Археологія та стародавня історія Житомирського району

Замкова гора у Житомирі

Замкова гора у Житомирі

В Житомирському районі Житомирської області городища були у населених пунктах Городище, Житомир, Зарічани, Кодня, Ліщин, Лука, Пряжів, Рудня-Городище, Сингури, Скоморохи, Станишівка, Троянів.

Село Бистрі

Поселення доби бронзи та ранньозалізного віку – за 660 метрів на північний схід від села, на правому березі ріки Тетерева, розмір – 90 на 45 метрів.

Село Буки

Поселення часів неоліту, ранніх слов’ян Буки-Бобрівка 1 – біля північно-східної околиці села Буки. Займає вершину та схили невисокого мисоподібного піщаного підвищення правого берега ріки Бобрівки (ліва притока ріки Тетерева). Схили з південного, східного та північного боків підтоплюються. Висота над рівнем води – бібля 1,8 метрів. Поверхня задернована, частково вкрита очеретом. Ближче до води з північного, східного та південного боків поверхня оголена, місцями спостерігаються піщані видуви. Розміри – 70 на 40 метрів.

Поселення VII – ІХ століть знаходиться в 2 – 3 кілометрах на північ від села Буки і займає ділянку рівного корінного правого берега невеликого струмка Бобрівка біля хутора Бодарицька. З північного сходу поселення обмежено берегом Бобрівки, з півдня і заходу – болотистими лощинами. Розміри – 250 на 70 метрів.

Поселення VII – VIII століть – за 2,5 – 3 кілометри на північ від села, на лівому березі ріки Бобрівка.

Давньоруське поселення – за 800 – 1000 метрів на північ від села, на правому березі ріки Бобрівка, розмір – 200 на 120 метрів.

Село Вертокиївка

Давньоруське поселення – за 400 метрів на південний захід від села, на правому березі ріки Коднянка, розмір – 150 на 60 метрів.

Село Вишневе

Поселення доби бронзи та ранньозалізного віку – за 250 – 290 метрів на північний схід від села, урочище Опириця, між рікою Гуйвою та Гнилоп’яттю, на піщаному горбку, розмір – три гектари. В західній частині урочища – улоговина зі слідами висохлого струмка. Поселення частково зуйноване кладовищем та піщаним кар’єром.

Село Глибочиця

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського часу Глибочиця І – біля південно-східної околиці села Глибочиця. Займає західний пологий схил ледь помітного підвищення лівого берега безіменного струмка. Висота над рівнем води становить близько двох метрів. Поверхня задернована, раніше розорювалася. Відстань від русла струмка становить приблизно від 30 до 45 метрів, розміри – 110 на 110 метрів.

Село Городище

Городище біля села Городище на ріці Кодинці

Городище біля села Городище на ріці Кодинці

Поселення ранньозалізного віку, городище давньоруського часу розташоване у селі – на краю обриву до заплави правого берега ріки Коденка. Городище напівкругле в плані. З напільного боку оточене двома валами, які у південно-східній частині сплановані сучасною забудовою села. Висота внутрішнього валу – біля півтора метри, ширина – до десяти метрів. За валом зберігся рів, утворений схилами внутрішнього та зовнішнього валів. Висота зовнішнього валу до 1,5 метрів, при ширині десять метрів. Перед ним проходить сильно замулений рів. Зовнішній вал у південній частині виходить на край плато і його кінець продовжується на терасоподібному майданчику, який опускається на північ вздовж краю обриву. У південно-західному кутку городища між двома валами збереглася земляна перемичка з розривом посередині. Ймовірно, в давнину вхід у рів з боку заплави був перекритий і тут знаходився в’їзд. Розміри – 150 на 90 метрів, площа – один гектар. Висота городища над заплавою – 15 -20 метрів. Поселення зайняте садибами та городами (в ХІХ столітті було кладовище).

Село Двірець

Поселення ранньозалізного віку – за 1600 метрів на південний захід від села, на правому березі струмка, розмір – 206 на 78 метрів.

Поселення ранньозалізнго віку – за 1800 метрів на південний захід від села, на лівому березі струмка, розмір – 125 на 56 метрів.

Поселення ранньозалізного віку та ХVIII століття – за 1700 метрів на південний захід від села і за один кілометр на північний захід від села Ставецьке, на правому березі стурмка.

Село Дениші

Поселення VI – VII століть – на східній околиці села, на лівому березі ріки Тетерева, розмір – 80 на 70 метрів.

Поселення ранньозалізного віку – за 1900 метрів на схід від села (хутір Хижанки), на лівому березі ріки Тетерева, розмір – 550 – 75 метрів.

Поселення ранньозалізного віку – 1700 метрів на північний схід від села (хутір Хижанки), на лівому березі струмка, розмір – 75 на 50 метрів.

Поселення ранньозалізного віку та VI – VII століть – за 560 метрів на схід від південно-східної околиці села, на лівому березі ріки Тетерева, розмір – 60 на 50 метрів.

Місто Житомир

Городище біля вулиці Замкової у Житомирі

Городище біля вулиці Замкової у Житомирі

Поселення ранніх слов’ян та давньоруське городище, яке існувало в ХIV – ХVIII століть розташоване в центрі міста та займає невеликий останець площею 0,55 гектарів лівого берега ріки Кам’янка, у північно-західній частині Замкової гори, в районі вулиці Замкової та Кафедральної. З історичних джерел відомо, що у ХIV столітті на місці давньоруського городища було збудовано дерев’яний великокнязівський замок. Упродовж ХVI – ХVIII століть розміри, планування замку та прилеглої до нього території зазнавали чималих конструктивних змін. Укріплення замку зруйновані. Городище давньоруського часу займало біля 1,5 гектарів (№ 6 на карті Житомира).

Давньоруські пам'ятки Житомира

Давньоруські пам’ятки Житомира

Давньоруське поселення, яке існувало в ХIV – ХVIII століттях – це посад городища Замкова Гора 2 у центральній частині міста з напільного боку Замкової гори. Займав територію, обмежену із західної сторони вулицею Замковою, із східної сторони – Замковою площею, з півночі – провулком провулком Шолом Алейхема і садибою Хрестовоздвиженської церкв, а із півдня – сквером, що знаходиться між вулицею Кафедральною та Рильського. Територія сильно забудована житловими та адміністративними будинками, укріплення не збереглися. На площі 200 на 100 метрів, два гектари (№ 7 на карті пам’яток Житомира).

Давньоруське поселення, яке існувало в ХІV – ХVIII Замкова Гора 3 у центральній астині міста, 220 метрів на північний схід від дитинця та за 20 метрів на схід від кафедрального костелу святої Софії, в межах Замкової площі, вулицею Басейною та Кафедральною, займає північний схил та вершину мисоподібного підвищення лесового плато лівого берега ріки Рудавка (ліва притока ріки Кам’янка). Висота над рівнем долини річки – біля десяти метрів. Територія сильно забудована, частково зайнята присадибними ділянками, площа – 150 на 100 метрів (біля 1,5 гектарів) (№ 8 на карті пам’яток Житомира).

Городище Соколова Гора у Житомирі

Городище Соколова Гора у Житомирі

Поселення трипільської культури, ранньозалізного віку та давньоруське городище – на північно-західній околиці Житомира, займає вершину Соколової Гори над лівим берегом ріки Кам’янка. Гора висотою 25 – 30 метрів (вціліла площа 85 на 50 метрів), схили ескарповані. З напільного боку проходить подвійна лінія валів і ровів. Північна та південно-східна частина пошкоджені кар’єром. На схід від городища – селище, зруйноване під час будівництва автодрому.

Трипільське поселення – на схід від міста, займає невисоке плато лівого берега ріки Крошенки.

Поселення Бердичівський міст І у Житомирі

Поселення Бердичівський міст І у Житомирі

Поселення часів енеоліту Бердичівський міст І – біля південно-східної околиці Житомира, приблизно за 150 метрів на південний захід від заовду будівельних матеріалів в районі вулиці Жуйка і Зарічної. Займає верхню підвищену частину мису правого корінного берега Тетерева. Із північно-західного боку поселення обмежено глибокою балкою, на дні якої протікає безіменний струмок. Поверхня розорюється. У верхній частині мису по периметру проходить протиерозійний земляний вал. На площі 225 на 70 метрів, біля 1,57 гектарів.

Поселення трипільської культури, ранньозалізного віку Бердичівський міст ІІ – біля південно-східної околиці Житомира, приблизно за 130 метрів на захід від вулиці Зарічної. Займає південно-східний пологий схил балки, на дні якої протікає безіменний струмок корінного правого берега Тетерева. Поверхня розорюється, площа – 200 на 75 метрів (біля 1,5 гектарів) (№ 2 на карті пам’яток Житомира).

Поселення ранньозалізного віку та ХVI – ХVIII століть Богунія-Лісова ІІ – в районі Богунії у західній частині міста, приблизно за 60 – 80 метрів на південний схід від вулиці Червоноармійської. Залишки поселеня займають південний пологий схил піщаного підвищення лівого берега Лісова. Висота над рівнем води у західній та північно-західній частинах становить біля 3,5 – 4 метри, а у центральній – 1,1 – 1,8 метрів. Поверхня задернована, у південно-західній та північно-східній частинах порушена ямами, з яких місцеве населення вибирає пісок. Площа 130 на 80 метрів (біля 1,04 гектарів) (№ 4 на картів пам’яток Житомира).

Енеолітичне поселення Видумка – в урочищі «На Видумці», у північно-західній чатсині міста на північ від вулиці Гаражної. Займає верхній майданчик мисоподібного підвищення лівого берега ріки Крошенка. Висота над рівнем води – біля шести метрів. Південно-західна частина забудована житловими та господарськими спорудами, а південно-західна – частково зруйнована кам’яним кар’єром. Поверхня розорюється, площа 70 на 50 метрві (0,35 гектарів) (№ 5 на карті пам’яток Житомира).

Поселення ранньозалізного віку Зарічани-пляж ІІ (VII – V століття до нашої ери) – біля південно-західної околиці міста Житомир, приблизно за 100 – 150 метрів на північний захід від туристичної бази імені Цюрупи. Займає вершину та південо-східний пологий схил піщаного підвищення лівого берега безіменного струмка (права притока ріки Тетерів). Висота над рівнем води біля 1 – 1,3 метри. Поверхня переважно оголена, використовується під міський плях, у південно-західній частині поросла сосниною. Поселення займає ділянку, витягнуту із південного заходу на північний схід близько 110 на 60 метрів (0,66 гектарів) (№ 10 на карті пам’яток Житомира).

Поселення ранньозалізного віку «Завод будівельних матеріалів» – на південній околиці міста приблизно за 75 – 90 метрів на південний захід від заводу будівельних матеріалів по вулиці Жуйка, займає верхню частину високого мису правого корінного берега Тетерева. З південного заходу обмежено схилом глибокої балки, на дні якої протікає безіменний струмок. Поверхня розорюється, площа 374 на 130 метрів (біля 4,86 гектарів) (№ 11 на карті пам’яток Житомира).

Поселення ранньозалізного віку та давньоруського часу Крошенка І (Соколова Гора 1) – біля північно-західної околиці міста в районі дачного масиву «Соколова гора» приблизно за 200 – 300 метрів на північний зазід від автодрому. Залишки поселення займають західний пологий схил піщаного підвищення лівого берега Кам’янки. Північна частина поселення зруйнована розробкою піщаного кар’єру, частково розорюється. Площа 90 на 50 метрів (0,45 гектарів) (№ 12 на карті пам’яток Житомира).

Поселенння Крошенка ІІ у Житомирі

Поселенння Крошенка ІІ у Житомирі

Поселення ранньозалізного віку та давньоруського часу Крошенка ІІ (Соколова Гора 2) – на Видумці, на північно-західній околиці міста, приблизно за 35 – 50 метрів на північний захід від Спортивного провулку, займає західний пологий схил піщаного підвищення лівого берега Кам’янки і примикає до південно-західного підніжжя Соколової гори. Висота над рівнем води – біля 1,5 – 2 метри. Поверхня частково розорюється, площа 130 на 60  метрів (біля 0,78 гектарів) (№ 13 на карті пам’яток Житомира).

Поселення ранньозалізного віку Крошенка ІІІ – у північно-західній частині міста, на Видумці, приблизно 15 – 30 метрів на південь від автодрому, займає південний пологий схил високого корінного берега ріки Крошенка. Висота над рівнем води – біля 4 – 6 метрів. Поверхня розорюється, використовується під городи, площа 110 на 40 метрів (№ 14 на карті до поселення Крошинка 2 і на карті пам’яток Житомира).

Поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу Крошенка V розташовене на Видумці, на північно-західній околиці міста приблизно за 365 метрів на південний схід від автодрому. Займає південно-західний пологий схил правого берега ріки Крошенка. Висота берега над рівнем води – біля 1 метра. Поверхня частково розорється, з півночі засаджена сосновим майданчиком, площа – 60 на 30 метрів (0,27 гектарів) (№ 15 на карті до поселення Кроишнка 2 та пам’яток Житомира).

Поселення ранньозалізного віку Крошенка VI розташоване не Видумці, у північній частині міста в районі вулиці Труда на північний захід від будівельної бази ВО «Електромимірювач». Займає північно-східний пологий схил піщаного підвищення лівого берега Крошенки (ліва притока Кам’янки). Висота над рівнем води – біля двох метрів. Поверхня частково розорюється, східна частина поросла чагарником, площа 90 на 70 метрів (0,63 гектарів) (№ 16 на карті пам’яток Житомира).

Поселення ранньозалізного віку Крошенка VIII розташоване на Крошні, у північній частині міста в районі вулиці Вацлава Длоуги приблизно за 70 метрів на південний схід від Соколовського граніткар’єру, займає верхній майданчик та південний пологий схил невисокого піщаного підвищення правого берега ріки Крошенка. Поверхня частково розорюється, площа 75 на 40 метрів (0,3 гектарів) (№ 17 на карті пам’яток Житомира).

Поселення ранньозалізного віку Крошенка Х розташоване на Крошні, у північній частині міст приблизно за 25 метрів на південь від консервнго заводу між вулицями Парникова і Садова. Займає північно-західний пологий схил піщаного підвищення лівого берега Крошенки (ліва притока Кам’янки). Висота над рівнем води – біля 1,5 – 3 метри, поверхня розорюється. З південного заходу обмежено заболоченою заплавою. Поверхня зайнята городами, а південно-східна частина частково забудована господарськими будівлями, площа – 90 на 58 метрів (0,52 гектара) (№ 18 на карті пам’яток Житомира).

