Полонський район Хмельницької області містить сліди перебування багатьох народів – трипільців, скіфів, готів, слов’ян. Тут є залишки літописного міста Полонне та багато городищ. Оскільки ця місцевість піддавалася жорстоким нападам татарів, є багато спустошених пізньосередновічних сіл та монетних скарбів Речі Посполитої.

Археологія та стародавня історія Полонського району

Село Білецьке

Біля Білецького є декілька курганів.

Село Велика Березна

Біля дороги до міста Полонне у ХІХ столітті було декілька курганів, наявність яких зараз не підтверджено, можливо вони розорані. Недалеко від Великої Березної – два трипільські поселення – на правому березі ріки Хомора, за триста метрів на схід від села, в урочищі Могила, і на лівому – за один кілометр на схід, у південному напрямі сучасної дороги на місто Полонне. В 30-х роках ХХ століття виявлено шийну гривню епохи бронзи і наконечник скіфського списа. На початку 70-х років на правому березі Хомори зафіксовано три багатошарові поселення – за великоберезнівським лісом на площі розмірами 1500 на 300 метрів знайдено уламки кераміки культури кулястих амфор і давньоруську кераміку ХІІ – ХІІІ століть. Навпроти південно-східної околиці села і за 2,5 кілометрів на схід від попередньої пам’ятки – двошарове поселення з черняхівським і давньоруським шарами ХІ – ХІІІ століть. Два давньоруських селищ ХІІ – ХІІІ століть площею 5,5 гектарів розміщуються на лівому березі Хомори, за три кілометри на схід від села і за 2,5 кілометри на схід від Великої Березної, уздовж правого берегаи Хомори.

Село Великі Каленичі

По дорозі до міста Полонне виявлено лезо кам’яної шліфованої сокири. На березі ріки Хвоса, в околицях Великих Каленичів знайдено уламки посуду черняхівської культури.

Село Воробіївка

В урочищі Глинисько, на південно-західному схилі правого берега безіменного струмка, який впадає в ріку Деревична, з лівого берега – могильник черняхівської культури 4 століття нашої ери. Дослідженнями тут виявлено три грунтових поховання і два вогнища. Знайдено посуд, бронзову голку, шило, ніж і кістяний гребінь. Поблизу могильника – два черняхівських поселення – одне за 200 метрів на північний захід від нього, а друге – за 100 метрів на схід. Культурний шар останнього підстилає кераміка скіфського часу. На північний захід від Воробіївки – курган.

Село Колосівка (раніше Войцехівка)

Поблизу Колосівки – залишки поселення трипільської культури і курганий могильник початку І тисячоліття до нашої ери. Розкопками на могильнику в 1924 і 1949 роках виявлено поховання у кам’яних скринях, які відносяться до культури кулястих амфор, та поховання комарівської культури.

Село Котелянка

На південно-східній околиці Котелянки – знахідки шліфованих сокир доби бронзи.

Село Коханівка

На південно-східній околиці Коханівки, біля кладовища – курган. Біля села ХІХ столітті розкопано курган. Знайдено людський кістяк, металевий гудзик і шматок шерстяної тканини.

Село Кустівці

Над рікою Деревичка (ліва притока ріки Случ) в 1852 році виявлено декілька поховань, що супроводжувалися спіралевидними браслетами, шийною гривною і двощитковою фібулою.

Село Мала Шкарівка

Виявлено знаряддя праці доби міді.

Село Микулин

На південно-східній околиці Микулина – трипільське поселення. Поселення черняхівської культури – за один кілометр на схід від села, на площі розмірами 400 на 100 метрів на лівому березі ріки Хомора. Вздовж правого берега Хомори – два поселення скіфський часів – одне за 1 кілометр на схід, за лісом, друге – в урочищі Піонерський Табір. Два двошарових поселення – на лівому березі Хомори – одне за один кілометр на захід від Микулина, в урочищі Птахоферма, друге – навпроти північно-східної околиці села, в урочищі Яр. Там знайдено уламки кераміки черняхівської культури, давньоруських часів ХІ – ХІІІ століть та пізньофеодальної доби XV – XVI століть. Із східної сторони села Старий Микулин, в урочищі Садок – давньоруське поселення ХІ століття розмами сто на сто метрів. Ще одне давньоруське селище є на території села. На правому березі Хомори, за півтори кілометри на схід від Микулина – пізньофеодальне поселення XV – XVI століть. На низькому березі Хомори – три кургани.

Село Москвитянівка

Біля Москвитянівки в ХІХ столітті було чотири кургани.

Село Новолабунь

В Новолабуні виявлено кам’яну сокиру. На правому березі ріки Хомора за півтори кілометри на південь від села, знайдено уламки давньоруського посуду ХІІ – ХІІІ століть. Місцезнаходженння давньоруської кераміки зафіксовано за три кілометри на південь від села, вздовж правого берега ріки Хомори, площею шість гектарів. Пізньофеодальні селища знайдено в урочищі Троїщина (колишнє село) та на лівому березі Хомори, уздовж південно-східної околиці Новолабуні.

Село Новоселиця

В околицях Новоселиці в ХІХ сотлітті є два городища і три кургани. В 1881 році знайдено скарб польських срібних монет. Навпроти південно-західної околиці вздовж лівого берега ріки Хомора – двошарове поселення. В культурному шарі знайдено уламки чорнолощеної кераміки банкоподібних форм черняхівської культури, фрагмент кістяного гребеня і точильного бруска.

Місто Полонне

В центрі Полонного – рештки валу давньоруського городища Полонія, яке згадується літописом пі 996, 1171 – 1772 роками. Біля залізничної станції в 1928 році досліджений некрополь епохи бронзи. Біля колишнього села Гамарні (передмістя Полонного) – поселення черняхівської культури. В околицях трапляються уламки давньоруської кераміки Х – ХІІІ століть. В ХІХ столітті зафіксовано 24 кургани.

Село Сабанівка

В лісі є чотири кургани.

Дивіться інші райони Хмельницької області – наприклад, Ізяславський, Красилівський.