Археологія та стародавня історія Богородчанського району

Брама Манявського скита

Брама Манявського скита

Богородчанський район Івано-Франківської області містить два городища, два замчища, багато пам’яток різних часів – у Старуні, де знаходили шерстистих носорогів.

Археологія та стародавня історія Богородчанського району

Місто Богородчани

Колись були бастіонні укріплення, замок у Старих Богородчанах, який виглядає як кругле городище.

Село Горохолина

На південній окраїні Горохолина, в урочищі Городище – давньоруське городище, виявлене в 1980-і роки.

Село Грабовець

Манявський водоспад

Манявський водоспад

В урочищі Березовиця, один кілометр на північний захід від Грабовця – курганний могильник культури карпатських курганів ІІІ – ІV століть, розмір пам’ятки – 300 на 100 метрів.

В урочищах Дощате і Березовиця, два кілометри на південний захід від Грабовця – поселення культури карпатських курганів розміром 200 на 400 метрів.

На північний захід від села Фітьків – давньоруське городище, відоме з ХІХ століття, площа – два гектари.

Скарб арабських та візантійських монет, випадкова знахідка, 25 дирхемів та одна візантійська монета, слов’янський період. Також знайдено скарб куфічних монет Х – ХІ століть (не раніше 960 року нашої ери) в горщику, місце знахідки невідоме.

Село Молодків

Манявський скит під час прощі

Манявський скит під час прощі

Поселення з шарами середнього та пізнього палеоліту в урочищі Рубанець, на південно-західній окраїні села, площа – 1 гектар.

Село Манява

Блаженний камінь у Маняві

Блаженний камінь у Маняві

Мезолітичне поселення поблизу Блаженного Каменя, біля Манявського скита, один кілометр на південь від Маняви, площа – 0,5 гектари. Манявський скит руйнувався турками. В селі є Манявський водоспад, до якого потрібно іти біля двох годин від монастиря.

Селище міського типу Солотвин

Замок та укріплення міста Краснопіль. За деякими даними від замку збереглася кам’яна підпірна стіна.

 Село Старуня

Жерло старунського грязевого вулкану - їх декілька

Жерло старунського грязевого вулкану – їх декілька

Багатошарове поселення Старуня І мезоліту, енеоліту, бронзової доби культури шнурової кераміки в урочищі Ластовецька Гора, 1 кілометр на північний захід від Ластівців, площа – 8 гектарів.

Поселення Старуня ІІ з шарами пізнього палеоліту, мезоліту, доби бронзи – півтори кілометри на північний захід від Ластівців, в урочищі Лютинський Сад, розмір – 100 на 200 метрів, у 1977- 1978 та в 1982 роках досліджувалося Мацькевим Л.

Поселення Старуня ІІІ з шарами пізнього мезоліту та Київської Русі – в урочищі Городи, на східній частині Старуні, розмір – 150 на 300 метрів.

Поселення Старуня ІV з шарами середнього та пізнього палеоліту – один кілометр на південь від Старуні, в урочищі Цегли, розмір – 300 на 500 метрів.

Поле озокеритових розробок і грязевих вулканів у Старуні

Поле озокеритових розробок і грязевих вулканів у Старуні

Поселення Старуня V має багато шарів – мезоліт, енеоліт, давньоруський, в урочищі Верпель, один кілометр східніше від Старуні, розмір – 1000 на 1000 метрів.

Поселення Старуня VІ в урочищі Дашевець, західна частина Старуні, шари пізнього палеоліту та мезоліту, площа 100 на 200 метрів.

Поселення Старуня VІІ – пізній палеоліт, мезоліт, площа – 100 на 200 метрів.

Поселення Старуня VІІІ – пізній мезоліт, підкарпатська культура шнурової кераміки, урочище Забійне, на території Старуні, площа – 40 на 500 метрів.

Поселення Старуня ІХ – пізній мезоліт, підкарпатська культура шнурової кераміки, урочище Кам’яне (Мазурки), два кілометри східніше Старуні, розмір – 500 на 500 метрів.

Поселення Старуня Х – пізній палеоліт, мезоліт, урочище Діброва, 1,5 кілометрів на південь від школи села Ластівці, східна околиця Старуні, розмір – 300 на 300 метрів.

Поселення Старуня ХІ – мезоліт, голіградська культура фракійського гальштату, в урочищі Шкільний Сад, на території школи Старуні, розмір – 100 на 50 метрів.

Поселення Старуня ХІІ – голіградська культура фракійського гальштату, на східній околиці села Ластівці, урочище Довганисте, розмір – 300 на 100 метрів.

Поселення Старуня ХІІІ – мезоліт, село Ластівці, урочище коло Бані, 300 на 200 метрів.

Поселення Старуня ХІV – пізній мезоліт, село Ластівці, урочище Дроздаки, 200 на 150 метрів.

Поселення Старуня ХV – бронзова доба, урочище Лукавець, 200 на 50 метрів.

У Старуні в районі озокеритових розробок були знахідки мамонта, шерстистих носорогів та інших тварин, які були муміфіковані природнім середовищем і зараз зберігаються у Кракові. В районі цих розробок є цікава природна пам’ятка – старунські грязьові вулкани.

Читайте також Івано-Франківська область, Богородчанський район.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *