Археологія та стародавня історія Переяслав-Хмельницького району

Пам'ятник у Переяславі символізує першу згадку назви Україна у літописі

Пам’ятник у Переяславі символізує першу згадку назви Україна у літописі

В Переяслав-Хмельницькому районі Київської області, в місті Переяслав-Хмельницький – городище літописного міста Устя, та літописного центра князівства Переяславль Руський, село Пристроми – літописне місто Бронь Княж, городища – Віниці, Гайшин, Городище, Григорівка, Дениси, Зарубинці, Ташань, Трахтемирів, Хоцьки.

Село Андруші (зараз не існує)

Виявлено пізньопалеолітичне поселення, стоянку з великим вогнищем мезолітичної доби, поселення середньодніпровської культури, знайдено римські срібні монету, бронзову арбалетну фібулу черняхівської культури та знахідки давньоруських часів. Урочище Загай – дивіться село Козинці.

Село Велика Каратуль

Поблизу села проходить Змійовий вал. На захід від валу – давньоруські кургани.

Село Виповзки

Поблизу села – курганний могильник скіфського часу.

Село Вінинці

Неподалік від Вінинців досліджено кургани доби бронзи та поховання кочовиків. Виявлено сліди могильника черняхівської кульутри. На західній околиці села на невисокій місцевості над заболоченим озером – давньоруське кругле городище ХІІ – ХІІІ століть. Діаметр площадки городища 64 метри. Збереглися два концентричні вали висотою до 10 метрів та рови. Вали та зовнішній рів городища частково зайняті сучасним кладовищем. На південний схід від городища трапляються уламки стінок глиняного посуду ХІІ – ХІІІ століть.

Село Вовчків

В урочищі Великий Баличин по дорозі з села Семенівка до села Вовчкова – мезолітичне поселення, а на землі стадницкього лісного заповідника – різночасове поселення зарубинецької та черняхівської культур. В урочищі Розовитівський острів – поселення доби середньої бронзи. Поблизу села – поселення пізньої бронзи. На піщаній дюні, в болоті над рікою Трубежем – шиферні прясла давньоруських часів.

Село В’юнище (зараз не існує)

Поселення доби неоліту, середнього періоду доби міді – бронзи та пізньої бронзи. Через село проходив Змійовий вал, який простягався від села Мала Каратуль. Знайдено мідний хрест.

Село Гайшин

Біля села – поселення пізньої бронзи. На північно-східній околиці села, на підвищеній частині надзаплавної тераси правого берега Трубежа – кругле давньоруське городище ХІ – ХІІІ століть. Збереглися в трьох місцях залишки валу та рову. З заходу городище частково зрізано сучасною дорогою на Переяслав-Хмельницький.

Село Гланишів

Поблизу ріки Трубіж, навпроти села – Змійовий вал. На захід від села – кургани.

Село Городище (зараз не існує)

Поселення пізньої бронзи, давньоруське городище та селище ХІ століття, а також змійовий вал. На захід від села – кургани.

Село Горбані

На захід від села – курган Гстра могила, на північний захід – група курганів.

Село Гречаники

На схилі біля дороги від Київського тракту в зернорадгосп, на садибі Романа Курилка – поховання черняхівської культури.

Село Григорівка

Знайдено енеолітичний посуд. На північ від села на високому правому березі Дніпра поблизу урочища Крутий Горб – поселення трипільської культури. На північній околиці села (за колгоспним садом), на мису плато Ігнаткіна гора в 1964 році частково досліджено пізньотрипільське поселення. В урочищі Підтополеве – посуд доби пізньої бронзи та часів Київської Русі. В урочищі Реутове трапляється кераміка доби бронзи та виявлено сліди давньоруського поселення. В урочищі Вал за чотири кілометри на південь від села на мисі виского корінного берега Дніпра – укріплене скіфське городище. На південно-західній околиці села (на пологому схилі) – залишки напівкруглого городища ХІІ – ХІІІ століть діаметром до 60 метрів. Поряд розташоване невелике селище цього ж часу.

Село Дениси

Поблизу села при прокладенні шосейної дороги – поховання черняхівської культури. На північній околиці села, що зветься Городищем, праворуч від дороги Дениси – Соснівка, – залишки поселення ХІІ – ХІІІ століть. На північно-західній околиці села (200 метрів від села), ліворуч від дороги на краю плато над долиною з ставком – поховання ХІІ – ХІІІ століть. З південного боку села проходить вал від ріки Супій на захід від валу, який іде від села Нетягайлівки на село Помоклі. Знайдено скарб західноєвропейських, візантійських монет.

