Археологія та стародавня історія Галицького району

Замок у Галичі

Замок у Галичі

Галицький район Івано-Франківської області фактично є околицями міста Галич, городище якого – у селі Крилос. Довколишні пам’ятки різних культур, однак багато саме давньоруських поселень і городищ.

Contents

Археологія та стародавня історія Галицького району

Село Блюдники

План середньовічного Галича

План середньовічного Галича

Курганний могильник Блюдники ІА невизначеної приналежності – в лісі, урочище Над Бідунем, площа – три гектари. Курган Блюдники ІІ невизначеної приналежності – коло села Селище, на північно-західній околиці Блюдників, в урочищі Іванечкова гора, площа пів гектара. Курга Блюдники ІІІ невизначеної приналежності – коло села Селище, на північно-західній окраїні Блюдників, в урочищі Корінь.

Село Бовшів

Музейна експозиція, трипілля

Музейна експозиція, трипілля

Поселення липицької культури І – ІІ століть нашої ери – у двох кілометрах на захід від Бовшева, на південному схилі урочища «Підліски», відкрите у 1960 році, досліджувалося у 1961 – 1962 роках Л.І.Крушельницькою. Виявлено два житла та одну яму, уламки ліпної та гончарної кераміки. Це поселення розміщене в районі Касової гори, два кілометри від Бовшева. Шари – лінійно-стрічкова кераміка, трипільська, підкарпатська культура шнурової кераміки, комарівська культура, Ноа, голіградська культура, раннього заліза, поморська культура, пізній латен, липицька культура, ранні слов’яни. Розмір – 400 на 1000 метрів.

Черняхівське поселення Бовшів ІІ – на незначному підвищенні правого берега ріки Гнила Липа, в двох кілометрах на північний схід від залізничної станції Бурштин-Дем’янів, до 1964 року було оточене болотистою долиною, а тепер залите водою штучного озера. Відкрите В.Д.Бараном в 1961 році, досліджувалося ним у 1962 – 1964 роках.

Слов’янське поселення Бовшів І досліджене у 1961 – 1962 роках Л.І.Крушельницькою. Розташоване на південній стороні тераси ріки Гнила Липа в урочищі Підліски, у двох кілометрах на захід від Бовшевка. Слов’янське поселення Бовшів ІІ розташоване в урочищі Сулива, в 0,5 кілометрах на південь від Бовшева. Дослідження вів у 1962 – 1964 роках В.Д.Баран. Слов’янське поселення Бовшів ІІІ розташоване в 0,5 кілометрах на північ від греблі Бурштинського озера та 0,4 кілометра на південь від поселення Бовшів ІІ. Виявлене В.Д.Бараном в 1965 році.

Давньоруське поселення розташоване на правому березі ріки Гнила Липа, в урочищі Сулива. Досліджувалося у 1962 – 1964 роках В.Д.Бараном. Розкрито житло-напівземлянку з глиняною піччю, дві господарські споруди, чотири ями, п’ять наземних печей і речовий матеріал ХІІ – ХІІІ століть, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Бовшів ІІІ – черняхівська культура, ранні слов’яни, Київська Русь та пізнє середньовіччя – чотириста метрів на південь від Бовшева, затоплене водами водосховища.

Глиняна модель хати трипільської культури

Глиняна модель хати трипільської культури

Поселення Бовшів ІV – трипільська культура, Русь, в урочищі Дворище, східна окраїна Бовшева, розмір – 100 на 150 метрів.

Поселення Бовшів V – трипільська культура, північно-західна околиця Бовшева, урочище Больчак, 100 на 200 метрів.

Поселення Бовшів VІ – голіградська культура фракійського гальштату, Русь, північна окраїна Бовшева, 150 на 200 метрів.

Поселення Бовшів VІ – мезоліт, раннє залізо, один кілометр на північний захід від Бовшева, розмір – один гектар.

Село міського типу Більшівці

Трипільське поселення біля Більшівців

Трипільське поселення біля Більшівців

Курган Більшівці І невизначеної приналежності – в урочищі Могила.

Поблизу Більшівців біля гори Котилева, на мису ріки Гнила Липа є велике трипільське поселення площею 15 гектарів.

Місто Буршин

Курганний могильник Бурштин І невизначеної приналежності – на східній окраїні, в урочищі Татарські Могили.

Поселення Бурштин ІІ голіградської культури фракійської гальштату, пшеворської і черняхівської культури – північно-східна окраїна Бурштина, в урочищі Під Лісом.

Село Бринь

Земляні вали, місцева назва Галицькі вали, давньоруського періоду, на полях зі сторони села Боднарова, під лісом «На клепках». Це городище Бринь І періоду Русі на південний захід від Брині, урочище ще називають Галицька брама, розмір – пів гектара.

Курганний могильник Бринь ІІ невизначеної приналежності – в урочищі Пасічна (Посіч).

Курган Бринь ІІІ невизначеної приналежності – в урочищі Загуминки.

Поселення Бринь ІV трипільської культури – уросище Вигода.

Село Вікторів

Трипільська експозиція

Трипільська експозиція

Поселення Вікторів І пізнього палеоліту, мезоліту, раннього неоліту, культури лінійно-стрічкової кераміки, трипільської культури, голіградської культури, фракійський час, пізньоримського час, Русі – урочище Пушикова Гора на північно-східній окраїні Вікторова, розмір – 200 на 300 метрів.

Поселеня Вікторів ІІ – підкарпатської культури шнурової кераміки верхньодністровської групи в урочищі Мельникове Поле на північно-східній окраїні Вікторова, розмір – 200 на 100 метрів.

Поселення Вікторів ІІІ давньоруського часу в урочищі Над Лозами н апівнічно-східній окраїні села, розмір – 200 на 150 метрів.

Курганний могильник Вікторів ІV підкарпатської культури шнурової кераміки – в урочищі Обширки на північно-східнії окраїні Вікторова, розмір – 20 на 20 метрів.

Курганний могильник Вікторів V підкарпатської культури шнурової кераміки в урочищі Лісок (Могили) на схід від Вікторова, на території лісу, площа – два гектари.

Курганний могильник Вікторів VІ підкарпатської культури шнурової кераміки в урочищі Куцилівка, два кілометри на південний схід від Вікторова, розмір – 20 на 20 метрів.

Курган Вікторів VІІ підкарпатської культури шнурової кераміки – в урочищі Боднарівка, два кілометри південно-східніше Вікторова, розмір – 30 на 30 метрів.

Курганний могильник Вікторів VІІІ підкарпатської культури шнурової кераміки в урочищі Під Пущею, два кілометри на південний схід від Вікторова, розмір півтори гектари.

Курганний могильник Вікторів ІХ комарівської культури в урочищі Сениківка, два кілометри східніше Вікторова, розмір – один гектар.

Поселення Вікторів Х Київської Русі в урочищі Кочерганка, в південно-східній частині Вікторова, розмір – 300 на 250 метрів.

Поселення Вікторів ХІ підкарпатської культури шнурової кераміки на території садиби В.Д.Салиги на південно-західній частині Вікторова, розмір – 100 на 150 метрів.

Поселення Вікторів ХІІ культури лінійно-стрічкової кераміки, трипільської культури, ранньої бронзи, підкарпатської культури шнурової кераміки, урочище Корнелева Гора, південно-західна частина Вікторова, розмір – 300 на 300 метрів.

Поселення Вікторів ХІІІ раннього мезоліту, культури лінійно-стрічкової кераміки, підкарпатської культури шнурової кераміки, урочище Каськова Гора, південно-західна частина Вікторова, розмір – 500 на 400 метрів.

Поселення Вікторів ХІV трипільської культури, ранньої бронзи, підкарпатської культури шнурової кераміки, урочище Образюкова Гора біля Парцисевського потоку, південно-західна частина Вікторова, розмір – 100 на 300 метрів.

Поселення Вікторів ХV лінійно-стрічкової кераміки, трипільської культури в урочищі Гойсанівка, східніше Вікторова, розмір – два гектари.

Поселення Вікторів ХVІ підкарпатської культури шнурової кераміки, урочище Липи на північно-східній околиці Вікторова, розмір – 300 на 100 метрів.

Поселення Вікторів ХVІІ ранньої бронзи, підкарпатської культури шнурової кераміки – південно-західна околиця Вікторова, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Вікторів ХVІІІ пізнього палеоліту, культури лінійно-стрічкової кераміки, трипільської культури, підкарпатської культури шнурової кераміки на південно-західній околиці Вікторова, урочище Соприкова Гора, розмір – 200 на 180 метрів.

Поселення Вікторів ХІХ ранньої бронзи в південно-західній частині Вікторова, урочище За Школою, За Лікарнею, розмір – 150 на 200 метрів.

Поселення Вікторів ХХ ранньої бронзи, підкарпатської культури шнурової кераміки в північно-східній частині села, урочище Лопухи, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Вікторів ХХІ культури лінійно-стрічкової кераміки та трипільської культури в центрі села, урочище Гармазівка, 200 на 300 метрів.

Поселення Вікторів ХХІІ трипільської культури та підкарпатської культури шнурової кераміки в південно-західній частині Вікторова, в урочищі Панський Лан, розмір – один гектар.

Поселення Вікторів ХХІІІ трипільської культури в центрі Вікторова, урочище Проти Лікарні, розмір – 50 на 100 метрів.

Поселення Вікторів ХХІV трипільської культури в південно-західній частині Вікторова, урочище Галикевичева гора, розмір – 1 гектар.

