Археологія та стародавня історія Бориспольського району

Стародавній курган біля Рогозова

Стародавній курган біля Рогозова

У Бориспільському районі Київської області городище: Вороньків (літописна Ворониця), Бориспіль (літописне Альто або Льто), Вишеньки, Головурів, Городище, Іванків, Любарці, Проців, Рогозів, Старе.

Місто Бориспіль

На схід від міста (між Борисполем та Іванковим) в урочищі Боярище в районі Язвеною Могили досліджено п’ять курганів з похованням ямної культури та скіфського часу. З Борисполя походить одна з перших знахідок срібника Володимира з написом.

Вздовж Михайлівського провулку та на території церковної садиби частково досліджувалося давньоруське городище. Місцевість, де воно розташовувалося, згадується в літописах під 1015 – 1154 роками під назвами Алто, Альто, або Лто, Льто. Тут досліджено залишки оборонного рову (яким був оточений двір Володимира Мономаха) та стародавньої кам’яної церкви – Летської божниці, збудованої Володимиром Мономахом у 1117 році. На городищі також виявлено потужний культурний шар ХVII – ХVIII століть. Знайдено багато люльок.

Село Бортничі

В урочищі Топілець досліджено поселення софіївського типу. На поселенні – великий курган. На лівому березі Дніпра, між хуторами Червоним та селом Бортничами в урочищі Окрема Дюна – поселення дніпро-донецької культури. В урочищі Старе Кладовище та Окрема Дюна – два поселення середньодніпровської культури, знахідки уламків багатоваликового посуду, поселення тшцінецької та білогрудівської культур.

У 1951 році досліджено чвотири місцезнаходження підгірцівської культури. В одному з них виявлено залишки бронзоливарної майстерні (10 ливарних тиглів), а також могильник та поселення пізньозарубинецької культури. На території будівництва другої черги зрошувальної системи зафіксовано 110 курганів заввишки від 0,3 до 5 метрів. На околиці села – селище чорноліської культури.

Село Борщів

Ліворуч шосейної дороги Київ – Харків – уламки давньоруського посуду.

Село Вишеньки

Поблизу села в урочищі Шоломи – стоянка доби мезоліту. На Будницькій горі – поселення дніпро-донецької культури. В урчоищі Будницьке поле, за 1,5 кілометрів на північний захід від села – залишки зруйнованого безкурганного трупоспального могильника тшцінецької культури. Між урочищами Буднище та Озеряни – залишки городища (замку) ХVII століття.

В урочищі Обірки за один кілометр на північ від села – поселення часів раннього заліза, а таокж тшцінецької культури. Під Процівським лісом – уламки посуду доби міді, поселення середньодніпровської культури, сліди безкурганного трупоспального могильника тшцінецької культури, уламки посуду доби середньої бронзи з багатоваликовою орнаментацією сосницького типу.

В Процівському лісі між селами Вишеньки та Проців – давньоруське городище (дивіться Проців). На околицях села знайдено окремі бронзові вироби середньої та пізньої бронзи, бронзовий наконечник списа білогрудівської культури, булавка білогрудівської клуьтури, виявлено сліди могильника раннього заліза та поселення підгірцівського типу, могильник зарубинецької культури. В селі виявлено залишки давньоруського селища ХII – ХIV століть. В урочищі Багринове знайдено бронзовий браслет чорноліської культури. В урочищі Селище – мідні та олов’яні хрестики, польські та турецькі монети ХVII століття.

Село Вороньків

Виявлено поселення тшцінецької культури. У ХІХ столітті за два кілометри на захід та південний захід від села – курганна група стародавніх курганів. Досліджено кургани доби бронзи та раннього заліза. В центрі Вороньків – залишки пізньосередньовічного чотирикутного городища у вигляді підвищення, н аякому стоїть двосклепінчаста дерев’яна церква ХVIII століття (за відомостями 1929 року). На території парку будинка култури збереглися сліди валу. На городищі згадуєть під 1109 роком як Ворониця.

