 гектарів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *