Археологія та стародавня історія Тиврівського району

ГородищеВ Тиврівському районі городища є у селах Гришівці, Кліщів, Рогізна, Селище, Федорівка.

Село Борсків

Півтора кілометри на південь від Борскова – черняхівське поселення розмірами 400 на 500 метрів.

Село Бушинка

На східній околиці Бушинки, в урочищі Німецьке – черняхівське поселення розмірами 400 на 150 метрів.

Село Велика Вулига

Один кілометра на захід від Великої Вулиги, в урочищі Завалля – черняхівське поселення розмірами 300 на 100 метрів.

На південний захід від села (за іншими даними один кілометр на схід), в урочищі Левада – поселення VIII – VII століть розмірами 400 на 200 метрів.

На південь від села Стояни, на підвищенні – стародавнє селище, за переказами тут було село Сказинці.

Село Ворошилівка

На північний захід від Ворошилівки, в урочищі Самійлів Яр, на високому мисоподібному пагорбі правого берега ріки Південний буг – трипільське поселеня розмірами 800 на 400 метрів, який включає продовгуватий мис правого берега ріки Південний Буг. З північного боку мис обмежений широким пологим яром, з півдня – болотистою низиною. Зі сходу пагорб відділяє болото та невеликий потячок, який невеликим яром потрапляє у річку.

У двох кілометрах на північ від села – поселення VI – IV століть до нашої ери розмірами 200 на 100 метрів.

Два кілометри на південний схід від Ворошилівки (або південь) – поселення VI – IV століть до нашої ери розмірами 200 на 100 метрів.

Село Гришівці

В 500 метра на захід від Гришівців – поселення білогрудівської культури розмірами 50 на 50 метрів.

На полі, в напрямку до села Маянове, на високому місці – городище, вал довжиною 600 метрів, шириною 8 метрів, стоїть колом. Поверхня городища з пагорбами, розорюється під посіви. Вал розмитий водою, яка протякає всередині городища.

Село Дзвониха

На західній околиці Дзвонихи – поселення бронзового віку.

На південно західній (за іншими даними північно-західній частині) села – поселення зарубинецької культури розмірами 400 на 150 метрів.

Два кілометри на схід від Дзвонихи – поселення зарубинецької та черняхівської культури розмірами 600 на 80 метрів.

На північно-західній околиці села Дзвониха – поселення черняхівської культури та VI – VII століть.

На захід від Дзвонихи, в урчоищі Довга Гребля – черняхівське поселення.

В 400 метрах на південь від села – черняхівське поселення розмірами 400 на 200 метрів.

Село Довгополівка

В південно-західній частині Довгополівки – трипільське поселення розмірами 300 на 300 метрів.

В південній частині села Довгополівка – трипільське поселення 300 на 300 метрів.

В південній частині села, в урочищі Скала – поселення зарубинецької культури розмірами 400 на 100 метрів.

На північ від села – давньоруське поселення ІХ – ХІ століть.

У центрі Довгополівки – давньоруське поселення розмірами 300 на 150 метрів.

Село Жахнівка

В західній (за іншими даними в східній) частині Жахнівки, в урочищі Лиса Гора – трипільське послення розмірами 200 на 300 метрів.

Село Зарванка

В північній околиці Зарванки – черняхівське поселення розмірами 600 на 100 метрів.

На західній околиці Зарванки – ченряхівське поселення розмірами 400 на 100 метрів.

Село Іванківці

В 200 метрах на схід від Іванківців – черняхівське поселення розмірами 100 на 250 метрів.

На південній околиці Іванківців в урочищі Жахнівський Яр – трипільське поселення.

На західній околиці Жахнівців, в урочищі Побірки – поселення ранньозалізного віку та зарубинецької культури.

На північній околиці села в урочищі Гуговка – поселення VIII – VII століть до нашої ери.

Село Івонівці

На південній окраїні Івонівців – поселення черняхівської культури розмірами 300 на 300 метрів.

На північній окраїні Івонівців – поселення VIII – VII століть до нашої ери розмірами 400 на 100 метрів.

На східній окраїні села Івонівці – поселення ранньозалізного віку та зарубинецької культури розмірами 400 на 100 метрів.

В 200 метрах від села по дорозі від Краснянки до балки на правому березі Південного Бугу і лівому березі його притоки Краснянки – поселення черняхівської культури.

Село Кальнишівка

На північній частині Кальнишівки – поселення доби бронзи та черняхівської культури розмірами 300 на 100 метрів.

Село Канава

В селі Канава – неолітичне поселення.

