Археологія та стародавня історія Нововоронцовського району

Знатні скіфи

Знатні скіфи

У Нововоронцовському районі Херсонської області є скіфські городища – у Гаврилівці, Золотій Балці, у селі Михайлівка – городище ямної культури.

Село Анастасіївка

Дивіться село Золота Балка

Село Біляївка

За 0,7 – 4 кілометра на північний та південний схід і захід від села – сім курганів висотою 0,3 – 4 метра.

Село Великів Гирла

Дивіться село Золота Балка

Село Гаврилівка

На південній околиці Гаврилівки – поселення епохи пізньої бронзи. Біля вівчарні радгоспу  «Придніпровський» знаходився грунтовий могильник ямної культури й епохи пізньої бронзи, на місці могильнка – залишки скіфського поселення IV – III століття до нашої ери і Гаврилівський могильник черняхівської культури (97 поховань) з урнових і безурнових тілопокладень і тілоспалень IV – V століть нашої ери.

За 0,5 кілометрів від Гаврилівської балки – грунтовий могильник ямної і ранньокатакомбної культур, біля городища досліджено курган з похованнями ямної культури, пізньозрубного часу, пізньосарматським і середньовічним кочівницьким похованнями. За три кілометри на північний схід від Гаврилівки досліджено Гаврилівське пізньоскіфське городище III століття до нашої ери – II століття нашої ери, що мало три лінії укріплен. На городищі – знахідки кераміки катакомбної і пізньозрубної культур та зарубинецього типу, кераміка черняхівського типу, вістря стріли Х – ХIII століть.

За два кілометри на південний захід від села, біля знесеного села Ганнівки – ганнівське пізньоскіфське городище II століття до нашої ери – II століття нашої ери, на якому аерофотозйомки зафіксували об’єкти, що візуально не простежуються. За один кілометр на північний захід від городища – грунтовий пізньоскіфський могильник з похованнями під кам’яними закладками. За 0,3 і 0,7 кілометрві на північ від могильника – два поселення черняхівської культури, тут же виявлено сліди поселення епохи бронзи. На площі пізньоскіфського могильника відкрито напівземялнку кочівників ХIII – ХIV століть.

Випадкові знахідки: у парку Гаврилівського мисливського господарства – уламок середньовічного надгробного напису і дві половецькі кам’яні баби, поблизу села – ще дві половецькі кам’яні баби. На північно-західній околиці села та за 0,2 – 8,2 кілометрів з напільних боків його – 44 кургани висотою 0,1 – 6,6 метрів.

Село Ганнівка

Дивіться село Гаврилівка.

Суло Дудчани

Поблизу Дудчан знайдено зуб мамонта. На північній околиці села – поселення епохи пізньої бронзи, на південній – багатошарове поселення пізньої бронзи, пізньоскіфського часу – II – IV століття нашої ери – із залишками кам’яного будівництва і керамікою черняхівського типу та ранньосередньовічними знахідками VIII – IХ століть.

Поблизу знесеного села Ковалівки – курган Попова Могила епохи бронзи, біля села знайдено половецьку кам’яну бабу, виявлено зруйноване скіфське курганне поховання під кам’яною закладкою, скарб російських монет ХVIII століття. За 0,4 – 6,9 кілометрів з напільних боків села – 52 кургани висотою від 0,5 до семи метрів. Згадка в літературі городища біля села Дудчани не вірна: це городище знаходиться біля села Ганнівки (дивіться село Гаврилівка).

Село Золота Балка

Поблизу Золотої Балки знайдено залишки викопних тюленів. На місці Золотобалківськго поселення та колишнього села Леонтіївки (на південь від села) – залишки неолітичних стоянко. На південь від села знаходилося поселення катакомбної культури; на місці Золотобалківського поселення – сліди поселення ранньої, середньої та пізньої бронзи, культури багатоваликової кераміки. За два кілометри від правого мису балки Золотої і за один кілометр від нього – грунтові мгильники ямної і катакомбної культур – Леонтіївка І і ІІ; на місці Золотобалківського поселення – поховання з кромлехами, в кам’яних ящиках і під кам’яними вимостками від часу середньостогівської і кемі-обинської культур до епохи пізньої бронзи; у поховані виявлено горщик типу нижнього шару Михайлівки.

