Археологія та стародавня історія Городенківського району

Дністровський каньйон у Городенківському районі

Дністровський каньйон у Городенківському районі

Городенківський район Івано-Франківської області знаменитий двома замками у Чернелиці та Раковці та трипільськими поселеннями, зокрема у Незвиську. По району тече Дністер, відомий каньйоном.

Археологія та стародавня історія Городенківського району

Село Білка (сільрада Семаківці)

Дністер біля Михальче

Дністер біля Михальче

Курганний могильник Білка І невизначеної приналежності 1 кілометр на південний захід від села, урочище Могилки або За Провалом, розмір – один гектар.

Поселення Білка ІІ трипільської культури двісті метрів на південь від села, в урочищі За Провалом, розмір – 0,5 гектарів.

Поселення Білка ІІІ голіградської культури фракійського гальштату в північній частині села, урочище Над Ставком (город Василика М.В.), розмір 100 на 300 метрів.

Село Богиня (сільрада Острівець)

Поселення Рогиня І трипільської культури, північно-східна окраїна села, урочище Загостинець, розмір – 100 на 200 метрів.

Курган Рогиня ІІ невизначеної приналежності, в околицях села, урочище Могилка, розмір – 30 на 30 метрів.

Село Вербівці

Курганний могильник Вербівці І невизначеної приналежності, на північний захід від села, урочище Могили, розмір – два гектари.

Село Виноград

Курганний могильник Виноград І невизначеної приналежності, два кілометри на північний захід від села, урочище Могили, розмір – два гектари.

Поселення Виноград ІІ Київської Русі в одному кілометрів на захід від села, урочище Бавки – Прікміське, розмір два гектари.

Село Вікно

Червоноградський водоспад біля Городенки

Червоноградський водоспад біля Городенки

Черняхівське поселення Вікно І – в східній частині урочища «Солонець», відкрите М.М.Клапчуком та П.І.Арсеничем в 1970 році. Черняхівське поселення Вікно ІІ – в східній частині села між останніми хатами та млином, відкрите М.М.Клапчуком та П.І.Арсеничем в 1970 році. Черняхівське поселення Вікно ІV – на південно-східній околиці села, на східному березі ставу «Газон», відкрите М.М.Клапчуком та П.І.Арсеничем в 1970 році.

Поселення Вікно І трипільської та черняхівської культури 0,5 кілометра на південь від села, в урочищі солонець, розмір – 100 на 400 метрів.

Послелення Вікно ІІ черняхівської культури в східній частині села, урочище Млин, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Вікно ІІІ голіградської культури фракійського гальштату в центрі села, урочище Клевчуки, розмір 100 на 200 метрів.

Поселення Вікно ІV черняхівської кульутри в південно-східній окраїні села, урочище Тямка, розмір – 100 на 400 метрів.

Курган Вікно V невизначеної приналежності, окраїна села, урочище Могила, розмір – 0,5 гектари.

Поселення Вікно ІV черняхівської культури, урочище В Кінцях, розмір – 100 на 200 метрів.

Село Вільхівці

Поселення Вільховець І голіградської культури фракійського гальштату, черняхівської культури, 1 кілометр на захід від села, урочище Романівка, розмір – 200 на 100 метрів.

Поселення Вільховець ІІ трипільської культури, Київської Русі, 0,7 кілометри на захід від села, урочище Романівка, розмір – 100 на 80 метрів.

Поселення Вільховець ІІІ трипільської культури, 200 метрів на північний захід від села, урочище Кривцева, розмір – 200 на 300 метрів.

Село Воронів (сільрада Незвисько)

Поселення Воронів І культури Ноа, раннє залізо, 1,5 кілометра на південний схід від села, урочище За Фермою, розмір – 100 на 200 метрів.

Місто Городенка

Костел і монастир у Городенці

Костел і монастир у Городенці

Знахідка візантійської монети – золотий солід імператора Юстініана. Випадкові знахідки візантійських монет на території міста. Поселення розташоване в 0,5 кілометрів на схід від міста Городенка, в урочищі Монкут Підйомний матеріал складається з фрагментів давньоруської кераміки.

Поселення і городище Городенка І трипільської культури, голіградської культури, культури фракійського гальштату, Київської Русі, в північно-східній окраїні міста, урочище Галузівка (Вертеп, Грабище), розмір – 300 на 200 метрів.

Поселення Городенка ІІ Київської Русі 0,5 кілометрів на північний схід, урочище Монкут-городи, розмір – 200 на 200 метрів.

Поселення Городенка ІІІ трипільської культури 0,8 кілометрів на схід від міста, урочище Монкут-Поле або Толічки, розмір – 300 на 200 метрів.

Поселення Городенка ІV Київської Русі один кілометр на схід від міста, урочище Монкут-Поле або водокачка, розмір – 300 на 100 метрів.

Поселення Городенка V голіградської культури та Київської Русі на північній окраїні міста, урочище Гора Монкут, розмір – 200 на 150 метрів.

Курган Городенка VІ невизначено приналежності в західній окраїні міста, урочище Могила, розмір – 30 на 30 метрів.

Грунтовий могильник Городенка VІІ культури Ноа , в околицях міста, площа – 1 гектар.

Село Городниця

Давньослов’янське поселення досліджене в 1933 році М.Ю.Смішком. Розкопано частину напівземлянкового житла та печі-кам’янки, знайдено ліпний ранньослов’янський горщик VІ – VІІ століть.

В околицях Городниці, на «горі» (мисі), оточеній ярами ріки Дністер, Ямгорів і Сухий Потік, знаходиться городище мисового типу, оточене із сходу і півдня обривами, а із заходу і півночі – декількома лініями валів. М.Ю.Смішко розкопав декілька напівземлянок з печами та виявив у них археологічні матеріали часів Давньої Русі.