Поселення Вікторів ХХV трипільської культури на північному сході від Вікторова, в урочищі Дуби, розмір 100 на 100 метрів.

Курганний могильник Вікторів ХХVІ підкарпатської культури шнурової кераміки на північний схід від Вікторова, урочищі Біля Ставного, розмір – два гектари.

Курганний могильник Вікторів ХХVІІ підкарпатської культури шнурової кераміки – на північний схід від села, урочище Толока, розмір – 30 на 30 метрів.

Курганний могильник Вікторів ХХVІІІ підкарпатської культури шнурової кераміки на північний схід від Вікторова, урочище Могилки, розмір – 30 на 30 метрів.

Поселення Вікторів ХХІХ підкарпатської культури шнурової кераміки, північний схід від Вікторова, урочище За Потоком, розмір – 300 на 200 метрів.

Курган Вікторів ХХХ підкарпатської культури шнурової кераміки, північний схід від Вікторова, урочище Лози, розмір – 30 на 30 метрів.

Поселення Вікторів ХХХІ ранньої бронзи, підкарпатська культура шнурової кераміки, північно-східна частина Вікторова, урочище Коло Хаток – два гектари.

Поселення Вікторів ХХХІІ трипільської культури в північно-східній частині села, урочище Ковалівка, розмір три гектари.

Поселення Вікторів ХХХІІІ підкарпатської культури шнурової кераміки, два кілометрти на південний схід від першої школи, урочище Черніївка.

Поселення Вікторів ХХХІV трипільської культури 900 метрів на південь від першої школи, урочище Салигівка, розмір – два гектари.

Поселення Вікторів ХХХV трипільської культури та Русі, один кілометр на південь від першої школи, урочище Боярівка, три гектари.

Поселення Вікторів ХХХVІ трипільської культури, 1,3 кілометра на південь від першої школи, урочище Касирівка, два гектари.

Поселення Вікторів ХХХVІІ підкарпатської культури шнурової кераміки, 0,6 кілоемтри на південний схід від клубу, північно-західна частина урочища Кочерганівка, два гектари.

Поселення Вікторів ХХХVІІІ трипільської культури, 0,8 кілометрів на південь від клубу, урочище Полинки, 2,5 гектари.

Поселення Вікторів ХХХІХ, рання бронза, можливо підкарпатська культура шнурової кераміки, 900 метрів на південний схід від кладовища, урочище Клин, 2,5 гектари.

Поселення Вікторів ХL трипільської культури, 200 метрів на південний схід від лікарні, урочище Ютківка, два гектари.

Поселення Вікторів ХLІ трипільської культури, 1,1 кілометра на південь від лікарні, урочище Деспідка, один гектар.

Поселення Вікторів ХLІІ трипільської культури, південно-східна частина села, урочище Корнелева Гора, три гектари.

Поселення Вікторів ХLІІІ трипільської культури в південно-східній частині села, в урочищі Під Соприковою Горою, два гектари.

Поселення Вікторів ХLІV підкарпатської культури шнурової кераміки, південо-східна частина села, урочище Абісінія або Ватралівка, два гектари.

Поселення Вікторів ХLV підкарпатської культури шнурової кераміки, південно-західна частина села, урочище Біля Магазину, два гектари.

Поселення Вікторів ХLVІ верхньодністровської групи підкарпатської культури шнурової кераміки, в центрі села, урочище Царина, два гектари.

Поселення Вікторів ХLVІІ Київської Русі, урочище Ріпак.

Фундаменти церкви давньоруського часу, відкриті на самому краю стрімкого берега ріки Луква, поруч з теперішньою дерев’яною церквою Миколая, над входом до печер. Стверджено наявність фундаментів, побудованих з річняків, кусків алебастру та теребовельського пісковику. На прилеглій площі зібрано багато декоративних плиток. У 1885 році тут знайдено кам’яний саркофаг.

Давньоруське городище ХІІ – ХІІІ століть з посадом розташоване в урочищі Над стінкою, обстеження провів у 1961 році В.Й.Довженко.

Село Водники

Поселення Водники І пізнього палеоліту, на південь від села, один гектар.

Курган Водники ІІ невизначеної приналежності, на схід від села, урочище Гікманці, 30 на 30 метрів.

Село Вовчків сільрада Маринопіль

Поселення Вовчків І пізнього палеоліту на околицях Вовчкова.

Село Височанка, сільрада Вікторова

Поселення Височанка І трипільської культури, північна частина села, садиба Г.І.Хлибкевича, 250 на 200 метрів.

Поселення Височанка ІІ трипільської культури, в північно-східній окраїні села, урочище Візорова Гора, 400 на 200 метрів.

Місто Галич

Старостинський замок у Галичі, план

Старостинський замок у Галичі, план

Поселення Галич І – пізній палеоліт, в урочищі Галицька Гора, півкілометра на південь від Старостинського замку, кар’єр цегельні.