У прибережній частині села знаходилося пізньоскіфське Золотобалківське поселення-городище ІІ століття до нашої ери – ІІ століття нашої ери з кам’яним будівництвом житлових, господарських і оборонних споруд. Численні знахідки праці з каменю, заліза, глини і кісток свідчать про розвиток сільського господарства, ремесла та торгові зв’язки поселення з античними містами Причорномор’я. Тут виявлено мармурову скульптуру голови Геракла, уламки посуду зарубинецької та салітвської кераміки і візантійських амфор ХІ – ХІІІ століть.

На північний захід від поселення – пізньоскіфський могильник кінця І століття до нашої ери – ІІ століття нашої ери, де 86 могил йшли паралельними рядами. На могильнику виявлено кіммерійське поховання. Поблизу села досліджені курганні поховання кемі-обинської, ямної, катакомбної, зрубної культур, культури багатоваликової кераміки, кіммерійські, скіфські, пізньоскіфське та середньовічне поховання (розкопки А.І.Кубишева у 1978 року).

На місці колишнього села Анастасіївки – поселення з керамікою черняхівського типу; на правому мисі балки Золотої знаходилося поселення з матеріалами черняхівського типу; тут у житлі знайдено скарб з дев’яти римських денаріїв ІІ століття нашої ери. Згадане в літературі городище поблизу села Великі Гирла є Золотобалківським поселенням.

Село Ковалівка

Дивіться село Дудчани.

Село Леонтіївка

Дивіться село Золота Балка.

Село Любимівка

За 1,7 – 3,6 кілометрів на північний схід від села – вісім курганів висотою 0,5 – 3 метри.

Село Майське

За 0,5 та 3,3 кілометри на схід і південний схід від села – два кургани висотою 3 і 1 метр.

 

Село Малі Гирла

Дивіться село Фирсівка.

Село Миролюбівка

За 0,5 – 2,5 кілометрів на північ, північні схід і захід, схід, південь від села – 13 курганів висотою 0,5 – 2 метри.

Село Михайлівка

На північ від Михайлівки – пізньопалеолітична стоянка (розвідака М.П.Оленковського у 1978 році. Поблизу села знаходилися сліди поселенння епохи неоліту та одиничне неолітичне поховання. За чотири кілометри на південний захід від села досліджено Михайлівське поселення епохи раннього металу (середина ІІІ – початок ІІ тисячоліття до нашої ери).

Етапам життя поселення відповідають три культурні шари. Нижній шар передував ямній культурі; тут відкритів залишки невеликого поселення з землянковими житлами; серед знахідок – плоскодонний чорнолощений посуд. Середній шар відноситься до раннього етапу ямної культури, а верхній – до пізньоямної.

Відкрито залишки великого поселення-городища ямної культури, оточеного валами і ровами, знайдено залишки глинобитних жител на кам’яних фундаментах. Серед знахідок – гостродонний і плоскодонний посуд, знаряддя праці з каменю і кістки, мідні речі – місцеві і привізні. У верхньому горизонті трапляються матеріали катакомбної культури. Пам’ятка розширила дані про історико-культурну стратиграфію Східної Європи цього часу.

За 1,5 кілометрів на південь від села – в урчоищі Криниці – поселення епохи пізньої бронзи. На території Михайлівського поселення – грунтовий могильник з кромлехами того самого часу. За 1,5 кіломтрів від села виявлено поховання епохи пізньої бронзи. На південь від поселення досліджено скіфський грунтовий могильник V – початку IV століть до нашої ери під кам’яними вимостками.

На лівому березі балки виявлено залишки поселення перших століть нашої ери з керамікою черняхівського часу; за 0,5 кілометрів на піведнний захід від села – могильник цього самого часу з матеріалами черняхівського типу. Поблизу села досліджено поховання VIII – IХ століть салтівського типу. І середньовічного кочівника (розкопки А.І.Кубишева у 1978 році).

Випадкові знахідки: антропоморфна стела (зберігається у місцевій школі) та кіммерійський бронзовий казан VIII – VII століть до нашої ери. Згадка в літературі про знахідку цього казана в селі Михайлівці Скадовського району помилкова. У степу біля кургану знайдено скіфський бронзовий казан. За 0,5 – 6,1 кілометр на північ, північний і південний захід, захід від села – 32 кургани висотою 0,5 – 5,7 метрів.

