Археологія та стародавня історія Коростишівського району

Скіфський вал у Грубському

Скіфський вал у Грубському

В Коростишівському районі Житомирської області городища були у селах Білківці, Городськ, Грубське, Малі Кошарища, Минійки, Садове, Слобідка, Студениця, Щиглівка.

Село Білківці

Давньоруське городище та замок ХIV – ХVIIІ століть – за 500 метрів на південний захід від села на мисі біля злиття невеликого сильно заболоченого струмка та ріки Свинолужі (правий берег) в урочищі Замчище, розмір – 65 на 40 метрів. Висота мису над заплавою річки – 3 – 4 метри. З напільного боку захищене двома валами, майданчик ореться. Поблизу мису, на полі – селище.

Стоянка Більківці 2 періоду палеоліту та доби бронзи – за 350 – 400 метрів на північ від сільського кладовища. Займає вершину горбоподібного піщаного підвищення лівого берега ріки Свинолужки. Поверхня задернована, раніше розорювалася, площа – 40 на 20 метрів.

Давньоруське поселення Білківці 3 – за 380 – 420 метрів на північний схід від сільського кладовища у північно-східній частині села (колишнє село Зубрівка) на південному схилі високого піщаного підвищення першої надзаплавної тераси лівого берега ріки Свинолужки. Висота над рівнем води – 4,2 – 4,5 метрів, площа – 325 на 60 метрів. Поверхня задернована, раніше розорювалася.

Поселення доби бронзи та давньоруського часу – за 300 – 350 метрів на північ від сільського кладовища у північно-східній частині села на пологому схилі ледь помітного піщаного підвищення у заплаві правого берега ріки Свинолужки. Висота над рівнем води – 1 – 1,2 метри. Поверхня задернована, раніше розорювалася, площа – 80 на 40 метрів.

Село Великі Кошарища

Поселення доби бронзи та ранньозалізного віку – за 1100 метрів на схід від села, на лівому березі ріки Тетерів, розмір – 150 на 40 метрів.

Поселення доби бронзи та ранньозалізного віку – за 150 – 200 метрів на південний схід від села, на лівому березі ріки Тетерів, розмір – 80 на 40 метрів.

Село Городськ

Городище у Городську

Городище у Городську

Давньоруське городище, яке існувало в ХІV столітті – літописний Городеськ. Складається з двох ізольованих одне від одного городищ – Великого і Малого та в урочищі Червона Гора. Селище між трьома городищами. Велике городище в центрі села в урочищі Вали, займає мисоподібний виступ площею 1,3 гектари лівого корінного берега ріки Тетерів, віддалене від русла на 250 метрів. Майданчик – 145 на 95 метрів. Городище відокремлено від плато потужним валом висотою до семи метрів та шириною біля 20 метрів. Пошкоджене сучаним кладовищем.

Давньоруське городище, яке існувало і в ХIV – ХV століттях – Мале городище в 500 метрах нижче за течією від Великого городища, займає мисоподібний останець площею 0,2 гектари з ескарпованими схилами, за яром на північний захід від городища Червона Гора. Майданчик 80 на 28 метрів витягнутий з південного заходу на північний схід. Має форму чотирикутника, з заокругленими ярами. Зі сходу, півдня і заходу оточене ярами. З напільного боку укріплене ровом до 5 метрів глибиною.

Трипільське поселення та давньоруське городище – в урочищі Червона Гора, 500 метрів на схід від Великого городища. За глибокою балкою, по якій протікало джерело Бугай, на високій горі, оточене глибокими ярами, площа – 4 гектари. З напільного боку – залишки глибокого рову глибиною 0,5 метрів, майданчик – 200 на 100 метрів.

Четветре давньоруське городище – за 800 метрів на захід від Великого городища. На виступі плато, утвореному впадінням ріки Збуж у Тетерів і обмежене з інших боків ярами. Не збереглося земляних укріплень.

Село Грубське

Городище у селі Грубське

Городище у селі Грубське

Поселення ранньозалізного віку, VIII – Х століть, давньоруське городище – в одному кілометрів на південь від села на плоскій, місцями заболоченій, місцевості. Оточене по периметру потужним валом, висотою до семи метрів, при ширині 20 метрів. У плані – прямокутник з заокругленими кутами, розмір – 1000на 750 метрів. Площа – 75 гектарів. Вал зберігся лише у східній частині на довжину біля 900 метрів. Городище розділене невеликим заболоченим струмком Тусква на дві частини, так зване  Мале Городище (на ньому знайдені матеріали VIII – Х століть). Його майданчик круглий у плані і оперезаний кільцевим валом до 1,5 метрів при ширині 15 метрів. Внутрішній діаметр майданчика – 100 метрів, площа – 0,8 гектарів. Майданчик круглий в плані і оперезаний кільцевим валом до 1,5 метрів висотою при ширині 15 метрів. Внутрішній діаметр майданчика – сто метрів, площа – 0,8 гектарів. Культурний шар лише у східній частині (№ 1 – 2 на карті до городища Розкопане Озеро).