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Крошенка ХІ розміщене на Крошні, у північно-східній частині міста приблизно за 250 – 260 метрів на південний схід від східної частини вулиці Олександра Олеся та закінчення Крошенської набережної. Займає південний пологий схил невисокого піщаного підвищення правого берега ріки Крошенка (ліва притока Кам’янки). Висота над рівнем заплави біля 1,7 – 2,2 метри. Поверхня задернована, раніше розорювалася. У південній частині проходить польова грунтова дорога, площа 130 на 40 метрів (біля 0,52 гектарів) (№ 19 на карті пам’яток Житомира).

Поселення доби бронзи та ранньозалізного віку Крошенка ХІІ біля північно-східної околиці міста Житомира в районі Крошні, неподалік залізничного мосту через ріку Крошенка, приблизно за 220 – 250 метрів на південний захід від залізниці Житомир – Новоград-Волинський. Займає південний та південно-західний пологий схили ледь помітного підвищення правого берега ріки Крошенка (ліва притока ріки Кам’янка). Висота над рівнем води – біля 1,2 – 1,5 метрів. Поверхня місцями задернована, переважна частина порушена неглибокими ямами, з яких вибирати. Верхній шар грунту знято, окремі ями заповнені водою, розміри поселення – 120 на 50 метрів (№ 20 на карті пам’яток Житомира).

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Крошенка ХІІІ – біля північно-східної околиці міста приблизно за 80 – 100 метрів на північний схід північної частини вулиці Малинської, займає вершину та південно-західний пологий схил невисокого піщаного підвищення правого берега ріки Крошенка (ліва притока Кам’янки). Висота над рівнем заплави – біля 1,6 – 2,2 метрів. Поверхня задернована, раніше розорювалася. У східній частині проходить високовольтна ЛЕП та польова грунтова дорога, площа 130 на 100 метрів (біля 1,3 гектарів) (№ 21 на карті пам’яток Житомира).

Поселення давньоруського часу Крошня – у північній частині міста неподалік Прудного провулку, за 3,3 – 3,4 кілометрів від городища Соколина гора. Займає північно-східний пологий схил піщаного підвищення першої надзаплавної тераси лівого берега ріки Крошенка. З півносі і північного заходу примикає до заболоченої заплави ріки. Поверхня задернована, частина зруйнована забудовою, а ближче до річки – вибіркою піску, площа – 140 на 90 метрів (№ 22 на карті пам’яток Житомира).

Неолітичне поселення в урочищі Крошня, біля північної околиці міста, біля 250 – 300 метрів на південний захід від вулиці Вацлава Длоуги. Займає вершину та південно-західний пологий схил невисокого піщаного підвищення правого берега Крошенка. З північно-західного та західного боку підвищення прилягає до залізниці. Поверхня розорється, зайнята городами, площа 75 на 40 метрів (0,3 гектари) (№ 23 на карті пам’яток Житомира).

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, ХVII – ХVIII століть Мальованка 2 – в районі Мальованки у західній частині міста північніше Ясеневого провулку, займає вершину та північно-східний схил надзаплавної тераси правого берега Кам’янки (ліва притока Тетерева). З південного сходу примикає до схилу неглибокої балки, на дні якої протікає безіменний струмок. Поверхня ділянки задернована, переважна частина покрита зеленими насадженнями (молодими деревцями ясена). Територія порівняно рівна, має нахил до північного сходу. У східній, південно-західній та частково північно-західній частині ділянки спостерігаються виходи гірських порід. Східна та південно-західна частини ділянки пошкоджені ямами, звідки місцеві жителі вибирали пісок, глину та камінь, площа – 80 на 50 метрів (біля 0,4 гектарів) (№ 25 на карті пам’яотк Житомира).

Давньоруське поселення Охрімова Гора – у центральній частині міста біля кладовищенської каплиці святого Миколая. Поселення займало вершину високого підвищення лівого берега Кам’янки у південно-західній частині Охрімової гори в урочищі Кокрин. Територія поселення переважно забудована, за доби пізнього середньовіччя викорисотвувалося під кладовище, площа 50 на 25 метрів (0,12 гектарів) (№ 26 на карті пам’яток Житомира).

Поселення доби бронзи Парк Гагаріна, біля південної околиці міста Житомира, приблизно за 600 – 650 метрів на південний захід від підвісного пішохідного мосту через Тетерів на території центрального парку культури і відпочинку імені Юрія Гагаріна, займає вершину на північний пологий схил мисоподібного підвищення корінного правого берега ріки Тетерів. Висота над рівнем води – до 20 метрів. Поверхня задернована, раніше розорювалася, у північній частині поросла чагарником, площа біля 45 на 40 метрів (0,18 гектарів) (№ 27 на карті пам’яток Житомира).

Поселенння Крошенка ІІ у Житомирі

Поселенння Крошенка ІІ у Житомирі

Поселення давньоруського часу Подільська Гора – у центральній частині міста приблизно за 50 метрів на південний схід від Подільської церкви, займає південно-східний схил підніжжя Подільської (Охрімової) гори надзаплавної тераси правого берега ріки Рудавки (ліва притока Кам’янки). Висота над рівнем води біля 1,5 – 6 метрів. Поверхня розорюється, використовується під городи, площа – 45 на 25 метрів (біля 0,11 гектарів) (№ 28 на карті пам’яток Житомира).