Село Гробиська, сільрада Залукви

Давньоруське городище Гробиська І ХІІ – ХІІІ століть розташоване при впадінні ріки Луква у Дністер, обстежене В.Й.Довженком у 1951 році. Цей присілок входить до Залукви, тут караїмське кладовище над обривом, що спускається до ріки Дністер.

Поселення Гробиська ІІ Київської Русі на західній окраїні села, 1,5 гектари.

Поселення Гробиська ІІІ Київської Русі на західній околиці села, один гектар.

Село Дорогів

Курганний могильник Дорогів І невизначеної приналежності в урочищі Гунище.

Поселення Дорогів ІІ Київської Русі на території села, урочище Монастир, 3 гектари.

Село Демешківці

Курган Демешківці І невизначеної приналежності на північно-західній окраїні села, урочище Могила, 20 на 20 метрів.

Курган Демешківці ІІ невизначеної приналежності на західній окраїні, урочище Колишній Город О.Кузи, 20 на 20 метрів.

Курган Демешківці ІІІ невизначеної приналежності, урочище Дупна Могила, 40 на 30 метрів.

Село Дем’янів

Черняхівське поселення ІІ – початку V століть нашої ери на західній околиці Дем’янова, досліджувалося В.Д.Бараном у 1970 році.

Слов’янське поселення розташоване в урочищі «Мірчуки». Виявлене і досліджене в 1961 – 1964 роках В.Д.Бараном.

Давньоруське поселення ХІІ – ХІІІ століть нашої ери розташоване на південний захід від села Дем’янів, на правому берегі ріки Гнила Липа, в урочищі Марчуки. Обстежувалося О.О.Ратичем і Р.С.Багрієм у 1962 – 1963 роках.

Поселення і два грунтові могильники Дем’янів І – могильники верхньодністровської групи підкарпатської культури шнурової кераміки, культура Ноа, Київська Русь, на південний захід від села, урочище Мірчуки, два гектари, затоплене водосховищем.

Поселення Дем’янів ІІ черняхівської та липицької культури, півкілометра на захід від села, сільрада Мартинів урочище Росохи, 100 на 200 метрів.

Поселення Дем’янів ІІІ, затоплене водосховищем, черняхівської культури та Русі, сільрада Старий Мартинів, урочище Бушнівське, 300 на 300 метрів.

Курганний могильник Дем’янів ІV підкарпатської культури шнурової кераміки – сільрада Старий Мартинів, східна окраїна Дем’янова, урочище За Шосе (Старі Могили), два гектари.

Поселення Дем’янів V голіградської культури фракійського гальштату, сільрада Старий Мартинів, урочище Росохи.

Село Дубівці

Поселення Дубівці І пізнього палеоліту, східна частина урочища Кар’єр І, 100 на 100 метрів.

Курган Дубівці ІІ невизначеної приналежності, урочище Тарса, 30 на 30 метрів.

Курганний могильник Дубівці ІІІ невизначеної приналежності, урочище Могилки, 0,5 гектарів.

Курган Дубівці ІV невизначеної приналежності, урочище Баби 20 на 20 метрів.

Село Жалибори

На території села знайдено давньоруську бронзову прикрасу ХІ століття.

Село Залуква

В різних місцях Залукви на полях села зібрано керамічні фрагменти, полив’яні плитки, бронзові прикраси, залізний серп.

Поселення Залуква І трипільської культури, Русі (є фундаменти храму) два кілометри ні північний захід, урочище Карпиця, два гектари. Фундаменти церкви ХІІ – ХІІІ століть на горбі Карпиця біля «Кам’яного узвозу», зараз на території цегельного заводу. Фундаменти складені із річняків, наріжники складені із тесаних блоків. Знайдено полив’яні плитки, фрагменти різьблених архітектурних деталей, фундаменти, які пошкоджені окопами воєнного часу. Попередньо визначена як церква Спаса.

Поселення Залуква ІІ, Київської Русі, 2,5 кілометра на захід, урочище Карпів Гай або Полігон, два гектари. Фундаменти церкви ХІІ – ХІІІ століть – в урочищі Карпів Гай виявлено фундаменти, що мали форму видовженого восьмикутника. Фундамент складений із річняків та кусків вапна. Знайдено тесані камені, кам’яні архітектурні деталі та полив’яні долівкові плитки. Споруда відома в літературі під назвою «Полігон».

Поселення Залуква ІІІ Київської Русі в урочищі Під Дібровою або Над Борщевим, три кілометри на південний схід, два гектари. Фундаменти церкви ХІІ – ХІІІ століть під лісом «Діброва» в урочищі Над Борщевом, у фундаментах були залишки архітектурної скульптури, напевно це була церква Кирила і Мефодія.