Давньоруський могильник з під плитовими похованнями. На городах на правому березі Дністра виявлено поховання, поховальний інвентар давньоруського часу. Пам’ятка досліджена І.Коперницьким та В.Пшибиславським, які розкопали 15 поховань.

Давньоруський курганний могильник з тіло покладеннями. Розкопки провели І.Коперніцький та В.Пшибиславський у 1882 році. За рікою Ямгорів при дорозі до села Бабина знаходився курганний могильник, з якого розкопано 16 курганів. Біля покійників знайдено бронзові персні, кільця (ковтки), скляні намистини, залізні цвяхи.

Оборонна вежа чернелицького костелу

Оборонна вежа чернелицького костелу

Поселення і городище Городниця І пізнього палеоліту, трипільської культури, окремі речі культури Зимне-Злота, пізньої бронзи культури Ноа, голіградської культури, раннього заліза скіфського часу (західно-подільська група VІІ – VІ століть до нашої ери), окремі речі середньолатинського періоду, липицької культури, черняхівської культури, ранніх слов’ян VІ – VІІ століть, Київської Русі півкілометра східніше села урочище Городище, розмір – 4 гектари.

Поселення Городниця ІІ пізнього палеоліту в південно-західній околиці села, урочище Підгородище, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Городниця ІІІ трипільської культури, ранніх слов’ян VІ – VІІ століть, Київської Русі – на території села, урочище Городи, розмір – 100 на 150 метрів.

Грунтовий могильник Городниця ІV Київської Русі – територія села, урочище Городи, розмір 1 гектар.

Курганний могильник Городниця V Київської Русі, урочище За Ямгоровом.

Поселення Городниця VІ пізнього палеоліту, трипільської культури на південь від села, урочище Рівенька, розмір – 5 гектарів.

Поселення Городниця VІІ пізнього палеоліту, південна окраїна села, урочище Рівенька, розмір – 1 гектар.

Грунтовий могильник Городниця VІІІ Київської Русі на південь від села, урочище Рівенька, розмір – 100 на 300 метрів.

Курганний і грунтовий могильнки комарівської, черняхівської, давньоруської культури, два кілометри на південь від села, урочище Пріське, розмір – один гектар.

Поселення Городниця Х пізнього палеоліту, трипільської культури, раннього заліза, Київської Русі, три кілометри на південний захід від села, урочище Кругольці, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Городниця ХІ пізнього палеоліту, трипільської культури, голіградської культури, черняхівської культури, Київської Русі два кілометри на південь від села, урочище Пріське, розмір – 100 на 100 метрів.

Грунтовий могильник Городниця ХІІ Київської Русі три кілометри на південний захід від села, розмір – 1 гектар.

Курганний могильник Городниця ХІІІ раннього заліза, три кілометри на південний захід від села, розмір – два гектари.

Поселення і грунтовий могильник Городниця ХІV пізнього палеоліту, трипільської культури, раннього заліза, Київської Русі, три кілометри на південний захід від села, урочище Кругольці.

Поселення Городниця ХV трипільської, черняхівської, давньоруської культур, в околицях села, урочище Лешівка, розмір – 100 на 80 метрів.

Грунтовий могильник Городниця ХVІ Київської русі, в околицях села, розмір – один гектар.

Поселення Городниця ХV-А трипільської культури, черняхівської культури, Київської Русі, в околицях села, урочище Кадуб, розмір – 100 на 80 метрів.

Грунтовий могильник Городниця ХVІ-А Київської Русі, в околицях села, урочище Кадуб, розмір – один гектар.

Поселення Городниця ХVІІ трипільської культури, голіградської культури фракійського гальштату, черняхівської та давньоруської культур, на південний схід від села, урочище Лешівка, розмір – 100 на 200 метрів.

Грунтовий могильник Городниця ХVІІІ Київської Русі в околицях села, урочище Лешівка, розмір – 100 на 80 метрів.

Поселення Городниця ХІХ мезоліту, трипільської кульутри, голіградської кульутри, два кілометри на південь від села, урочище Плато, розмір – 200 на 100 метрів.

Майстерня біля гірничих виробок і поселення Городниця ХХ пізнього палеоліту, трипільської культури, на південний схід від села, урочище Лешівка, розмір – 200 на 150 метрів.

Поселення Городниця ХХІ пізнього палеоліту, голіградської культури, культури фракійського гальштату в околицях села, урочище Могила, розмір – 200 на 150 метрів.

Поселення Городниця ХХІІ пізнього палеоліту, трипільської культури, 0,7 кілометри на північний захід від села, урочище Пріське, розмір – 100 на 80 метрів.

Поселення Городиця ХХІІІ пізнього палеоліту, трипільської культури, голіградської культури фракійського гальштату, Київської Русі, розмір – 100 на 50 метрів.

Поселення Городниця ХХІV пізнього палеоліту на західному краю плато Рівенька, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Городниця ХХV пізнього палеоліту, північно-західний край плато Рівенька, розмір 100 на 100 метрів.

Поселення Городниця ХХVІ пізнього палеоліту в урочищі Білий, розмір – 100 на 150 метрів.

Поселення Городниця ХХVІІ пізнього етапу голіградської культури фракійського гальштату, урочище За Дубиною або Коло Бялого, розмір – 200 на 50 метрів.

Поселення Городниця ХХVІІІ пізнього палеоліту в урочище Коло ялого або За Дубиною, розмір – 100 на 80 метрів.

Грунтовий могильник Городниця ХХІХ Київської Русі, урочище На Куті.

Село Далешове

Курганний могильник Далешове І невизначеної приналежності 2,5 кілометри на північний схід від села, урочище Лука, розмір – 150 на 150 метрів.

