Археологія та стародавня історія Полонського району

Римський ауреус, знайдений в Галичині

Римський ауреус, знайдений в Галичині

Полонський район Хмельницької області містить сліди перебування багатьох народів – трипільців, скіфів, готів, слов’ян. Тут є залишки літописного міста Полонне та багато городищ. Оскільки ця місцевість піддавалася жорстоким нападам татарів, є багато спустошених пізньосередновічних сіл та монетних скарбів Речі Посполитої.

Археологія та стародавня історія Полонського району

Село Білецьке

Біля Білецького є декілька курганів.

Село Велика Березна

Біля дороги до міста Полонне у ХІХ столітті було декілька курганів, наявність яких зараз не підтверджено, можливо вони розорані. Недалеко від Великої Березної – два трипільські поселення – на правому березі ріки Хомора, за триста метрів на схід від села, в урочищі Могила, і на лівому – за один кілометр на схід, у південному напрямі сучасної дороги на місто Полонне. В 30-х роках ХХ століття виявлено шийну гривню епохи бронзи і наконечник скіфського списа. На початку 70-х років на правому березі Хомори зафіксовано три багатошарові поселення – за великоберезнівським лісом на площі розмірами 1500 на 300 метрів знайдено уламки кераміки культури кулястих амфор і давньоруську кераміку ХІІ – ХІІІ століть. Навпроти південно-східної околиці села і за 2,5 кілометрів на схід від попередньої пам’ятки – двошарове поселення з черняхівським і давньоруським шарами ХІ – ХІІІ століть. Два давньоруських селищ ХІІ – ХІІІ століть площею 5,5 гектарів розміщуються на лівому березі Хомори, за три кілометри на схід від села і за 2,5 кілометри на схід від Великої Березної, уздовж правого берегаи Хомори.

Село Великі Каленичі

Римська монетка, знайдена на черняхівському поселенні

Римська монетка, знайдена на черняхівському поселенні

По дорозі до міста Полонне виявлено лезо кам’яної шліфованої сокири. На березі ріки Хвоса, в околицях Великих Каленичів знайдено уламки посуду черняхівської культури.

Село Воробіївка

В урочищі Глинисько, на південно-західному схилі правого берега безіменного струмка, який впадає в ріку Деревична, з лівого берега – могильник черняхівської культури 4 століття нашої ери. Дослідженнями тут виявлено три грунтових поховання і два вогнища. Знайдено посуд, бронзову голку, шило, ніж і кістяний гребінь. Поблизу могильника – два черняхівських поселення – одне за 200 метрів на північний захід від нього, а друге – за 100 метрів на схід. Культурний шар останнього підстилає кераміка скіфського часу. На північний захід від Воробіївки – курган.

Село Колосівка (раніше Войцехівка)

Поблизу Колосівки – залишки поселення трипільської культури і курганий могильник початку І тисячоліття до нашої ери. Розкопками на могильнику в 1924 і 1949 роках виявлено поховання у кам’яних скринях, які відносяться до культури кулястих амфор, та поховання комарівської культури.

Село Котелянка

На південно-східній околиці Котелянки – знахідки шліфованих сокир доби бронзи.

Село Коханівка

На південно-східній околиці Коханівки, біля кладовища – курган. Біля села ХІХ столітті розкопано курган. Знайдено людський кістяк, металевий гудзик і шматок шерстяної тканини.

Село Кустівці

Над рікою Деревичка (ліва притока ріки Случ) в 1852 році виявлено декілька поховань, що супроводжувалися спіралевидними браслетами, шийною гривною і двощитковою фібулою.

Село Мала Шкарівка

Виявлено знаряддя праці доби міді.

Село Микулин

Черняхівське поселення - сучасна рілля

Черняхівське поселення – сучасна рілля

На південно-східній околиці Микулина – трипільське поселення. Поселення черняхівської культури – за один кілометр на схід від села, на площі розмірами 400 на 100 метрів на лівому березі ріки Хомора. Вздовж правого берега Хомори – два поселення скіфський часів – одне за 1 кілометр на схід, за лісом, друге – в урочищі Піонерський Табір. Два двошарових поселення – на лівому березі Хомори – одне за один кілометр на захід від Микулина, в урочищі Птахоферма, друге – навпроти північно-східної околиці села, в урочищі Яр. Там знайдено уламки кераміки черняхівської культури, давньоруських часів ХІ – ХІІІ століть та пізньофеодальної доби XV – XVI століть. Із східної сторони села Старий Микулин, в урочищі Садок – давньоруське поселення ХІ століття розмами сто на сто метрів. Ще одне давньоруське селище є на території села. На правому березі Хомори, за півтори кілометри на схід від Микулина – пізньофеодальне поселення XV – XVI століть. На низькому березі Хомори – три кургани.

Село Москвитянівка

Біля Москвитянівки в ХІХ столітті було чотири кургани.

Село Новолабунь

В Новолабуні виявлено кам’яну сокиру. На правому березі ріки Хомора за півтори кілометри на південь від села, знайдено уламки давньоруського посуду ХІІ – ХІІІ століть. Місцезнаходженння давньоруської кераміки зафіксовано за три кілометри на південь від села, вздовж правого берега ріки Хомори, площею шість гектарів. Пізньофеодальні селища знайдено в урочищі Троїщина (колишнє село) та на лівому березі Хомори, уздовж південно-східної околиці Новолабуні.

Село Новоселиця

В околицях Новоселиці в ХІХ сотлітті є два городища і три кургани. В 1881 році знайдено скарб польських срібних монет. Навпроти південно-західної околиці вздовж лівого берега ріки Хомора – двошарове поселення. В культурному шарі знайдено уламки чорнолощеної кераміки банкоподібних форм черняхівської культури, фрагмент кістяного гребеня і точильного бруска.

Місто Полонне

В центрі Полонного – рештки валу давньоруського городища Полонія, яке згадується літописом пі 996, 1171 – 1772 роками. Біля залізничної станції в 1928 році досліджений некрополь епохи бронзи. Біля колишнього села Гамарні (передмістя Полонного) – поселення черняхівської культури. В околицях трапляються уламки давньоруської кераміки Х – ХІІІ століть. В ХІХ столітті зафіксовано 24 кургани.

Село Сабанівка

В лісі є чотири кургани.

Дивіться інші райони Хмельницької області – наприклад, Ізяславський, Красилівський.