Поселення Залуква ІV Київської Русі, 0,6 кілометра на південний захід, урочище На Цвинтарищах, два гектари. Фундаменти церкви ХІІ – ХІІІ століть досліджені на полі Цвинтариська, на шосе Галич – Калуш. Збереглася тільки західна частина фундаменту, східну перекрило шосе. Знайдено декілька фігурних кам’яних деталей.

Поселення Залуква V Київської Русі, східна частина Залукви, два гектари.

Поселення Залуква VІ бронзової доби, голіградської культури, Київської Русі, західна частина села, урочище Школа, два гектари.

Поселення Залуква VІІ Київської Русі, північна окраїна села, урочище За Городи, два гектари.

Село Комарів

Поселення Комарів І трипільської та комарівської культури, 1,5 кіломера на північний схід від села, 300 на 200 метрів.

Курганний могильник Комарів ІІ підкарпатської культури шнурової кераміки, комарівської культури, голіградської, куштановицької культур, на північ від села, урочища Середній Горб, Галицька Брама, Жолоби, Ліс, два гектари.

Курган Комарів ІІІ підкарпатської культури шнурової кераміки, комарівської, куштановицької культури в урочищі Кричківці, розмір – пів гектара.

Курган Комарів ІV невизначеної приналежності – урочище Вузький Гриб, розмір – 20 на 20 метрів.

Курган Комарів V невизначеної приналежності в урочищі Малинівка, розмір – 20 на 20 метрів.

Курган Комарів VІ невизначеної приналежності в урочищі Вовчий Кут, розмір 30 на 30 метрів.

Курганний могильник Комарів VІІ невизначеної приналежності в урочищі Під Контроверсій-Горішній, розмір – пів гектари.

Поселення Комарів VІІІ трипільської культури, урочище Панський Став, розмір – 200 на 200 метрів.

Село Колодіїв

Курганний могильник Колодіїв І невизначеної приналежності – сільрада Дорогів, урочище Могили на західній окраїні села, розмір – 1,5 гектари.

Село Кінашів

Поселення Кінашів І бронзової доби на західній окраїні села, урочище Під Довге, розмір – один гектар.

Поселення Кінашів ІІ пізнього палеоліту, бронзової доби, голіградської культури фракійського гальштату на західній окраїні, урочище Горби, розмір – один гектар.

Поселення Кінашів ІІІ мезоліту, бронзової доби, Київської Русі в центрі села, урочище Городи, розмір – один гектар.

Село Коростовичі

Поселення Коростовичі І трипільської культури, раннього залізного часу, черепинсько-лагодівської групи, черняхівської культури на південно-східній окраїні села, в урочищі Через Дорогу До Церкви, розмір – 150 на 100 метрів.

Поселення Коростовичі ІІ бронзової доби, черняхівської культури, Київської Русі на західній окраїні села, в урочищі Засадка. Розмір – 100 на 150 метрів.

Курганний могильник Коростовичі ІІІ невизначеної приналежності на північ від села в урочищі Могили розмір – один гектар.

Поселення Коростовичі ІV мезоліту на західній окраїні села, розмір – 1 гектар.

Поселення Коростовичі V черепинсько-лагодівської групи та Київської Русі на південно-східній окраїні села, розмір – один гектар.

Поселення Коростовичі VІ мезоліту, раннього заліза (скіфський час), Київської русі, один кімелометр на схід від села, розмір – один гектар.

Поселення Коростовичі VІІ раннього заліза, черняхівської культури два кілометри на південний схід від села, розмір – один гектар.

В урочищі Завада виявлено сліди поселення ІХ – ХІІ століть.

Село Крилос

План укріплень Стародавнього Галича у Крилосі

План укріплень Стародавнього Галича у Крилосі

Скарб срібних предметів слов’янського часу. Знахідки візантійської монети слов’янського часу в урочищі Золотий Тік.

На території Крилоса розташовані залишки літописного Галича, городище та посад. Крилоське городище розташоване на мисоподібному пагорбі високого берега ріки Луква. Із заходу захищене стрімким берегом ріки Луква, а зі сходу – глибоким яром Мозолевого Потоку. Крім того, були споруджені потужні земляні укріплення, що складаються з трьох ліній, які захищали мис з південного, найдоступнішого боку. Площа городище дещо перевищує 45 гектарів. На території городища розкопками виявлено залишки численних заглиблених та наземних жител, здобуто велику кількість речового інвентаря, характерного для великого давньоруського міста. На центральній частині городища досліджено фундаменти Успенського собору, побудованого у першій половині ХІІ століття Ярославом Осмомомислом. Фундаменти були закладені на базі квадрата зі стороною 32,5 метра з трьома апсидами. До апсидної частини прилягав великий грунтовий трупо покладний могильник. Біля підніжжя гори, на урочищі Царинка, Церквиська, Кашикові, Юріївське виявлено сліди ремісничих посадів. В урочищі Церквиська, Вознесенське та в Прокалієвому саді виявлено в різний час фундаменти білокам’яних церков. Дуже цікаві на території городища сліди відкритого селища, що існувало тут до зведення укріплень, починаючи ще з VІІІ століття.