Село Дубка (сільрада Далешове)

Поселення Дубка І бронзової доби, черняхівської культури 2,5 кілометри на південний захід від села, урочище Кадиб, розмір – 150 на 80 метрів.

Поселення Дубка ІІ трипільської культури три кілометри на південь від села, урочище Заболоття, розмір – 100 на 50 метрів.

Поселення Дубка ІІІ бронзової доби, черняхівської культури 2,5 кілометри на південний захід від села, урочище Станькова, розмір – 600 на 100 метрів.

Село Колінки (сільрада Далешове) раннього мезоліту, трипільської культури, підкарпатської кераміки шнурової кераміки, подільська група, раннього заліза, Київської Русі, північна окраїна села, урочище Городище, розмір – 1 гектар.

Село Копачинці

Городище і грунтовий могильник Копачинці І Київської Русі, один кілометри на північ від села, урочище Городище, розмір – два гектари. Давньоруське городище і могильник. Пам’ятку досліджував в 1953 році О.О.Ратич. В 1 кілометр на південь від села, на правому високому березі Дністра знаходиться мисове городище, укріплене з напільного західного боку трьома валами і ровами. У південно-західній частині городища виявлено могильник, що складається із 33 рядових і під плитових поховань. Могильник датований ХІ – ХІІ століттями.

Поселення Копачинці ІІ пізнього палеоліту, трипільської культури, бронзової доби, раннього заліза, ранніх слов’ян, Київської Русі один кілометри на південь від села, урочище Городище-Посад, розмір – 300 на 200 метрів.

Поселення Копачинці ІІІ Київської Русі три кілометри на захід від села, урочище Монастирок, площа 0,5 гектари.

Поселення Копачинці ІV трипільської культури на північно-східній окраїні села, урочище Глинище, розмір – 20 на 100 метрів.

Поселення Копачинці V бронзової доби, один кілометр на захід від села, урочище Корчунки-Ставок, розмір 150 на 100 метрів.

Поселення Копачинці VІ пізнього палеоліту, урочище Корчунки, розмір 300 на 50 метрів.

Село Корнів

Липицьке поселення Корнів ІІІ І – ІІ століть нашої ери в 0,5 кілометрах на захід від Корнева, на правому березі Дністра, біля колгоспної ферми. Пам’ятка обстежена І.К.Свєшніковим та Л.Г.Мацкевим в 1973 році. Липицьке поселення Корнів ІV знаходиться в 0,7 кілометра на захід від Корнева, на правому березі Дністра, в урочищі Чагир. Зафіксовані сліди землянок і напівземлянок. Обстежене І.К.Свєшніковим та Л.Г.Мацкевим в 1973 році.

Давньоруське городище. Розвідку провів О.О.Ратич в 1949 році. Над берегом Дністра в урочищі Холм знаходиться городище, зруйноване видобутком каменя.

Давньоруське поселення знаходиться в 0,7 кілометра на захід від села Корнів на правому березі Дністра, за потічком (урочище Чигир). Підйомний матеріал складається з уламків кружального посуду. Пам’ятка обстежена І.К.Свєшніковим та Л.Г.Мацкевим у 1973 році.

Давньоруське поселення розташоване в 0,5 кілометра на захід від села Корнів, на правому березі Дністра, біля колгоспної ферми. Підйомий матеріал складається з керамічних уламків кружального посуду, обстежена у 1973 році Л.Г.Мацкевим та І.К.Свєшніковим.

Давньоруське поселення в трьох кілометрах на схід від Корнева, обстеження провів О.О.Ратич у 1949 році.

Давньоруські під плитові поховання та поселення в урочищі Печери за 5 кілометрів на північ від села, обстеження провів у 1949 році О.О.Ратич. Розвідкою виявлено три підплитових поховання та кераміку давньоруського часу.

Поселення Корнів І трипільської культури, голіградської культури фракійського гальштату, 1,5 кілометрів на північний захід від села, урочище Полинки-Питомник, розмір – 300 на 100 метрів.

Поселення Корнів ІІ трипільської культури, голіградської культури фракійського гальштату, один кілометри на північний захід від села, урочище Полинки-Город, розмір – 150 на 200 метрів.

Поселення Корнів ІІІ липицької культури та Київської Русі, 0,5 кілометри на захід від села, урочище Ферма, розмір – 200 на 300 метрів.

Поселення Корнів ІV трипільської, голіградської, липицької, давньоруської культур, 0,7 кілометри на захід від села, урочище Чигор, розмір – 250 на 100 метрів.

Поселення і городище Корнів V пізнього палеоліту, трипільської та давньоруської культр, окраїні села, урочище Хом (Городище), розмір – 100 на 150 метрів.

Поселення Корнів VІ пізнього палеоліту, голіградської культури, Київської Русі, північна окраїніа села, урочище Городи (Підгороддя), розмір – 100 на 150 метрів.

Поселення Корнів VІІ Київської Русі, 5 кілометрів на південь від села, урочище Печери, розмір – 100 на 200 метрів.

Грунтовий могильник Корнів VІІІ Київської Русі, 0,5 кілометра на південь від села, урочище Печери, розмір – 200 на 150 метрів.

Поселення Корнів ІХ липицької та давньоруської культур, п’ять кілометрів на схід від села, урочище Грейдище, розмір – 100 на 150 метрів.

Курганний могильник Корнів Х підкарпатської культури шнурової кераміки, південна окраїна села, урочище могилки, розмір – два гектари.

Поселення Корнів ХІ пізній палеоліт, півтори кілометри на північний захід від села, урочище Полинки, За Питомником, розмір – 100 на 150 метрів.

Поселення Корнів ХІІ голіградської культури фракійського гальштату, Київської Русі, північно-східна окраїна села, урочище Хом-Капанка, розмір – 200 на 100 метрів.

Майстерня Корнів ХІІІ трипільської культури на північно-східній окраїні села, урочище Ксьондзова Левада (Багатська), розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Корнів ХІV трипільської культури на північно-східній окраїні села, урочище Фостівка, розмір – 200 на 100 метрів.

Поселення і майстерня біля гірничих виробок Корнів ХV пізнього палеоліту, мезоліту, трипільської культури, 0,2 кілометри на схід від села, урочище Горішня Закла, ромір – 100 на 300 метрів.

Поселення Корнів ХVІ трипільської ккультури, один кілометри на північний схід від села, урочище Горішня Закла, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Корнів ХVІІ мезоліту, голіградської культури, один кілометр на схід від села, урочище Долішня Закла (Кар’єр), розмір – 200 на 100 метрів.

Майстерня Корнів ХVІІІ трипільської культури, один кілометр на схід від села, урочище Під Хомом, розмір – 200 на 100 метрів.

Поселення Корнів ХІХ мезоліту, 0,7 кілометри на схід від села, урочище Долішня Закла, розмір – 100 на 150 метрів.

Село Кунисівці

Поселення Кунисівці І трипільської культури, підкарпатської культури шнурової кераміки, 1,2 кілометри на північ від села, урочище Ставкове, розмір – 200 на 300 метрів.

Поселення Кунисівці ІІ голіградської, черняхівської, ранньослов’янської та давньоруської культур, один кілометри на північ від села, урочище Стакове, розмір – 300 на 100 метрів.

Городище Кунисівці ІІІ Київської Русі, на території села, урочище Городище, розмір – 1,5 гектари. У 1949 році обстежив О.О.Ратич.

Поселення Кунисівці ІV пізнього палеоліту, на східній околиці села, урочище Горб Святого Яна, розмір – 1 гектар.

Поселення Кунисівці V голіградської культури фракійського гальштату, урочище Кривцева, розмір – 400 на 100 метрів.

Поселення Кунисівці VІ пізнього палеоліту, трипільської культури, Київської Русі, один кілометр на північ від села, урочище Хобти, розмір – 100 на 80 метрів.

Поселення Кунисівці VІІ голіградської культури фракійського гальштату, один кілометр на північний схід від села, урочище Хобти-Короткі (Кар’єр), розмір – 300 на 100 метрів.

Поселення Кунисівці VІІІ трипільської культури на північно-західній окраїні села, урочище Лиса Гора, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Кунисівці ІХ пізнього палеоліту, 400 метрів на південь від села, урочище Над Вербівцем, розмір – 150 на 100 метрів.

Поселення Куничівці Х трипільської культури, 0,6 кілометра на південь від села, урочище Кернички, розмір – 300 на 200 метрів.

Поселення Кунисівці ХІ голіградської культури, один кілометр на південь від села, урочище Крвцева, розмір – 300 на 100 метрів.

Поселення Кунисівці ХІІ черняхівської культури 1,2 кілометри на південь від села, урочище Кривцева, ромір – 700 на 100 метрів.

Поселення Кунисівці ХІІІ голіградської культури. 1,4 кілометри на південний схід від села, урочище Кривцева, розмір – 400 на 100 метрів.

Село Лука

Черняхівське поселення Лука VІІІ розташована в 0,7 кілометра на південний захід від села, на першій надзаплавній терасі лівого берега Дністра (город Короля Івана). Пам’ятка обстежена І.К.Свєшніковим та Л.Г.Мацкевим в 1973 році.

Поселення Лука ІІІ слов’янської культури зафіксоване на лівому березі Дністра. Пам’ятку обстежили І.К.Свєшніков та Л.Г.Мацкевой в 1973 році. Поселення Лука V – в 0,9 кілометра на південний схід від села, на лівому березі Дністра. Знахідки складаються з уламків ліпної кераміки VІ – VІІ століть.

Поселення Латенського часу Лука ХІV на лівому березі Дністра, в двох кілометра на північ від села, обстежене в 1974 році.

У присілку На валах простежуються сліди земляних укріплень – це вал, який перерізав вигин Дністра.

Поселення Лука І пізнього палеоліту на південно-західній окраїні села, розмір – 100 на 50 метрів.

Поселення Лука ІІ пізнього палеоліту, пізнього мезоліту, раннього неоліту, східна окраїна села, город Є.М.Гуцман, розмір – 100 на 50 метрів.

Поселення Лука ІІІ ранніх слов’ян 0,5 кілометри на схід від села, розмір – 100 на 50 метрів.

Поселення Лука ІV голіградської культури, 0,7 кілометри на схід від села, урочище За Цвинтарем, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Лука V ранніх слов’ян 0,9 кілометрів на схід від села, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Лука VІ мезоліту, неоліту, один кілометр на схід від села, урочище Городи, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Лука VІІ мезоліту, раннього неоліту, культури лінійно-стрічкової кераміки, 0,3 кілометри на південний захід від села, урочище За Фермою, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Лука VІІІ пізнього мезоліту, раннього неоліту, черняхівської культури, 0,7 кілометри на південний захід від села, город І.Короля, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Лука ІХ пізнього палеоліту, мезоліту, раннього неоліту, черняхівської культури, 0,8 кілометри на південний захід від села, урочище Город Яковенка, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Лука Х пізнього палеоліту, мезоліту, раннього неоліту, культури лінійно-стрічкової кераміки, 0,9 кілометри на південний захід від сел., розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Лука ХІ мезоліту, трипільської культури, комарівської культури, раннього заліза, 2,5 кілометри на північний захід від села, урочище Береги, розмір – 10 на 100 метрів.

Поселення Лука ХІІ трипільської культури, три кілометри на південний захід від села, розмір – 300 на 200 метрів.

Поселення Лука ХІІІ мезоліту, раннього неоліту, два кілометри на південний схід від села, урочище Берег, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Лука ХІV трипільської культури, комарівської, голіградської, пізньолатенської, черняхівської культури, два кілометри на північ від села, розмір – 200 на 100 метрів.

Поселення Лука ХV раннього неоліту два кілометри на південний схід від села, урочище Береги, розмір – 100 на 50 метрів.

Поселення Лука ХVІ мезоліту, трипільської культури, комарівської культури, раннього заліза, пізнього латену в 1,5 кілометри на північний захід від села, урочище Береги, розмір – 100 на 150 метрів.

Поселення Лука ХVІІ мезоліту один кілометр на північ від села, урочище Береги, розмір – 100 на 50 метрів.

Поселення лука ХVІІІ трипільської культури, раннього заліза 1,5 кілометрів на північний захід від села, розмір – 100 на 150 метрів.

Укріплення на перешийку Лука ХІХ Київської Русі, на території хутора На Валах, розмір – 100 на 60 метрів.

Поселення Лука ХХ трипільської культури, голіградської культури фракійського гальштату, комарівської культури, на території хутора На Валах, урочище За Валом, розмір – один гектар.

Поселення Лука ХХІ голіградської культури фракійського гальштату, Київської Русі, на східній околиці села, урочище Джерело, розмір – один гектар.

Село Михальче

Костел святого Валентина у Михальчому

Костел святого Валентина у Михальчому

Городище Михальче І голіградської культури, Київської Русі в північно-західній частині села, урочище Замчище, розмір – 200 на 200 метрів.

Поселення і городище Михальче ІІ голіградської культури фракійського гальштату, Київської Русі, в північно-східній окраїні села, урочище За Школою, розмір – 200 на 300 метрів.

Грунтовий могильник Михальче ІІІ невизначеної приналежності (можливо голіградська культура) в пі вічно-східній околиці села, урочище Будинок Культури, розмір – 1 гектар.

Поселення Михальче ІV бронзової доби, східна околиця села, урочище Симонія, город Палущака Ф.І., розмір – один гектар.

Село Монастирок (сільрада Лука)

Поселення Монастирок І трипільської культури, комарівської культури, два кілометри на південний захід від села, розмір – 100 на 150 метрів.

Поселення Монастирок ІІ трипільської культури, півкілометра на схід від села, розмір – 50 на 100 метрів.

Село Назаренкове (сільрада Чортовець)

Поселення Назаренкове І раннього мезоліту, південно-західна окраїна села, урочище Рівня, розмір – 100 на 50 метрів.

Поселення Назаренкове ІІ Київської Русі на південно-східній околиці села, урочище Будинок Механізаторів, розмір – 150 на 200 метрів.

Курганний могильник Назаренкове ІІІ невизначеної приналежності на східній околиці села, урочище Сирків, розмір – 150 на 200 метрів.

Грунтовий могильник Назаренкове ІV невизначеної приналежності, урочище Безденка.

Поселення Назаренкове V пізнього палеоліту та трипільської культури етапу ВІІ, на правому високому березі ріки Рудка, урочище Над Товарами.

Поселення Назаренкове VІ пізнього палеоліту в північній окраїні села, урочище Чолівське.

Поселення Назаренкове VІІ пізнього палеоліту, один кілометр на північ від села, урочище Вище Чолівського.

Поселення Назаренкове VІІІ голіградської культури фракійського гальштату 1,8 кілометри на північний схід від села, урочище Гостилів.

Поселення Назаренкове ІХ голіградської фракійського гальштату, на північний схід від села, урочище Гряда.

Стоянка Назаренкове Х пізнього палеоліту в північній частині села, урочище Замостецьке.

Поселення Назаренкове ХІ пізнього палеоліту в північно-східній частині села, урочище Кремінник.

Поселення Назаренкове ХІІ культури ноа в західній околиці села, урочище Контора Колгоспу.

Поселення Назаренкове ХІІІ культури ноа в східній частині села, урочище Проти Церкви.

Поселення Назаренкове ХІV пізнього палеоліту, культури Ноа, в східній частині села, урочище Вертеби.

Поселення Назаренкове ХV пізнього латену, в південно-східній околиці села, урочище Волощина.

Стоянка Назаренкове ХVІ пізнього палеоліту на південно-східній окраїні села, біля закинутих геолого-розвідувальних кар’єрів.

Поселення Назаренкове ХVІІ пізнього палеоліту 1,5 кілометри на схід від села, урочище Яришівка.

Поселення Назаренкове ХVІІІ пізнього палеоліту 0,5 кілометрів на південний схід від села, урочище Підсвинщина.

Поселення Назаренкове ХІХ голіградської культури фракійського гальштату, черняхівської культури, урочище Крижовать.

Поселення Назаренкове ХХ черняхівської культури в центрі села, урочище Осередок.

Поселення Наразенкове ХХІ пізнього палеоліту в північно-західній частині села, урочище Під Бовдами.

Курган Назаренкове ХХІІ невизначеної приналежності один кілометр на південь від села, урочище Могила.

Курган Назаренкове ХХІІІ невизначеної приналежності 1,5 кілометри на південь від села, урочище Галатів.

Курган Назаренкове ХХІV невизначеної приналежності один кілометр на схід від села, урочище Лучків ІІ.

Курган Назаренкове ХХV невизначеної приналежності, два кілометри на південний схід від села, урочище Рівня.

Поселення Назаренкове ХХVІ трипільської культури, один кілометр на південний схід від села, урочище Товтри, розмір 100 на 50 метрів.

Село Незвисько

Липицьке поселення І – початку ІІІ століть нашої ери на першій надзаплавній терасі правого берега Дністра. Вперше було оглянуте К.Гадачеком, розкопки проводилися в 1926 році польськими археологами разом з працівниками Кембріджського музею. Дальші дослідження проводилися у 1954 та 1957 роках Г.І.Смирновою. Відкрито 6 житлових споруд, залишки округлої куполоподібної печі, ліпну та гончарну кераміку.

Поодиноке липицьке тіло пальне уранове поховання в 123 метрах від школи та в 40 метрах від дороги, що веде від парому до сільмагу. Виявлене в 1958 році.

Пшеворське поселення ІІІ – ІV століть нашої ери розташоване на північній околиці села, на високій заплаві (5 – 6 метрів) правого берега ріки Чорна, при впадінні в Дністер. Пам’ятка досліджувалася в 1954 році Західно-українською експедицією ДЕ, разом з ЛДУ, в 1956 та 1957 роках – Дністрянською експедицією ІСН АН УРСР разом з ДЕ. Виявлено житла, господарські ями, зібрано уламки ліпної та гончарної кераміки, уламки привозних амфор ІІІ – ІV століть нашої ери та срібної фібули, яка датується не раніше другої половини ІІІ століття нашої ери.

Черняхівське поселення Незвисько ХVІІІ розміщується на високій заплаві правого берега ріки Чорна при її впадінні в Дністер. Пам’ятка досліджувалася в 1954 році Західноукраїнською експедицією ДЕ разом з ЛДУ, в 1956 – 1957 роках – Дністрянською експедицією ІСН АН УРСР разом з ДЕ.

Слов’янське поселення розташоване на першій надзаплавній терасі ріки Дністер біля гирла безіменного потічка. Розкопки вела у 1954 – 1957 роках Г.І.Смірнова. Вона датує виявлені об’єкти в межах від VІ – VІІ до VІІІ – ІХ століть.

Давньоруське поселення ХІ – ХІІІ століть розташоване в 0,8 кілометрах на захід від Незвиська на правому березі Дністра, обсежене в 1973 році І.К.Свєшніковим та Л.Г.Мацкевим.

Давньоруське поселення ХІ – першої половини ХІІІ століття розташоване на північній околиці Незвиська. В шарі чорнозему зустрічаються уламки кружального посуду. Пам’ятка обстежена в 1954 та 1956 – 1957 роках.

Стоянка Незвисько І пізнього палеоліту один кілометр на північний схід від села, урочище Обіч, розмір – 200 на 400 метрів.

Стоянка Незвисько ІІ пізнього палеоліту шістсот метрів на північний захід від села, урочище Біла Гора, розмір – 200 на 400 метрів.

Стоянка Незвисько ІІІ пізнього палеоліту шістсот метрів на схід від села, урочище Червона Гора, розмір – 400 на 200 метрів.

Поселення Незвисько ІV пізнього палеоліту, мезоліт, бронзова доба, голіградська культура, один кілометра на північнй схід від села, урочище Червона Гора.

Поселення Незвисько V пізнього палеоліту, чотириста метрів на схід від села, урочище Королівка, розмір – 100 на 50 метрів.

Поселення Незвисько VІ пізнього палеоліту триста метрів на схід від села, урочище Королівка, розмір – 100 на 50 метрів.

Поселення Незвисько VІІ пізнього палеоліту, двісті метрів на південний схід від села, урочище Королівка, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Незвисько VІІІ пізнього палеоліту, двісті метрів на південь від села, урочище Королівка, розмір – 100 на 50 метрів.

Поселення Незвисько ІХ пізнього палеоліту, мезоліту, раннього неоліту (Кріш), пізнього неоліту, трипільської культури, комарівської культури, розмір – 200 на 300 метрів.

Поселення і майстерня Незвисько Х пізнього палеоліту, трипільської культури, 1,2 кілометри на південний схід від села, урочище Червона Гора, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Незвисько ХІ трипільської культури, 1,5 кілометри на південний схід від села, урочище Ксьондзова Гора, розмір – 200 на 500 метрів.

Поселення Незвисько ХІІ пізнього палеоліту, пізнього мезоліту, раннього неоліту, пізнього неоліту 0,5 кілометри на північний схід від села, урочище Біла Гора, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Незвисько ХІІІ пізнього палеоліту, трипільської культури, голіградської культури фракійського гальштату два кілометри на захід від села, урочище Біла Гора, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Незвисько ІVпізнього палеоліту, Київської Русі, 0,8 кілометрів на захід від села, урочище Біла Гора, розмір – 50 на 70 метрів.

Поселення Незвисько V пізнього палеоліту на північно-західній околиці, урочище Город М.І.Бордійчука, розмір 50 на 50 метрів.

Поселення Незвисько ХVІ мезоліту та неоліту, північно-західна околиця села, садиба М.Д.Ковбасюка, розмір – 60 на 100 метрів.

Поселення Незвисько ХVІІ мезоліту та неоліту, західна околиця села, город Д.Г.Короля, розмір – 50 на 70 метрів.

Поселення Незвисько ХVІІІ культури лінійно-стрічкової кераміки, трипільської культури, комарівської культури, культури Ноа, голіградської культури фракійського гальшату, раннього заліза, липицької культури, пшеворської культури, черняхівської культури, ранніх слов’ян, Київської Русі на північній околиці села, урочище Шкільний Город, розмір – 150 на 500 метрів.

Поселення Незвисько ХІХ мезоліту, неоліту, голіградської культури фракійського гальштату, 0,5 кілометри на захід від села, урочище Королівка, розмір – 50 на 80 метрів.

