В Ружинському районі Житомирської області городища були у селах Білилівка, Вчорайше, Карабчіїв, Рогачі, Ружин, Топори, Ягнятин.
Село Бистрик
Поселення черняхівської культури, могильник – на глинищі при впадінні струмка в озеро.
Село Білилівка
Поселення трипільської культури, ранньозалізного віку, давньоруське городище займає високу скелю лівого берега ріки Роставиця, частково знищене кар’єром по видобутку каміння, уросище Скала або Камінне, розмір – 70 на 43 метри, урочище Чорний ліс.
Городище ХIV – ХVI століть – на південно-західній околиці села, коло дороги, що веде в село Журбівці, на правому березі Роставиці. Укріплення круглої форми, на високому пагорбі зі стрімкими схилами. На городищі добре збереглася подвійна лінія штучних земляних валів і ровів, воно поросло лісом і чагарником.
Городище давньоруського часу та ХIV – ХV століть – на лівому березі ріки, коло церкви, біля впадіння в ріку Сить, в центрі села. Зруйноване в часи Великої вітчизняної війни. На території – сучасний ринок.
Городище давньоруського часу та ХIV – ХV століть – на правому березі Роставиці, навпроти попереднього городища на лівому березі (в районі нинішньої Карачунової гори). Ледве помітні залишки укріплень, городище частково знищене плануванням парку. На городищі – залишки будівлі ХVI століття.
Поселення черняхівської культури.
Село Вчорайше
В ХІХ столітті було зафіксоване городище біля церкви, площа – 4550 квадратних метрів.
Давньоруське поселення.
Село Голубівка
Черняхівський могильник – на правому березі струмка, який впадає в Роставицю, у східній частині села, біля цегляного заводу, в глиняному кар’єрі, черняхівське поселення Голубівка 1 біля могильника, на лівому березі струмка на городах колгоспників, довжина 150 – 200 метрів.
Черняхівське поселення Голубівка ІІ – в 500 метрах на південь від поселення Голубівка 1 на лівому березі струмка.
Уламки черняхівського посуду – на східній околиці села біля крайніх хат.
Село Дерганівка
Черняхівське поселення – на захід від села між селами Дерганівка і Білилівка (посередині між ними) на лівому березі ріки.
Село Зарудинці
Черняхівське поселення – на східній околиці села.
Село Зоряне
Черняхівське поселення – на східній околиці села, на лівому березі струмка, розмір – 80 на 60 метрів.
Село Карабчіїв
Поселення трипільської культури, давньоруське городище, яке існувало в ХVI – ХVIII століттях – на західній околиці села, 600 метрів на південь від греблі, на лівому березі ріки Роставиця, розмір – 160 на 60 метрів. Поселення має форму чотирикутника з заокругленими кутами, витягнует зі сходу на захід і оточене з півночі, півдня і сходу рікою Роставицею, а із заходу – штучним ровом і валом. Сучасна глибина рову – до чотирьох метрів, при ширині в десять метрів. З усіх інших боків простежуютсья ледве помітні сліди валу. Плато городища підноситься над рівнем води в південній і північній частині на 15 метрів, а в східній – лише на 8 метрів.
Село Плоске
Черняхівське поселення – на північ від моста (греблі) по південно-східному схилі надзаплавної тереси лівого берега ріки, розмір – 1000 на 100 метрів.
Поселення VI – VII століть – на південній околиці села, на правому березі ріки Роставиця.
Село Прибережне (Пустоха)
Черняхівське поселення – № 1 – за 1500 – 2000 метрів на захід від села, на лівому березі ріки. Між хутором Відруби (чи Отруби) і глибоким яром, розмір – 300 на 60 метрів.
Черняхівське поселення № 2 – на лівому березі ріки. На схід від греблі хутора Відруби, довжина 200 метрів.
Черняхівське поселення № 3 – на лівому березі ріки. На захід на 800 метрів від другого поселення, площа – 80 на 40 метрів.
Село Рогачі
В ХІХ столітті було зафіксовано городище в урочищі Замок.