Скарб монет та давньоруських прикрас. Недалеко від автобусної зупинки на шосе Івано-Франківськ – Галич при відгалуженні дороги на Козину знайдено скарб срібних дирхемів 892 – 943 років, а також срібні шийні гривни. Частина скарбу – 437 монет і гривня  – в Івано-Франківському краєзнавчому музеї, решта зникла.

Знахідки куфічних монет Х століття нашої ери. Між ріками Луква і хутором Четверки на полях знайдені три срібні арабські монети, в тому числі дирхем 920 – 921 років.

Поселення, могильник і городище Крилос І-А мезоліту, трипільської культури, підкарпатської культури шнурової кераміки, голіградська культура фракійського гальштату, ранньозалізного часу, Київської Русі в урочищах Золотий Тік, Винниця, площа – два гектари.

Поселення і городище Крилос І-Б трипільської культури, ранньозалізного часу, Київської Русі в урочищі У Шевчуків, площа – один гектар.

Могильники в урочищі Старий Сад – Старі Палаци Крилос І-В трипільної культури, голіградської культури фракійського гальштату, раннього заліза, Київської Русі – урочища Базар, Сад, Старі Палаци, Собор, Плебанія, Над Погарищем.

Поселення Крилос ІІ трипільської культури, голіградської культури фракійського гальштату, Київської Русі в урочищі Качків.

Поселення Крилос ІІІ мезоліту, підкарпатської культури шнурової кераміки, Київської Русі, урочище Дворище.

Поселення Крилос ІV трипільської культури, Київської Русі в урочищі Царинка.

Городище з храмом і могильник Крилос V Київської Русі в урочищі Туркова.

Городище з храмом Крилос VІ Київської Русі в урочищі Іванівське.

Курган Крилос VІІ голіградської культури фракійського гальштату в урочищі На Іванівським.

Городище Крилос VІІІ Київської Русі в урочищі Гречище.

Городище Крилос ІХ Київської Русі в урочищі Данилівське.

Поселення і городище Крилос Х трипільської культури, голіградської культури фракійського гальштату, Київської Русі в урочищі Юріївське.

Курган Крилос ХІ невизначеної приналежності в урочищах Лазки, За Мочарнею.

Курган Крилос ХІІ Київської Русі в урочищі Гунище.

Грунтовий могильник Крилос ХІІІ Київської Русі в урочищі Гунище.

Городище Крилос ХІV Київської Русі в урочищі Воскресінське.

Городище з храмом Крилос ХV Київської Русі в урочищі Штепанівка.

Городище Крилос ХVІ Київської Русі в урочищі Прокаліїв Сад.

Курганний могильник Крилос ХVІІ підкарпатської культури шнурової кераміки в урочищі Глинки.

Городище Крилос ХVІІІ Київської Русі в урочищі Воротиська.

Курган Крилос ХІХ невизначеної приналежності в урочищі Воротиська.

Грунтовий могильник Крилос ХХ підкарпатської культури шнурової кераміки в урочищі Стависька.

Поселення Крилос ХХІ трипільської культури в урочищі стависька, розмір – 100 на 40 метрів.

Поселення Крилос ХХІІ підкарпатської культури шнурової кераміки в урочищах Стависька, До Мозовлевого Потоку, розмір 200 на 150 метрів.

Поселення Крилос ХХІІІ підкарпатської культури шнурової кераміки, Київської Русі в урочищі Вишнеполяна.

Курган Крилос ХХІV невизначеної приналежності в урочищі Вишнеполяна, розмір – 15 на 20 метрів.

Поселення Крилос ХХV мезоліту, трипільської культури, голіградської культури, раннього заліза, Київської Русі, урочища Над Рікою або Підгороддя.

Поселення Крилос ХХVІ трипільської культури, Київської Русі в урочищі Церквище (Підгороддя), розмір – 300 на 200 метрів.

Поселення Крилос ХХVІІ Київської Русі в урочищі Четверки, розмір – 400 на 150 метрів.

Поселення Крилос ХХVІІІ Київської Русів в урочищі Кашикове, розмір – 300 на 300 метрів.

Курганний могильник і поселення Крилос ХХХ підкарпатської культури шнурової кераміки, Київської Русі, урочищі Острівець, Забріддя, Млин.

Курган Крилос ХХХІ підкарпатської культури шнурової кераміки в урочищі Устя Дунайцю.

Курган Крилос ХХХІІ комарівської культури в урочищі Над Корчмою (Підгороддя).