Поселення доби бронзи Смолянка – у південно-східній частині Житомира в районі Смолянки, приблизно за 60 метрів на південний захід від вулиці Вінницької та за 75 метрів на схід від провулку 5 Кривий Брід. Займає південну частину мисоподібного підвищення лівого берега Тетерева. Висота над рівнем води – біля 6 – 9 метрів, поверхня розорюється, частково засаджена фруктовими деревами. Площа – 50 на 40 метрів (0,2 гектари) (№ 30 на карті Житомира).

Поселення Смолянка у Житомирі

Поселення Смолянка у Житомирі

Поселення палеоліту, неоліту, ранньозалізного віку, давньоруського часу Соколова Гора ІІІ – на Видумці, у північно-західній частині міста, приблизно за 216 метрів на південний схід від автодрому, займає вершину мисоподібного підвищення лівого берега ріки Крошенка. Поверхня вивітрюється, частково руйнується трасами для мотокросу, площа – 40 на 35 метрів (біля 0,14 гектарів) (№ 31 на карті до поселення Крошинка 2) (№ 31 на карті Житомира).

Давньоруське поселення Соколова Гора ІV – біля північно-західної околиці міста, приблизно за 250 метрів на південний схід від автодрому, займає південно-західний пологий схил правого берега ріки Крошенка. Висота над рівнем води – близько 1,5 – 2 метри. Північна і західна частина поселення частково зруйновані при розширенні автодрому, площа – 60 на 45 метрів (біля 0,27 гектарів) (№ 32 на карті пам’яток Житомира).

Село Зарічани

Городище в селі Зарічани

Городище в селі Зарічани

Поселення ранньозалізного віку та городище давньоруського часу – в урочищі Замчисько, займає мис правого берега ріки Тетерів, розміри – 100 на 60 метрів, за 200 метрів на північ від північно-західної околиці. З півночі обмежене крутим схилом річки, а з південного заходу – глибокою балкою. З напільного боку – залишки сильно розореного валу.

Поселення ранньозалізного віку та давньоруського часу Зарічани 1 – за 40 – 60 метрів на північ від північно-західної околиці села, урочище «Замчисько», розмір – 320 на 70 метрів. Займає високий мисоподібний виступ правого берега ріки Тетерів, утвореного з південного заходу та північного сходу глибокими балками, поверхня задернована.

Поселення ранньозалізного віку та давньоруського часу Зарічани 2 – біля північно-західної околиці села, біля глиняного кар’єру, розмрі – 160 на 50 метрів, розміщене на південному боці плато. Займало вершину та частково південно-західний схил глибокої балки, по дну якої протікає Псищенський струмок. Південно-західна частина частково зруйнована глиняним кар’єром. Поселення частково задерноване, більша частина розорюється. У південно-східній частині поселення – городи.

Поселення VIII – ІХ століть та давньоруського часу Зарічани 3 (посад) – за 150 метрі в на північ від північно-західної околиці і 500 метрів на захід від сільського кладовища, розмір – 162 на 135 метрів. Займає вершину горбоподібного підвищення правого берега ріки Тетерів. З півночі обмежене схилом до річки, а з півдня – пологим схилом глибокої балки.

Поселення VI – VIII століть – за сто метрів на захід від північно-західної околиці села, на правому березі струмка, розмір – 270 на 100 метрів.

Поселення ранньозалізного віку – за 760 метрів на північний захід від села, на правому березі ріки тетерів, розмір – 45 на 40 метрів.

Поселення раннього віку – за 415 метрів на північний захід від села, на правому березі ріки Тетерів, розмір – 110 на 60 метрів.

Село Іванківці

Поселення ранньозалізного віку, черняхівської культури, давньоруського часу – за 330 метрів на південь від села, на лівому березі ріки Коднянка, розмір – 330 на 155 метрів.

Село Калинівка

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського часу Калинівка ІІ – біля північно-західної околиці села Калинівка. Займає західний, північно-західний та південний пологий схили ледь помітного підвищення лівого берега безіменного струмка. Висота над рівнем води – біля 1,8 – 2,2 метрів. Поверхня задернована, раніше розорювалася. Із заходу примикає до широкої балки та неглибокої заболоченої балки, на дні якої протікає безіменний струмок, зі сходу – до глибшої балки, що перерізає автодорогу, розміри – 590 на 60 метрів.

Поселення ранньозалізного віку та черняхівської культури – за 720 метрів на південь від села, на правому березі струмка, розмір – 470 на 129 метрів.

Давньоруське поселення – на західній околиці села, наприкінці вулиці Польової, на правому березі струмка, розмрі – 60 на 40 метрів.

Поселення ранньозалізного віку – за 580 метрів на південь від села, на лівому березі струмка, 230 на 146 метрів.

Поселення давньоруського часу – за 660 метрів на південь від села, на правому березі струмка, розмір – 109 на 135 метрів.

Поселення ранньозалізного віку та давньоруського часу – за 350 метрів на південний схід від села, на лівому березі струмка, розмір 96 на 80 метрів.

