Археологія та стародавня історія Хмельницького району

Розкопки у негоду - під навісом

Розкопки у негоду – під навісом

Хмельницький район Хмельницької області має багато пам’яток скіфського населення та черняхівської культури. Городища є, але слабо виражені на місцевості. Багато зруйнованих поселень пізнього середньовіччя і монетних скарбів цього часу.

Contents

Археологія та стародавня історія Хмельницького району

Село Аркадіївці

За півтори кілометри на південний захід від Аркадіївців, вздовж правого берега ріки Бужок – трипільське поселення. На північній околиці села, в урочищі Поташне, на лівому березі безіменного струмка – поселення доби пізньої бронзи. Черняхівське поселення ХІІ – ХІІІ століть розташоване за один кілометр на північ від села, вздовж надзаплавної тераси правого берега Бужка, в урочищі Селисько. На території села траплялися знахідки древніх монет. В 1970 році біля села, на полі, в урочищі Підлісці виявлено скарб польських, угорських та німецьких монет XV – XVII століть.

Село Богданівці

В селі в 1966 році знайдено скарб – 333 польсько-литовські монети кінця XVI – початку XVII століть.

Село Водички

Поблизу Водичок в ХІХ столітті був курган.

Село Гвардійське (раніше Фельштин)

За один кілометр на південний захід – курган. Колись був замок та укріплення середньовічного Фельштина.

Село Гелетинці

Неподалік від Гелетинців є курган.

Село Гнатівці

В Гнатівцях знайдено кам’яні знаряддя праці доби міді. В селі і поблизу нього в ХІХ столітті було чотири кургани.

Село Давидківці

В 1883 році знайдено уламок шліфованої кам’яної сокири.

Село Доброгорща

Поблизу Доброгорщі в ХІХ столітті розкопано курган.

Село Шпичинці (раніше Жовтневе)

Робота з матеріалами після розкопок

Робота з матеріалами після розкопок

За два кілометри від Шпичинців – селище, яке дослідники вважають залишками колишнього міста Сінківці, отже було городище.

Село Жучківці

В Жучківцях знайдено знаряддя праці доби міді.

Село Іванківці

В ХІХ столітті на горі стояла кам’яна баба.

Село Карпівці

В басейні ріки Вовк в ХІХ столітті було два кургани – один в лісі, другий – на полі.

Село Климашівка

Виявлено кам’яну шліфовану сокиру.

Село Клишківці

В ХІХ столітті був курган, який розорювався.

Село Колибань

В урочищі Луг, на лівому березі ріки Вовк, за 500 метрів на схід від Колибані – поселення скіфського часу. Двошарове поселення є також на лівому березі ріки Вовк, за один кілометр на схід від села, в урочищі Танасівка. Знайдено уламки кераміки скіфського часу і черняхівської культури. На тому ж березі ріки Вовк, за три з половиною кілометри на північний схід від Колибані, в урочищі Хутір або Три Кібці – курган висотою два з половиною метри.

Село Копистин

На першій надзаплавній терасі лівого берега ріки Південний Буг, навпроти села і за 350 метрів від дороги, що з’єднує передмістя міста Хмельницького-Рахово з автострадою, що веде до міста Вінниця – поселення скіфськог очасу. Друге поселення скіфського часу – за 800 метрів на схід від попереднього, в урочищі Замчисько. Тут же проти села є городище, яке збереглося дуже слабо. Розвідковими дослідженнями зафіксовано два круглих вали і рови, що розсовуються оранкою. Тут же знайдено уламки кераміки ХІІІ століть. Курган, який колись був в околицях села, тепер розорано.

Село Лапківці

За три кілометри від Лапківців в ХІХ столітті був курган. В 1892 році знайдено скарб: 161 монета ХVII – XVIII століть (польські і російські). З південного боку села, згідно з літературою ХІХ століття, було татарське кладовище.

Село Лісові Гринівці

В Лісових Гринівцях і на околицях виявлено знаряддя праці і поселення трипільської культури.

Село Малашавці

На схід від Малашавців в ХІХ столітті було три кургани.

Село Манилівка

Півкілометра на південь від Манилівки в ХІХ столітті значилося городище.

Село Маньківці

На території птахоферми трапляються знахідки крем’яних сокир часів трипілля.

Село Моломолинці

На лівому березі ріки Бужок, за три кілометри на північ від Моломолинців, в урочищі Під панською дорогою – поселення буго-дністровської культури. На південно-східній околиці села, в заплаві лівого берега Бужка – поселення скіфського часу. Друге поселення цього ж часу за 2,5 кілометри нижче попереднього. Третє – за чотири з половиною кілометри на схід від села, на лівому березі безіменног острумка, що впадає в Бужок з правого берега, в урочищі За липовою дорогою. Поселення черняхівської культури розміщуються: перше – за 5 кілометрів на захід від села в урочищі Над Островом, друге – за 400 метрів на захід від Моломолинців в урочищі Байсеків Берег або Галева.

