Археологія та стародавня історія Овруцького району

Давньоруський собор святого Василія в Овручі

Давньоруський собор святого Василія в Овручі

В Овруцькому районі Житомирської області городища є у населених пунктах 
Веселівка, Городець, Збраньки, Листвин, Магдин, Норинськ, Овруч, Словечно.

Contents

Село Антоновичі

Поселення давньоруського часу – 1600 метрів на північ – північний захід від північно-західної околиці села, урочище Хрести, розмір – 150 на 100 метрів.

Давньоруське поселення – в урочищі Княж.

Село Бігунь

Поселення давньоруського часу, ХІV – ХVIIІ тсоліть – в центральній частині села, поблизу кладовища, в урочищі Навоз.

Поселення давньоруського часу – на південно-західній частині села, в урочищі Коноплянка (Синій Рів).

Окремі місцезнаходження давньоруського часу – уздовж Синього Рову.

Село Білка

Давньоруське поселення та ХІV – ХVІ століть – на східному краї села, на горі Білка, урочище Вигон, складається з трьох частин.

Давньоруське поселення – в північно-східній частині села, урочище Чернецький лан.

Село Бондарі

Неолітичне поселення – за один кілометр на південь від села, на лівому березі ріки Мощаниця, урочище Мощаниця, розмір – 600 на 200 метрів.

Давньоруське поселення розміром 120 на 60 метрів.

Село Велика Хайча

Неолітичне поселення – на північно-західній околиці села, на лівому березі ріки Хайчанка, урочище Богдихов, розміри 150 на 70 метрів.

Давньоруське поселення – 800 метрів на південь від села, один кілометр на північний захід від станції Хайчнорин, розміри 250 на 70 метрів.

Село Великий Кобилин

Давньоруське поселеня – на південний захід від села, урочище Низи (урочище вказане на карті Генштабу).

Давньоруське поселення – на схід від південно-східної околиці села.

Село Верпа

Давньоруське поселення та поселення ХІV – ХVІ століть – на захід від села, урочище Каменнє, розмір – 250 на 200 метрів.

Давньоруське поселення – на захід від села, урочище Долина.

Село Веселівка

За переказами, в селі було місто Орьов, отже, тут може бути городище.

Село Гаєвичі

Давньоруське поселення – на західній околиці села, урочище За Кучінським, розмір – 350 на 100 метрів.

Село Городець

Городище у селі Городець

Городище у селі Городець

Давньоруське городище – півтора кілометри на схід від села (Городище 1 і Гордище 2), займає три ізольовані останці довжиною 340 метрів, витягнутих з північного сходу на південний захід. Найменший, північний останець розміром 90 на 25 метрів, з’єднаний з сусіднім (90 на 35 метрів), проїздом перемичкою через яр. По південному краю першого городища проходить вал висотою 1 – 1,5 метрів (з боку майданчика). Середній останець відокремлений яром, на якому влаштовано рів. На ньому вал висотою 1,5 метрів при ширині біля 10 метрів. Другий вал на перешийку на протилежному краю рову, за ним – другий рів. Третій останець у плані трикутний, довжиною 200 метрів, шириною біля ста метрів (укріплений посад). Обмежений ровом з ескарпованими схилами. З напільного боку через вузький перешийок розташовано в’їзд. На північн від в’їзду – залишки валу.

Розташування городища

Розташування городища

Давньоруське поселення – зі східної та північно-східної сторони від городища – посад, відокремлений від городища яром – на площі 400 – 1000 мерів (розміри біля 35 гектарів).

Городище 3 – на південному протилежному від городищ 1 і 2 боці мисового виступу (№ 5 на карті до урочища Піщанка).

Стародавнє поселення – на окремому мисовому відрозі в урочищі Піщанка (№ 6 на карті).

Давньоруське поселення – в урочищі Поповий Сад, Ратне Поле, Подільський Узвіз.