 

Поселення ранньозалізного віку та VIII – Х століття – за 300 метрів на південь від села, на лівому березі струмка, розмір – 75 на 80 метрів.

Поселення ранньозалізного віку та черняхівської культури – за 900 – 1000 метрів на південний захід від села, на лівому березі струмка, розмір – 207 на 111 метрів.

Село Кам’янка

Неолітична стоянка – за 654 метрів на південний схід від села, на лівому березі ріки Кам’янка, розмір – 60 на 50 метрів.

Село Кодня

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, давньоруськог очасу – за 80 – 110 метрів на північ від північно-західної околиці села, на схилі високого мисоподібного підвищення правого берега ріки Коднянка (ліва притока ріки Гуйви), розмрі – 400 на 100 метрів.

Поселення ранньозалізного віку, черняхівської культури, давньоруського часу – за 480 метрів на північний схід від північно-західної околиці села, на лівому березі ріки Коднянка, обмежене балкою зі струмком, розмір – 223 на 118 метрів.

В ХІХ столітті було зафіксоване давньоруське городище.

Село Корчак

Поселення V – VII століть – на східній околиці села, займає найвищу частину першої надзаплавної тераси ріки Тетерів. З півдня прилягає до берега Тетерева, з заходу обмежене яром, з півночі – частково знищене при спорудженні шоссе, розмір – 100 на 50 метрів.

Поселення часів неоліту – за 1200 – 1500 метрів на південний захід від села, на правому березі ріки Тетерів, розмір – 60 на 45 метрів.

Поселення V – VII століть – вправо від дороги села Корчак в село Денеші, біля колгоспних ферм. На південо-західному схилі поля. Зі сходу обмежене безіменним струмком, що впадає в ріку Тетерів, розмір – 130 на 30 метрів.

В околицях села – 15 ранньослов’янських поселень – на берегах річки Тетерів, його русла та русла його стариць.

Поселення ранньозалізного віку – на лівому березі ріки Тетерева, урочище Попова Гора.

Село Кринички

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку – за 180 метрів на південь від села. Займає горбоподібне піщане підвищення першої надзаплавної тераси правого берега ріки Рівець, правої притоки ріки Тетерів, площа – 85 на 30 метрів.

Село Левків

Поселення ранньозалізного віку та давньоруського часу – за 440 метрів на північний захід від села, на правому березі струмка, в урочищі ставок, розмір – 190 на 109 метрів.

Давньоруське поселення – за 915 метрів на захід від села, на лівому березі струмка, розмір – 130 на 110 метрів.

Поселення черняхівської культури та давньоруського часу – за один кілометр на захід від села, на лівому березі струмка, розмір – 304 на 321 метр.

Поселення І – ІІ століть нашої ери – за 520 метрів на південний захід від села, в районі парників, на лівому березі ріки Тетерева, розмір – 160 на 45 метрів.

Поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу та ХVII – ХVIII століть – в районі вулиці 1 травня у центральній частині села, займає вершину та південно-західний схил підвищення лівого берега безіменного струмка (ліва притока ріки Тетерева), висота – 7 – 8 метрів, поверхня у межах ділянка частково задернована, зайнята городом, розорюється.

Село Ліщин

Городище – на лівому березі ріки, городище Замок.

В ХІХ столітті в трьох кілометрах від села Тулин було городище, яке розвідками 1949 року не виявлено.

Село Лука

Чотирикутне городище – за 50 метрів від східної околиці села, на правому березі ріки Гуйва, зайняте сучасним кладовищем.

Село Млинище

Черняхівське поселення – за 25 – 60 метрів на південь від південно-західної околиці села, на лівому березі ріки Гуйва, розмір – 225 на 130 метрів.

Село Нова Вигода

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, ХVI – ХVІІІ століть – за 650 – 700 метрів на південний схід від села, на правому березі струмка, розмір – 90 на 35 метрів.

Село Перлявка

Поселення VI – VII століть – на північно-західній околиці села, на лівому березі ріки Тетерева, розмір – 250 на 40 метрів, при в’їзді в села, зліва від дороги на Житомир.

Село Піски

Трипільське поселення та поселення VIII – ІХ століть – за сто метрів від західної околиці села, на правому березі ріки Гуйва на плато, розмір – 120 на 100 метрів.

Поселення доби бронзи та ранньозалізного віку – за 450 – 500 метрів на захід від південно-західної околиці села. Перша надзаплавна тераса лівого берега ріки Гуйви висотою 4 метри, розмір – 100 на 65 метрів.

Знайдено енколпіон і дві створки енколпіонів.

Село Пряжів

Поселення давньоруського часу – на городах села.

Поселення черняхівської культури Пряжів І – за 3 – 3,5 кілометрів на південний схід від села між селами Пряжів і Городище, в урочищі Попове Поле, на південно-східному схилі лівої надзаплавної тераси ріки Коднянка, розмір – 1000 на 130 метрів.

