Археологія та стародавня історія Ужгородського району

Середнянський замок, спереду видно вали

Середнянський замок, спереду видно вали

Ужгородський район Закарпатської області містить найзагадковіший закарпатський замок – середнянський, якими, за деякими даними, володіли тамплієри. Дуже багато скарбів з монетами та бронзовими виробами.

Археологія та стародавня історія Ужгородського району

Село Андріївка

В околицях села знайдено два бронзових скарби – перший виявлено у 1930 році на пагорбі на захід від села, другий – в 1947 році. Він складався з п’яти бронзових предметів, де знайдено невідомо. Ліворуч від дороги Середнє – Андріїва в 30-х роках ХХ століття засвідчено курганну групу, можливо ранньозалізного віку.

Село Анталовці (раніше – Антонівка)

В околицях Анталовців знайдено два бронзових скарби пізньої бронзи – раннього заліза. Зі скарбу, знайденого у 1931 році, частина речей зберігається в Празькому Національному музеї. Другий скарб виявлено в 1940 році біля розвилки вузькоколійки, на північ від села. У фонди Закарпатського краєзнавчого музею потрапило з нього п’ять речей.

Село Барвінкош

На віддалі 300 метрів на північний схід від Барвінкоша, ліворуч від шосейної дороги Ужгород – Мукачеве, на пагорбі – пізньопалеолітичне місцезнаходження.

Село Великі Лази

На західній околиці Великих Лазів, в урочищі Малий Горб – поселення культури алфелдської мальованої кераміки. Досліджувалося Ф.М.Потушняком в 1952 році. За один кілометр від села, в східному напрямку, на західному схилі гори Ставлянець – двошарове поселення: ранній етап полгарської культури та культури Баден. Досліджувалося Ф.М.Потушняком в 1953 році. Праворуч від дороги Ужгород – Мукачеве, на західному схилі Холмецької гори, навпроти коньячного заводу – поселення та поховання полгарської культури.

Село Велика Добронь

В урочищі Араньош Домб (Золотий Пагорб) – багатошарове поселення. Виявлено шари культури  алфелдської мальованої кераміки, перших століть нашої ери та давньоруського часу. Досліджувалося в 1973 році експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом С.І.Пеняка. На південний схід від села, на лівому березі каналу – енеолітичне поселення. На північ від села, ліворуч від дороги Велика Добронь – Мукачево, в тому місці, де газопровід перетинає дорогу – поселення давніх слов’ян VII – IX століть. На віддалі одного кілометра на північ від села – поселення пізньонеолітичної доби. В околицях тваринницьких ферм – давньоруське поселення VII – IX століть. Давньослов’янське поселення розташоване також ліворуч від дороги Шилівці – Галоч, обабіч меліоратичного каналу.

Село Глибоке

На пагорбах, на північ від Глибокого, ліворуч від дороги Ужгород – Мукачеве – поселення куштановицької культури. Там же, на самому пагорбі – поселення давніх слов’ян VII – VIII століть. На схилі Холмецької гори – мезолітичні місцезнаходження.

Село Кам’яниця

На правому березі ріки Уж, біля пішохідного моста – мезолітичне місцезнаходження. В урочищі Скалка, на місці сучасного футбольного поля розташоване давньослов’янське поселення VII – IX століть.

Село Кибляри

На північ від Кибляр, в урочищі Вишні Лази – поселення епохи пізньої бронзи, можливо, раннього заліза. На поселенні знайдено бронзовий кельт.

Село Паладь-Комарівці

В урочищі Церковний Горб – поселення давніх слов’ян VIII – IX століть. Досліджувалося в 1974 році С.І.Пеняком. Відкрито житла, господарські споруди. В урочищі Острув на дюні – поселення провінційно-римської культури ІІІ – ІV століть нашої ери.

Село Коритняни

В урочищі Ірташ, що на південий захід від села – поселення ІІІ – ІV століть, а також давньослов’янське поселенн VIII – IX століть. Досліджувалося експедицією УжДУ в 1975 році. Відкрито житла, господарські споруди, керамічні вироби.

Село Лінці

В околицях Лінців в 1903 році знайдено великий бронзовий скарб на 28 предметів, датується епохою пізньої бронзи.

Село Мала Добронь

В урочищі Поті Домб, що за один кілометр на захід від Малої Доброні, на пагорбі, над мертвим руслом – поселення епохи неоліту і енеоліту. Тут же, ближче до дороги Чоп – Вузлове, ліворуч, поселеня давньоруського часу.

В околицях Малої Доброні, в різних місціх і в різний час виявлено три бронзові скарби. Перший – в 1865 році, до складу якого входило 18 предметів, датується епохою пізньої бронзи. Другий скарб знайдено в 1908 році в урочищі Стартера. Збереглося 13 бронзових предметів. Датується епохою пізньої бронзи – раннього заліза. Третій скарб виявлено в 1900 році – чотири бронзові браслети.

Село Малі Геївці

На південно-східній околиці Малих Геївців, в урочищі Дийнеш Егрі, на ледь помітному підвищенні – тришарове поселення доби неоліту і енеоліту. Дослідження проводив Ф.М.Потушняв в 1974 році і засвідчив шари культури алфельдської і мальованої кераміки, шари тисо-полгарської та баденської культур. В урочищі Стороріччя, що на віддалі 3 кілометра в південно-східному напрямку від села, поселення ранньозалізного віку VI – IX століть до нашої ери (куштановицька культура). Досліджувалося І.І.Поповичем в 1973 – 1975 роках. Виявлено житла, господарсько-виробничі споруди.

