Археологія та стародавня історія Вишгородського району

Стара фотографія Вишгорода

Стара фотографія Вишгорода

У Вишгородському районі Київської області у місті Вишгород – залишки літописного Вишгорода, Демидів – залишки літописного міста Городець, городища – Бірки, Старі Пітрівці.

Село Бірки

Виявлено поселення епохи середньої бронзи та давньоруське городище.

Село Боденьки

Поблизу села – залишки поселень доби неоліту, багатоваликової кераміки, тшцінецької культури, уламки посуду й сліди вогнищ раннього заліза.

Місто Вишгород

Експозиція вишгородського музею кераміки

Експозиція вишгородського музею кераміки

На правому березі Дніпра (тепер берег Київського моря) розташовано городище ІХ – ХІІІ століть – залишки стародавнього Вишгорода, згаданого вперше в літопису під 946 роком. Вишгород був великим феодальним замком, наймогутнішою фортецею Давньої Русі і визначним ремісничим центром. До цього часу збереглися дитинець, посад, вали та рів довжиною до трьох кілометрів. Городище досліджувалося у 1934 – 1937, 1947 та 1972 роках. На дитинці розкрито залишки цегляної Борисоглібської церкви, збудованої у 1111 році, досліджено внутрішній схил валу та прилеглі до нього комплекси житлових та господарських будівель, виявлено квартал ремісників. Тут знаходилося п’ять ковальських майстерень, майстерні ливарників та ювелірів, серед них карбувальника та косторіза. На території посаду відкрито район гончарного виробництва із залишками багатьох горнів та майстерень з ямами. Досліджено також систему оборонних споруд.

Реконструкція Вишгорода

Реконструкція Вишгорода

В околицях городища донедавна зберігалися кургани за 0,5 кілометрів на північ від городища та за два кілометри на захід від нього. В урочищі Могилки на ставках досліджено два могильники Х –ХІ та ХІ – ХІІІ століть. В одному з курганів виявлено трупоспальне поховання кінця І тисячоліття нашої ери. Досліджено кургани доби бронзи та сарматські, зустрінуто кераміку часів раннього заліза. Поблизу села – неолітичне поселення дніпро-донецької культури, посуд черняхівської культури. В урочищі Межигір’я, на південь від монастиря, в лісі на горі знайдено печеру зі скарбом бронзових фібул, прикрашених виїмчастими емалями V – VII століття нашої ери.

Село Валки

Музеєфіковані залишки стіни храму-усипальниці Бориса і Гліба у Вишгороді

Музеєфіковані залишки стіни храму-усипальниці Бориса і Гліба у Вишгороді

Досліджено давньоруський могильник.

Село Воропаїв

В урочищі Батіг – уламки посуду доби міді. За два кілометри на схід від села – трупоспальне поховання тшцінецької культури. Знайдено окремі давньоруські речі.

Село Глібівка

В урочищах Горки, Мостове (Остапова Нива) – три поселення дніпро-донецької культури. На східній околиці села – уламки посуду доби неоліту, бронзи та раннього заліза. На північній околиці села, на площі 50 на 200 метрів – посуд та крем’яні вироби тшцінецької кульутри. На південь від затоки, на пляжі спортбази «Динамо», на площі 10 на 50 метрів, трапилися уламки посуду тшцінецької кульутри. У хуторі Бересня, поблизу пристані, в урочищі Турса та північніше від нього – поселення епохи бронзи. На лівому боці ріки Ірпінь, недалеко від села – древлянський курганний могильник. У ХІХ столітті в селі було два кургани, один з яких розкопано у 1856 році.

Село Демидів

На північно-східній околиці села, на довгому мисі висотою чотири метри – давньоруське городище Городець – залишки літописного міста Городець, яке у ХVII – ХVIII століттях було використано для спорудження форпосту. Тепер воно повністю зруйноване. На його території знайдено уламки посуду софіївського типу, раннього заліза, зарубинецької культури софіївського типу, раннього заліза, зарубинецької культури та давньоруські ХІІ – ХІІІ століть. Перед городищем з південного сходу – залишки давньоруського селища ХІІ – ХІІІ століть. У ХІХ столітті поблизу села – друге чотирикутне городище. Від насосної станції до моста в районі села – уламки посуду доби міді та бронзи (є фрагмент середньодніпровської культури). За два кілометри нижче моста зібрано уламки посуду доби бронзи пізнього неоліту та бронзи. Є городище другої половни І тисячоліття нашої ери. Над рікою Ірпінь – слов’янський могильник, в якому нараховується до 200 курганів.

Селище міського типу Димер

Поселення Тшцінецької культури. На лівому березі ріки Ірпінь – слов’янський могильник.

Село Жукин

В урочищі Олексини, Загородня, Дубовиця – сліди поселень доби неоліту. В урочищі Олексин Верх – уламки посуду мідно-бронзового віку, поселення тшцінецької культури й пізньої бронзи, трапляються уламки посуду раннього заліза та слов’янські, а також знахідки ХV – ХVII століть. За два кілометри від села в урочищі Тужилово розташоване поселення пізньої бронзи, трапляється слов’янський посуд та знахідки ІV – ХVII століть. В урочищі Федосова гора знайдено кілька відщепів кременю. В урочищі Путилове на березі озера Продірка – кераміка тшцінецької культури. З села походить скарб бронзових прикрас з виїмчастими емалями V – VII століть. Розташовано могильник Х – ХІ століть.

Село Завалівка

Досліджено поселення дніпро-донецької культури, трипільський могильник софіївського типу та поселення середньодніпровської кульутри.

Село Козаровичі

У 1966 році на північній околиці села в урочищі Буславка на березі Київського моря досліджено трипільські поселення лукашівського та софіївського типу. Останнє оточено кільцевим валом і займає площу діаметром близько 60 метрів. Половина поселення знищена водоймищем. Відкрито могильник (трупопокладення) підгірцівської культури, досліджено поселення та трупоспальний могильник пізньозарубинецької культури, а також поселення та могильник давньоруських часів. Знайдено предмети ХVII – ХVІІІ століть.

На східній та північно-східній околиці села, по заплаві ріки Ірпінь виявлено три поселення дніпро-донецької культури. В урочищі Цегельня, за 1,5 кілометрів південніше урочища Буславка, на невеликій (3 – 4 метра) висоті заплави Дніпра досліджено трупоспальний могильник зарубинецької кульутри. Під обривом знайдено уламки посуду трипільської культури і крем’яний молот-тесло.

У 1962 році в урочищі Горки за один кілометр на схід від села, на піщаному підвищенні поблизу старого русла ріки Ірпінь – зарубинецьке поселення. На південь від села, на лівому березі ріки Ірпінь навпроти кладовища – сліди могильника тшцінецької культури.

Село Лебедівка

В урочищі Коло Містка та Поле Градобиці – поселення середньодніпровської культури. В урочищі Коло Містка у 1950 році відкрито поселення доби пізньої бронзи, що дало назву археологічній культурі – лебедівська. Виявлено знахідки підгірцівськоїї культури. Між озером Підбириче та лісом, а також в урочищі Ошвин – залишки двох невеликих, дуже зруйнованих давньоруських селищ.

Село Лютіж

У 1962 – 1964 роках в заплавній частині Дніпра, на правому березі устя ріки Ірпінь, на невеликому піщаному підвищенні, повністю досліджено сезонне поселення (площа 16 тисяч квадратних метрів) зарубинецької культури з залишками залізноробного виробництва (розкопано 15 залізоплавильних горнів) з численними ямами для випалення деревного вугілля. В центральній частині поселення на площі 2 тисячі квадратних метрів, крім зарубинецької кераміки, знайдено посуд підгірцівського типу та черняхівський.

Поблизу села на піщаному березі Київського моря – знахідни дніпро-донецької культури. Поблизу села на дюнах, що розмиваютсься Київським морем, зустрінуто посуд другої половини І тисячоліття. В самому селі на березі мотя – поселення підгірцівської культури. В селі знайдено давньоруську кераміку. На південно-східній околиці села протягом півкілометра зібрано уламки посуду підгірцівської культури. Під обривом висотою від одного до трьох метрів знайдено кераміку доби бронзи та уламок неолітичного посуду, а навпроти магазина, в обриві, трапився фрагмент вінчика тшціінецької культури.

На північ від села (в районі спортбази педінституту) знайдено уламок дна посудини зарубинецької культури. Північніше села в урочищі Холм – поселення підгірцівської культури. В урочищі Церковне – залишки поселення зарубинецької культури та поселеня приблизно середини І тисячоліття нашої ери. В дніпровській заплаві в урочищі Курган знайдено скіфського типу бронзову опуклу бляшку від вуздечки. В урочищі Довгаль – залишки невеликого зруйнованого давньоруського селища.

Село Нижча Дубечня

За 1,5 кілометр на південний захід від села, в урочищі Печі – поселення  дніпро-донецької культури, уламки посуду доби пізньої бронзи та раннього заліза. За 1,5 кілометрів від північного краю села в урочищі Погон – уламки посуду доби міді. Виявлено поселення тшцінецької культури зі слідами поглиблених жител.

Село Нові Петрівці

На південній околиці села, на колгоспних городах, збереглися залишки змійового валу.