Село Дем’янці

На території села знайдено амфору Х століття з написом.

Село Дівички

Між селами Дівички та Єрківці на березі стариці Булатиці в 1948 році досліджено поселення черняхівської культури з залишками жител, кричного заліза та шлаків.

Село Єрківці

В 1948 році на перехресті дороги з села Єрківці в місто Переяслав-Хмельницький на шоссе на село Дівички досліджено кургани скіфського часу IV – III століть до нашої ери. Між селами Єрківці та Дівички – поселення черняхівської культури. Дивіться село Дівички.

Село Жовтневе (до 1959 року Студеники)

На околицях села – знахідки пізньої бронзи. Село зазначено на карті французького інженера Боплана, складеній у другій чверті ХVII століття.

Село Зарубинці

Розкопки могильника у Зарубинцях

Розкопки могильника у Зарубинцях

На правому березі Дніпра, на вершині Батурової або Зарубиної гори в кінці ХІХ століття В.В.Хвойко дослідив відомий ранньослов’янський могильник (ІІ століття до нашої ери – ІІ століття нашої ери), що дав назву археологічній культурі – зарубинецька. Тут було розкопано кілька поховань з залишками трупоспалення, знайдено глиняний посуд характерних форм, бронзові фібули. У 1949 році на території могильника виявлено поселення середньодніпровської культури.

На рівні надзаплавної тераси поруч з могильником у підніжжі та на вершині гори Малої Гірки в 1961 – 1962 роках досліджені поселення зарубинецької культури, виявлено середньодніпровську, багатоваликову, білогрудівську кераміку, матеріали чорноліської культури та поодинокі екземпляри середини І тисячоліття нашої ери.

На лівому березі Дніпра, при впадінні ріки Трубіж навпроти Батурової гори – стародоавнє городище. З два кілометри на північний захід від села на мисі високого правого берега Дніпра навпроти пристані Переяслав-Хмельницький – слов’янське городище VIII – ХІІІ століть нашої ери. Місцеве населення його називає Городками зарубськими, або стародавніми містами Сурми, Труби, Зарубом. Зберігся вал висотою 2 – 4 метри. В 1959 – 1960 роках на городищі досліджено житла зарубинецької культури, слов’янські VIII – IХ століть та давньоруські ХІ – ХІІІ століть.

На захід за ровом городища, на мисі знайдено слов’янську VIII – ІХ століть та давньоруську ХІІ – ХІІІ століть кераміку, а також середньодніпровську багатоваликову. Біля підніжжя городища (на висоті 10 – 15 метрів над рівнем річки) в урочищі Церковщина відкрито фундаменти церков зарубського монастиря (дивіться село Монастирок).

В урочищі Попове поле – слов’янське городище. Знайдено браслет чорноліської та знахідки підгірцівської культур, ніжку грецького чорноліського кіліка V століття до нашої ери, дві римські срібні монети Антоніна Пія та Марка Аврелія, а також бронзову імператорську монету. Від села Зарубинці повз село Луковиці та Трахтемирв тягнувся Змійовий вал.

Село Ковалин

Виявлено поселення доби бронзи.

Село Козинці (зараз не існує)

Виявлено комплекси мікролітичних виробів з кременю часів мезоліту, уламки глиняного посуду дніпро-донецької, трипільської, ямної, середньодніпровської, багатоваликової, тшцінецької культур та скіфських часів, а також підгірцівського типу. Досліджено поселення середньодніпровської культури. Неодноразово досліджувалося поселення доби пізньої бронзи. Тут виявлено житла наземного типу на площі 80 квадратних метрів, знайдено кераміку зрубної кульутри, матеріали лебедівського та бобрицького типів, а також багато уламків глиняного посуду, виробів з заліза, предметів міського побуту давньоруських часів Х – ХІІІ століть.

Село Комарівка (зараз не існує)

Виявлено стоянку та поселення доби неоліту, міді – бронзи, два поселення доби бронзи та поселення скіфських часів VI – V стліття до нашої ери. В 1964 – 1968 роках досліджено давньоруське поселення ХІ – ХV століть. На розкритій площі в 3,5 гектарів досліджено 36 жител, 25 господарських споруд та близько 250 зернових ям, безкурганний могильник ХІІІ – ХV століть, житла черняхівської кульутри ІV – V століть та VІІ – VІІІ століть, є окремі матеріли пізньозарубинецького часу та знайдено золотоординську монету 1365 – 1366 років. В 1964 році виявлено поселення зарубинецької культури.

Село Лецьки

Поблизу Лецьків – давньоруське поселення.

Село Луковиця

Неподалік від Луковиці – трупоспальне поховання чорноліської культури. Біля села проходить Змійовий вал.

Сел Мазинки

На північ від Мазинків в напрямку ріки Альти на рівній місцевості – два великі кургани доби бронзи. Знайдено давньоруський мідний хрест.

Село Мала Каратуль

Через село проходить Змійовий вал, який тягнувся від села В’юнище до села Строкове.

Село Могильний

Досліджено курган скіфського часу.

Село Монастирок

В 1960 році в центрі села виявлено давньоруське поселення та залишки зруйнованого давньоруського монастиря. На околиці села – печера доби неоліту. За два кілометри нижче від села, проти Переяславської пристані в урчоищі Церковщина, досліджено храми – шестистовпний ХІ століття та чотиристовпний ХІІ століття. В урочищі Труби – зарубинецьке поселення, дивіться село Зарубинці. Знайдено окремі речі зарубинецької (ронзову дротяну фібулу-застеібку латенського типу, бронзове дзеркало) та черняхіваської (бронзову арбалетну фібулу, глиняний ліпний горщик) культур.

Село Натягайлівка

Через Натягайлівку проходив Змійовий вал, який простягався до села Строкова.

Місто Переяслав-Хмельницький (до 1953 року – Переяслав)

В музеї історії архітектури Переяслава

В музеї історії архітектури Переяслава

На території етнографічного музею-парку імені Т.Г.Шевченка в 1966 році досліджен окурган доби бронзи зрубної культури. Гадають, що саме до цього кургану відноситься назва «Вибла могила», про яку згадує Т.Г.Шевченко у вірші «Сон» («Гори мої високії…»). Більш пізня назва кургану «Хрест». На південній околиці міста, на зрізі високого лівого берега Трубежа (територія етнографічного музею-парку імені Шевченка) – поселення та могильник черняхівської культури.

В музеї народної архітектури та побуту Переяслава

В музеї народної архітектури та побуту Переяслава

На південь від міста проходить Змійовий вал. На піщаних розсипах берега Дніпра, між валом та містом – поселення з керамікою доби бронзи, скіфських часів та ХVI – ХVII століть. За півтори кілометри на північний захід від міста, на рівному плато правого береза Трубежа (за вісімсот метрів на південь від ріки Альта) в 1952 – 1954 роках досліджено могильник черняхівської культури (ІІІ – ІV століть нашої ери). На площі 1307 квадратних метрів розкопано два кенотафа, 40 поховань з обрядом трупоспалення та трупопокладення. Виділяється жіноче поховання, неподалік від голови якого стояли велика тривуха орнаментована ваза, чаша, миска, кістяний гребінець і скляні шашки. На північній околиці міста (недалеко від могильника), де дорога йде понад заплавою Трубежа – поселення черняхівської культури.

План укріплень Переяслава

План укріплень Переяслава

На підвищеному березі ріки Трубіж, за півкілометра від його сучаасного гирла, існувало велике, в 10 гектарів поселення ХІ – ХІІІ століть – залишки міста Устя, згаданого в літописі під 1096 роком. На протилежному березі ріки Трубіж (над озером), виявлені залишки давньоруських поселень.

В районі злиття Альти та Трубежу розташовано городище – залишки літописного міста Переяславля Руського. Від городища зберігся дитинець площею 12 гектарів. На північ від дитинця розташований посад (площею 80 гектарів), оточений ровом та валом довжиною понад 3200 метрів. Вал та рів збереглися лише в північній частині посаду протягом 1500 метрів. В південій частині дитинця знаходився єпископський двір. Тут в 1949 році в існуючій Михайлівській церкві було досліджено частину фундаментів тринефного шестистовпного Михайлівського собору, збудованого в 1068 році при Володимирі Мономаху.

За 20 метрів на південний схід від Михайлівського собору в 1959 – 1960 роках досліджено залишки єпископських воріт 1089 року, над якими знаходилася надбрамна церква Федора. На схід від Михайлівської церкви в 1959 році відкрито безстовповий храм, оточений з трьох боків галереєю, якийумовно названо літописною церквою Андрія. Біля воріт виявлено залишки кам’яної стіни, що оточувала єпископську частину дитинця.