Поселення з храмом і грунтовим могильником Крилос ХХХІІІ Київської Русі в урочищі Над Горб (Підгороддя).

Курган Крилос ХХХІV невизначеної приналежності в урочищі Під Стінкою (Підгороддя).

Курган Крилос ХХХV невизначеної приналежності, урочище Підсадочина.

Курганний могильник Крилос ХХХVІ підкарпатської культури шнурової кераміки, комарівська культура (три кургани) в урочищі Діброва.

Курганний могильник Крилос ХХХVІІ невизначеної приналежності, два кургани, урочище Діброва.

Курганний могильник Крилос ХХХVІІІ невизначеної приналежності, п’ять курганів, урочище Діброва.

Курган Крилос ХХХІХ невизначної приналежності, урочище Діброва, Трусів Горб, діаметр 20 метрів.

Курган Крилос XL невизначеної приналежності в урочищі Діброва, діаметр 20 метрів.

Курган Крилос XLІ невизначеної приналежності, урочище Діброва, діаметр 20 метрів.

Курган Крилос XLІІ невизначеної приналежності, урочище Діброва, діаметр 20 метрів.

Курганний могильник Крилос XLІІІ підкарпатської культури шнурової кераміки, три кургани, урочище Над Бідуном.

Поселення Крилос XLІV бронзової доби в урочищі Під Дібровою.

Курганний могильник Крилос XLV в урочищі Діброва, Угорський час, ІХ – Х століття, два кургани.

Курганний могильник Крилос XLVІ культури карпатських курганів, урочище Діброва.

Курганний могильник Крилос XLVІІ комарівської культури, околиця крилоса.

Поселення Крилос XLVІІІ Київської Русі, урочище За Рудкою і Коло Рудки, розмір 500 на 200 метрів.

Поселення Крилос XLІХ бронзової доби, Київської Русі, урочище Кути, розмір 200 на 100 метрів.

Село Куничі (сільрада Насташине)

Городище розташоване в урочищі Полянка.

Поселення Куничі І Київської Русі – південна окраїна села, урочище Полянка, розмір – 100 на 80 метрів.

Село Куропатники (сільрада Коростовичі)

Поселення Куропатники І трипільської культури, ранньозалізного часу один кілометр на північ від села, розмір – 100 на 200 метрів.

Городище Куропатники ІІ Київської Русі на південно-західній окраїні села, в урочищі Городище, розмір – один гектар.

Поселення Куропатники ІІІ голіградської культури фракійського гальшату, черняхівської культури, Київської Русі в південно-західній окраїні села, в уроищі Попові, розмір – два гектари.

Поселення Куропатники ІV бронзової доби, голіградської культури фракійського гальшату, ранніх слов’ян, Київської Русі, в північно-західній окраїні села, в урочищі Над Кар’єром, площа – півтори гектари.

Поселення Куропатники V голіградської культури фракійського гальштату на західній окраїні села, площа – півтори гектари.

Село Кремидів (сільрада Кінчаки)

Курганний могильник Кремидів І Підкарпатської культури шнурової кераміки, урочище Могилки, площа – 0,6 гектари.

Село Маринопіль (Маріямпіль)

Поселення Маринопіль І пізнього палеоліту, Київської Русі на західній окраїні села, урочище Цегельня (інші назви Стадіон, Лікарня), розмір – 150 на 200 метрів.

Поселення Маринопіль ІІ пізнього палеоліту, мезоліту, розмір 100 на 150 метрів.

Поселення Маринопіль ІІІ середнього та пізнього палеоліту, два кілометри на північний захід від села, розмір – 50 на 75 метрів.

Поселення Маринопіль ІV мезоліту, півкілометра на схід від села, розмір 100 на 100 метрів.

Городище Маринопіль ІV-А Київської Русі, територія села (можливо на місці замку), розмір – три гектари.

Поселення Маринопіль V мезоліту, бронзової доби, двісті метрів на захід від села, розмір – 100 на 50 метрів.

Село Мединя

Поселення Мединя І мезоліту, трипільської культури, підкарпатської культури шнурової кераміки два кілометри на південь від села, урочище Лози, розмір – 200 на 300 метрів.

Курган Мединя ІІ невизначеної приналежності – два кілометри на південь від села, урочище Могила, Біля Полігону, розмір – 30 на 20 метрів.

Поселення Мединя ІІІ культури лінійно-стрічкової кераміки, північно-західна окраїна села, урочище Кар’єр, розмір 1,5 гектари.

Село Медуха

Курган Медуха І невизначеної приналежності, урочище Лиса Гора.

Курган Медуха ІІ невизначеної приналежності в урочищі Дрищівка.

Село Межигірці

Поселення Межигірці І пізнього палеоліту на сході села, урочище Верстівка, розмір – 300 на 200 метрів.

