Археологія та стародавня історія Васильківського району

Вид на Васильків зі змійового валу

Вид на Васильків зі змійового валу

У Васильківському районі Київської області є городища: Васильків (літописний Василів), Заріччя (літописне місто Новгород Малий), Безп’ятне, Велика Бугаївка, Велика Солтанівка, Данилівка, Дзвінкове, Заріччя, Мала Солтанівка, Плесецьке, Соколівка, Устимівка. 

Contents

Село Барахти (стара назва Петричі)

На східній околиці села – вал ХVIII століття, який збудовано на Змійовому валу. У ХІХ столітті на околицях села було дев’ять курганів. У писемних джерелах Петричі вперше згадуються під 1159 роком.

Село Безп’ятне

На південній околиці села – городище та залишки валу ХVІІІ століття, збудованого на Змійовому валу.

Місто Васильків

Вал василівського городища

Вал василівського городища

У північно-східній частині міста, на високому лівому березі заплави ріки Стугни, біля церкви Антонія та Феодосія, досліджено давньоруське городище Х – ХІІІ століть, яке у ХV – ХVІІ століттях було включено до складу нових укріплень. Останні були збудовані на північ від городища, за сучасним кладовищем, вони добре збереглися.

Городище складається з трьох частин, розташованих одна за одною в напрямку з заходу на схід. Перша – займає мис площею 0,9 гекрати з стрімкими схилами; друга – захищена потужним валом з сирцевою кладкою в середині (на цій частині стоїть соборна церква); третя (посад площею 130 гектарів) – була оточена зовнішнім валом, залишки якого зараз мають довжину близько 700 метрів. Давньоруське городище є залишками стародавнього міста Василева, заснованого Володимиром Святославичем наприкінці Х століття.

Вал в Василькові

Вал в Василькові

В напрямку до села Застугна наприкінці ХІХ століття – друге гордище. Через Васильків проходить Змійовий вал, що тягнеться від села Хлепчи через село Здорівку аж до села Заріччя. У 1885 році на березі річки знайдено скарб золотих злитків ХІІ – ХІІІ століть (можливо, монетних гривень) та сережок.

У селі знайдено 10 посудин трипільської культури. На схід від села, на літописному Білокнязівському полі у ХІХ столітті розташовувалося 400 курганів; найбільший з них – Турова Могила. У 1847 році розкопано два кургани – Велику та Малу могили скіфського часу, в останній було виявлено залізний панцир. У 1974 році виявлено матеріали пізньозарубинецької культури. На південь від міста на високому правому березі ріки Стугни – поселення черняхівської кульутри. Біля хутора Дерепи на правому боці ріки Стугни на схилах балки, між високим берегом річки та Погребівською горою – поселення черняхівської культури. За 2,5 кліометрів від хутора Піски на північно-східних схилах балки, що гирлом входить у долину Стугни, знайдено уламки посуду черняхівської кульутри. В 1885 році знайдено горщик з римськими монетами Марка Аврелія.

Село Велика Бугаївка

Городище у Великій Бугаївці

Городище у Великій Бугаївці

У 1883 році знайдено срібну римську монету Марка Аврелія. У ХІХ столітті поблизу села – три кургани, два з яких було розкопано в 1845 – 1855 роках. В селі є залишки укріпленого поселення ХVI – ХVII століття. За три кілометри від села в урочищі Берковий городок, при впадінні струмка Усті в ріку Стугну, зберігається обнесене валом (280 метрів по периметру) чотирикутне городище – залишки руської фортеці ХVII – ХVIII століть. У 1883 році знайдено скарб вагою 20 кілограм російських мідних монет ХVIII століття.

Село Велика Вільшанка (стара назва – Барахтянська Вільшанка)

Городище у Великій Бугаївці взимку

Городище у Великій Бугаївці взимку

В урочищі Чортуха, на лівому березі ріки Велике Верем’я – уламки мальованої трипільської кераміки; трапились також окремі знахідки доби бронзи та скіфського часу. На правому березі ріки Велике Верем’я – поселення другої половини I тисячоліття нашої ери.

У ХІХ столітті в напряму до села Погреби, в урочищі Верем’я – три великі (один з них має назву Погана Могила) та 60 малих курганів. По другий бік села – 10 курганів. Тут виявлено поховання V століття (відоме в літературі як комплекс з Барахтянської Вільшанки), яке являє собою поєднання особливостей черняхівського та слов’янсько-аварського періоду. В 1899 році в похованні знайдено римську монету – денарій Адріана. В урочищі Корнієва Дубина досліджено давньоруський курган. Через село проходить великий Змійовий вал.

Село Велика Солтанівка

Історичні реконструкції у Великій Бугаївці

Історичні реконструкції у Великій Бугаївці

Поселення – дивіться село Зозулі. В центрі села розташоване поселення тшцінецької культури. В урочищі Валки – залишки різночасових валів – Змійового та ХVIII століття. З південно-західного краю села на мису заввишки до 30 метрів над долиною правого берега ріки Стугни – городище Замок ХVII століття. Тут трапилися поодиноків уламки стінок посуду ХІІ – ХІІІ століть. На правому березі ріки Стугни – знахідки білогрудівської культури. Протих хутора Клепачі, нижче ставка знайдено бронзові бляхи з виямчатими емалями III – IV століть нашої ери. У ХІХ столітті поблизу села було три кургани, два з яких мають назву близнята. У 1860 році на полі недалеко від ріки Унави знайдено орнаментовану посудиу з чорної глини та перепалені кістки й вугілля. На околицях села – давньоруські пряслиці з червоного шиферу.

Село Вінницькі Стави (старі назви – Середина Слобода, Серединка)

На околицях села у ХІХ столітті знаходилося 26 курганів, з яких одни має назву Забродня, а два – Черняхівські могили.

Село Гвоздів

За один кілометр на північний схід від села, на краю лісової тераси, яка в цьому місці звужується до невеликого болота, – залишки поселень чорноліської та зарубинецької культур. У ХІХ столітті за чотири кілометри від села зафіксували залишки стародавнього городища. У 1873 році знайдено скарб ХІ – ХІІ століття (10 срібних гривень новгородського типу) та ХIV століття.

Село Глеваха

Поблизу Глевахи розкопано курган, можливо, доби бронзи. За колективним садом, за один кілометр від кролеферми, – поселення доби бронзи. За два кілометри на південь від села, біля шосе Київ – Васильків у 1950 році досліджено великий курган скіфського часу VI століття до нашої ери. Під земляним насипом, діаметром 64 та висотою 8 метрів, розкопано гробницю, що мала вигляд великого монументального дерев’яного склепу з стовпами та дромосом. У ній було поховано вождя землеробсько-скотарського місцевого племені, якого супроводжувала насильно померла молода жінка з великою кількістю речей.

Селище міського типу Гребінки

У ХІХ столітті поблизу села – два стародавні кургани. Через село проходить змійовий вал.

Село Данилівка

У ХІХ столітті за 0,5 кілометрів від села на правому боці ріки Бобриці, на горбі розташоване стародавнє городище. Археологічними розвідками це городище не вдалося виявити.

Село Дзвінкове

У ХІХ столітті поблизу села – чотирикутне городище – залишки російського форпосту ХVIII століття.

Село Заріччя (стара назва – Хамбиково)

Реконструкція язичницького капища у Заріччі

Реконструкція язичницького капища у Заріччі

В північно-західній частині села, на лівому березі ріки Стугни – давньоруське городище Х – ХІ століття, яке є залишками літописного міста Новгород Малий. Городище відділене від плато штучним ровом шириною 14,5 метрів. З північного та північно-східного боку по краях городища збереглися ледь помітні залишки валу. Частина городища зруйнована цегельним заводом. Розвідковими орзкопками тут досліджено дерев’ні оборонні конструкції та вали. Поруч з городищем на плато розташоване селище Х – ХІІ століття. На західних околицях села – сліди Змійового валу.