По вулиці Радянській 26, поблизу валу, відкрито залишки єпископського палацу ХІ століття – монументальної кам’яної споруди, прикрашеної мозаїчними композиціями і панелями з різнокольоорвих мармурових плит. Унікальною знахідкою палацу є уламки керамічних труб водопроводу. В північній частині дитинця знаходиться князівський двір. Тут в 1958 році (в районі площі Возз’єднання) досліджено залишки тринефної чотиристовпної Успенської церкви, збудованої в 1098 році при князі Воломимирі Мономахові. В 1887 році при будівництві сучасної Успенської церкви виявлено залишки невеликої одноапсидної каплиці ХІІ століття. В 1952 році по Радянській вулиці № 7 відкрито безстовпну, апсидну з маленьким тамбуром-притвором церкву ХІ століття. На території дитинця виявлено також залишки склоробної майстерні.

Між єпископським і князівським двором знаходилася міська площа. На території колишнього посаду (на розі вулиці Московської та Шевченка) в 1953 році відкрито залишки невеликої церкви-усипальниці ХІ тсоліття. Це була двохстовпна будова з однією апсидою і притвором. У західній стороні збереглися нижні частини стін заввишки до 1,5 метра із залишками фрескового розпису. Підлога вкрита різнокольоровими полив’яними плитками. Всередині храму та на північ від нього розташовані стародавні поховальні споруди. Серед руїн храму знайдено бронзовий хорос (люстра), свічника та інші високохудожні вироби. Над залишками церкви в 1957 році збудовано захисний павільйон.

В 1953 році на розі вулиці Богдана Хмельницького та В.І.Леніна (територія колишнього посаду) відкрито залишкитринефного шестистовпного храму, збудованого в ХІІ столітті. Збереглися підмурки, частини стін та внутрішні стовпи висотою до 1,5 метра, які були прикрашені фресковим розписом, а підлога – різньокольоровими полив’яними плитками. По вулиці Богдана Хмельницького № 10,також на посаді, досліджено напівземлянкові житла ХІ – ХІІІ сотліття.

На вулиці Шевченка 5, в садибі школи №1 (північна частина посаду) виявлено речі Х – ХІІ століть. В місті, в дворі колишньої єврейської лікарні 1884 року, знайдено скарб золотих та срібних прикрас ХІ – ХІІ століть, прикрашених черню та зерню. В 1877 році в урочищі Альтецькім при виїзді з міста на пароплавну пристань а також при вигоні неоадалік від міського острога та при виїзді з Переяслава в Київ та в урочищі Подворах при виїзді з Переяслава на Пирятин досліджено давньоруські кургани.

В 1945 році за межами зовнішнього валу частково досліджено курганний могильнк ХІІ – ХІІІ століть. Біля міста знайдено 12 срібних римських монет. Поблизу хутора Успенського – стоянка пізньої бронзи. В Дніпри навпроти міста Переяслав-Хмельницького в 1886 році виявлено скарб бронзових речей доби бронзи. Знайдено бронзовий наконечник списа білогрудівської та кельт чорноліської культур.

Село Підсінне

Виявлено знахідки дніпро-донецької культури. В селі, між теперішньою будівлею клуба та озером, досліджен опоселення середнього періоду міді-бронзи. В селі поселення скіфських часів VI – V століть до нашої ери. В околицях села, на південь від урочища Церковище на піщаних видувах лівого берега Дніпра – поселення середньодніпровської культури. Знайдено мідний хрест ХІІ століття.

Село Пологи-Чобітки

Через Пологи-Чобітки проходив Змійовий вал.

Село Пологи-Яненки

На землі колгоспу, біля дороги на село Хоцьки, в 1970 році досліджено курган ямної культури.

Село Помоклі

Через Помоклі проходить Змійовий вал, який іде від села Натягайлівки і дос села Строкова. На схід від села – курган «Півнева могила». Із західної сторони валу – курган «Собольова могила», зі східної сторони – курган.

Село Пристроми

В селі – поселення доби пізнього палеоліту. Поблизу села на дюнах – поселення доби неоліту. На піщаному підвищенні лівого берега Трубежа, в урочищі Товарячий гай виявлено скупчення мікролітичних виробів перехідного періоду від мезоліту до неоліту. В 1962 році тут досліджено різночасове поселення багатоваликової кераміки тшцінецької та білогрудівської культур. Виявлено поселення зарубинецької культури.

На півніній околиці села на правому беерзі Трубежа – поселення черняхівської культури. На ледь помітному підвищенні низького краю правого берега заплави ріки Трубіж – кругле давньоруське городище ХІ – ХІІІ сотліть діаметром 65 метрів. Збереглися вали висотою до чотирьох метрів. З південно-західної сторони – рів шириною до 15 метрів. На північний захід від городища, на полі вздовж заплави – селища ХІ – ХІІІ століть. Поселення є залишками літописного міста Бронь Княж. Навколо села знайдено багато шиферних пряслиць давньоруських часів.

