Археологія та стародавня історія Сокирянського району

Археологічні розкопки на березі

Археологічні розкопки на березі

Сокирянський район Чернівецької області комарівська, чорноліська, трипільська, черняхівська. Цікаве село Кулішівка, в якому два великих городища з різночасовими знахідками, одне з них під назвою Галиця є решктами літописного міста Кучелміна.

Археологія та стародавня історія Сокирянського району

Село Білоусівка

За три кілометри на схід від Білоусівки, на лівому березі ріки Білоусівка, в урочищі Баранє – городище розмірами 400 на 360 метрів, яке з напільного боку обмежене розораним валом. На його території – знахідки кераміки ранньоскіфського часу. На північ від городища – курганна група. У 1968 році найвищий курган був зруйнований. Під його насипом експедицією ЧДУ виявлено жертовник ранньоскіфського часу. За два кілометри на захід від села, на лівому березі Потоку, під лісом, біля високовольтної електролінії – поселеня черняхівської культури.

Село Василівка

На південь від Василівки, в урочищі Середня Гора – пізньопалеолітичні знахідки. За чорити кілометри на південний захід від села, на лівому березі ріки Коболча, в урочищі Лиса Гора – поселення чорноліської культури. В південні чкастині села, на правому березі ріки Коболча – поселення ранньозалізного віку та давньоруської культури. За один кілометр на північний схід від Василівки, на першій надлуговій терасі ріки Дністер, в урочищі Толоч – поселення слов’янської та черняхівської культур.

Село Вітрянка

В центрі Вітрянки, на правому березі яру, біля школи – поселення доби бронзи комарівської та давньоруської культр. В північно-східні околиці села, на правому березі Потоку – поселення черняхівської культури.

Село Волошкове

Бронзова фібула римського часу

Бронзова фібула римського часу

В урочищі Сокирянська Гора, Громовина, Під Совами, Гайдамацький Яр – пізньопалеолітичні знахідки. На схід від Волошкового на мису, в урочищі За Перевалами – городище. Його площадка 60 на 40 метрів з напільного боку обмежена трьома валами. Також є поселення черняхівської культури. На високій річковій терасі, біля церкви та за два кілометри на схід від села, на правому березі ріки Дністер, в урочищі Горби – поселення трипільської культури. В центрі села Волошкове, на першій надлуговій терасі Дністра, біля школи – поселення слов’янської та давньоруської культур.

Село Гвіздівці

За три кілометри на південь від Гвіздівців, в урочищах Студена Кринця і Гнила Річка – поселення трипільської та черняхівської культури. В центрі села, на правому березі ріки Вілія – поселення черняхівської та давньоруської культур.

Село Грубна

За два кілометри на захід від Грубної, на мису лівого берега ріки Редик, в урочищі Під Чорним Лісом – поселення ранньозалізного віку, а на мису, в Чорному лісі – давнє городище. Його площадка розмірами 150 на 30 метрів обмежена валом.

Село Кормань

В урочищах Дільниця, Томина, На Хрестах, Біля Млинів, Переліг – пізнопалеолітичні стоянки. 1969 – 1975 роках експедицією ІСН на стоянці Кормань ІІ розкопано 12 різночасових поселень. В центрі Кормані – поселення трипільської культури. В урочищах Крничка, Вишнева і Дільниця – поселення черняхівської культури.

Село Кулішівка

Реконструйована ліпна посудина

Реконструйована ліпна посудина

На захід від Кулішівки, в лісі, на мису, в урочищі Поляна – городище. Його площадка розмірами 140 на 75 метрів відгороджена від поля двома дугоподібними валам. На площадці городища – знахідки трипільської культури та доби раннього заліза. За два кілометри на північ від Кулішівк, на високому мису правого берега ріки Дністер, в лісі, в урочищі Планка – городище, на території якого потрійний вал відгороджує площадку діаметром 25 метрів та два великі вали, які відгороджують площадку діаметром сто метрів. На території городища виступають знахідки трипільської та давньоруської культур. На північ від села, на правому березі Потоку – городище. Дугоподібний вал довжиною понад один кілометр огороджує територію розмірами 1000 на 300 метрів, на якій є знахідки скіфської, черняхівської та слов’янської культур. В західній частині Кулішівки, на лівому березі Потоку – поселення давньорусько культури, також є поселення західноподільської скіфської культури. За два з половиною кілометри на північний захід від села, на першій надлуговій терасі Дністра, в урочищі Дубова – поселення трипільської, західноподільської скіфської, черняхівської та давньоруської культур. Розкопувалося експедицією ЧКМ у 1974 – 1976 роках. На південь від Кулішівки, на мису в урочищі Щовб – городище. Його площадка діаметром 50 метрів з напільного боку обмежена дугоподібним валом. На площадці – знахідки кераміки ХІІ – ХІІІ століть. На південний схід від села, на високому мису правого берега Дністра, в урочищі Галиця – городище. Його площадка діаметром 50 метрів відгороджена від поля двома дугоподібними валами На території городища знахідки трипільської, західноподільської скіфської та давньоруської кульур. Вважається, що давньоруське городище Галиця є рештками літописного Кучелміна.

Село Ожеве

На південний схід від Ожевого, на третій терасі правого берега ріки Дністер, в урочищі Пасішка – палеолітична стоянка та поселення трипільської та західноподільської скіфської культур. На південний захід від села, на схилі плато, в урочищі Горби – палеолітична стоянка. На північ від Ожевого, в урочищі Щовб – поселення трипільської культури. В центрі села, на правому березі Потоку – селище XIV – XV століть.

Село Олексіївка

На південний захід від Олексіївки, в урочищі Драдище та за 2,5 кілометри на південь від села, на мису в урочищі Зейдова Длина – поселення трипільської культури. В північній частині села, на території колгоспних ферм – поселення комарівської культури.

Село Розкопинці

В урочищах Одая, Верховина, Печера – палеолітичні знахідки. На південний схід від Розкопинців, в урочищі Піск – поселення трипільської та чорноліської культури. На південний схід від села, на лівому березі яру, в урочищі Березник – поселення черняхівської культури.

Село Романківці

Робота археологів

Робота археологів

За два з половиною кілометри на північний схід від Романківців, на правому березі Потоку, в урочищі Кисельбас – поселення трипільської та слов’янської культур. За чотири кілометри на південь від села, на правому березі Потоку, в урочищі Карликів – поселення трипільської, західноподільської скіфської, слов’янської та давньоруської культур. Біля станції Романківці – могильник черняхівської культури, який розкопувався експедицією ІА АН СРСР з 1973 року. В північній частині Романківців – курган.

Село Селище

В урочищі Панське Поле – поселення комарівської культури. В урочищі Скрпк – поселення західноподільської скіфської культури, яке розкопувалося експедицією ІА АН СРСР в 1951 році.

Село Сербиначани

В центрі Сербичан, біля школи та за півтори кілометри на схід від села, на лівому березі Потоку, біля ставів, в урочищі Став – поселення трипільської культури.

Місто Сокиряни

Розкопки ведуть студенти історичного факультету

Розкопки ведуть студенти історичного факультету

В південній частині Сокирян, на високому мису, на території колгоспного саду – поселення трипільської культури. В східній частині міста, на правому березі Потоку, на вулиці Московській – поселення черняхівської та давньоруської культур. На схід від Сокирян – курган.

Сокирянський район межує з Кельменецьким, на півночі – з Новоушицьким районом Хмельницької області.