Археологія та стародавня історія Олевського району

Олевськ, городище

Олевськ, городище

В Олевському районі Житомирської області городища були у селах Зубковичі, Копище, Олевськ, Радовель, Сущани, Шебедиха, Юрове.

Село Артинськ

Поселення доби бронзи та ранньозалізного віку Артинськ-Кладовище. Сліди поселення простежені за 850 – 900 метрів від північно-західної околиці села Артинськ та за 45 – 50 метрів на півнівч від сільського кладовища. Займає вершину піщаного підвищення правого берега безіменного струмка (права притока ріки Уборть). Висота над рівнем води – близько 7 – 10 метрів. Поверхня розорюється, зайнята хмільниками. У північно-західній частині вздовж краю лісу проходить грунтова дорога. Розміри поселення – біля 0,4 гектари, розміри – 100 на 40 метрів.

Село Білокоровичі

Залишки поселення доби бронзи Білокоровичі-Перга І – 4,8 – 4,9 кілометрів на північний захід від села Білокоровичі.  Займає вершину та південно-західний пологий схил піщаного підвищенння правого берега ріки Перга. Висота над рівнем води близько 1,2 – 1,8 метрів. Поверхня поросла трав’янистими рослинами. У східній частині знаходиться дот Великої вітчизняної війни, розміри – 135 на 45 метрів, біля 0,6 гектарів.

Поселення доби бронзи – залишки поселення Білокоровичі-Перга ІІ – за 4,7 – 4,8 кілометрів на північнй захід від села Білокоровчі. Займає південно-західний схил піщаного підвищення правого берега ріки Перга. Висота над рівнем води – біля 1,8 – 2,4 метри. Поверхня поросла трав’янистими рослинами, розмір – 65 на 30 метрів.

Стоянка палеоліту – неоліту – на південний захід від села.

Село Варварівка

Поселення доби бронзи та ХVII – ХVIII століть Варварівка 1 – за 600 – 650 метрів на північ від села Вварварівка. Займає вершину високого мисоподібного підвищення правого берега ріки Уборть. Висота над рівнем води – біля 10 – 13 метрів. Поверхня задернована, місцями розорюється, зайнята городами. Північна частина пошкоджена ямою, з якої вибирали пісок. В стінках ями культурний шар не простежується. Розміри – 110 на 40 метрів.

Поселення доби бронзи та ХVII – ХVIII століття Варварівка ІІ – за 400 – 450 метрів на північ від села Варварівка, займає вершину високого підвищення правого берега ріки Уборть. Висота над рівнем води близько 12 – 15 метрів, поверхня задернована, місцями розорюється, зайнята городами. Розмір – 170 на 50 метрів, площа – біля 0,85 гектарів.

Село Забороччя

Поселення доби бронзи, давньоруського часу Забороччя 1 – за два кілометри на північий заід від околиці села Забороче, за 750 метрів на північ від автодороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин, з півночі поселення обмежене каналом та лісом, з заходу його обмежує канал.

Поселення доби бронзи та давньоруського часу Забороччя 2 – на віддалі біля 200 метрів в напрямку на схід від великого меліоративного каналу – головної течії річки, за 300 метрів на південний захід від крайніх садиб села Забороче, 700 метрів на південь від автомобільного шосе Київ – Ковель.

Поселення доби бронзи та ХVI – ХVII століть Забороччя 3 – на високому піщаному підвищенні, яке з заходу перерізає великий меліоративний канал – головна течія ріки Мудрич; безпосередньо на схід від каналу на віддалі близько 700 метрів від південно-західних садиб села Забороче.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу Забороччя 4 – на віддалі біля 200 метрів в напрямку на схід від великого меліоративного каналу – головної течії ріки Мудрич, за 600 метрів на північний схід від бетонного моста через канал та 1,2 кілометри на південь від села Забороче.

Село Зубковичі

Сліди укріплень городища (вали) – на північ від села на підвищенні в гирлі річок Уборть і Радчі в урочищі «Щурова гора».