В Канаві – черняхівське поселення.

Село Кліщів

В селі Кліщів – неолітична стоянка буго-дністровської культури, знаходиться  400 метрах на захід від села, розміри – 200 на 50 метрів.

На західній околиці села Кліщів – трипільське поселення.

На південно-східній околиці села Кліщів, на згині лівого берега ріки Південний Буг – трипільське поселення розмірами 350 на 200 метрів.

У трьох кілометрах на схід від села Кліщів, в урочищі Перша Річка – трипільське поселення розмірами 350 на 350 метрів.

На східній околиці села, в урочищі Ворота – поселення зарубинецької культури розмірами 300 на 100 метрів.

У двох кілометрах на північ від села – поселення зарубинецької культури розмірами 200 на 150 метрів.

В південно-східній (за іншими даними – південно-західній) частині села – черняхівське поселення розмірами 500 на 100 метрів.

В лісі, який називається Каламанщиною – монастирище, можливо у вигляді городища.

Село Курники

Два кілометри на захід від Курників – черняхівське поселення розмірами 50 на 100 метрів.

Село Красне

В межах Красного – зруйноване гордище. Розміщується на низькому березі ставу. Форма чотирикутна, майданчик рівний, забудований садибами. Із зовнішніх укріплень збереглося два вала, з яких один довжиною 830 метрів, шириною – 8 метрів, другий довжиною 1900 метрів.

Село Краснянка

В Краснянці – черняхівське поселення.

Село Мала Вулига

На північній околиці Малої Вулиги, в урочищі Скала – зарубинецьке поселення розмірами 200 на 200 метрів.

Один кілометр на північний захід від Малої Вулиги, в урочищі Друга Скала – черняхівське поселення розмірами 300 на 100 метрів.

В 2,5 кілометрах на північ від села Улижка, на схилі балки правого берега ріки Південний Буг – черняхівське поселення довжиною 600 метрів.

Село Марківка

На східній околиці Марківки, в урочищі Федорівський Ставок – зарубинецьке поселення розмірами 400 на 200 метрів.

В 400 метрах на захід від Марківки – поселення VI – VIII століть розмірами 300 на 100 метрів.

Село Пирогів

На західній (за іншими даними – східній) околиці Пирогова, в урочищі Саулякові джерела – поселення VI – VIII століть розмірами 350 на 200 метрів.

 

Село Польова Слобідка

В одному кілометрів на південь від Польової Слобідки, в урочищі Безводне – поселення доби бронзи та черняхівської культури розмірами 250 на 100 метрів.

Село Рахни Польові

На західній околиці села Рахни Польові, в урочищі Панське Поле – трипільське поселення.

На південній околиці Рахнів Польових – трипільське поселення розмірами 300 на 300 метрів.

В одному кілометрі на південний схід (або схід) від села – поселення VI – VIII століть розмірами 300 на 100 метрів.

В одному кілометрі на північ від села, в урочищі Рапаїха – поселення VI – VIII століть розмірами 350 на 200 метрів.

Село Рогізна

На східній околиці Рогізної, в урочищі Поле Клочківського – трипільське послення розмірами 300 на 300 метрів.

На південній околиці села Рогізна, в урочищі Садок – трипільське поселення розмірами 350 на 350 метрів.

В одному кілометрі на схід від Рогізної, на правому березі ріки Південний Буг – поселення VIII – VII століть до нашої ери розмірами 300 на 100 метрів.

В південно-східній околиці села, в урочищі Закрута – поселення VIII – VII століть до нашої ери, розмірами 300 на 150 метрів.

В одному кілометрі на захід від села – поселення ранньозалізного віку розмірами 300 на 150 метрів.

В 1,5 кілометрах на північ від Рогізної, в урочищі Тимчишино – поселення зарубинецької культури.

На північній околиці села Рогізна, в урочищі Вулизьке – поселення зарубинецької культури розмірами 350 на 100 метрів.

В 1,5 кілометрах на захід від села, в урочщиі Проти Долини – поселення зарубинецької кульутри розмірами 350на 100 метрів.

На південній околиці села Рогізна – поселення черняхівської культури розмірами 400 на 100 метрів.

На західній околиці села Рогізна, на південно-східному схилі берега ріки – поселення черняхівської культури.

На східній околиці села, в урочищі Поле Варфоломія – поселення черняхівської культури.

В урочищі Замчисько, на правому високому березі ріки Буг, в 210 метра від села, в напрямку до Печери, є городище ХV – ХVІ століть. Займає площу 720 квадратних метрів, в довжину 40 метрів, шириною – 35 метрів, з трьох боків, а саме зі сходу, півдня і заходу городище оточене валами, які зараз розорані, вхід був з заходу.