Село Здорівка (колишня назва – Черкас)

В околицях Здорівки на березі ріки Стугна знайдено кераміку тшцінецької культури. Через село проходить Змійовий вал, що тягнеться від села Хлепчи на Васильків й далі до Заріччя.

Село Зозулі

Поблизу села, на терасі правого берега ріки Стугни, між селами Зозулі та Велика Солтанівка – поселення середньодніпровської, тшцінецької та підгірцівської культур.

Село Іванковичі (до 1947 року – Янковичі)

Поблизу села – стародавній могильник. У 1846 році та 1854 році тут досліджено кургани середньодніпровської культури, а також впускне поховання скіфського часу. У 1865 році знайдено кам’яну формочку для відливання бронзових списів білогрудівіської культури, а в урочищі Кляштор – римські монети.

Село Ковалівка

У 1876 році знайдено скарб з 66 монет.

Село Крушинка

Поблизу села – скіфський курган VI століття до нашої ери. Вважають, що це Велика Могила, що досліджувалася у 1847 році.

Село Ксаверівка

У ХІХ столітті недалеко від села був великий стародавній курган.

Село Лосятин

У ХІХ столітті на північ та схід від села – 27 курганів. У 1887 році тут досліджено курган мідного віку.

Село Мала Солтанівка (стара назва – Соловіївка)

На лівому березі ріки Стугни, вниз за течією, нижче села проходить Змійовий вал. Поблизу хутора Скрипки, на полі, недалеко від східного краю Змійового валу досліджено поселення пізньскіфського часу IV – III століття до нашої ери. На лівому березі ріки Стугни розташоване городище – залишки руського форпосту ХVII – ХVIII століття. На околицях села – багато давньоруських пряслиць з червоного шиферу.

Село Малютянка

У ХІХ столітті в напрямку до села Будаївка – три кургани.

Село Мархалівка

В урочищі Рідкодуби у ХІХ столітті розкопано кургани доби бронзи. У 1847 році досліджено курган Гостра Мошила скіфського часу. В ньому знайдено залишки лускоподібного панцира та інші речі. Розкопано також два слов’янські кургани з трупоспаленням другої половини І тисячоліття до нашої ери. У ХІХ столітті поблизу села знаходилася печера.

Село Мар’янівка

У ХІХ столітті на Перепатовому полі, що згадується в літопису під 1151 році, знаходилося 57 курганів. У 1845 та 1847 роках тут було розкопано три кургани: Оленівка – доби бронзи; Три брати та відома Переп’ятиха – скіфського часу VI століття до нашої ери. В розкопках останньої брав участь Т.Г.Шевченко. В кургані Переп’ятиха відкритов масове поховання, що містилося в дерев’яному склепі, три урни, впущені в підлогу, з трупоспаленням, а також знайдено багато посуду, золоті бляшки у вигляді крилатого грифона, залізну зброю та інші речі. Курган Переп’ятих згадується в літопису під 1151 роком.

Село Митниця

У 1896 році знайдено срібний римський денарій Адріана. У ХІХ столітті поблизу села – два кургани. Біля села проходить Змійовий вал довжиною 45 кілометрів, який тепер маю назву Митницького. Він тягнеться від ріки Ірпінь до Великої Вільшанки.

Село Перевіз

Від села Перевіз (від ріки Ірпінь) через село Плесецьке до села Хлепча тягнеться Змійовий вал.

Село Пінчуки

По дорозі до міста Фастів у ХІХ столітті було 20 курганів, в напрямку до села Гребінки – один.

Село Піщани

Помітні залишки Змійового валу, який тягнеться до села Заріччя.