Давньоруське поселення Мисів відрог – за 300 метрів на південний захід – захід від в’їзду на посад.

Археологія села Городець

Археологія села Городець

Село Гошів

Городище, поселення і курганний могильник біля села Городець

Городище, поселення і курганний могильник біля села Городець

Неолітичне поселення.

Поселення мезоліту та давньоруського часу – на східній околиці села.

Давньоруське поселення та ХVI – ХVII століть – на північно-східній околиці села.

Село Довгиничі

Третє городище біля села Городець

Третє городище біля села Городець

Палеолітина стоянка – за 600 – 800 метрів на північний схід від села, на лівому березі ріки Норинь, урочище Старі Могилки.

Неолітичне поселення.

Давньоруське поселення – на південній околиці села.

Село Заріччя

Поселення зарубинецької культури, давньоруського часу – на західній окоолиці села Шваби 1 (урочище Тузи).

Село Збраньки

Палеолітична стоянка – за 500 метрів на північ від села, на лівому березі ріки Норинь, розмір – 60 на 20 метрів.

Поселення неоліту, доби бронзи, давньоруського часу, ХVI – ХVIII століть – на південно-західній околиці села, на лівому березі ріки Норинь, розмір – 3000 на 100 метрів.

Городище біля села Збраньки

Городище біля села Збраньки

Городище ХVIII століття – на південній околиці, в урочищі Карпилівка або Панська Гора, займає найбільш підвищену, крайньо західну частину великого природного лесового грядоподібного останця, який полого знижуться на схід вздовж правого берега ріки Норин. Ріга огинає останець з заходу і півночі. Висота останцю з укріпленнями над заплавою Норині – біля 40 метрів. Укріплення збереглися в південній і частково східній (напільній) частині найбільш високої ділянки останця. Висота збережених валів – біля 3 – 3,5 метрів, при ширині 7 – 8 метрів. З напільної частини східних валів помітні сліди рову. Із півночі і півніного заходу укріплення відсутні. В плані майданчик укріплень прямокутний, розмір – 100 на 70 метрів. В наш час зайнята городами місцевих жителів. З їх слів, в межах укріплень наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть існувала поміщицька садиба і економія, при облаштуванні якої укріплення були перепланованими.

Давньоруське поселення – у 150 метрах на північний захід від городища, на невеликому підвищенні заплави ріки Норинь біля північних схилів грядоподібного останця, площа 200 на 80 метрів.

Поселення в урочищі Долина, місцезнаходження в урочищі Діхтярня.

Давньоруське поселення та поселення ХVI – ХVIII століть – на східній околиці села, в урочищі Ковальові поля.

Урочище Коростишівка – сліди стародавнього поселення.

Село Ігнатпіль

Давньоруське поселення – в північно-східній околиці села, на невисокому правому березі ріки Лозниця, що впадає в ріку Жерев. На піщаній дюні довжиною зі сходу на захід 200 метрів та шириною 80 метрів. Зруйноване оранкою, грунтовою дорогою, що проходить з півночі на південь. Північна частина дюни поросла лісом. На східному березі невеликого сільського ставу – західна частина дюни.

В селі – неолітичне поселення.

Село Клинець

Палеолітична стоянка – за один кілмометр на південний захід від села, на правому березі струмка, в урочищі Романовщина.

Давньоруське поселення – на північ від села, в урочищі Фоса.

Давньоруське поселення – на північний захід від села.

Село Коптівщина

Поселення часів неоліту та давньоруського часу – за 600 – 800 метрів на південний схід від кладовища, в лісі, в урочищі Селисько – на південь від села, в урочищі Коптовський ліс (Селисько).

Село Коренівка

Поселення в селі Коренівка

Поселення в селі Коренівка

Палеолітична стоянка – за 400 метрів на південний захід від села, на правому березі струмка, в урочищі Яр Барсук.