Село Новосілки на Десні

В урочищі Коло Криниці, розташованому над невеликим струмком Луковиці, на краю надзаплавної тераси – поселення дніпро-донецької культури. За три кілометри на захід від села в урочищі Криниця та напроти села за 150 метрів від сучасного річища річки, а також в урочищі Окрема Дюна за 400 метрів від села, серед заплави Десни – три поселення тшцінецької культури.

Село Новосілки на Дніпрі (не існує)

Виявлення поселення дніпро-донецької, пізньотрипільської, середньодніпровської, чорноліської, зарубинецької культур, слов’янське поселення середини І тисячоліття нашої ери, а також знахідки білогрудівської культури та скіфського часу. У 1962 – 1964 роках досліджено спеціалізоване сезонне поселення давньоруських часів Х – ХІ століття з залишками численних вугільних та залізоплавильних горнів.

Село Осещина

В урочищі Дібрава, розташованому за 200 метрів нижче Циганського озера, – поселення середньодніпровської культури та катакомбного типу. За сто метрів від озера Обірки в урочищі Скользькім на піщаних видувах – поселення тшцінецької культури. Виявлено поселення підгірцівської культури.

Село Ошитки (не існує)

Виявлено поселення дніпро-донецької, середньодніпровської, тшцінецької культур та поселення лебедівського типу.

Село Сваром’я (не існує)

Поселення середньодніпровської культури доби бронзи та тшцінецької кульутри.

Село Старі Пітрівці

На високому березі Дніпра між селами Старі Пітрівці та Нові Петрівці – поселення софівського типу. В урочищі Городище на ділянці лісової тераси Дніпра, що підвищується на 15 – 20 метрів над сучасним рівнем вди – сліди давньоруського селища.

Село Старосілля (не існує)

Виявлено три поселення дніпро-донецької культури, уламки посуду ранньої бронзи та раннього заліза, поселення ямно-катакомбного типу, чотири поселення середньодніпровської культури, сосницкього типу, поселення та трупослальний могильник тшцінецької культури, знахідки білогрудівської культури, три поселення скіфського часу, поселення підгірцівської культури, могильник зарубинецької культури, слов’янську кераміку та речі ХV – ХVIII століття.

Село Сувид (стара назва – Нові Боденьки)

В урочищі Коло Криниці та Кут – два поселення дніпро-донецької та трипільської культур. Виявлено бронзове долото передскіфського часу, сліди поселення доби ранньої бронзи та тшцінецької культури.

Село Сухолуччя

На півдорозі з села Сухолуччя на село Толокунь по обидва боки дороги – поселення доби неоліту. На південній околиці села в межах невеликої затоки, оотченої двома мисами, – пізньонеолітичне поселення. За три кілометри на північ від села в районі миса, що виступає на 200 – 250 метрів в море (водосховище), трапляються уламки посуду, можливо, доби бронзи. У ХІХ столітті поблизу було 20 курганів, з них одна група знаходилася на південь від села, біля дороги на село Рудно – на захід біля дороги на село Сичівку.

Село Тарасовичі (не існує)

Виявлено два поселення дніпро-донецької культури та ранньозалізного віку. Знайдено уламки посуду тшцінецької культури.

Село Толокунь

По дорозі на село Ясногороку – поселення Тшцінецької кульутри.

Село Толокунська Рудня

В урочищах Слободка, Вересок, Вітрякова гора – уламки посуду раннього заліза.

Село Хотянівка

На північно-західній околиці села, в урочищі Кут – поселення дніпро-донецкьої, середньодніпровської культур та уламки посуду раннього заліза. В урочищі Коло Пастки – сліди поселення середньодніпровської культури. В урочищі Піщаному, на північно-західній околиці села – сліди поселенння та трупоспального могильника тшцінецької культури. За сто метрів від села в заплаві на дюні, в урочищі Пасіка, – сліди поселення тшцінецької культури. За 2,5 кілометра від села на піщаному підвищенні східного берега озера Мормонського в 1948 році частково досліджено поселення тшцінецької культури. Виявлено поселення доби пізньої бронзи, а також знахідки білогрудівської кульутри. У 1966 році на березі ріки Десна знайдено стародавній човен та досліджено могильник зарубинецької культури, а також поховання та поселення підгірцівської куьтури.

Село Чернин (зараз не існує)

Виявлено знахідки білогрудівської кульутри та неолітичне поселення. У 1950 році досліджено могильник софіївського типу та двошарове поселеня доби бронзи з шаром середньодніпровської культури.

Село Ясногородка

В урочищах Виношевка, Волячі Могилки, Олесня, Перекоп, а також Мочанівка та Церковище – шість поселень доби бронзи, зокрема тшцінецької та білогрудівської культур. На південно-східній околиці села, в урочищі Магаданівка – поселення тшцінецької культур. Виявлено слов’янське поселення VIII – IХ століть.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *