У Вінницькому районі Вінницької області найбільше городище – скіфське городище у Якушинцях, також городща є у Бохониках, Вінниці, Вороновиці, Комарові, Переорках, Стрижавці, Хижинцях.
Село Бохоники
На південний схід від села – поселення доби бронзи, ХI – ІХ століть до нашої ери.
Поблиз Бохоників – трипільське поселення.
Біля колишнього села Черлинково – черхняхівське поселення.
Біля ріки Буг, вище від села на 2,1 кілометр, в урочищі Народинці, в котловині посеред лісу – городище міста Черлисків ХV – ХVI століть.
Село Вінницькі Хутори
На північ від Вінницьких хуторів – поселення залізного віку.
На західній околиці Вінницьких хуторів – черняхівське поселення.
На північ від Вінницьких хуторів – черняхівське поселення.
В північній частині села, на склонах надзаплавної тераси Південного Бугу, біля трансформаторної підстанції – поселення VI – VII століть розмірами 300 на 100 метрів.
Місто Вінниця
При впадінні ріки Віннички в Буг, на лівому березі – старе замчище, залишилось декілька метрів валу, решта знищено каменоломнями.
Трохи нижче попереднього замчища інше під назвою Литовський замок, також на лівому березі Бугу. Замок прилягав до ріки і від поля відокремлювався ровом, частина якого ще залишилася. Решту також знищено каменоломнями. На Замковій горі (Литовский замок) також виявлено трипільське поселення.
Біля гирла ріки Вишеньки, в районі лікарні імені академіка О.І.Ющенка – трипільське поселення.
Праворуч гирла ріки Віннички на мисоподібному підвищенні Південного Бугу, на вулиці Кармелюка 60 – 70 – трипільське поселення Вінниця 2.
На вулиці Жовтневій – трипільське поселення розмірами 250 на 100 метрів.
На лівому березі ріки Вишеньки, праворуч і ліворуч автошляху Вінниця-Бар, на західній околиці міста від кінця вулиці Стахурського до притоки, що західніше Барського шосе – поселення Вишенька 1 трипілля, раннього залізного віку, черняхівської культури. Поселення розділене струмками на три частини – західна 500 на 100 метрів, центральна 200 на 150 метрів, східна – 550 на 100 метрів.
В одному кілометрі на захід від мікрорайону П’ятничани – черняхівське поселення 400 на 100 метрів.
В 400 метрах в СМУ комбінату – поселення раннього залізного віку, розмір 100 на 50 метрів.
Біля гирла ріки Вишеньки, район Сабарова – поселення доби бронзи.
На лівому березі ріки Південний Буг, в районі Старого міста – поселення доби бронзи, раннього залізного віку та Київської Русі.
На лівому березі ріки Вишеньки, в районі лікарні імені академіка О.І.Ющенка- поселення чорноліської культури.
На лівому березі ріки Вишеньки, в мікрорайоні Вишенька, за 450 метрів від перехрестя вулиць Келецька та Квятека – поселення чорноліської культури.
На мису біля гирла ріки Вишеньки, яка впадає в Буг, в районі лікарні імені академіка Ющенка, – кругле городище VIII – ХI та ХIV – ХV століть, оточене валом і ровом. Довжина – 181 метрі, ширина – 47 метрів. В документі 1639 року це городище названо: городище старого двору Кмитинське.
На лівому березі ріки Південний Буг, в районі Старого міста – поселення VIII – ХI століть.
На правому березі ріки Південний Буг, на північній околиці міста, в районі П’ятничани – поселення VIII – ХI століть.
На лівому березі ріки Південний Буг, навпроти Сабарова (в Сабарівському лісі), яке називається також Лучанським городищем, біля села Лука Мелешківська, в 400 метрах на схід від греблі – городище ранньозалізного віку та Кивської Русі. Городище оточують вали та рови за винятком тих частин, які захищені стрімкими скелями та крутими ярами, причому яром розділене на дві частини. В середині городища проходять два вали дугоподібної форми, вигнуті на схід. Вали й рови збереглися незадовільно. Дожина городища по лінії схід-захід – 450 – 500 метрів при ширині по лінії північ – південь – 250 – 300 метрів.
На острові Кемпа в 1558 році було зведено дерев’яну фортецю-палац, яка була спалена татарами у 17 столітті, зараз на цьому місці мало б бути городище.
Селище міського типу Вороновиця
Поблизу залізничної станції – поселення зарубинецької культури.
На території Вороновиця – поселення зарубинецької культури.
У центральній частині села, біля кам’яного кар’єру, район «Кемпа», на правому високому березі безіменної річки (урочище Ганщина) – городище ХVII – ХVIII століття розмірами 50 на 50 метрів. Зберігся лише відрізок східного валу. Зі східного і західного боків помітні сліди ровів. Розорюється під городи.
В 12 кілометрах від Вороновицького цукрового заводу, в лісі знаходитья Городище круглої форми, яке було оточене валами і має вхід з боку заводу. Загальна площа городища 0,27 гектарів, довжина валу 427 метрів, ширина – чотири метри.
Село Зарванці
На південно-західній околиці Зарванців – поселення доби бронзи ХI – ІХ століть до нашої ери.
В південно-східній частині Зарванців – поселення IV – VII століть.
Село Іванівка
На південний схід від Іванівки – трипільске поселення.
На захід від Іванівки – трипільське поселення.
Село Ільківка
На захід від Ільківки – трипільське поселення.
На східній околиці села, в урочищі Курятник – поселення раннього залізного віку VIII – VII століть до нашої ери.
На північній околиці Ільківки – поселення зарубинецької культури.
Село Комарів
На південь від Комарова – трипільське поселення.
На північ від села Комарів – поселення раннього залізного віку, зарубинецької культури.
У центрі села – поселення раннього залізного віку V – IV століть до нашої ери.
На північ від села – поселення раннього залізного віку VII – IV століть до нашої ери.
На північній околиці села – поселення VI – VII століть.
У центрі села – поселення VI – VII століть.
В центрі села Комарів, на високому місці, поблизу почтової дороги, знаходиться давньоруське городище, яке називається Мистище. Форма городища чотири кутна, довжина – 128 метрів, ширина – 125 метрів, довжина окружності – 550 метрів. Поверхня горбиста, фортеця оточена валами і ровами зі сходу, заходу і півдня. За народним переказом, тут була фортеця міста Комаргорода.
Село Ксаверівка
На південний схід від Ксаверівки – трипільське поселення.
На східній околиці Ксаверівки – давньобронзове поселення ХI – IХ століть до нашої ери.
Село Лисогора
На захід від Лисогори – поселення доби бронзи ХI – IХ століть до нашої ери.
На захід від Лисогори – ще одне поселення доби бронзи ХI – IХ століть до нашої ери.
На західній околиці села – поселення ранньозалізного віку VIII – VII століть до нашої ери.
На південно-західній околиці села – поселення VIII – IХ століть.
Село Лука-Мелешківська
На захід від Луки-Мелешківської – трипільське поселення.
На південь від села – трипільське поселення.
Село Медвеже Вушко
На південній околиці Медвежого Вушка – трипільське поселення.
На північно-західній околиці села – поселення трипільської культури.
На північ від села – черняхівське поселення.
Село Медвідка
На північ від Медвідки – поселення раннього залізного віку VII – IV століть до нашої ери.
Село Мізяківські Хутори
На півдні села, на півострові, оточеному потічком, який перетворили у стави за допомогою гребель – трипільське поселення.
Село Некрасове
На південній околиці Некрасового – поселення трипільської культури.
Село Переорки
На захід від Переорок – трипільське поселення.
На північний захід від Переорок – трипільське послення довжиною один кілометр, шириною 500 метрів.
Черняхівське поселення та скіфське городище – на південний схід від села на двох мисах, розділених невеликим струмком зі ставком. Основне укріплене представлене валом висотою 1,5 метрів. Вал по дузі, звернутої до півночі, охоплює частну північного мису. З півночі на південь через городище проходить грунтова дорога. На городищі є два вала неправильних обрисів з ровами на зовнішній стороні. Один вал в чотири метри висотою, довжиною 1550 метрів, йде напівколом з відгалуженням з північного боку у 1013 метрів. Другий вал має два відрізки в 426 і 320 метрів довжиною.
На південний схід від східної околиці села Переорки – поселення доби бронзи білогрудівської культури.
Село Писарівка
На схід від Писарівки – трипільське поселення.
Село Побережне
На південь від Побережного – два черняхівських поселення.
Село Прибузьке
На захід від Прибузького – неолітична стоянка.
На лівому березі ріки Південний Буг – трипільське поселення.
На правому березі Південного Бугу, за півтори кілометри на північний схід від Прибузького, в урочищі Сабарівський кар’єр – черняхівське поселення.
Село Рівець
На правому березі ріки Буг, на відстані 350 – 400 метрів на схід від нижньої частини млина села – поселення зарубинецької культури.
Село Сокиринці
На південь від Сокиринців – трипільське поселення.
На схід від Сокиринців – поселення ранньозалізного віку VIII – VII століть.
На північний східній околиці Сокиринців – поселення ранньозалізного віку VIII – VII століть до нашої ери.
На південь від села – зарубинецьке поселення.
На схід від села – поселення VI – VII століть.
Село Степанівка
На південній околиці Степанівки – поселення доби бронзи.
На південний схід від Степанівки – черняхівське поселення.
На схід від Степанівки – поселення черняхівської культури.
Три кілометри від Степанівки, на північному схилі пагорбу на площі 15 гектарів – трипільське поселення.
Селище міського типу Стрижавка
На північ від Стрижавки – поселення доби бронзи.
На березі Південного Бугу – черняхівське поселення.
На північно-східній околиці Стрижавки (на південний схід від села на березі ріки) – поселення черняхівської культури.
На північ від селища – поселення VIII – IХ століть.
В містечку – городище, яке називається Замчиськом, на місці колишньої садиби (плебанії) ксьондза.
У сісі, який є біля села, за переказами, був монастир, від якого залишилися сліди кам’яних фундаментів.
Село Хижинці
На південь від Хижинців – трипільське поселення та поселення ранньозалізного віку.
У приєднаному до Хижинців селі Соловіївка – городище, розміщене над болотом, на краю ліса. Чотирикутник довжиною 47 метрів, шириною 41 метр, периметр – 175 метрів. Збереглися вали і рови із заходу, півночі і півдня довжиною 92 метри, зі сходу вал і рів розорані, брама була з півдня.
Село Цвіжин
На південно-східній околиці села, на мисоподібному пагорбі правго берега ріки Батіг (ліва притока Південного Бугу), що здіймається на 7 метрів над долиною – трипільске поселення площею 15 гектарів.
На східній околиці Цвіжина – поселення ранньозалізного віку VI – IV століть до нашої ери.
Село Шкуринці
В урочищі Мугалки – поселення бронзової доби.
Село Щітки
На південь від Щіток – черняхівське поселення.
Село Якушинці
На південний схід від Якушинців – трипільське поселення.
На правому березі ріки Вишенька – поселення ранньозалізного віку VI – IV століть до нашої ери.
На північ від Якушинців – поселення ранньозалізного віку VI – IV століть до нашої ери.
На північний схід від Якушинців – поселення ранньозалізного віку IV – III століть до нашої ери.
На північний захід від Якушинців – зарубинецьке поселення.
В східній околиці села – послення VI – VII століть.
В 1,5 кілометрах на північний схід від Якушинців, в лісі Стрижвська дача – городище доби бронзи, ранньозалізного віку (скіфське). Пам’ятка розташована на пологому мисі у верхів’ях лівих припливів ріки Вишенька, що впадає в Південний Буг. Городище складаєтьяс з двох нерівнозначних частин. Центральний двір розташовано на південно-західному схилі пологого мису. Має форму асиметричного овалу, довжина по довгій осі – 550 метрів, по коротків – триста метрів. Загальна площа сягає близько одинадцяти гектарів. Перший, внутрішній вал сягає висоти трьох метрів від рівня площадки городища і ширини десяти метрів. Другий, сполучений з попереднім, зовнішній вал приблизно на один метр нижчий, але його ширина сягає п’ятнадцяти метрів. Масштаб насипів з напільної сторони та з боку яру приблизно однаковий. З усіх сторін зовнішній вал оточено ровом, ширина якого сягає 7 – 8 метрів. Із заходу до центрального укріплення примикає передграддя у формі неправильної трапеції. Воно охоплює яр, у якому, напевно, в давнину протікав струмок. Розміри споруд передграддя скромніші. Висота валу не перевищує двох метрів. Рів також менший у розмірі. Його сучасна ширина сягає трьох – чотирьох метрів. Розміри становлять близько 700 метрів по повздовжній осі північний захід – південний схід і 350 метрів по поперечній осі південний захід – північий схід. Площа становить біля 13 гектарів.