Археологія та стародавня історія Черкаського району

Городище

Городище

В Черкаському районі Черкаської області є городища є у Черкасах та у селах Будище, Вергуни, Черкаси, Яснозір’я.

Село Байбузи

Поселення доби бронзи та зарубинецької культури Байбузи 9 – за чотири кілометри на схід від села, із західного боку дороги Мошни-Байбузи-Старосілля, займає останець надзаплавної тераси правого берега ріки Ольшанка, розміри – 120 на 80 метрів.

Поселення ранньозалізного віку – біля хутора Закревки.

Село Білозір’я

Поселення доби броизн – на лівому березі заболоченої заплави ріки Ірдинь, на відстані одного кілометра на захід – південний захід від залізничної станції Піонерська. Пам’ятка знаходиться на краю похилого піщаного мису, його поверхня задернована і вкрита сосновим лісом.

Село Будище

Городище у селі Будище

Городище у селі Будище

Городище ранньозалізного віку та поселення V – VII століть – на одній із пануючих вершин Мошногір’я, біля села Будище, розміщено городище площею біля 0,5 гектарів. З південно-західного напільного боку воно укріплене двома лініями валів і ровів. З інших сторін оборонні споруди відсутні, але схили гори ескарповані. Це городище-сховище. Найбільш вірогідно, що його спорудили у скіфський час (на одній із терас знаходилося скіфське поселення), але воно могло використовуватися і в ранньосередньовічний час (знахідки кераміки). Уламки ранньосередньовічного посуду зібрані і на східній околиці села.

Поселення VI – VII століть розмірами 270 на 50 метрів знаходиться під горою, яка зайнята городищем, біля дороги Черкаси – Канів.

Село Вергуни

Поселення ранньозалізного віку, зарубинецької культури, ранніх слов’ян Вергуни 1 – за три кілометри на південь від центра села, на лівому березі ріки Тясмин, займає центральну частину невисокого терасового останця на площі приблизно сто на сто метрів. Його поверхня сильно пошкоджена видобуванням піску.

Поселення раннього залізного віку, ранніх слов’ян (чорноліська культура) Вергуни 2.

Городище – у чотирьох кілометрах від села, форма чотирикутна, 300 метрів у периметрі.

Село Леськи

Поселення Леськи 3а

Поселення Леськи 3а

Черняхівське поселення Леськи 4 – урочище Леськівщина, за один кілометр на північний захід від села вздовж дренажної канави. Займає край невисокого пвідвищення в заплаві Дніпра, що відокремлений з усіх боків руслами пересохлих стариць, розміри – 1500 на 80 метрів.

Поселення доби бронзи Леськи 3а – на північно-східному мисі острова Кучугури на схід від великого селища черняхівської культури. Затоплене водами – відкривається під час зниження води.

Черняхівське поселення в урочищі Фокіна біля села Леськи

Черняхівське поселення в урочищі Фокіна біля села Леськи

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку та зарубинецької культури Леськи 3б – на захід від попереднього.

Поселення 16 – 17 століть – на березі Кременчуцького водосховища, розмите. На осрові, на який можна потрапити в період зниження води.

Черняхівське поселення – за північно-східною околицею колишнього села, навпроти північного кінця колишнього села Талдики в урочищі Фокина Канава, на першій надзаплавній терасі Дніпра, зі сходу і південного сходу оточене ярами, з півночі – рукавом Дніпра Евтухом, довжина поселення чотириста метрів, ширина – двісті п’ятдесят метрів.

Село Лозівок

Черняхівське поселення – в одному кілометрів на південь від села біля русла ріки (де піски підходять до берега), на підвищенні в заплаві.

Поселення V – VII століть Лозівок 5 – за 1,3 кілометри на північний схід від села за півкілометра від лівого берега ріки Ольшанка на ріллі, вздовж болота.

Поселення V – VII століть – півтора кілометри на південь від села, на піщаному підвищенні, розташованому серед заплави.

 

Село Мошни

Поселення зарубинецької, черняхівської культур – в 2 – 3 кілометра на північний захід від села, в одному кілометрі на північний схід від ферми колгоспу, в урочищі Печище, на мису низької надзаплавної тераси вздовж струмка.

Поселення ранніх слов’ян – в околицях села, на мисах низької надзаплавної тераси лівого берега ріки Ольшанка, тут є сліди трьох поселень з уламками простої та червонолощеної кераміки.

Село Свідовок

Поселення ранніх слов’ян – в урочищі Церковний Горб.

Село Хацьки

Поселення доби бронзи та ранньозалізного віку – на острові Бакан, який розташований між двома річищами ріки Тясмин, коло села Хацьки і села Заброддя, острів вкритий великими дюнами, які нині заросли лісом. Коло хутора Степанків на дюнах, які перебувають в стані пересування, знайдено грубу кераміку скіфського типу і давнішу – доби пізньої бронзи.

Поселення ранньозалізного віку – на дюнах під будівлями хутора Комарівки коло села Хацьки на лівому березі ріки Тясмин. Коло північної хати хутора Комарівка на дюнах. Така ж кераміка є на сусідніх ділянках берега вгору по ріці Тясмин.

Село Хрещатик

Поселення у селі Хрещатик

Поселення у селі Хрещатик

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, черняхівської культури та VI – VII століть – за півтора кілометри на південний схід від села Хрещатик на правому березі озера Обиштин, в районі нижньої течії ріки Рось, за 2 – 2,5 кілометрів від її злиття з Дніпром. Озеро шириною до ста метрів є немов частиною річки. Східний край його вливається в Рось, а західний, більш вузький, заболочений і частково пересохлий, тягнеться кривою смугою протягом 1,5 – 2 кілометрів майже паралельно Росі і неподалік села Хрещатик з’жднується з нею. В давнину Рось і озеро Обиштин, які зараз розділені високою піщаною смугою шириною від 100 до 180 метрів, становили одне ціле. Берег, на якому розляглося поселення, являє собою піщаний мис прямокутної в плані форми, північний і східний край якого підіймаються над заплавою озера на три метри, а західний оточений луком, і тільки північно-східний кут його витягнений і підходить до озера. Із заходу на схід поселення тягнеться на 270 метрів, із півночі на південь – на 170 метрів.

Місто Черкаси

Городище на горі Василиця у Черкасах

Городище на горі Василиця у Черкасах

Поселення енеоліту, доби бронзи, зарубинецької культури та давньоруське городище – на горі Василиця (північно-західна околиця Черкас). Гора Василиця – супіщаний відріг правого берега Дніпра, висотою до сорока метрів. Цей відріг обмежений зі сходу природним яром завглибшки до тридцяти метрів, а з напільного боку помітні сліди валу висотод до сорока сантиметрів та рову завширшки до десяти метрів, можливо, зарубинецького часу. Повехня гори добре задернована, в деяких місцях руйнується обривами.

Городище в районі пагорба Слави у Черкасах

Городище в районі пагорба Слави у Черкасах

Городище – в районі пагорба Слави, воно витягнуто до річки, злегка вигнуте в плані, його площа обмежена з трьох боків крутими схилами, а з напільного боку має широкий рів глибиною до двох метрів. У північно-західній частині рову простежується перешийок шириною до двадцяти метрів, який з’єднує городище з плато. У південно-східній частині є загострений мисоподібний виступ, з боку ріки верхній край схилу вирівняний по прямій лінії. Найбільша висота схилів – до 15 метрів над підніжжям пагорба і до 25 метрів над рівнем водосховища.

Поселення доби бронзи, зарубинецької культури, черняхівської культури, ранніх слов’ян, давньоруське городище, яке існувало до 14 століття – Замкова Гора, між вулицями Гагаріна, Смілянською, узвозом Замковим, провулком Кірова.

Городище в районі готелю Турист у Черкасах

Городище в районі готелю Турист у Черкасах

Давньоруське городище, яке існувало до 14 століття – в районі готелю «Турист», займає невеликий за розмірами останець, відокремлений від плато неглибокою до п’яти метрів западиною шириною до сорока метрів. Звідси на верхньому майданчику простежуються залишки невеликого валу. Городище, пошкоджене у північно-західній частині кар’єром, простягається вздовж краю плато. Північно-східний схил крутий, заввишки 30 метрів. Розгалужений яр, що проходить з заохду, мав до 1965 року струмки, нині тут створено штучні декоративні водоймища.

Поселення зарубинецької культури – фрагменти кераміки зібрано на виступі, обмеженому вулицями Франка і Пушкіна.

Поселення зарубинецької та черняхівської культури – на мисі між вулицями Сєдова та річковим портом.

Поселення черняхівської кульутри – біля перетину вулиці Менделєєва, Галагана та села Василиця.

Село Червона Слобода

Поселення доби бронзи – за сто метрів на захід від риболовецького колгоспу.

Поселення 15 – 17 століть – на ділянці між селами Червона Слобода і Змагайлівка, де висота берега досягла 15 метрів.

Село Чубівка

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, зарубинецької культури, давньоруського часу та 17 – 18 століть Чубівка 4 – в урочищі Острів, за 3,5 кілометрів на південний схід від села. Займає надзаплавний терасовий останець у місці злиття річок Тясмин та Жаботинка. Територія пам’ятки майже вся зайнята сучасними дачними будинками.

Поселення ранньозалізного віку Чубівка 3 – в урочищі Онуфріїв Монастир.

Село Яснозір’я

Городище біля села Білозер’я Воронцовська (Пожежа). На острові посеред болота, яке колись було озером (з південного боку села) в лісі є городище, тут в старі часи за переказами було село і церква.

загрузка...