Городище у Грубську

Городище у Грубську

Городище Розкопане Озеро біля Грубська

Городище Розкопане Озеро біля Грубська

В ХІХ столітті – в одному кілометрів від гордища Грубська біля джерел Здвижа – восьмикутне городище в 8 гектарів площею, називається Розкопане Озеро, площа всередині валів представляє болото з озером посередині (№ 4 на карті).

Село Гуменники

Трипільське поселення Гуменники 1 – за 1000 – 1200 метрів на схід від села і 80 – 100 метрів на схід від урочища Гай, на мисоподібному пагорбі (вершина і північний схил) правого берега ріки Мики. Зі сходу і півдня обмежене лівим берегом безіменного струмка, висота – 2 – 3 метри, розмір – 250 на 80 метрів.

Село Кам’яний Брід

Залишки давньоруського поселення Кам’яний Брід – 24 – за 1500 – 1600 метрів на північний схід від східної околиці села та за 900 – 1000 метрів на південний схід від сільського кладовища, що у південно-східній частині села Торчин. Займає північно-східний схил підвищення правого берега струмка Руда. Висота над рівнем води – 1,8 – 2,3 метри. Поверхня задернована, раніше розорювалася. У південо-східній частині проходить польова грунотова дорога. Витягнуте з південного сходу на північний захід, розміри – 140 на 70 метрів.

Поселення ранньозалізного віку – за 45 – 60 метрів на схід від села, на лівому березі ріки Бистріївка, розмір – 90 на 55 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського часу, ХVI – ХVIII століть – за 200 – 300 метрів на схід від села, на лівому березі ріки Бистріївка, розмір – 75 на 45 метрів.

Поселення доби бронзи та ранньозалізного віку – за 700 – 800 метрів на схід від села, на лівому березі рвки Бистріївка, розмір – 85 на 40 метрів.

Поселення доби бронзи та ранньозалізного віку – за 1100 – 1200 метрів на схід від села, на лівому березі ріки Бистріївка, розмір – 65 на 35 метрів.

Поселення доби бронзи та ранньозалізного віку – за 1200 – 1300 метрів на схід від села на лівому березі ріки Бистріївка, розмір – 125 на 40 метрів.

Поселення ранньозалізного віку та ХVI – ХVIII століть – за 1500 – 1600 метрів на схід, біля урочища Попова Долина, на лівому березі ріки Бистріївка, розмір – 236 на 60 метрів.

Поселення доби бронзи та ранньозалізного віку – за 1,5 кілометрів на схід від села, на правому березі ріки Бистріївка, розмір – 300 на 100 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку – за 900 – 1000 метрів на схід від села, на правому березі ріки Бистріївка, розмір – 327 на 70 метрів.

Поселення ранньозалізного віку та давньоруського часу – в південно-східній частині села, на правому березі ріки Бистріївка, розмір – 70 на 60 метрів.

Поселення давньоруського часу, яке існувало також в ХVI – ХVIII століттях – в центрі села, за 200 – 300 метрів на північний схід від магазину, на місці колгоспної кузні, на правому березі ріки Бистріївки, розмір – 80 на 45 метрів.

Поселення давньоруського часу – у північній частині села, по дорозі на село Торчин, на лівому березі струмка, розмір – 80 на 40 метрів.

Поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу, ХVI – ХVIII століть – за 600 – 700 метрів на південь від села, біля Миківського кар’єру, направому березі струмка Мика, розмір – 130 на 60 метрів.

Поселення давньоруського часу – за 600 метрів на південний захід від села, на правоум березі струмка Мика, розмір – 225 на 110 метрів.

Поселення часів палеоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку – за 100 – 200 метрів на південний захід від села, на правому березі ріки Бистріївка, розмір – 60 на 50 метрів.

Поселення ранньозалізного віку – за 1600 метрів на північний схід від села, на правому березі ріки Верхолужжя.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку – за 1800 метрів на північний схід від східної околиці села, на лівому березі ріки Верхолужжя.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного ХVI – ХVIII століть – за 1500 метрів на північ від східної околиці села, на лівому березі ріки Верхолужжя (пункт ІІІ).

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку – за 2100 метрів на північний захід від західної околиці села, на правому березі ріки Руда.

Палеолітична стоянка – за 100 – 200 метрів на схід від села, на лівому березі ріки Бистріївка.

Село Козак

Поселення черняхівської культури, давньоруського часу Козак 1 – приблизно за 350 – 400 метрів на південний захід від сільського кладовища, що біля південно-східної околиці села козак. Займає північно-західний пологий схил ледь помітного підвищення у верхів’ях безіменного струмка (права притока ріки Свинолужка). У північній частині примикає до западини, нині заповненої водою, де утворилося невеличке озеро. Висота над рівнем западини – біля 1,2 – 1,7 метрів .У південній частині проходить ЛЕП, розміри – 585 на 180 метрів.

Село Козіївка

Палеолітична стоянка – за 200 метрів на захід від північно-західної околиці села і за 400 метрів на північ від дороги на Коростишів.

Місто Коростишів

Давньоруське поселення Левча 1 – біля північно-західної околиці міста за 350 на 400 метрів на північний захід від вулиці Жовтневої. Займає південно-західний пологий схил глибокої балки, яка продовжуєтья у південно-східному напрямку та поєднується з іншою балкою, на дні якої протікає струмок Левча. Висота над рівнем долини – 1,5 – 3,1 метра, зайнято городами. Вздовж південно-західного схилу проходить грунтова дорога. Витягнуте з північного заходу на південний схід, розмір – 150 на 80 метрів.

 

Поселення зарубинецької культури та VI – VII століть нашої ери – на південній околиці міста, за 700 метрів від єврейського кладовища, на лівому березі ріки Тетерів, розмір – 160 на 25 метрів. На межі Коростишева з селом Киричанка, на південному схилі мису.

Поселення І століття нашої ери та VI – ІХ століть – за 350 – 400 метрів на захід від попереднього, на лівому березі ріки Тетерів, розмір – 300 на 40 метрів.

Село Красилівка

Давньоруське поселення Красилівка 1 – за 650 – 700 метрів на південний захід від села та за 80 – 100 метрів на південний схід від автодороги Красилівка – Квітневе. Займає північно-західний схил піщаного підвищення правого берега безіменного струмка (басейн ріки Дубовец). У західній та північно-західній частині підвищення проходить польова дорога. Витягнуте з південного заходу на північний схід, розмір – 120 на 80 метрів.

Село Малі Кошарища

Городище у селі Малі Кошарища

Городище у селі Малі Кошарища

Городище ранньозалізного віку – за 1500 метрів на схід від села, на правому березі ріки Тетерів, урочище Замчиська гора, розмір – 120 на 60 метрів.

Поселення часів неоліту та VIII – IХ сотліть – за 250 – 300 метрів на схід від села, на правому березі ріки Тетерів, розмір – 70 на 45 метрів.

Село Минійки

Городище ХVI – ХVIII століть – на північно-західній околиці правобережної частини села Минійки в урочищі Панська Садиба, на терасі корінного правого берега ріки Мики. Висота тераси досягає 2,5 – 3 метри над рівнем сучасного ставу на ріці. Розміри пам’ятника, який зі сходу обмежений  котловиною, з півночі – обривом берегової тераси, із заходу – залишками валу, а з півдня – сучасною сільською вулицею, складають 70 на 65 метрів. Форма чотирикутна, залишки укріплень (валу) висотою до 50 сантиметрів прослідковуються із заходу, поперек траси протягом біля 45 метрів. Площа пам’ятника зайнята двома сусідніми садибами.

Давньоруське городище площею 9400 квадратних метрів. Місцеві жителя згадували про існування городища на південь від села, в напрямку до села Бобрик.

В ХІХ столітті було зафіксовано городище вище по ріці Мики поблизу Старосілля.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, ХVI – ХVIII століть Мика 3 – за 1 – 1,1 кілометрів на північний схід від східної околиці села, 80 – 100 метрів на південний захід від греблі. Займає північний схил піщаного мисоподібного підвищення першої надзаплавної тераси, на правому березі ріки Мика, розмір – 120 на 60 метрів. З заходу і сходу обмежене неглибокими балками, частково вкритими чагарником.