Село Кишин

Поселення часів неоліту, доби бронзи Кишин І, Іа, Іб – за 1200 – 1300 метрів на північний схід від північної околиці села Кишин. Займає вершину та північно-східний схил піщаного пагорбоподібного підвищення серед заболоченої місцевості лівого берега безіменного струмка (ліва притока Олевської канави, басейн ріки Уборть). Висота над рівнем води – біля 1,6 – 2,5 метрів. Поверхня переважно оголена, частково задернована. У центральній астині вздовж лісу проходить польова грунтова дорога. Знахідки поширені на ділянці від лісу в напрямку до річки на трьох піщаних підвищеннях і займають площу, витягнуту із південного заходу на північний схід приблизно на 310 метрів при ширині 45 – 60 метрів (біля 1,86 гектарів). З північно-східного боку пагорба у напрямку до струмка спостерігаються два невеличких піщаних дюноподібних підвищення, місцезнаходження на яких умовно названі Кишин Іа та Іб.

Поселення доби бронзи Кишин ІІ – за 1000 – 1100 метрів на північний схід від північної околиці села Кишин. Займає східний пологий схил невиского піщаного підвищення серед заболоченої місцевості лівого берега безіменного струмка (ліва притока Олевської канави, басейн ріки Уборть). Висота над рівнем заплави складає біля 1,8 – 2,2 метри. Відстань від струмка станови біля 150 – 200 метрів. Поверхня задернована, частково розорана. Північно-східна частина вкрита змішаним сосново-березовим лісом, розміри – 100на 50 метрів, площа біля 0,5 гектарів.

Поселення давньоруського часу – два кілометри на захід від північно-західної околиці села Кишин, за 1500 метрів на північ від дороги Кишин-Лопатичі.

Село Ковалівка

Неолітичне поселення Ковалеве І – за 650 – 700 метрів на схід від села Ковальово і на північ від сільського кладовища. Займає півнівчний пологий схил піщаного підвищення лівого берега ріки Уборть. Висота над рівнем води – біля 1,5 – 2,4 метри. Поверхня задернована, раніше розорювалася. У центральній частині та вздовж північного схилу підвищення в напрямку із кладовища до річки проходить польова дорога, розміри – 110 на 35 метрів.

Село Копище

Неолітичне поселення – на південно-західній околиці села, на правому березі ріки Уборть, урочище Опічок, розміри – 250 на 120 метрів.

Поселення в урочищі Глушківське Підлужжя, розміри – 30 на 20 метрів.

За переказами, в урочищі Пудгородець існувало село Кривулі – на трьохверстовці – урочище Кривулька. Також город в урочищі Грез, значить тут могло бути городище.

Село Корощине

Поселення ранньозалізного віку та давньоруського часу Корощине 2 – за 250 – 300 метрів на південний захід від села Корощине, на підвищенні між струмком та заболоченою долиною.

Село Лопатичі

Реконструкція Олевського городища

Реконструкція Олевського городища

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, ХVIII століття Лопатичі І – за 450 – 500 метрів на південний схід від південної околиці села Лопатичі. Займає північно-західний пологий схил піщаного підвищення надзаплавної тераси правого берега ріки Уборть. Висота над рівнем заплави – біля чотирьох метрів. Поверхня задернована, раніше розорювалася. Край тераси частково поріс деревами та чагарником. У південно-східній астині проходить підземна лінія зв’язку, розміри-  150 на 60 метрів.

Село Майдан-Копищенський

Сліди поселення – на правому березі ріки Уборть в урочищі Вир, розміри – 45 на 25 метрів.

Олевське городище

Олевське городище

Сліди поселення – на правому березі ріки Уборть на схід від млина, розміри – 200 на 160 метрів.

Сліди поселення – за 600 метрів на південний схід від млина.

Сліди поселення – у східній частині урочища Запруддя, розміри – 40 на 25 метрів.

Сліди поселення – за 1,5 кілометрів на схід від млина в урочищі Чудський млин, розміри – 80 на 60 метрів.