Село Гнідин

На східній околиці Гнідина, поблизу дороги, що прорізує схил корінного берега Дніпра, виявлено поселення дніпро-донецької та зарубинецької культур. Поблизу села – поселення софіївського типу. У селі – давньоруське селище ХІІ – ХІV століть.

Село Головурів

Реконструкція городища у селі Головурів

Реконструкція городища у селі Головурів

У 1957 році поблизу села в урочищі Піщаному виявлено бронзоливарну майстерню ХІІІ – ХІІ століть до нашої ери. За 500 метрів на захід від села, праворуч від дороги на село Вороньків в урочищі Калаурове у 1917 році досліджено давньоруський курган, в якому знайдено шовкову тканину з гаптуванням. Поруч з могильником розташовувалось давньоруське кругле городище ХII – ХIII століть, яке у наш час зруйноване. Перед городищем з заходу і частково з північного заходу розташовано невелике селище цього самого часу. В літературі городище згадується як круглий городок за шість верст від села Воронькове по дорозі у село Старе.

Село Горобіївка

В селі та навколо нього – курганний могильник. Тут досліджено два кургани доби бронзи.

Село Городище

За 300 метрів на південний схід від села, в урочищі Городище, можливо, колись було городище болотного типу.

 

Село Дударків

Поблизу Дударкова, в торфяному болоті знайдено рогову орнаментовану ритуальну сокиру доби пізньої бронзи.

Село Жереб’ятин

По дорозі до села Кийлів – поселення середньодніпровської культури та могильник часів раннього заліза. Між селами Жовтневе та Проців – давньоруське поселення ХII – ХIV століть. За два кілометри на північ від села, на березі стародавнього русла Дніправ – залишки трупоспального могильника тшцінецької кульутри. Знайдено багатоваликову кераміку.

Село Іванків

Городище в селі Іванків

Городище в селі Іванків

В урочищі Піскуваха – уламки посуду доби міді. Між селами Іванків та Любарці, в урочищі Хвощувате – посуд доби міді. Знайдено кераміку тшцінецької культури. Між селами Іванків та містом Бориспіль досліджено кургани (дивіться місто Бориспіль). Поблизу колишньої затоки ріки Альти-Любки, на північ від Кучаківського (тепер Кіровського) шляху, на підвищенні – кругле давньоруське городище ХII – ХIII століть, частково досліджене у 1925 році. Воно було оточене двома концентричними валами, який у наш час злилися. На підвищенні, що тягнеться на захід від городища на відстані 200 метрів – селище ХII – ХIII століть.

Село Кийлів

В урочищі Гнилуша – поселення дніпро-донецької культури. Знайдено дрібні уламки посуду доби бронзи та бронзовий тригранний наконечник скіфської стріли. В урочищі Черпаківщина – посеелння доби неоліту.

В урочищі Кути, розташованому на північ від села, біля дорози на село Вороньків – поселення тшцінецької, середньодніпровської та зарубинецької культур. По дорозі до села Жереб’ятин – поселення доби бронзи з багатоваликовою керамікою. За два кілометри на південний схід від села, в урочищі Під соснами – поселення середньодніпровської культури. У 1947 році біля озера Сурчани (урочище Під соснами) на глибині 0,5 метрів досліджено безкурганний трупоспальний могильник чорноліської культури, помилково віднесений в літературі до зарубинецької культури.

В урочищі Королова гора, за два кілометри на південний схід від села – залишки поселеення тшцінецької культури. Трапляються знахідки білогрудівської культури. Поблизу дороги на село Рудяки – уламки посуду раннього заліза. На береговій терасі – сліди могильника цього самого часу. Виявлене поселення підгірцівської культури. Поблизу села – трупоспальний могильник зарубинецької кульутри. У 1925 – 1926 роках на схід від села, в урочищі Річище знайдено уламки посуду зарубинецького типу, який О.Якубовський помилково відніс до неоліту. Трапляються знахідки білогрудівської культури. На північній околиці села проходить Змійовий вал.

Село Любарці

В урочищі Хвощувате між селами Любарці та Іванків трапляється посуд доби міді. В північно-західній околиці села, що зветься Городищем, ліворуч від дороги на Іванків, в полі – стародавні кургани. У 1962 – 1963 роках тут досліджено скіфський курган IV століття до нашої ери. За один кілометр від села в напрямку до села Іванкове вздовж берега болота на місці колишнього округлого городища (зараз городище ознак не має), зібрано уламки посуду ХІ – ХІІІ століть.

Село Проців

Городище біля села Проців

Городище біля села Проців

За 2,5 кілометрів на північний захід від села в процівському лісі, на підвищенні висотою від 5 до 6 метрів, в заболоченій заплаві Дніпра між селами Проців та Вишеньки у 1947, 1963 – 1964 роках частково досліджувалося давньоруське округле городище ХІІ – першої половини ХІІІ століть. Збереглися залишки кільцевого валу заввишки три метри та рову, частково зрізані з однієї сторони земляними роботами. Городище збудовано на культурному шарі епох бронзи та раннього заліза. Поруч розташовано давньоруське селище ХІІ – першої половини ХІІІ століття. За 2,5 кілометри на південний схід від городища – давньоруське селище ХІІ – першої половини ХІІІ століть площею 250 на 150 метрів; на південь від городища між сучаснимиселами Проців та Жовтневе – давньоруське силище цього самого часу. На околицях села трапляються уламки посуду чорноліської культури. Поблизу села – поселення та могильник раннього заліза, поселення тшцінецької та підгірцівської культур.

Село Рогозів

В урочищі Степова долина та Городище – уламки посуду доби міді. Поблизу села – група скіфських курганів. Найбільший з них має назву Курган..

Село Рудяки

Виявлено полення тшцінецької культури. На південний схід від села в урочищі Хоменків – поселення середньодніпровської культури. В урочищі Забродіче досліджено безкурганне поховання з обрядом трупопокладення підгірцівської кульутри. Поблизу села на лівобережній дніпровській заплаві – могильник зарубинецької культури. На піщаних горбах в урочищі Старий Завод – поселення пізньозарубинецької культури.

Село Сеньківка

Обабіч дороги до села Кучакове (в радянський час називалось Кірове), за 2,5 кілометрів від села Сеньківка в урочищах Хрещата, Вовківня та Перевалень розташовані невеликів курганні групи, які становлять один великий могильник. На могильнику в 1926 – 1927 роках досліджено 17 курганів скіфського часу V – IV століть до нашої ери. На поверхні поля, а також в насипах багатьох курганів зустрінуто уламки посуду доби енеоліту.

Село Софіївка

В північно-західній околиці Софіївки, поблизу соснової посадки досліджено великий безкурганий трупоспальний могильник (150 поховань), який дав назву архоологічній культурі пізньотрипільського періоду – софіївська. Біля могильника знайдено неолітичні уламки посуду та крем’яні мікролітичні вироби, а таокж поселення середньодніпровської культури. На півнівчній околиці села (за 200 метрів на південний схід від згаданого могильника) частково досліджено пізньотрипільське поселення площею три гектари лукашівського типу. Поблизу села відкрито скіфське похованя кінного воїна V століття до нашої ери.

Село Старе

Городище в селі Старе

Городище в селі Старе

В урочищі Горби – уламки посуду доби бронзи. У 1962 – 1963 роках на території птахофабрики досліджено скіфські кургани IV століття до нашої ери. В західній частині села, на високому мисі над долиною – Замок, де стоїть школа, розташовано городище ХII – ХIII століття прямокутної форми (80 на 60 метрів). З напільного боку зберігся потужний вал, що тягнеться по північно-західному краю городища. З інших двох боків вал невеликий. Городище як укріплення використовувалося і в пізньосеердньовічний час. Поруч з городищем розташовано селище цих самих часів.

загрузка...