Село Осташки

В околицях Осташків в ХІХ столітті був курган.

Село Пархомівці

В Пархомівцях знайдено знаряддя праці доби неоліту. За два кілометри на схід від села, в лісі – городище.

Село Пашківці

На південь від Пашківців, в урочищі Городище, в ХІХ столітті знайдено римські монети.

Село Педоси

В Педосах в 1961 році виявлено крем’яні неолітичні знаряддя праці та скарб польсько-литовських монет XVI – XVII століть.

Село Печерськ

На правому березі ріки Бужок, за вісімсот метрів на схід від села – двошарове поселення трипліьської культури і давньоруського часу ХІІ – ХІІІ століть. В селі трапляються знахідки знарядь праці доби неоліту. За 900 метрів на північний захід від села, між двома осушувальними каналами правого берега Бужка – трипільське поселення. На правому березі Бужка, за півтори кілометри на північний схід від населеного пункту – давньоруське поселення ХІ – ХІІІ сотліть. В 1892 році виявлено скарб – 140 руських, польських і шведських монет XVII століть.

Село Пирогівці

На городах південної околиці села – черняхівське поселення. В південно-західній частині населеного пункту – розораний курган.

Село Польові Гринівці

Поселення черняхівської культури – у південно-східній околиці села, вздовж низької надзаплавної тераси правого берега ріки Бужок. В околицях Польових Гринівців – два пізньофеодальні поселення ХVI – XVII століть. За даними ХІХ століття, біля села стояв курган.

Село Райківці

В 1886 році знайдено монетний скарб.

Село Редвинці

Археологічні розкопки

Археологічні розкопки

За півтори кілометри на захід від Редвинців в 1972 році виявлено могильник із п’яти курганів. Досліджено курган висотою 2,7 метри. Знайдено фрагменти кераміки скіфського часу, наконечник списа, деталі вуздечки, три наконечники стріл і скляну намистину. Датується курган V – початком IV століть до нашої ери. На південний схід від Редвинців – поселення черняхівської культури. В урочищі Гай, за сто метрів на захід від села – пізньофеодальне поселення ХVII століття.

Село Рикулинці

На ріці Самець в ХІХ столітті був курган.

Село Рідкодуби

Могильник черняхівської культури є на корінній терасі одного із струмків, притоки ріки Південний Буг, на місці колишнього колгоспного току в селі. Розкопками відкрито десять поховань, виявлено гончарний і ліпний посуд, бронзові арбалетні стріли, підвіски-амулети із морських раковин, бурштинові намистини.

Село Ружичанка

На південно-східній околиці Ружичанки, в урочищі Безодня, у піщаному кар’єрі, досліджено І.С.Винокуром у 1964 – 1965 роках черняхівський могильник. Відкрито 73 захоронення (34 трупопокладення, 38 трупоспалень, кенотаф). Основна маса захоронень датується ІІІ – IV століттями нашої ери. Поблизу могильника є рештки поселення черняхівської культури. Тут в 1966 – 1967 роках проведено розкопки. Відкрито два наземних житла, напівземлянку, рештки господарських споруд, залізоробного горну, залізні шлаки та крицю. Поселення датується кінцем ІІ – початком V століття нашої ери. На правому березі ріки Вовк, за один кілометр на південний захід від Ружичанки, в урочищі Могилки – два кургани висотою один метр, вони розорюються.

Село Ставчинці

За даними ХІХ століття, в урочищі Говори було старовинне село.

Село Стуфчинці

За переказами місцевих жителів, біля урочаща Городище було старовинне село, напевно це було укріплене містечко.

Село Терешківці

Біля Терешківців, в урочищі Замчище – два городища – одне – на березі струмка, друге – за один кілометр від села, по дорозі до села Бахматівці.

Місто Хмельницький

На околицях Хмельницького виявлено поселення трипільської культури. Наприкінці 70-х років ХІХ століття в передмісті хутір Горинштейна було знайдено рештки тваринних кісток. На західній околиці передмістя, на лівому березі ріки Південний Буг, недалеко від колшнього села Заріччя – курган висотою три метри, він розорюється. Колись був замок та міські вали міста Плоскирів.

Село Ходаківці

В урочищі Полок – сліди трипільського поселеня. За три кілометри від Ходаківців, в урочищі Городище в ХІХ столітті зафіксовано рештки старовинного міста. Біля села є курган.

Село Хоминці

В ХІХ столітті був курган.

Село Черепівка

Поблизу Черепівки в ХІХ столітті було чотири кургани.

Село міського типу Чорний Острів

Повідомлення ХІХ століття про наявність на Вовчій горі земляних валів, біля яких знаходили римські монети, зараз не підтверджуються. Колись був замок та укріплення середньовічного міста.

Хмельницький район межує з іншими районами, багатими на археологічні пам’ятки – Волочиський, Красилівський, Летичівський, Деражнянський, Городоцький.

Всі археологічні пам’ятки Західної України дивіться на цій сторінці.