Село Соснова

На околиці села – поселення длоби бронзи. Поблизу села, на балці, по якій протікає струмок, приток ріки Супій, в 1962 році частково досліджено могильник черняхівської культури.

Село Стовп’яги

Біля Стовп’яг – поселення доби пізнього палеоліту, неоліту та пізньої бронзи. Досліджено поховання ямної культури та виявлено поселення скіфських часів. На хуторі Червоний шлях, на мисоподібному підвищенні надзаплавної тераси лівого берега ріки Карані, досліджено поселення трипілської культури. На віддалі 700 метрів на південь від хутора Комуна (між хутором Комуна та селом Стовп’яги) на краю лісної тераси лівого берега на стиці заплави Дніпра та Трубежа в 1969 році досліджено поселення трипільської культури. На південь від хутора Кавказ, на схилі високого лівого берега Дніпра – поселення (в кілька гектарів) черняхівської культури. На північ від хутора Кавказ, у зрізі дороги, що йде до сіл Стовп’яги та Дівички – сліди могильника черняхівської культури.

Село Строкова

В селі з’єднуються Змійові вали. Вони простягаються через центр села, попри звірорадгосп і до ріки Трубіж навпроти села Гланишів.

Село Сухий Борок

По дорозі з села Озерище до села Хоцьки – поселення черняхівської кульутри.

Село Тарасівка

На схід від Тарасівки – курган Хрестова могила.

Село Ташань

Біля села досілджено кургани доби бронзи та давньоруських часів. На східній околиці села, на кінці мису, що підвищується понад 10 метрів над правим берегом заплави ріки Супоя – давньоруське городище ХІ – ХІІІ століть підпрямокутної форми. Зберігся вал в південно-західній частині. У східній частині городища є чотирикутна підвищена площадка – залишки замковища ХVIII століття, на якому знаходився палац, подарований в свій час Катериною ІІ графу Рум’янцеву. На західній окраїні села – курган Роблена могила. На південний захід від села – курган Руда могила.

Село Травневе

Через село проходить Змійовий вал. На схід від села – курган Церковна могила.

Село Трахтемирів

Городище Монастирьок у Трахтемирові

Городище Монастирьок у Трахтемирові

У південній околиці села, в урочищі Шпильки – поселення середньодніпровської культури скіфського часу та середини І тисячоліття. На високому правому березі Дніпра у 1915 році виявлено залишки могильника зарубинецької культури. Біля села, на високих кручах правого берега Дніпра, розташоване одне з найбільш повністю досліджених городищ скіфського часу VI століття до нашої ери. Місцеве населення все городище називає Великими валками, а його невелику північно-західну частину, де знаходиться дитинець – Малими валками. Городище займає площу 500 гектарів, обгороджено земляним валом висотою від трьох до чотирьох метрів та глибоким ровом. Городище досліджувалося в 1964 – 1968 роках.

Скіфське городище у Трахтемирові

Скіфське городище у Трахтемирові

Поблизу села проходить дуговидний Змійовий вал, що йде від села Зарубинців та мимо села Луковиці. В розмитому валу знайдено срібні та мідні римські монети, одна з них Антоніна Пія. Знайдено багатоваликову кераміку та бронзову шпильку білогрудівської культури. Зберігається давньоруське городище.

Село Трубайлівка

Поблизу села, на краю борової тераси, яка круто обриваєтсья у річкову заплаву – мезолітичне місцезнаходження. Знайдено срібні римські монети, в тому числі денарії якогось з Антонінів та Фаустини.

Село Харківці

Досліджено поховання ямної культури. На березі Альти – поселення доби бронзи, а також давньоруське поселення – за народними переказами залишки стародавнього міста Живогляд.

Село Хоцьки

Зберігаються залишки поселення доби пізнього палеоліту. На південь від села в урчоищі Саськове – поселення доби неоліту. На околиці села – поселення доби бронзи. На південний захід від села, серед лісу – городище скіфських часів. Збереглися високий земляний вал та глибокий рів. На дюнах – поселеня черняхівської культури. На березі Дніпра – давньоруський могильник.

Село Циблі (зараз не існує)

Виявлено поселення доби середньої бронзи та скіфських часів, а також могильник черняхівської культури. Знайдено давньоруський мідний хрест ХІІІ століття.

Хутір Чубука Подільського

Поселення середнього періоду епохи міді – бронзи.

Хутір Чубуків

На схід від хутора, на піщаних дюнах недалеко від Наддніпрянського валу – уламки посуду доби пізньої бронзи та скіфських часів. У західній частині хутора – уламки посуду ранньої бронзи, скіфських та давньоруських часів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *