Археологія та стародавня історія Старокостянтинівського району

Археологи на розкопках працюють навіть у сутінках

Археологи на розкопках працюють навіть у сутінках

Старокостянтинівський район Хмельницької області розміщений на території лісостепу, який полюбляли скіфські племена, тому тут багато скіфських курганів та поселень. Цікаве село Самчики, яке містить поселення бронзової доби, скіфські та черняхівські, є залишки городища.

Contents

Археологія та стародавня історія Старокостянтинівського району

Село Баглаї

В околицях Баглаїв – два поселення епохи бронзи – одне на правому березі ріки Смолка, в урочищі Спис, друге – за один кілометр на південний схід від села. Два могильники черняхівської культури – один у центрі села, досліджений С.С.Гамченко у 1930 році, другий – на північно-східній околиці села, в урочищі Глиняни. У 1969 році І.С.Винокуром відкрито рештки трупопокладення і трупоспалення в ямі. Поруч з другим могильником виявлено ще залишки двох черняхівських поселень.

Село Берегелі

За 500 метрів на північний схід від Берегелів, в урочищі Піщани – поселення черняхівської культури.

Село Березне

Біля Березного – поселення трипільської культури і три кургани.

Село Бутівці

Поблизу Бутівців в ХІХ столітті було сім курганів.

Село Великий Чернятин

Археологічний шар у розрізі - видно зітліле дерево

Археологічний шар у розрізі – видно зітліле дерево

Поблизу Великого Чернятина знайдено знаряддя праці доби міді. У селі – поселення трипільської культури. Вздовж лівого берега ріки Ікополь, за 500 метрів на південний схід від Великого Чернятина – два поселення епохи бронзи. Поселення черняхівського часу розміщується на правому березі Ікопоті, недалеко від східної околиці населеного пункту. В центральній частині зафіксовано давньоруське селище, що займає площу розмірами 150 на 70 метрів. На полі, в урочищі На Лінії в 20-х роках стояв курган.

Село Великі Мацевичі

Біля Великих Мацевичів в кінці ХІХ століття було городище і декілька курганів.

Село Вербородинці

Біля Вербородинців – два кургани.

Село Веснянка (раніше Свинна)

На полі є два кургани. За два кілометри на південь від Веснянки – поселення епохи бронзи. В околицях села знаходиться також давньоруський могильник.

Село Вишнопіль

На перехресті доріг, що ведуть до міста Любар і село Гізовщину – п’ять розораних курганів.

Село Волиця-Керекешина

В 1853 році знайдено скарб з 1236 пізньосередньовічних монет.

Село Воронківці

В урочищі Замчисько – городище. Біля села в ХІХ столітті виявлено два кургани.

Село Гнатки

На південь від Гнатків – скіфське поселення. В згаданому урочищі виявлено могильник черняхівської культури. Два поселення черняхівського періоду зафіксовано на південній околиці села і за 2 кілометри на південний захід від нього.

Село Григорівка

В околицях Григорівки – сім курганів. Там же трапляються кам’яні неолітичні вироби. В урочищі Кар’єр в 1965 році О.М.Приходнюк виявив і розвідково досліджував давньоруське селище. З нього походять предмети ХІІ – ХІІІ століть.

Село Громівка

Біля Громівки – курган і могильник латенського періоду. В околицях зібрано уламки посуду черняхівської культури.

Село Губин

Археологічний розкоп

Археологічний розкоп

Поблизу Губина значаться два кургани. Ще один курган висотою 1,5 метра розташовується на північному заході від Губина, в урочищі Могили, пр впадінні в ріку Случ притоки ріки Річечки. Три трипільські поселення зафіксовано в урочищі Липник, на березі Случі, в урочищі Могили та за два кілометри від греблі ставу, вздовж правого берега згаданої річки. В околицях Губина виявлено поселення пізньої бронзи і раннього заліза. В урочищі Липник трапляються уламки кераміки черняхівської культури. В цьому ж урочищі піднято уламки давньоруської кераміки. Давньоруське поселення ХІІ – ХІІІ століть розмірами 400 на 50 метрів знайдено з північно-західного боку села. В центрі Губина, на лівому березі Случі, в урочищі Замчище, розташовуються рештки укріплень болохівського міста Губин, яке згадується в літописі під 1241 роком. Його дитинець складається із двох майданчиків, захищених з напілля чотирма лініями валів і ровів. Розвідковими дослідженнями, які здійснив у 1953 році П.А.Раппопорт, тут виявлено уламки кераміки, вироби із чорного металу, скляні браслети і кістки тварин.

Село Жабче

В 1887 році знайдено скарб, в складі якого було 700 срібних монет XVII століття

Село Зеленці

Біля Зеленців в ХІХ столітті було чотири кургани.

Село Ілляшівка

На території Ілляшівки виявлено знаряддя праці епохи неоліту. В урочищі Огородок (район школи) трапляються уламки кераміки скіфських часів. На північ від Ілляшівки, в урочищі Скарбова і на Баглайському полі, зафіксовано поселення епохи бронзи. Друге місцезнаходження поселення епохи бронзи – за один кілометр від Ілляшівки, в урочищі Ємицьке Поле. Ще три поселення епохи бронзи розташовуються в урочищі Широка Долина (за два кілометри на схід від Ілляшівки), на лівому березі ріки Смолка, в урочищі За Березиною, на території північної околиці села. В урочищі Копанки, за один кілометр на схід від села трапляється ліпна кераміка зарубинецької культури. П’ять поселень черняхівської культури розташовуються в центрі села, на південній його околиці, в урочищі Підмістеччина (за один кілометр на схід від Ілляшівки), в урочищі Під Березною, за два кілометри на схід від села, поряд з джерелами. Два кургани є за два кілометри на південь від села, біля старої дороги Полява – Старокостянтинів, висота від двох до чотирьох метрів.

Село Йосипівка

Біля Йосипівки – поселення і могильник черняхівської культури.

Село Калинівка

Поселення розвиненого трипілля розташовується між двома безіменними притоками лівого берега ріки Случ. На лівому березі Случі, біля дота, виявлено уламки кераміки скіфських часів. На північ від Калинівки, на правому березі лучі – поселеня білогрудівської культури. В околицях села – сліди невеликого городища.

Село Кантівка

Поблизу Кантівки, уздовж лівого берега ріки Іква – поселення черняхівської культури.

Село Капустин

Недалеко від Капустина в ХІХ столітті було три кургани.

Село Киселі

В 20-х роках біля Киселів було три кургани.

Село Коржівка

За півтори кілометри на північ від Коржівки, уздовж лівого берера ріки Случ, в урочищі Пасічисько – трипільське поселення, на якому в 1977 році експедицією під керівництвом В.А.Круца відкрито житло. Трипільські поселення є і в урочищах Селисько-2 і Баштан. За один кілометр на південний схід, на правому березі Случі, знайдено пізньотрипільську кераміку (розвідка В.Голованця і С.Липка). В урочищі Токарівщина – сліди поселення кінця бронзи – початку заліза. В північно-західній частині Коржівки, на першій надзаплавній терасі лівого берега Случі, в урочищі Біля Садка – місцерозташування скіфського селища. На правому березі Случі, навпроти Коржівки – давньоруське селище розмірами 300 на 100 метрів. На мису лівого берега Случі, у північно-західному напрямі від села, в урочищі Баштан – давньоруський могильник ХІІ – ХІІІ століть. Розкопками 1977 року тут виявлено десять грунтових поховань із західною орієнтацією. В деяких із них знайдено мідні скроневі підвіски та уламки парчовий стрілок.

Село Костянець

В околицях – чотири кургани.

Село Красносілка

В 1894 році знайдено скарб – 907 срібних польських монет. В 20-х роках біля Красносілки було два кургани. На першій надзаплавній терасі лівого берега ріки Случ, на присадибних ділянках Романюка і Романця на площі розмірами 100 на 50 метрів зібрано черняхівську кераміку. Вздовж шосейної дороги, на північний схід від Красносілки – двошарове поселення епохи бронзи та черняхівської культури. На північно-західній околиці села, вздовж лівого берега Случі, в урочищі Коло Садка – поселення ранньоскіфського часу.

Село Круглики

В ХІХ столітті біля Кругликів були городище і чотири кургани.

Село Ладиги

В селі трапляються кам’яні неолітичні вироби.

Село Дажева

В урочищі Коло Ставу або Скала виявлено кераміку черняхівської культури.

Село Левківка

В околицях Левківки виявлено кам’яні неолітичні вироби.

Село Махаринці

В урочищі Степ – трипільське поселення. Вздовж правого берега ріки Случ, в урочищі Кар’єр, на площі розмірами 500 на 100 метрів зібрано києворуську кераміку ХІІІ століття (розмідка В.Годованця і С.Липка). В урочищі Гонтова Могила, за два з половиною кілометри на південний схід від Махаринців, на підвищенні заплави ріки Попівка – давньоруський могильник ХІІ – ХІІІ століть. В 1977 році тут досліджено сім поховань.

Село Миролюбне (раніше Вища Погоріла)

В ХІХ столітті в урочищі Поголеччина стояло два кургани, на одному з яких був хрест. Біля колишнього села Нижня Погоріла, яке з’єднане з Миролюбним, є курган.

Село Морозівка

В Морозівці трпаляються кам’яні неолітичні знаряддя праці. В урочищі Чернецького, за 500 метрів на південь від села, округле городище розмірами 90 на 50 метрів.

Село Немиринці

Неподалік від Немиринців в ХІХ столітті було два кургани, один з яких в 20-х роках розораний. В Немиринцях виявлено кам’яні неолітичні знаряддя праці.

Село Новоселиця

Біля Новоселиці в ХІХ столітті знайдено декілька римських монет.

Село Оргіївці

В 20-х роках було три кургани – один біля дороги на село Чорне, в урочищі Під Кущами. В околицях Оргіївціїв знаходиться поселення черняхівської культури.

Село Пеньки

Вздовж високого берега ріки Гомира, за сто метрів від греблі ставку, знайдено уламки кераміки кераміки населення скіфського часу, розвідка Г.Богуна.

Село Писарівка

В 1890 виявлено скарб, в якому нараховувалося 22 польські срібні монети XVII століття. По дорозі на Старокостянтинів – два кургани.

Село Підгірне (раніше Жеребки)

Біля Підгірного є два кургани: один – в урочищі Погорілеччин, другий – в урочищі Вербородинський Ліс.

Село Половинки

В 1882 році виявлено скарб: 200 монет XVII століття. Біля Половинок в 20-х роках стояв курган.

Село Радківці

В урочищі Колоденщина – сліди стародавнього поселення. В околицях Радківців зафіксовано поселення черняхівської культури. За даними ХІХ століття, поблизу Радківців є рештки пізньосередньовічного селища Колодно.

Село Райки

Недалеко від села в ХІХ столітті був курган.

Село Самчики

У північно-західному напрямі від села, при впадінні з лівого берега в ріку Случ безіменного струмка – трипільське поселення. В південно-західній частині села, на площі розмірами 100 на 50 метрів вздовж правого берега струмка, що впадає в Случ з правого берега. В урочищі Вигін зустрічаються вироби з кременю та уламки кераміки епохи бронзи. Друге поселення епохи бронзи розмірами 100 на 100 метрів знайдено за триста метрів на північний схід від Самчиків. За чотириста метрів вниз за течією від місцезнаходження, в урочищі Вигін – черняхівське поселення розмірами 200 на 400 метрів. На північно-східній околиці села, на лівому березі ріки Случ, зібрана кераміка доби ранньої бронзи і раннього заліза. Ще нижче за течією, при впадінні в Случ струмка, на присадибних ділянках траплялися уламки кераміки трипільської та черняхівської культур. На правому березі Случі, біля південно-західної околиці, в урочищі Руда Попівкка – черняхівське поселення розмірами триста на сто метрів. Тут знайдено монету Марка Аврелія (161 – 180 роки нашої ери). Біля села в ХІХ столітті було городище, там же виявлено маленький кам’яний хрестик. Колись був середньовічний замок.

Село Самчинці

В 20-х роках біля села було шість курганів, один з яких розташовувався в лісі. В урочищі Коло Грабельки та Сокирчинці – сліди стародавніх поселень.

Село Сахнівці

За три кілометри від села, по дорозі на село Киселі – три кургани. На території села трапляються знаряддя праці доби міді. На південній околиці села, вздовж правого берага ріки Случ – черняхівське поселення розмірами 250 на 100 метрів. Друге місцезнаходження черняхівського поселення , що має таку ж площу, на північній околиці села.

Село Северини

Поблизу Северинів в ХІХ столітті був курган. Поселення черняхівської культури зафіксовано в 1961 році вздовж лівого берега ріки Госира, за два кілометри на північний захід від села, розвідка Г.Богуна.

Село Семиреньки

По дорозі на село Лашки – чотири кургани. Поблизу Семиреньок виявлено залишки поселення епохи бронзи, в лісовому урочищі Замок – городище. Воно кругле, укріплене звідусіль валом і ровом. В урочищі За Майданом – сліди черняхівського поселення. В лісі, поблизу хати лісника – більше чотирьох десятків курганів (повідомлення М.Й.Ягодзінського).

Село Старий Остропіль

Поблизу Старого Острополя – поселення трипільської культури і ранньоскіфського часу (VII – V століть до нашої ери). За триста метрів на захід від села, вздовж лівого берега ріки Білка – поселення черняхівської культури (розвідка С.Липка). На східній околиці села – друге поселення черняхівської культури розмірами 450 на 150 метрів. На обох берегах ріки Гуска – рештки поселень з двома культурними шарами – черняхівським і давньоруським. На високому мису лівого берегі ріки Случ, за три кілометри на захід від села, в урочищі Сопи Гора – давньоруське городище еліпсовидної форми, розмірами 52 на 41 метр. З напільного боку укріплене трьома валами і ровами. Дослідженнями в 1977 році з’ясовано, що городище збудовано наприкінці ХІІ – на початку ХІІІ століть на колишній території скіфського поселення. У давнину був замок та міські укріплення.

Село Сковородки

Біля Сковородок в урочищах Яровщина, Дубникова, На Сіножатях та Грабина – чотири слов’янські кургани. З іншого боку села, по дорозі, що веде до села Мотрунки, в ХІХ столітті було десять курганів. Біля церкви в ХІХ столітті знайдено декілька римських монет.

Місто Старокостянтинів

Поблизу міста є вісім курганів. В місті в ХІХ столітті було знайдено два монетних скарби: в 1829 році – 30 дрібних срібних монет, в 1886 році на Меджибізькій вулиці – 30 талерів і майже один кілограм мідних монет XVI – XVII століть. В центрі, при впадінні ріки Ікопоть в Случ було колись городище, укріплення (вали) якого були знесені в 1818 році в зв’язку із розбудовою міста. Зберігся середньовічний замок і частково – міські укріплення, оборонний монастир.

Село Чорна

На польському кладовищі є курган.

Довколишні райони – Красилівський, Полонський, Летичівський, Хмельницький. В цілому археологія Галичини. Дивіться на сторінку “статті”, в якій зібрані всі статті сайту.