Село Онишпіль

Поселення доби бронзи, давньоруського часу Онишпіль 1 – за 370 – 400 метрів на південний схід від села. Займає східний пологий схил піщаного підвищення надзаплавної тераси лівого берега ріки Здвиж. Висота підвищення над рівнем заплави – біля одного метра. Відстань від ріки Здвиж становить близько 300 – 350 метрів. Поверхня задернована, раніше розорювалася, розміри – 120 на 60 метрів.

Село Руденька

Поселення часів палеоліту та ранньозалізног віку Руденька 1 – за 100 – 150 метрів на південь від південно-східної околиці села. Займає північний схил піщаного підвищення правого берега ріки Свинолужки. Поверхня розрюється, площа – 40 на 20 метрів.

Стоянка доби палеоліту Руденька 2 – за 100 – 150 метрів на південь від південно-східної околиці села, сто метрів на південний захід від пункту Руденка 1. Займає північний схил піщаного підвищення правого берега ріки Свинолужки. Висота над рівнем води – 2,2 – 2,6 метрів. Поверхня розорюється, розмір – 40 на 25 метрів.

Палеолітична стоянка Руденька 3 – за 150 – 200 метрів на південь від південно-східної околиці села і за 100 – 150 метрів на південний захід від пункту Руденка 2. На півнівчно-західному схилі піщаного підвищення правого берега ріки Свинолужки, на розораній поверхні було знайдено два крем’яних відбійника невизначеного часу.

Поселення ранньозалізного віку Руденька 4 – біля південно-західної околиці села, за 80 – 100 метрів на південний захід від мосту, на місці сучасного кар’єру. Займає північний схил піщаного підвищення першої надзаплавної тераси правого берега ріки Свинолужки. Висота над рівнем води – 1,7 – 2,2 метри. Поверхня дуже сильно пошкоджена піщаним кар’єром. Нині залишилася непошкодженою південно-західна частина поселення. Поверхня задернована, поросла лісом, вздовж якого проходить польова дорога, площа – 60 на 30 метрів.

Село Садове

Поселення ранньозалізного віку Мики 1 – за 750 – 800 метрів на південний захід від села і 500 – 550 метрів на південний захід від західної околиці села Травневе, південний схил піщаного підвищення першої надзаплавної тераси лівого берега ріки Мика, розмір – 125 на 45 метрів.

Городище ХVII – ХVIII століть – в центрі села, розміщений у півнівчній частині мисової гряди, яка простягається з північного заходу на південний схід, обмежена руслом ріки Березки (права притока ріки Мики) і її лівою притокою – пересихаючим струмком Руда. Майже всю площу пам’ятника з кінця ХІХ століття займає церковне подвір’я, оточене парканом.

В одному кілометрів від села на березі ріки Мики в урочищі Синець виорюють монети, залізну зброю.

Село Слобідка

Давньоруське поселення Слобідка 1 – біля західної околиці села в урочищі Огородини. Займає північно-східний пологий схил піщаного підвищення правого берега стумка Мика. Висота над рівнем води – 1,2 – 1,8 метрів. Поверхня задернована, раніше розорювалася. Поселення витягнуте з заходу на схід, розмір – 140 на 90 метрів.

Півкілометра від села – урочище Урвихвіст. За переказами, тут було місто Рижин, значить тут могло бути городище, на місці урочища – кладовище.

Село Старосільці

Сліди давніх поселень в урочищах Довгавез (Довгалоза), Касперівщина, Селище.

Село Стрижівка

Поселення ранньозалізного віку – за 650 – 700 метрів на південний захід від села, на лівому березі ріки Тетерів, розмір – 150 на 95 метрів.

Поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу – за 250 – 300 метрів на південь від села, на лівому березі ріки Тетерів, розмір – 300 на 70 метрів.

Неолітичне поселення – за 200 метрів на південь від села, на лівому березі ріки Тетерів, розмір – 45 на 30 метрів.

Поселення ранньозалізного віку – за 150 – 200 метрів на південь від колгоспу, на лівому березі ріки Тетерева, розмір – 150 на 40 метрів.

Село Студениця

Давньоруське селище знаходиться у двох кілометрах на схід від села в заболоченій місцевості в урочищі Стуга на острові-останці. Займає підвищення площею 80 на 60 метрів.

Черняхівське поселення Студениця 1 – у західній частині села на високому горбоподібному підвищенні першої надзаплавної тераси правого берега ріки Свинолужки. Висота над рівнем заплави – 2,2 – 3,4 метри. Поверхня задернована, у східній частині пошкоджена невеликою вузькою траншеєю. З південного заходу і заходу обмежене безіменним струмком. Розміри – 195 на 95 метрів.

Поселення ранньозалізного віку, черняхівської культури, давньоруського часу Студениця 2 – за 250 – 300 метрів на захід від села на північному схилі підвищення першої надзаплавної тераси правого берега ріки Свинолужки. Висота над рівнем води – 2 – 3,5 метрів, площа – 550 – 60 метрів.

В ХІХ столітті за три кілометра від села було городище.

Село Теснівка

Палеолітична стоянка – в північно-західній околиці села за 20 метрів на піввніч від мосту, що розташований по дорозі до села Старосільці на пологому південному схилі піщаного підвищення лівого берега ріки Свинолужки. Висота над рівнем води – два метри. Поверхня задернована, вкрита лісом. Сліди поселення – на польовій дорозі.

Палеолітична стоянка – на північно-західній околиці села за 100 – 150 метрів на захід від мосту, що розташований по висоті до села Старосільці на південному схилі піщаного підвищення лівого берега ріки Свинолужки. Висота над рівнем води – до 2 – 2,5 метрів. Поверхня задернована, вкрита молодим сосновим лісом, чагарником. Через стоянку проходить ЛЕП.

Палеолітична стоянка, поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, ХVI – ХVIII століть – за 250 – 300 метрів на північний захід від західної околиці села на південному схилі піщаного підвищення лівого берега ріки Свинолужки. Поверхня задернована, зі сходу обмежена невеликим рівчаком, по якому протікає струмок, площа – 170 на 30 метрів.

Село Торчин

Поселення доби бронзи,  давньоруського часу Торчин 2 – за 750 – 800 метрів на південний схід від сільського кладовища, що у південно-східній частині села. Займає західний пологий схил підвищення надзаплавної тераси лівого берега струмка Верхолужжя. З півночі обмежено неглибокою балкою, на дні якої протікає безіменний струмок. Поверхня розорюється, висота над рівнем води – 1,2 – 1,8 метрів. Витягнуте із південного сходу на північний захід, розміри – 360 на 80 метрів.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу та ХVI – ХVII століть Торчин 1 – за 700 метрів на північний схід від села Торчин, за 70 метрів на південний захід від автодороги Торчин – Пилиповичі, займає лівий берег ріки Рудки.

Поселення ранньозалізного віку – за 500 – 600 метрів на захід від південної околиці села, на лівому безі ріки Руда, розмір – 300 на 30 метрів.

Село Травневе

Поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу – Мика 2 за 350 на південний захід від західної околиці села, за 900 – 950 метрів на південний схід від села Садове. Займає невисоке мисоподібне піщане підвищення першої надзаплавної тераси лівого берега ріки Мика, розмір – 120 на 45 метрів. Зі сходу обмежене неглибокої неглибокою балкою.

Поселення доби бронзи та ХVI – ХVIII століть Мика 4 – за 500 – 550 метрів на південний захід від сільського кладовища, що за 400 – 450 метрів на захід від села Травневе, за 80 – 100 метрів на південний схід від греблі через ріку Мика. Займає північний схил першої надзаплавної тераси правого берега ріки Мика, розмір – 150 на 60 метрів. Південна частина розорюється, а північна вкрита сосновою посадкою. Вздовж краю тераси проходить польова дорога. Обмежене зі сходу балкою, по дні якої протікає струмок.

Поселення доби бронзи та давньоруського часу мика 6 – за 250 метрів на схід від північно-східної околиці села і за 120 – 150 метрів на північний схід від старої греблі. Займає підвищення першої надзаплавної тераси лівого берега ріки мика, розмір – 80 на 70 метрів. Обмежене зі сходу неглибоким яром. Задерноване, із заходу вкрите чагарником.

Поселення зарубинецької культури Травневе 2 – за 400 – 450 метрів на схід від північно-східної околиці села. Займає північний схил вельбарської культури.

Село Харитонівка

Поселення ранньозалізного віку – за 150 – 200 метрів на північний схід від села, на правому березі ріки Тетерів, розмір – 60 на 35 метрів.

Неолітичне поселення – в східній частині села, на захід від вулиці Зарічна, на правому березі ріки Ів’янка, розмір – 40 на 30 метрів.

Село Щиглівка

Городище ранньозалізного віку – на території села, розмір – 1000 на 1000 метрів. Все село вміщується в величезне овальне городище (№ 3 на карті до городища Розкопане Озеро села Грубськ).