Поселення Незвисько ХХ мезоліту, раннього неоліту 0,7 кілометрів на південний захід від села, розмір – 50 на 100 метрів.

Поселення Незвисько ХХІ середнього палеоліту, пізнього палеоліту, пізнього мезоліту, раннього неоліту, 0,9 кілометрів на північний захід від села, урочище Біла Гора, розмір – 300 на 200 метрів.

Поселення Незвисько ХХІІ мезоліту, 1,2 кілометри на північний захід від села, розмір – 50 на 100 метрів.

Поселення Незвисько ХХІІІ пізнього палеоліту, мезоліту, культури лінійно-стрічкової кераміки, трипільської культури 1,5 кілометри на схід від села, розмір – 200 на 60 метрів.

Поселення Незвиської ХХІV пізнього палеоліту 2,5 кілометри на північний схід від села, урочище Білі Керниці, розмір – 100 на 80 метрів.

Грунтовий могильник Незвисько ХХV липицької культури, західна околиця села, урочище Город Короля Л. (Криворучка), розмір – один гектар.

Поселення Незвисько ХХVІ пізнього палеоліту на західній околиці села, урочище Біла Гора, розмір – 200 на 100 метрів.

Майстерня біля гірничої виробки Незвисько ХХVІІ трипільської культури, урочище Біла Гора, північно-західна окраїна села, розмір – 100 на 50 метрів.

Поселення Незвисько ХХVІІІ мезоліту, раннього неоліту, північно-західна окраїна села, урочище Біла Гора, розмір – 200 на 100 метрів.

Майстерня біля гірничої виробки Незвисько ХХІХ трипільської культури, південно-західна окраїна села, урочище Вивачів, розмір – 0,5 гектари.

Поселення Незвисько ХХХ трипільської та голіградської культури, південна околиця села, урочище Королівка, розмір – 200 на 200 метрів.

Майстерня біля гірничої виробки Незвисько ХХХІ трипільської культури, 0,5 кілометри на схід від села, урочище Червона Гора, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Незвисько ХХХІІ Київської Русі, один кілометр на схід від села, урочище Сермерка, розмір – 200 на 100 метрів.

Поселення Незвиської ХХХІІІ пізнього палеоліту, трипільської культури, 1,5 кілометри на схід від села, урочище Сермерка, розмір – 150 на 100 метрів.

Поселення Незвисько ХХХІV Київської Русі, 1,5 кілометри на схід від села, урочище Під Клин, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Незвисько ХХХV пізнього палеоліту два кілометри на південний схід від села, урочище Глинище, розмір – 200 на 100 метрів.

Курганний могильник Незвисько ХХХVІ невизначеної приналежності в урочищі Біла Гора.

Поселення Незвисько ХХХVІІ трипільської культури, урочище Бушилівка.

Поселення Незвисько ХХХVІІІ черняхівської культури, Київської Русі, урочище Бушилівка.

Село Новоселівка (колишня назва Владпіль)

Поселення римського часу в 1 кілометр на північний схід від Новоселівки, на правому березі потічка. Пам’ятка обстежена в 1975 році.

Село Новосілка (сільрада Олієво-Королівка)

Поселення Новосілка І раннього заліза один кілометр на схід від села, розмір – 100 на 50 метрів.

Поселення Новосілка ІІ мезоліту, липицької культури, черняхівської культури, один кілометр на схід від села, розмір – 100 на 80 метрів.

Село Олієво-Королівка

Курганний могильник Олієво-Королівка І невизначеної приналежності, північно-західна окраїна села, урочище Могилки, розмір – 100 на 300 метрів.

Поселення Олієво-Королівка ІІ культури Ноа, Київської Русі, південна окраїна села, урочище Сетльмашка, розмір – 1 гектар.

Поселення Олієво-Королівка ІІІ черняхівської культури на північно-західній окраїні села, урочище Біля Хруника, розмір – 1 гектар.

Курган Олієво-Королівка ІV невизначеної приналежності, в околицях села, урочище Бегова Могила, розмір – 30 на 20 метрів.

Поселення Олієво-Королівка V трипільської культури, два кілометри на південний захід від села, урочище Продане, розмір – 150 на 250 метрів.

Поселення Олієво-Королівка VІ голіградської кульутри фракійського гальштату, урочище Громадське, один кілометр на північ від села, розмір – 300 на 100 метрів.

Село Острівець

Липицьке поселення перших століть нашої ери розташоване в урочищі «Кут під маськом». Обстежене експедицією під керівництвом М.Ю.Смішка в 1960 році.

Сарматський могильник І століття нашої ери біля Острівця, в урочищі «Олеччина». Розкопками М.Ю.Смішка в 1959 році розкрито поховання – трупопокладення. Ще один сарматський могильник першої половини І століття нашої ери – в урочищі «Вертеби», досліджувався М.Ю.Смішком в 1958 році. Виявлено 10 грунтових трупопокладень.

Черняхівський могильник в трьох кілометрах північно-західніше села, в урочищі Масьок, відкритий в 1968 році і досліджувався М.Ю.Смішком.

Поселення і грунтовий могильник Острівець І культури Ноа, голіградської культури фракійського гальштату, два кілометри на північний захід від села, урочище Олеччина, розмір – 200 на 550 метрів.

Грунтовий могильник Острівець ІІ культури Ноа, голіградської культури фракійського гальштату, сарматів, два кілометри на захід від села, урочище Вертеби, 100 на 50 метрів.

Поселення Острівець ІІІ трипільської культури, 0,5 кілометри на північ від села, урочище Кут Під Маськом (Над Ставком), розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Острівець ІV липицької культури, черняхівської культури, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Острівець V раннього мезоліту, два кілометри на північний захід, урочище Масьок, розмір – 100 на 60 метрів.