В урочищі Сиг розташоване двошарове поселення ІІІ – IV і VIII – IX століттях нашої ери. Досліджувалося експедицією УжДУ в 1975 році. Відкрито два напівземлянкові житла, господарські ями. В околицях села знайдено бронзовий скарб, у складі якого первісно знаходилися десятки бронзовий виробів. Збереглися чотири чекано-молоти, меч з полоскою і черенкоподібною рукояткою.

Село Невицьке

На місці середньовічного невицького замку – городище раннього залізного віку. В околицях Невицького знайдено бронзовий меч і кілька браслетів. В урочищі Рибник, що між селами Незвиська і Кам’янця – чотири кургани. В 1968 році один курган розкопано І.І.Поповичем. Засвідчено колективне поховання з трупоспаленням в урнах, воно належить куштановицькій культурі VI – IV століттях до нашої ери.

Село Оноківці

На північно-східній околиці Оноківців, на 30 – 40-метровій терасі правого берега ріки Уж – мустьєрське місцезнаходження. В 1937 році в околицях села знайдено три бронзових меча. Недалеко від гідроелектростанції в 30-х роках засвідчено грунтовий могильник з трупоспаленням в урнах.Могильник датується VIII – VII століттями до нашої ери.

Село Оріховиця

На лівому березі ріки Уж, на пологій надзаплавній терасі, що праворуч від дороги в напрямі на село – багатошарове поселення, яке досліджувалося Ф.М.Потушняком в 1956 році. Засвідчено шари культури алфелдської мальованої кераміки, ранньозалізного віку та давньослов’янського часу VIII – IX століть.

 

Село Палло (колишня назва Павлова)

Залишки фундаментів на замчищі замку у Середньому

Залишки фундаментів на замчищі замку у Середньому

В околицях Палло знайдено шліфовану кам’яну сокиру. В урочищі Лука Хаза – поселення ІІІ – IV і VIII – IX  століть. Досліджувалося експедицією ІА АН УРСР в 1974 році. Відкрито житла і господарські споруди провінційно-римської і давньослов’янської культури.

Село Пацканьово

В північно-східній частині Пацканьово, в урочищі Гомулки – курганний могильник ранньозалізного віку.

Село Підгорб

В урочищі Береги, що на південній околиці села, на пологій терасі Великолазівської гори – поселення епохи енеоліту.

Село Ратівці

В урочищі Човкаш Мезе, що на північний захід від села, біля залізничного переїзду – поселення латенського часу. Досліджувалося експедицією ІА АН УРСР в 1978 році. Виявлено напівземлянкові житла, гончарні печі.

В урочищі Горогдомб – поселення ранньозалізного віку. Досліджувалося Ф.М.Потушняком в 1955 роц. В південній околиці села розташоване давньослов’янське поселення.

Село Середнє

Всередині середнянського замку

Всередині середнянського замку

Середнянський замок ХІІІ століття, який приписують тамплієрам.

Село Соломонове

В околицях Соломонового в 1883 році розкопано курган з рештками воїна і коня. Поховання супроводжувалося мечем каролінгського типу, кількома стрілами, ножем, збруєю коня, датується IX – XI століть.

Село Солонці

Зображення голови на стінах замку у селі Середнє

Зображення голови на стінах замку у селі Середнє

В урочищі Равасек на захід від села – поселення епохи неоліту. Тут же крематорій III – IV століть нашої ери. Досліджувався з 1977 року В.Г.Котигорошком, виявлено місце трупоспаленням.

Село Тарнівці

В урочищі Дюна, що на південно-східній околиці села – двошарове поселення доби неоліту та рубежу нашої ери. На віддалі 500 метрів в південному напрямку, недалеко від тваринницької ферми – поселення І – ІІ століть нашої ери. Досліджувалося в 1974 році експедицією ІА АН УРСР. Відкрито напівземлянкові житла та господарські споруди.

Село Холмок

В урочищах Фораш і Дичкеш, що в районі присілка Холмок – 2 – давньослов’янське поселення VI – IX століть. Тут же давноруське поселення ІХ – ХІ століть досліджувалося С.І.Пеняком в 1973 – 1974 роках. Відкрито 19 житлових і господарських об’єктів.

Село Холмець

Робота з металодетектором на відвалах розкопу

Робота з металодетектором на відвалах розкопу

На південь від села, на лівому березі потічка Циганівка, в урочищі Каран – поселення культури алфельдської мальованої кераміки. Досліджувалося в 1974 році експедицією ІА АН УРСР. В центрі села в 1931 році відктито грунтовий могильник пізньої бронзи з трупоспаленням в урнах (культура Станове ХІІІ – ХІІ століть до нашої ери).

Село Циганівці

В кінці ХІХ століття в околицях села знайдено бронзовий меч липтавського типу. Меч датується епохою раннього заліза.

Село Чертіж

В 1937 році в околицях Чертіжа, в каменоломні виявлено бронзовий скарб епохи пізної бронзи, що знаходився в товстостінній посудині.

Село Шишківці

В південно-західній частині Шишківців, за залізничним переїздом – поселення провінційно-римської культури.

Село Ярок

В околицях села в 1963 році виявлено бронзовий скарб з семи предметів. Біля телевізійної станції – бронзовий скарб прикрас епохи раннього заліза у вигляді підвісок.

Дивіться археологія міста Ужгород, археологія Хустського району, фестиваль Карпатський рататуй в Ужгороді.

загрузка...