Курган Межигірці ІІ невизначеної приналежності в урочищі На Дубині, діаметр – 20 метрів.

Городище Межигірці ІІІ, Київської Русі, ХVІІ століття, східна окраїна, урочище Городище, Скельний монастир, розмір – 1 гектар.

Село Німшин (сільрада Демешківці)

Курган Німшин І невизначеної приналежності в урочищі Жидова Керниця.

Село Новий Мартинів (сільрада Тенетники)

Городище Новий Мартинів Київської Русі, урочище Замчище або Церквище, розмір – 130 на 15 на 110 метрів.

Поселення Новий Мартинів ІІ Київської русі, в центрі села, урочище Гора (Коло Церкви), розмір – один гектар.

Поселення Новий Мартинів ІІІ комарівської та черняхівської культури, північно-східна окраїна села, розмір один гектар.

Поселення Новий Мартинів ІV черняхівської культури, Київської Русі, західна окраїна села, розмір – 50 на 50 метрів.

Поселення Новий Мартинів V черняхівської культури, півкілометра на північ від села, розмір 50 на 50 метрів.

Село Озеряни

Поселення Озеряни І мезоліту, голіградської культури фракійського гальштату, черняхівської культури, Київської Русі, урочище Понори, розмір 500 на 50 метрів.

Поселення Озеряни ІІ мезоліту, голіградської культури фракійського гальшату, черняхівської культури, Київської Русі, урочище Глина, Людвиківка.

Село Підгороддя

У лісі біля Підгороддя, в урочищі Діброва у 1937 році розкопано курган культури карпатських курганів висотою 1 метр та діаметром 14 метрів.

Село Сапогів

На території села знайдено бронзовий водолій, зберігається у краєзнавчому музеї Івано-Франківська.

Курган Сапогів І невизначеної приналежності, урочище Лози Над Потоком, колишній сад Т.Вистовського.

Курган Сапогів ІІ невизначеної приналежності колишня ділянка В.Третяка, діаметр – 15 метрів.

Курган Сапогів ІІІ невизначеної приналежності, колишня ділянка Й.Черепія.

Село Сокіл

Поселення Сокіл І пізнього палеоліту, раннього неоліту, культури лінійно-стрічкової кераміки, Київської Русі, на східній окраїні села, урочище Скала, розмір – 400 на 600 метрів.

Курган Сокіл ІІ невизначеної приналежності в урочищі Дуплава або Думна Могила, діаметр – 12 метрів.

Курганний могильники Сокіл ІІІ комарівської культури, урочище В Лісі, За Соколом.

Село Селище (відноситься до Блюдників)

Городище розташоване на горі Городище,на південній околиці села, три кілометри на північ від Блюдників. З напільного боку захищене півкруглої форми ровом і валом, площа – один гектар.

Село Старий Мартинів

Курганний могильник Старий Мартинів І невизначеної приналежності, урочище Могилки, діаметр 10 метрів.

Село Тенетники

Курганний могильник Тенетники І комарівської культури, на північний захід від села, урочище могили, розмір – три гектари.

Курганний могильник Тенетники ІІ комарівської культури, північний захід від села, урочище Могили, розмір – півтори гектари.

Поселення Тенетники ІІІ комарівської кульутри, ранньозалізного часу, північний захід від села, розмір – один гектар.

Курганний могильник Тенетники ІV римського часу та пшеворської культури, урочище Могилки.

Поселення Тенетники V трипільської культури, голіградської культури фракійського гальштату. Липицької культури, черняхівської культури, культури типу Луки-Райковецкьої, північно-західна околиця села, урочище Задебра, розмір – один гектар.

Поселення Тенетники VІ черняхівської та давньоруської культури на північно-західній околиці села, урочище Галеющина, розмір – один гектар.

Поселення Тенетники VІІ на південно-західній окраїні села, урочище Церковне, Ксьондзова гора, розмір – один гектар.

Поселення Тенетники VІІІ черняхівської культури, Київської Русі, на південно-західній околиці села, урочище Панське, розмір один гектар.

Село Темирівці (сільрада Блюдників)

Городище Темерівці І Київської Русі в урочищі Гречище.

Село Шевченкове

Городище Шевченкове І. На мисі, при впадінні ріки Лімниця в Дністер розташоване городище. На дитинці знаходиться церква Пантелеймона ХІІ століття, яка була згодом перероблена на костел Святого Станіслава (зараз знову храм Пантелеймона УГКЦ). Виявлено археологічний матеріал ХІІ – ХІІІ століть, детальне обстеження церкви провів Й.Перенський. Урочище Городище на північно-східній частині села, розмір – 10 гектарів.

Поселення Шевченкове ІІ голіградської культури фракійського гальштату, Київської Русі, на північно-західній окраїні села, розмір один гектар.