Село Роставиця
Черняхівське поселення Роставиця 1 – приблизно за 1,5 – 1,6 кілометрів на захід від села Роставиця. Займає вершину та частково північний пологий схил глибокої балки, на дні якої протікає безіменний струмок. Висота над рівнем заболочено долини – біля 12 – 15 метрів. У північній частині вздовж посадки проходить польова грунтова дорога. Розміри – 700 на 80 метрів.
Давньоруське гордище.
Селище міського типу Ружин
Черняхівське поселення – у 250 метрах від західної околиці села біля цегляного заводу, на лівому березі (південні схили) струмка, що впадає в Роставицю.
Давньоруське городище – в районі райцентру, на місці базару, на лівому березі ріки Роставиця, діаметр – 80 метрів.
Село Топори
Черняхівське поселення – на північній околиці села.
Вище від села при ріці Горіховатка – урочище Селище, де, за переказом, знаходилось село Топірці.
Півтора кілометри нижче ріки Горіховатки – селище, де, за переказом, було містечко Ргачів з багатьма храмами, можливо тут було городище.
Село Трубіївка
Два черняхівських поселення – між селами Трубіївка і Карабчіїв, на південно-східних схилах лівого берега.
Поселення черняхівської культури та давньоруського часу – на південно-західній околиці села на території колгоспного двору.
Село Черемухи
Поселення ранньозалізного віку – за один кілометр на північний схід від села, на території колишнього хутора Отруби, на лівому (чи правому) березі ріки Роставиця, в 250 метрах на захід від дамби, розмір – 200 на 50 метрів.
Село Чорнорудка
Черняхівське поселення.
Село Ягнятин
Поселення черняхівської культури, VI – VII століть Ягнятин 1 – в північно-західній частині села, між двома ярами на південно-західному схилі надзаплавної тераси лівого берега притоки Роставиця (тече по Цапиному Яру), розмір – 750 на 130 метрів, на городах (600 – 650 метрів на схід від скіфського поселення в Цапиному Яру).
Поселення черняхівської та давньоруської культури Ягнятин 2 – у 750 метрах на схід від першого над дорогою в Карабчіїв, над Роставицею, біля кладовища.
Черняхівське поселення – за південною околицею села, на південно-східних схилах лівого берега Роставиці в бік села Плоске, довжина – 700 метрів.
Поселення трипільської культури, ранньозалізного віку та городище літописного Ніятина давньоруського часу – на правому березі ріки Роставиця, 500 метрів на схід від греблі, урочище Замчище, розмір – 80 на 90 метрів. Городище підіймається над річкою на 25 метрів та має прямий перпендикулярний обрив до річки. Дитинець майже зовсім знищений розробкою кар’єру на камінь. Зберігся лише незначний відрізок валу і рову в північній і східній частині городища. Довжина валу – 50 метрів, ширина – 7 метрів, глибина рову – 4,5 метрів при ширині біля 5 метрів. В північно-східній частині вал перерізаний проїжджою дорогою до кар’єру. Посад, розташований на схід, де він, в свою чергу, був обмежений з півночі і півдня двома балками, а зі сходу – штучним валом і ровом.
Давньоруське городище, яке існувало в ХVII столітті – в центрі села, на лівому березі ріки Роставиця, навпроти правобережного городища, має чотирикутну форму з округлими кутами. Плато городища, витягнуте зі сходу на захід, займає площу 100 на 70 метрів. З півночі і півдня городище охоплюють балки, які служили йому природним захистом. Східний бік городища обривається виходами кристалічних порід над рікою Роставицею. Із заходу воно захищено штучним ровом в 10 – 12 метрів завширшки при глибині 6 – 7 метрів. З усіх боків городища по його краю простежуються маловиразні підвищення – залишки штучних валів. Є шар польсько-литовського періоду, очевидно, чотирикутну форму городище набуло в цей період. Культурний шар дитинця майже зовсім зруйнований кладовищем ХVIII століття.
Поселення давньоруського часу – 750 метрів на північ від лівобережного городища, в околиці Ягнятина, коло дороги в село Карабчіїв.
Давньоруське поселення – на південний захід від городища, в районі колгоспного двору.
Поселення ранньозалізного віку та черняхівської культури – на північній околиці села, на лівому березі струмка, на південний схилах яру Цапин хутор.