Місто Олевськ

Городище в місті Олевськ

Городище в місті Олевськ

Городище ранньозалізного віку та ІХ – ХІ століть Бабина Гора – на північно-східній околиці міста, займає останець висотою 7 – 12 метрів, що виступає в заплаву ріки Уборть. З напільного боку збереглися залишки рову та валу висотою до довх метрів. Майданчик овальний в плані, діаметр – 45 метрів, площа – 0,19 гектарів. Майже з усіх боків омивається водами Уборті та її невеликої притоки. На захід від городища – селище вздовж правого берега притоки Уборті довжиною до 250 метрів. Також поселення на північ, схід і на південь.

Поселення ранньозалізного віку та ХVII – ХVIII століть.

 

Поселення доби бронзи та ХVII – ХVIII століть – № 4 на карті до попереднього поселення.

Городище Бабина Гора та посад в Олевську

Городище Бабина Гора та посад в Олевську

Село Перга

Поселення неоліту – на лівому березі ріки Перга, урочище Заріччя.

Окремі знахідки – на правому березі ріки Уборть в урочищі Лісок, розміри – 150 на 100 метрів.

Сліди майстерні – у північно-східній околиці села в урочищі Бєліков Ріг, розміри- 50 на 16 метрів.

Поселення часів неоліту – на правому березі ріки Перга за 800 метрів від села по шляху до села Кованки, розміри – 50 на 40 метрів.

Село Радовель

Городище ранньозалізног овіку милоградської культури знаходиться в 4,5 кілометрах на південний захід від села Радовель, біля одного кілометра на південний захід від шосе А-255 (Київ – Варшава) і біля 3,6 кілометрів на північнй схід від села Столпинка. Городище овально-округлої в плані форми, діаметром біля 73 метрів, знаходиться на невеликому підвищенні серед пониженої болотистої, важкопрохідної місцевості. Кам’янисте підвищення вкрито сьогодні лісовими насадженнями. Через центр городища зі сходу на захід проходить лісна грунтова дорога. У місці перехрещення з дорогою вали зруйновані (не виколючено, що тут були в’їзди). Вали збереглися по всій окружності городища. Висота валів – до 0,5 метрів, у декількох місцях з зовнішнього боку валу висота сягає одного метра.

Село Рудня-Бистра

Поселення доби бронзи Рудня-Бистра І – біля західної околиці села Рудня-Бистра за 90 – 100 метрів на південний захід від господарського двору. Займає північно-східний пологий схил піщаного підвищення правого берега ріки Лукавка (ліва притока ріки Уборть). Висота над рівнем води – біля 3,4 – 3,7 метрів. Поверхня переважно задернована, раніше розорювалася. У південно-східній частині поселення зайняте городом. Розміри – 115 на 42 метри (біля 0,48 гектарів).

Село Рудня-Замисловицька

Сліди поселення – на лівому березі ріки Перга в урочищі Новина.

Село Рудня-Озерянська

Стоянка мезоліту – неоліту – за 250 – 300 метрів на захід від сільського кладовища, розмір – 100 на 50 метрів.

Мезолітична стоянка № 1 – за 1,5 кілометрів напівдень від сільського кладовища, урочище Борть.

Мезолітична стоянка № 2 – за 1700 метрів на південь від сільського кладовища, урочище Борть.

Мезолітична стоянка – за 1200 метрів на південний захід від сільського кладовища, урочище Подлядо.

Стоянка мезоліту, неоліту – за 0,4 кілометра на північний захід від північної околиці села, урочище Смоляніково, розмір – 40 на 15 метрів.

Мезолітична стоянка – 500 метрів на північний захід від північної околиці села, розмір – 70 на 15 метрів.

Поселення мезоліту, трипільської культури – на південно-східній околиці села. Займає підвищення біля шести метрів висотою, краю тераси торфяника Корма на площі 70 на 20 метрів.

Село Рудня-Перганська

Сліди поселень – в урочищі Крута, Петрове поле, в сточищі ріки Перга.

Село Сущани

Поселення ХVII – ХVIII століть Сущани І – на північно-східній околиці села, за 630 метрів на південний захід від моста через ріку Уборть. Поселення розміром 60 на 40 метрів займає першу надзаплавну терасу лівого берега річки (висотою 3 – 4 метри над навколишньою заплавою) й витягнуте вздовж останньої своєю довогою стороною.

Поселення давньоруського часу, ХVI – ХVIII століть Сущани ІІ – приблизно за 350 метрів на південний захід від поселення Сущани І, на пологому схилі першої надзаплавної тераси ріки Уборть. Селище розміром 50 на 40 метрів витягнуте довгою стороною вздовж берега річки та відділене від попереднього поселення неглибокою балкою (глибина – 1 – 2 метри).

Поселення ранніх слов’ян та ХVI – ХVIII століть Сущани ІІІ – на правому березі ріки Уборть за 320 метрів на південнийзахід від мосту через річку та за 310 метрів на захід від сільського кладовища. Неукріплене поселення (розміром 40 на 25 метрів) займає корінну терасу правого берега ріки Уборть висотою 4 – 6 метрів і розташовується на двістані 15 – 20 метрів від русла.

Городище у селі Сущани

Городище у селі Сущани

Мисове городище ранньозалізного віку милоградської культури та давньоруського часу – на північно-східній околиці села. Гордище займає північно-східну частину мисовидного відрогу тераси лівого берега ріки Уборть. Зі сходу і південного сходу, по краю тераси з боку ріки оборонні споруди відсутні. Вал, висотою до 2,5 – 3 метри, шириною до 10 метрів біля основи, зберігся з північно-східного, північного і північно-західного боку. З північного боку був в’їзд в городище. З західної і південної сторони вали сплановані облаштуваня сільської садиби. Неглибокий заплилий рів зберігся з північно-східного боку. Майданчик городища овальний у плані, розмірами 50 на 55 метрів, використовується під городи.

Неолітичне поселення – на північно-східній околиці села, на правому березі ріки Уборть, урочище Зарицьке.

Поселення VIII – ІХ століть Сущани-Хмельник на південій околиці села, в 200 метрах на південь від впадіння в ріку Уборть безіменного струмка. На першій надзаплавній терасі правого бераг ріки Уборть. На плантаціях хмелю між шосе і берегом. Насиченість знахідками невелика, можливо точка 468.

Село Тепениця

Поселення доби бронзи, давньоруського часу, ХVII – ХVIII століть – на високій (7 – 8 метрів) правобережній терасі ріки Уборть за 500 метрів на північний захід від залізничного мосту через річку та за 1100 метрів на південний схід від південної околиці села Тепениця. Поселення розмірами 50 на 30 метрів, віддалене від русла ріки на 80 – 100 метрів і витягнуте довгою стороною вздовж берега.

Село Устинівка

Сліди поселень в урочищі «На боговах, коло загатки», «За Гаткою», «Пліяш».

Село Хмелівка

Поселення раннії слов’ян, давньоруського часу розміром 120 на 60 метрів розташовується за 860 метрів від села Хмеліка (на повороті дороги до села Тепениця), займає першу надзаплавну терасу лівого берега ріки Уборть і простягається довгою стороною уздовж її берега).

Неолітичне поселення – за 200 – 250 метрів на південь від села, на лівому березі ріки Уборть, розмір 100 на 30 метрів. Сліди поселення на низькому піщаному пагорбі лівого берега річки за один кілометр на південь лівору шляху Радоробель-Олевськ.

Село Хочино

Сліди поселення – за три кілометри на південний схід від села.

Село Шебедиха

За три кілометри на північний схід у лісі – городище, урочище Речиця.

Село Юрове

Неолітичне поселення – за 1,5 кілометрів на північний схід від села, лівий берег ріки Уборть, урочище Гірки.

За переказами, на річці Юровка було городище.

загрузка...