Давньоруське поселення та поселення ХVI – ХVIII століть – на південно-східній околиці села, поблизу недіючого нині кладовища у селі Коренівка. Займає похиле терасоподібне підвищення поміж старицею і плато лівого корінного берега ріки Норинь, площа 100 на 150 метрів на ріллі городів.

Село Кошечки

Археологія села Кошечки

Археологія села Кошечки

Давньоруське поселення – на північно-західній околиці села на невисокому підвищенні першої надзаплавної тераси правог оберега ріки Норинь і безіменного струмка, площа 200 на 70 метрів, урочище Муралиха. Поселення зайняте городами мешканців села.

Село Красносілка

Неолітична стоянка – на північно-західній околиці села, на правому березі ріки Норинь.

Село Круки

Давньоруське поселення – на південно-східній околиці села, в урочищі Кут.

Село Левковичі

Давньоруське поселення Левковичі 1 – у східній частині села, в урочищі Каліновник, розмір – 50 на 50 метрів.

Давньоруське поселення та поселення ХIV – ХVI століть Левковичі 2 – на північний схід від краю села на краю лісу, урочище Бам.

Поселення ХVI – ХVIII століть – на південно-західній частині села, урочище Льонок.

 

Давньоруське поселення Левковичі – Можари – на захід від села Левковичі.

Село Левковицький Млинок

Давньоруське поселення – поблизу села.

Село Листвин

Городище біля села Листвин

Городище біля села Листвин

Давньоруське городище, яке існувало в ХІV – ХVI століттях – за 1,5 кілометрів на південний схід від села. Займає мисовий виступ лівого корінного берега в заплаві ріки Норинь. Майданчик городища овальної в плані форми розмірами 55 на 80 метрів площею біля 0,4 гектарів, піднімається на 15 – 20 метрів відносно рівня заплави. Схили по всьому периметру ескарповані на високту 5 – 6 метрів. Оборонний рів і вал проходять з напільної північної сторони. Глибина рову сягає семи метрів при ширині від десяти до п’ятнадцяти метрів. Вал має ширину біля десяти метрів і висоту біля трьох метрів. Майданчик городища має нахил в південну прирічну частину. Перепади висот сягає 10 – 15 метрів. Тут в південно-західній частині городища помітні сліди западини, схожої на стародавній рів. За повідомленнями місцевих краєзнавців, на північний захід від городища зустрічалися вироби із пірофіліту.

Давньоруське поселення – у 170 метрах на захід (південний захід) від городища на сильно перепланованій піщаним кар’єром другої надзаплавної тераси ріки Норинь, в урочищі Кремениця, поселення площею 0,63 гектари.

Село Магдин

Городище ранньозалізного віку милоградської культури – приблизно за 4500 – 5000 метрів на південний захід від села в урочищі Городище, посеред дрімучого лісу. За даними працівників Магдинського лісництва, ще 15 – 20 рокв тому на території лісництва ріс старий сосновий ліс, а його територія використовувалася під вигін колгоспної худоби. Зараз територія городища настільки заросла чагарником і молодими деревами, що практично недоступна для візуального огляду і важкопрохідна. По периметру городище оточене чотирма концентричними валами і ровами. Їх розміри – перший вал (зовнішні) – вершина сплощена, висота 0,5 метрів, ширина – 10 метрів, другий вал – висота – 2 метри, ширина – 15 метрів, третій вал – висота 60 – 80 сантиметрів, ширина – 12 метрів, четвертий вал – висота до 1,5 метрів, ширина – до 20 метрів. Перед кожним із валів простежується неглибокий коритоподібний рів шириною 8 – 10 метрів і глибиною 0,5 – 0,8 метрів. Всі вали складаються із коротких 15 – 20 метрів відрізків, з характерними підпрямокутними зламами. Оборонну смугу прослідковано у північній частині городища на відтинку приблизно 600 метрів. За повідомленнями лісника Магдинського лісництва загальна площа городища сягає приблизно 1,5 – 2,5 кілометрів і воно дійсно з усіх боків оточене ідентичними валами. У південній частині городища протікає невеликий, сильно заболочений струмок.

