Археологія та стародавня історія Калинівського району

Калинівський район

Краєвид у Калинівському районі

В Калинівському районі Вінницької області городища є у селах Глинськ, Грушківці, Гущинці, Комунарівка, Пиків, Радівка, Черепашинці.

Село Байківка

В центрі Байківки – поселення трипільської та зарубинецької культур.

На західній околиці Байківки – черняхівське поселення.

На захід від Байківки – черняхівське поселення.

У Байківці виявлено черняхівське поселення.

На північній околиці Байківки – поселення VIII – Х століть.

В урочищі Закут, в південно-східній частині байківки ріка Постолова огинає величезний і підвищений мис. З півдня і заходу він має пологі схили. Тут знаходиться селища VI – VII століть розмірами 250 на 100 метрів.

Село Глинськ

В північно-західній частині Глинська, в урочищі Бурти – городище ХVI століття.

В урочищі Заруда – черняхівське поселення.

В урочищі Огрудок – черняхівське поселення.

Від одного з попередніх поселень на відстані 1,2 кілометри – черняхівське поселення.

На південно-східній частині села приблизно в 500 метрах від дубового гаю на мису, який утворений двома безіменними притоками ріки Постолової – поселення VI – VII століть.

На схід від Глинська – поселення VI – VII століть.

На північний захід від села – урочище Селисько, де за легендами було стародавнє поселення. Напроти цього урочища, на схід за ставом – великі насипи.

Село Грушківці

На південній околиці Грушківців – трипільське поселення, яке займає західну частину мису, що виступає в долину ріки Постолова.

На південній околиці Грушківців – трипільське поселення, яке займає західну частину мису, що виступає в долину ріки Постолова.

На південній околиці Грушківців – давньоруське городище ХІ – ХІІ століть.

Село Гущинці

Городище, культурна приналежність якого не встановлена – в урочище Замчисько, яке ще має назву Городисько та Білий камінь, на місці трипільського та черняхівського поселення. Пам’ятка розміщена на відстані приблизно 2,5 кілометри на південь від села, нижче за течією ріки Буг, при впадінні ріки Бібки, над заливним лугом. В цій місцевості замітний вал, який іде паралельно до Бугу з півночі на південь протягом 202 метрів, висотою до 8 метрів з боку ріки. За переказами тут було місто Білий Камінь.

В 2,2 кілометри від села на південний захід у лісі, на високому пагорбі, який виходить на північний схід до ріки Бібрки чи Бібки мисом і з’єднується з іншим пагорбом, який називається Замчисько. Верхня площа пагорба оточена двома валами, між якими рів. Внутрішній вал вище і має висоту до підніжжя рову від 10 до 20 метрів, причому більша висота з південного заходу. Простір овальний, периметр внутрішнього валу 213 метрів, довжина з заходу на схід – 55 метрів, з півдня на північ – 49 метрів. На відстані 30 метрів гора перерізується валом і з зовнішнього боку ровом, який має довжину 96 метрів і тянеться з північного заходу до південного сходу по прямій лінії з невеликим заокругленням до городища. В’їзд з південного заходу. На городищі трапляються черепки. Місцевість біля Замчища на північ і північний захід, за рікою Бібкою, носить назву Селище.

Село Жигалівка

На південь від Жигалівки – трипільське поселення.

На південь від Жигалівки, в урочищі За Окопом – поселення бронзового віку.

В центрі села, в урочищі Горб За Водою – поселення VI – VII століть.

На південній околиці Жигалівки, в урочищі Гончарівка – поселення VI – VII століть.

Село Іванів

В урочищі Янівське – черняхівське поселення.

Відразу за колгоспним двором на правобережному схилі плато, над ставом – поселення VI – VII століть.

На лівому березі ріки в урочищі Острів, серед болотистої місцевості – поселення черняхівської та давньоруської культури.

 

Між Яновном і Гущинцями – острів на ріці Буг, тут при оранці знаходять підйомний матеріа, за переказами тут був замок.

З правого боку Бугу, в місцевості, яка називається Янівка, є урочище Замчище. Тут було колись за переказами містечко Янів.

Село Кам’яногірка

На схід від Кам’яногірки – трипільське поселення.

На захід від Кам’яногірки – поселення VIII – VII століть до нашої ери.

На схід від села – давньоруське поселення Х – ХІ століть.

Село Комунарівка

На південній околиці Комунарівки в урочищі Замчисько – давньоруське городище ІХ – ХІ століть. Розміщується над ставом, на низькому місці, у плані чотирикутне, оточене валом, розміри – 92 на 64 метри, периметр – 311 метрів. Поверхня рівна, на ній садиба з городами полем, через оранку городище досить зруйноване. Укріплене ровом і валом, однак ров заораний, а вал досягає 181 метр довжини, решта розорано. Брама була із сходу.

Село Мізяків

На південний схід від Мізяків – трипільське поселення.

Біля курганного могильника в урочищі Білий Камінь – поселення VI – VII століть.

Село Пиків

В центрі Пикова – трипільське поселення.

В центрі Пикова – поселення VIII – VII століть до нашої ери.

В урочищі «За окопом» – черняхівське поселення.

В центрі Пикова – черняхівське поселення.

На південно-західній околиці Пикова, ближче до центральної частини – поселення VI – VII століть.

На насипному острові біля ставу – городище, пізніше – середньовічний замок.

Село Писарівка

На південь від Писарівки – поселення черняхівської культури.

Село Польова Лисіївка

В урочище Селище – багато підйомного матеріалу.

Село Радівка

В урочищі Рудавка (Рудня) – городище 17 століття.

Село Райки

В Райках – черняхівське поселення.

Біля струмка, на березі ставка, який утворений греблею – трипільське поселення.

Село Уладівське

В Уладівському – два черняхівських поселення.

Село Хомутинці

На східній околиці Хомутинців – трипільське поселення, яке займає діялнку високого уривистого лівого берега ріки Постолова.

На південній околиці Хомутинців – поселення бронзової доби ХІІ – ІХ століть до нашої ери.

На південно-східній околиці Хомутинців – черняхівське поселення.

В центрі Хомутинців, поблизу Ставка – поселення VI – VII століть.

Село Черепашинці

На годі, над ставом, в колишньому панському саду чотирикутне городище, яке називається Замчисько, довжина і ширина – 64 метри, периметр – 256 метрів. Збереглися вали і рови, довжина валу – 288 метрів, ширина – 4 метри. Два в’їзди зі сходу і заходу. Городище добре збереглося завдяки тому, що було у саду поміщика.

Село Шепіївка

На західній околиці Шепіївки – черняхівське поселення.

На схід від Шепіївки – черняхівське поселення.

В одному кілометрів на північний схід від села Шепієвка на березі ріки Грабарка за переказами було місто Шепетів.