Поселення ранньозалізного віку, черняхівської культури та давньоруського часу Пряжів ІІ – у 800 метрах на північний захід від поселення Пряжів І, на південно-східному схилі надзаплавної тераси лівого берега струмка, притока Коденки, розмір – 400 на 100 метрів (за 1200 – 1500 метрів на південь від південно-східної околиці села, на лівому березі струмка Грабарка).

Поселення ранньозалізного віку – за 630 метрів на південний схід від кладовища, що на східній околиці села. Займає південно-східний схил правого берега ріки Коднянка, розміри 197 на 30 метрів.

Поселення ранньозалізного віку – за 150 метрів на північний захід від західної околиці села, північний схил і вершину піщаного підвищення лівого берега ріки Гуйви, розмір – 100 на 40 метрів. Значна частина зруйнована піщаним кар’єром.

Поселення ранньозалізного віку – за 100 – 300 метрів на півнівчний схід від східної околиці села, на лівому березі ріки Гуйва, розмір – 75 на 25 метрів.

Поселення трипільської клуьтури, ранньозалізного віку, VIII – IХ століть, давньоруського часу – за 1000 – 1200 метрів на схід від села і за 800 – 1000 метрів на північний схід від залізничної станції Пряжів, на правому березі ріки Коднянка, розмір – 210 на 115 метрів.

Поселення ранньозалізного віку – на південно-східній околиці села, біля кладовища, на правому березі ріки Коднянка.

Поселення ранньозалізного віку – за 100 – 200 метрів на схід від села, на правому березі ріки Коднянка, розмір – 100 на 20 метрів.

Поселення ранньозалізного віку – за 100 – 200 метрів на південний схід від села, на лівому березі ріки Коднянка, урочище поруб, розмір – 40 на 25 метрів.

Поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу, ХVI – ХVIII століть – за 1500 – 1600 метрі на південний схід від села, на правому березі струмка Грабарка, розмір – 470 на 150 метрів.

Поселення давньоруського часу, ХVIII століть – за 1800 – 2000 метрів на південь від південно-східної околиці села, на правому березі струмка Грабарка, розмір – 60 на 40 метрів.

Село Рудня-Городище

Городище в селі Рудня-Городище

Городище в селі Рудня-Городище

Поселення ранньозалізного віку, городище давньоруського часу Замчисько розташоване на північно-східній околиці села, на мисі правого (або лівого) берега ріки Гнилоп’ять. Майданчик овальної форми, розмірами 90 на 60 метрів, схили ескарповані. По периметру збереглися залишки валу, вони більш виразні з напільного боку, де проходить також і рів. Висота валу з напільного боку (від дна рову) – 5 – 6 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку – навпроти хутора Вороненка, на правому березі ріки Гнилоп’ять, розмір – 100 на 45 метрів.

Село Сингури

Городище давньоруського часу та замок ХVII століття розташовувалося в урочищі Замок на північно-західній околиці села (чи в центральній частині) на правому березі ріки Сингурки. Укріплення займало мис, що підвищується над заплавою, розмір 34 на 18 метрів. Укріплення знищені в 60-х роках, територія зайнята садибами села.

Село Скоморохи

Давньоруське городище, яке було замком ХVI – ХVIII століть знаходилося у південно-східній частині села, на лівому березі ріки Гуйва, чотирикутної форми.

Поселення доби бронзи та ранньозалізного віку – 25 метрів на схід від села. Північно-східний схил першої надзаплавної тераси лівого берега ріки Гуйва висотою до 2,3 метра, розмір – 129 на 115 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку – за 0,7 – 1 кілометр на захід від села, на правому березі ріки Гуйва, розмір – 165 на 60 метрів.

Село Соснівка

Поселення черняхівської культури – в 1500 метрах на південь від села, на лівому березі Гнилоп’яті (навпроти Прохорівки), розмір – 300 на 100 метрів.

Поселення ранньозалізного віку – за 420 метрів на захід від західної околиці села Соснівка, в першій надзаплавній терасі, на східному схилі невеликого тальвега, за 15 метрів від заплави ріки П’ятка, площа – 45 на 15 метрів.

Поселення ХV – ХVІ століть – на правому березі ріки П’ятка, на першій надзаплавній терасі в місці її впадіння в ріку Гнилоп’ять до мосту.

Поселення ранньозалізного віку – на східному схилі першої надзаплавної тераси правого берега Гнилоп’яті у місці вигину ріки за один кілометр від північно-східної околиці села Соснівка, розмір – 125 на 75 метрів.

Поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу – на правому березі ріки Гнилоп’ять, на першій надзаплавній терасі між селами Слободище і Соснівка, за 0,5 кілометрів від Соснівки, на піщаній височині.

Село Станишівка

Городище у селі Станишівка

Городище у селі Станишівка

Давньоруське городище, яке було замком у ХІV – ХVII століттях – біля північно-західної частини села на підвищенні правого корінного берега ріки Тетерів в урочищі Попівка. Майданчик майже круглив в плані, розмір – 43 на 35 метрів. Оточений незначним сильно зораним валом висотою 1,5 – 3 метри. Частина городища спланована сучасною забудовою села.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку – в урочищі Станишівський поруб у лісовому масиві східніше від вулиці Слобідської, 110 – 120 метрів на північний схід від пішохідного мосту через ріку Тетерів, що з’єднує місто Житомир і село Станишівку. Займає край першої надзаплавної тераси лівого берега ріки Тетерів, висота – 4 – 5 метрів. З півдня обмежено краєм тераси, із заходу – схилом та урвищем глибокої балки, по дні якої протікає безіменний струмок. Поверхня поросла сосновим лісом і чагарником, розмір – 100 на 25 метрів.

Село Старошийка

Поселення доби бронзи та ранньозалізного віку Старошийка І – за 100 – 150 метрів на північний захід від села на пологому схилі піщаного підвищення ріки Шійка (ліва притока Тетерева), розміри-  170 на 75 метрів.

Село Тетерівка

Поселення V – ІХ століть – за чотири кілометри на південний захід від захіної околиці села, на лівому березі ріки Гнилоп’ять, розмір – 300 на 70 метрів.

Поселення ранньозалізного віку – за чотири кілометри на південний захід від південної околиці села, біля колишнього села Коротенька. Північно-західний схил першої надзаплавної тераси правого берега ріки Гнилоп’ять. Центральна частина зруйнована глибоким котлованом, розмір – 96 на 70 метрів.

Неолітичне поселення – за 800 – 1000 метрів на південь від села, на лівому березі ріки Гнилоп’ять при її впадінні в ріку Тетерів.

Поселення VIII – ІХ століття – за 3600 – 3800 метрів на південний захід від села, на правому березі ріки Гнилоп’ять, площа – 2800 квадратних метрів.

Неолітичне поселення – на місці колишнього села Шумськ, за 3,4 – 3,6 кілометрів на південний захід від села, на лівому березі ріки Гнилоп’ять, розмір – 70 на 50 метрів.

Поселення доби бронзи – 3,6 – 3,8 кілометрів на південний захід від села, на лівому березі ріки Гнилоп’ять, розмір – 100 на 45 метрів.

Поселення VI – VII століть – за 3,6 – 3,7 кілометрів на південний захід від села, на лівому березі ріки Гнилоп’ять, розмір – 100 на 65 метрів.

Поселення ранньозалізного віку – в 270 метрах на південний схід від Звіроферми, на лівому березі струмка, розмір – 55 на 40 метрів.

Поселення ранньозалізного віку – за 3200 метрів на південь від південно-західної околиці села (звіроферма), на правому березі ріки Гнилоп’ять, розмір – 96 на 70 метрів.

Село Троянів

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, VIII – ІХ століть – за 650 метрів на південний захід від села, на лівому березі ріки Гнилоп’ять, розмір – 90 на 60 метрів.

Поселення доби бронзи – на північній околиці села, на лівому березі ріки Гнилоп’ять.

Поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу – на північній околиці села, на лівому березі ріки Гнилоп’ять, розмір – 250 на 60 метрів.

Поселення VIII – ІХ століть – безспосередньо біля північної околиці села, на лівому березі ріки Гнилоп’ять, на півострові, не обмежувалося тільки територією острова, а поширювалося також по схилах лівого берега ріки Гнилоп’ть, на північн аж до південної околиці села Залізняків і на південь на відстань до 300 метрів.

Трипільське поселення та поселення ранньозалізного віку – за 700 – 800 метрів на північ, в урочищі Швєд або Горіхова Гора, біля млина. Займає мисовидне підвищення правого берега ріки Гнилоп’ять, на півночі та заході обмеженого заплавою річки, розмір – 150 на 75 метрів.

Городище ХIV – ХV століть – в центрі села, оборонні споруди знівельовані, лишилися лише їх незначні сліди між урочищем Покрова, рікою Троянівкою і зруйнованим костелом.

Село Туровець

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, ІХ – Х століть, давньоруськог очасу Туровець І – за 850 – 900 метрів на захід від південно-західної околиці села. Займає горбоподібне піщане підвищення на правому березі безіменного струмка при його впадінні в ріку Рівець, площа – 162 на 103 метри.

Поселення доби бронзи, ІХ – Х століть Туровець ІІ – за 900 – 1000 метрів на захід від південно-західної околиці села поряд з поселенням Туровець І, займає пологий схил лівого берега струмка, площа – 105 на 35 метрів.

Село Улянівка

Поселення давньоруського часу Улянівка І – залізоробний комплекс Х – ХІ століть – за 1200 – 1300 метрів на південний схід від південної околиці села. Займає північно-східний пологий схил невисокого піщаного підвищення правого берега безіменного струмка (ліва притока Тетерева). Відстань від струмка – 90 – 150 метрів. Висота над рівнем води – 1,5 – 2 метри. Повехня задернована, північно-східний край вкритий листяними деревами та чагарником. Знахідки переважно на північно-східному краї підвищення, розміри поселення 60 на 40 метрів.

Поселення VI – VII століть – за 1500 метрів на південний захід від села, на правому (або лівому) березі ріки Бобрівка, розмір – 250 на 60 метрів.