Село Мала Хайча

Давньоруське поселення та поселення ХVI – ХVIII століть – на північно-західній частині села, урочище Старе Селище.

Поселення давньоруського часу – на північний схід від села, в урочищі Богдихов.

Поселення давньоруського Хайча Мала – Папірня – східна частина села.

Село Михайлівка

Давньоруське поселення – поблизу села.

Село Мишковичі

Поселення ХVI – ХVIII століть – на південно-західній частині села.

Село Можари

Поселення біля села Можари

Поселення біля села Можари

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку та ХVII – ХVIII століття – на південно-східній околиці села, на південному схил одного з підвищень Словечансько-Овруцького кряжу. З півдня та заходу обмежене яром, по якому протікає струмок. Площа 250 на 200 метрів. Матеріали доби бронзи, ранньозалізного віку, а також дуже багато фрагментів кераміки ХVII – ХVIII століть.

Село Нагоряни

Давньоруське поселення Нагоряни 1 – в урочищі Крушники.

Давньоруське поселення Нагоряни площею 17 гектарів, довкола – дуже густозаселена агломерація поселень Х – ХІІІ століть (її мінімальна розвідана площа на сьогодні складає 32 гектарів).

Неолітичне поселення.

Село Норинськ

Городище біля села Норинськ

Городище біля села Норинськ

Давньоруське городище, яке існувало в ХVI – ХVIII століттях – займає високий останець у центральній астині села на відстані 250 метрів від правого берега ріки Норинь, урочище Гора. Останець підіймається над місцевістю на сорок метрів. Городище витягнуте з заходу на схід, розмір – 120 на 43 метри. Головний середній майданчик підпрямокутної форми, довжино 65 метрів, шириною – 35  – 43 метри. Він підвищується над поверхнею останця на кінцях на 75 сантиметрів з заходу та на 1,6 – 1,8 метрів зі сходу. З цього підвищеного майданчика починається в’їзд, який спускається по яроподібному заглибленню до підніжжя в південно-східній частині городища. Вали відсутні, два посади – південний і південно-східний. Розвідана мінімальна площа південного посаду складає 2,2 гектари, північно-східного (вулиця Коростенська) – майже 5,5 гектарів. Нині майданчик задернований, заріс чагарником.

Давньоруське поселення та поселення ХІV – ХVI століть Норинськ-Кайтанівка – 500 метрів на схід від західної околиці села Кайтанівка, 200 метрів на схід від городища, через ріку Норинь, урочище Пани, розмір – 150 на 50 метрів.

Давньоруське поселення – приблизно в 500 метрах на південь від городища, засипане свіжии відвалами кар’єру.

Місто Овруч

Руїни давньоруського храму на городищі в Овручі

Руїни давньоруського храму на городищі в Овручі

Городище літописного Вручія не збереглося, однак розташовувалося на лівому березі ріки Норинь і сьогодні знищене щільною міською забудовою, урочище Замкова Гора. Тут розташовані залишки Василівської церкви 12 століття. Дитинець на Замковій горі – овальний останець Замкової гори висотою біля 15 метрів знаходиться в усті струмка «ручай», який впадає в ріку Норинь, в південній частині історичного центру сучасного міста, останець з крутими схилами відокремлений від плато з півночі яром, шириною по верхньому краю не менш як 30 метрів.

Палеолітична стоянка – на розі вулиць Горького і Радянської, навпроти універмагу, лівий берег ріки Норинь.

Поселення доби бронзи.

Село Оленичі

Давньоруське поселення – на північній околиці села.

Поселення ХVI – ХVIII століть – на північно-східній околиці села, урочище Коміщина.

Село Павловичі

Давньоруське поселення – на південно-східному краю села, урочище Долина.