Село Селище

На північно-східній околиці села, в урочищі Місто (інша назва – Проборство), на високому 15 – 18 метрів мисоподібному пагорбі правого берега ріки Південний Буг – трипільське поселення та городище ХVI – ХVII століть розмірами 150 на 130 метрів. Валоподібний насип розташований з напільного боку. Західна частина замчища забудована. У північній частині – руїни шестикутної вежі.

В одному кілометрі від млина, на надзаплавній терасі ріки, яка розміщується з правого боку і порізана ярами – поселення черняхівської культури.

Село Сліди

В одному кілометрі на схід від села Сліди, в урочищі Романовське – поселення трипільської культури розмірами 300 на 300 метрів.

В одному кілометрів на південний захід (чи просто захід) від села, в урочищі Четверте Поле – трипільське поселення розмірами 300 на 300 метрів.

На південний схід від села Сліди, в урочищі Гончариха – черняхівське поселення.

На північно-західній околиці села, в урочищі Лісок – черняхівське поселення.

На південній окраїні села Сліди – черняхівське поселення розміром 400 на 100 метрів.

Один кілометр на північ від села Сліди – черняхівське поселення розмірами 600 на 200 метрів.

На східній околиці села – поселення VI – VIII століть розмірами 300 на 100 метрів.

Село Соколинці

В центральній частині Соколинців, на правому березі ріки Південний Буг – поселення доби бронзи розмірами 250 на 100 метрів.

Селище міського типу Тиврів

На захід від Тиврова – неолітична стоянка буго-дністровської культури.

В 500 метрах на північний схід від повороту на Тиврів по трасі Тиврів – Вінниця – поселення білогрудівської культури розмірами 100 на 200 метрів.

На схід від Тиврова – поселення білогрудівської культури.

На захід від селища Тиврів – поселення білогрудівської культури.

В 400 метрах вище від впадіння ріки Сморжкова в ріку Південний буг – поселення доби бронзи розмірами 100 на 200 метрів.

Село Тростянець

В трьох кілометрах на північ від Тростянця – трипільське поселення розмірами 300 на 300 метрів.

В одному кілометрі на захід від села Тростянець – трипільське поселеня розмірами 250 на 250 метрів.

В 1,5 кілометрах на захід від села Тростянець – трипільське поселення розмірами 400 на 400 метрів.

В південно-східній частині села Тростянецкь – трипільське поселення площею 500 на 100 метрів, розміщене на другій надзаплавній терасі.

На західній околиці села – поселення VIII – VII століть до нашої ери, розміри – 300 на 100 метрів.

В одному кілометрі на південний захід від Тростянця – поселення зарубинецької кульутри розмірами 300 на 100 метрів.

Півтори кілометри на південний захід від села Тростянець – черняхівське поселення розмірами 400 на 200 метрів.

У трьох кілометрах на захід від Тростянця – черняхівське поселення розмірами 400 на 100 метрів.

Село Уяринці

В одному кілометрів на південь від Уяринців – трипільське поселення розмірами 300 на 300 метрів.

В одному кілометрі на південь від Уяринців – поселення VIII – VII століть до нашої ери, розміщене в урочищі Скрикне, розміри – 400 на 200 метрів.

На схід від Уяринців (східна окраїна), в урочищі Мазура – поселення VIII – VII століть до нашої ери розмірами 400 на 200 метрів.

Село Федорівка

На західній околиці Федорівки – поселення черняхівської культури.

На північно-західній околиці села Федорівка – черняхівське поселення.

На південно-західній околиці Федорівки, в урочищі Городництво – черняхівське поселення розмірами 300 на 100 метрів.

В східній частині Федорівки – черняхівське поселення 400 на 200 метрів.

В урочищі За Рікою – поселення черняхівської культури розмірами 400 на 100 метрів.

Село Черемошне

На південній околиці села Черемошне – трипільське поселення розмірами 250 на 250 метрів.

Село Шендерів

На південно-східній (за іншими даними північно-східній) околиці села Шендерів – трипільське поселення розмірами 300 на 300 метрів.

Село Шершні

На західній околиці села Шершні – трипільське поселення розмірами 400 на 400 метрів.

В одному кілометрі на південний схід від Шершнів – зарубинецьке поселення розмірами 300 на 100 метрів.

Півтори кілометри на південний схід від Шершнів – черняхівське поселення розмірами 500 на 100 метрів.