Село Плесецьке

В північній частині села, в урочищі Чернече, на заплаві ріки Плиски – городище ХІ – ХІІ століття. В давньоруські часи воно було крайнім західним пунктом оборонної лінії укріплень на ріці Стугні. У ХV- ХVII століттях на його місці побудовано замок, а на північ від нього, за невеликим озером, розташовувалося селище ХV – ХVIII століття. На карті Боплана, складеній у ХVII столітті, Плесецьке позначено як фортеця. Городище, площею приблизно 55 на 70 метрів має овальну форму, оточене потужним валом висотою 4 – 5 метрів. Частина валу знищена при спорудженні школи (тепер дитячий будинок), яка розташована в середині городища.

У 1950 році на городищі проведено розвідкові розкопки. На глибині 1,2 метра знайдено давньоруські речі ХІ – ХІІ та ХV століть. Перед городищем і на його площадці знайдено кілька дрібних уламків ліпної кераміки другої половини I тисячоліття до нашої ери. У ХІХ столітті на полі над рікою Стугною розміщувалося друге городище – Замкивище, оточене валом. Поблизу села – могильник. Через село проходить складна система Змійових валів та ровів.

Село Погреби

Поблизу села у 1899 році досліджено трипільське поселення. При впадінні ріки Барахтянки у ріку Стугну досліджено неукріплене поселення скіфського часу VI – IV століття до нашої ери. У ХІХ століття на околиці села було два кургани, один з яких мав назву Чертиха.

Село Пологи

На полях поблизу села у ХІХ столітті – шість курганів. З них два мають назву Близнята; два – Мазепині могили; два – Кам’яні могили. Тут знайдено посуд черняхівської культури.

Село Порадівка

У ХІХ столітті недалеко від села – чотири кургани. Один з них мав назву Могила двох братів, другий – Могила Змієва. На околицях села – давньоруські прясла з червоного шиферу.

Село Рославичі

Поблизу села є залишки городища ХVII століття. З села походить церковний дзвін 1649 року.

Село Руликів

У ХІХ столітті біля села – п’ять курганів. На околицях – давньоруські прясла з червоного шиферу.

Село Саливонки

У 1879 році в шарі торфу знайдено дві крем’яні стріли та людський череп. У ХІХ столітті біля села – 15 курганів, з них чотири носять назву: Могила Кужелина, Могила Гостра, Могила Щербина та Маняк. У 1867 році знайдено скарб, що складався з 518 срібних монет: польських, шведських, ризьких, пруських та руських копійок 1618 – 1648 років. Від цукрового заводу через село Гребінки до села Устимівки тягнеться Змійовий вал.

Село Соколівка

Біля дороги до села Глушки у ХІХ сотлітті знаходилося городище, що мало вигляд трапеції, оточеної з трьох боків рікою Ротком та болотами, а з четвертого – земляним валом та ровом. На цьому місці, згідно легенді, було стародавє місто Соколів. На захід від села на крутому березі – друге кругле городище. У 1887 році поблизу села досліджено кочівницький курган. У 1887 році розкопано два кургани.

Село Тростинка (до 1900 року – Чмельов)

У ХІХ столітті поблизу села – сім курганів. З них два мають назву Єрещенка, Потапова та два – Лисі Могили.

Село Устимівка

В селі на правому березі ріки Кам’янки у ХІХ столітті – чотирикутне городище. Біля села два кургани. В селі закінчується Змійовий вал, що тягнеться з села Саливонки.

Село Хлепча

Поблизу села закінчується система Змійових валів, що тягнуться від села Плесецького до ріки Стугни. На лівому березі заплави ріки Стугни, за 500 метрів на північний захід від села досліджено Змійовий вал, а на підвищенні парвого берега ріки Стугни – поселення пізньозарубинецької культури. До згаданого валу перпендикулярно прилягає невеликий поперечний вал, який тягнеться до села Скрипки, перетинаючи долину ріки Стугни.