Село Піщаниця

Давньоруське поселення – на південно-західній околиці села, урочище Хомичева долина, розмір 120 на 60 метрів.

Давньоруське поселення Піщаниця 2 – в північно-західній частині села, в урочищі Перекоп.

Давньоруське поселення та поселення ХVI – ХVIII століть Піщаниця 3 – в північно-східній околиці села, урочі Біковка (Біки).

Село Покалів

Давньоруське поселення – на захід від села.

Поселення ХVI – ХVIII століть – на західній околиці села в урочищі Заріччя.

Село Поліське (Желонь)

Давньоруське поселення – в східній астині села, в урочищі Яське селище.

Село Полохачів

Давньоруське поселення – на захід від села в урочищі Торфовище.

Село Потаповичі

Давньоруське поселення поблизу села.

Село Прибитки

Давньоруське поселення Прибитки 1 на північній околиці села, лівий берег ріки Бичок, розмір – 300 на 150 метрів.

Давньоруське поселення Прибитки 2 на протилежному від поселення Прибики 1 схилі балки на городах, північна околиця села, правий берег ріки Норинь, урчоище Татаринка, розмір – 300 на 150метрів.

Давньоруське поселення Прибитки 3 – на південно-західній околиці села, урочище Рудка.

Село Скребеличі

Давньоруське поселення Скребеличі 4.

Давньоруське поселення Скребеличі 1 – на північно-східній околиці, поблизу дамби, урочище Матвеєвський сад.

Стародавнє поселення Скребеличі – Покалів 2.

Село Слобода Шоломківська

Давньоруське селище.

Село Словечно

Давньоруське городище, яке існувало в ХIV – ХVIII століттях – на території садиби музею партизанської слави, посад – по вулиці Червоноармійський. Майданчик мисового відрога надзаплавної тераси займає площу біля 0,26 гектарів і підвищується на шість метрів над сьогоднішнім рівнем ріки Славеччина, яка перегороджена в цьому місці. Наземних слідів укріплень не збеерглося, сам майданчик значною мірою багато разів переплановувався і нівельовувався. З описів з’ясувалося, що тут розміщувалися поміщицькі садиба та двір. В часи середньовіччя на цьому ж місці існував замок.

Стародавнє поселення в урочищі Сад.

Село Сорокопень

Давньоруське поселення Сорокопень 1 – на північ від села.

Давньоруське поселення Сорокопень 2 – на північний захід від села.

Село Старі Веліднички

Давньоруське поселення – біля села.

Село Товкачі

Давньоруське поселення – в південно-східній частині села.

Село Хлупляни

Давньоруське поселення – в північній частині села, поблизу лікарні.

Село Черевки

Давньоруське поселення Черевки 1.

Поселення ХVII століття – в південно-східній околиці села, урочище Зарічка.

Давньоруське поселення – на захід від села.

Давньоруське поселення – один кілометр на  південь від центру села, окраїна лісу.

Село Черепин

Неолітичне поселення.

Село Шоломки

Палеолітична стоянка – за 1,5 кілометрів на північ від села, лівий берег ріки Норинь, урочище Каскевиця.

Палеолітична стоянка – на північній околиці села, колишнє село Жуки, біля Дамби.

Давньоруські селища в урочищах Джеджикова Гора, Лука.

Село Яцковичі

Палеолітична стоянка біля села Яцковичі

Палеолітична стоянка біля села Яцковичі

Палеолітична стоянка Яцковичі ІІ розташована за 220 – 250 метрів на південний схід від села. Займає південний схил першої надзаплавної тераси лівого берега ріки Норинь, площа – 65 на 45 метрів.

Поселення часів палеоліту, Київської Русі та ХVI – ХVIII століть Яцковичі І – за 340 метрів на північний захід від села. Займає південно-західний схил піщаного підвищення першої надзаплавної тераси лівого берега ріки Норинь, площа – 175 на 80 метрів.