Селище міського типу Нововоронцовка

Поблизу селища виявлено залишки викопного тюленя. Досліджено курган з похованнями ямної кульутри, печеніга у супроводі срібного дирхема, випущеного у Самарканді у 334 рокці хіджри (945 або 946 роки), та середньовічного кочівника (розкопки А.І.Кубишева у 1978 році); знайдено зруйноване курганне поховання скіфа. Випадкові знахідки: кам’яна плита з фалічним зображенням ямної культури та п’ять половецьких кам’яних баб. На південно-західній околиці селища – 22 кургани висотою 0,5 – 4 метри. Згадане в літературі скіфське поселення знаходилося в Дніпропетровській області.

Село Нововоскресенське

За 0,2 – 2,9 кілометрів на північ, схід, південь і захід від села – п’ять курганів висотою 0,5 – 4 метри.

Село Новоолександрівка

Біля Новоолександрівки знайдено залишки викопних коня-гіпаріона і тюленів. У селі виявлено ливарну майстерню з формами для виготовлення знарядь праці, зброї і прикрас рубежу сабатинівського і білозерського етапів зрубної культури та залишки поселення пізньоскіфського часу. Біля села знайдено бронзове вістря скіфської стріли. За 0,2 – 4,7 кілометрів на північ, південний схід, захід і північний захід від села – 25 курганів висотою 0,5 – 6,2 метри.

Село Осокорівка

Поблизу Осокорівки знайдено залишки викопного тюленя. На південно-східній околиці села досліджено грунтовий могильник ямної культури; розкопано могильник з кромлехами та кам’яними закладками мідного віку, з посудом типу нижнього шару Михайлівки, ранньоямного часу, катакомбної культури і пізньозрубного часу; тут виявлено пізні впускні поховання, з якими, можливо, пов’язані знахідки кераміки черняхівського типу. В урочищі Велика Могила досліджено курган ямної культури.

Поблизу села виявлено скіфське поселення і поховання, в урочищі Блуква досліджено пізньоскіфське поселення перших століть нашої ери, де також знайдено кераміку черняхівського типу. Випадкові знахідки: два скіфських бронзових казани, половецька кам’яна баба. На околицях села та за 0,2 – 4,5 кілометри на південь, південний захід і захід – 33 кургани висотою 0,5 – 4,8 метрів.

Село Петрівка

За 1,1 – 2,8 кілометрів на північні захід і схід, схід, захід від Петрівки – 15 курганів висотою 0,4 – 2,5 метрів.

Село Петропавлівка

За 1,1 кілометр на північний схід, схід від села – два кургани висотою один метр.

Село Трудолюбівка

За 2,3 – 5,3 кілометри на північний схід і захід, схід від села – 16 курганів висотою 0,5 – 1,9 метрів.

Село Українка

За 0,3 – 4,6 кіломрів на північні і південні схід і захід, південь від села – 22 кургани висотою 0,5 – 6,6 метрів.

Село Фирсівка

Поблизу Фирсівки виявлено зруйноване курганне поховання епохи бронзи; в південній частині Фирсівки (колишнє Малі Гирла) – залишки пізньоскіфського поселення. Випадкові знахідки: кам’яна сокира-молот епохи бронзи, ольвійська мідна монета другої половини ІІ століття до нашої ери, дві золоті турецькі монети кінця ХVI століття, монета Сигізмунда ІІІ, золота угорська монета ХVI століття, срібна бельгійська монета ХVII століття. За 0,5 – 3,5 кілометірв на південний і північний захід, захід від села – 19 курганів висотою 0,5 – 4 метри.

Село Хрещеніка

Поблизу села досліджено кургани з похованнями ямної та зрубної кульутр (розкопки О.І.Кубишева у 1979 році). Біля села – 20 курганів.

Село Червоне

За 1,5 – 5,1 кілометр на північний і південний схід, південний і північний захід від села – сім курганів висотою 1 – 3 метри.

Село Шевченківка

Поблизу Шевченківки досліджено курганне поховання ямної культури, в якому виявлено дві антропоморфні стели та скіфські кургани (розкопки А.І.Кубишщева у 1978 – 1979 роках).