Грунтовий могильник Острівець VІ черняхівської культури три кілометри на північ від села, урочище Масьок, розмір – 600 квадратних метрів.

Поселення Острівець VІІ голіградської культури фракійського гальштату два кілометри на північний захід від села, урочище Олеччина, розмір – 500 на 100 метрів.

Поселення Острівець VІІІ Київської Русі 1,5 кілометрів на північ від села, урочище Горішні, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Острівець ІХ Київської Русі, 0,5 кілометрів на північний захід від села, урочище Ланищі.

Курган Острівець Х невизначеної приналежності в околицях села, урочище Могила.

Село Передівання (сільрада Поточище)

На берегах Дністра виявлено грунтове поховання давньоруського часу з тіло покладенням. Біля голови знайдено бронзові вискові кільця.

Грунтовий могильник Передівання І Підкарпатської культури шнурової кераміки, подільська група, пізній етап, північна окраїна села, урочище Глинисько, розмір – 200 на 200 метрів.

Грунтовий могильник Передівання ІІ Київської Русі, на окраїні села, урочище Берег, розмір – один гектар.

Поселення Передівання ІІІ голіградської культури фракійського гальштату, комарівсько-тшцинецької культури, в околицях села, урочище Кут, розмір – 100 на 60 метрів.

Грунтовий могильник Передівання ІV бронзової доби, швидше за все комарівської культури, в околицях села, урочище Кут, розмір – один гектар.

Грунтовий могильник Передівання V черняхівської культури, 1,5 кілометрів на південний захід від села, урочище За Кохенькою, розмір – один гектар.

Грунтовий могильник Передівання VІ черняхівської культури, 1,5 кілометрів на південний захід від села, урочище За Кохенькою, розмір – 100 на 100 метрів.

Грунтовий могильник Передівання VІ А Київської Русі, 1,5 кілометрів на південний захід від села, урочище За Кохенькою, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Передівання VІІ бронзової доби, можливо підкарпатської культури шнурової кераміки, подільська група, пізній етап, три кілометри на північний захід від села, урочище Баскачка-Мала (біля Сусового Рову), розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Передівання VІІІ Київської Русі, 3,5 кілометрів на північний захід від села, урочище Над Обривом (Баскачка-Мала), розмір – 300 на 100 метрів.

Поселення Передівання ІХ пізнього палеоліту, 3,5 кілометрів на північний захід від села, урочище Баскачка-Мала, розмір – один гектар.

Поселення Передівання Х пізнього палеоліту, три кілометри на північний захід від села, урочище Баскачка-Велика, розмір – один гектар.

Село Поточище

Сліди давньоруського селища в урочищі Башкирка. Пам’ятка виявлена В.Пшибиславським. На територыъ селища знайдено три пряслиця, кусок бляшки, бронзовий перстень і лунницю. Інше давньоруське селище – в урочищі Видорка. В лісі біля Поточища знайдено сліди давньоруського городища.

Поселення Поточище І трипільської культури, в околицях села, урочище Видричка, розмір – один гектар.

Поселення Поточище ІІ Київської Русі, в околицях села, урочище Видричка, розмір – один гектар.

Городище Поточище ІІІ Київської Русі, два кілометри на північ від села, урочище Городище (Над Мостом), розмір – 800 на 200 метрів.

Курганний могильник Поточище ІV невизначеної приналежності два кілометри на північний схід від села, урочище Бавки, розмір – три гектари.

Грунтовий могильник Поточище V невизначеної приналежності, 1,5 кілометрів на північ від села, урочище Коло Саду, розмір – один гектар.

Курганний могильник Поточище VІ невизначеної приналежності, 1,5 кілометрів на північ від села, урочище Чигор, розмір – один гектар.

Курганний могильник Поточище VІІ невизначеної приналежності 0,5 кілометрів на захід від села, урочище На Піску (Могили), розмір – один гектар.

Поселення Поточище VІІІ Київської Русі, в околицях села, урочище Гора, розмір – 100 на 70 метрів.

Поселення Поточище ІХ пізнього палеоліту, один кілометри на північний захід від села, урочище Червона Гора, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Поточище Х голіградської культури фракійського гальштату, Київської Русі, 0,5 кілометрів на північ від села, урочище Петничина, розмір – один гектар.

Поселення Поточище ХІ пізнього палеоліту 0,5 кілометрів на північ від села, урочище Петничина, розмір – 100 на 100 метрів.

Курганний могильник Поточище ХІІ Київської Русі, в околицях села, урочище Могили, розмір – два гектари.

Поселення Поточище ХІІІ трипільської культури, голіградської культури фракійського гальштату, черняхівської культури, Київської Русі, 2,5 кілометрів на північний схід від села, урочище Дулів, розмір – один гектар.

Грунтовий могильник Поточище ХІV Київської Русі три кілометри на південний схід від села, урочище Дулів, розмір – один гектар.

Укріплення Переправи Поточище ХV Київської Русі, два кілометри на північний схід від села, урочище Під Відричкою (Біля Переправи), розмір – 800 на 100 метрів.

Поселення Поточище ХVІ Київської Русі два кілометри на північний захід від села, урочище Долина (Під Відричкою), розмір – один гектар.

Поселення Поточище ХVІІ Київської Русі на східній окраїні села, урочище Гора, розмір – один гектар.

Село Пробабин (сільрада Стрільче)

Грунтовий могильник Пробабин І невизначеної приналежності один кілометр на захід від села, урочище Мурашівка, розмір – один гектар.

Поселення Пробабин ІІ трипільської культури, голіградської культури, Київської Русі, північно-західна окраїна села, урочище Мурашівка, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Пробабин ІІІ трипільської культури, голіградської культури фракійського гальштату, на південній окраїні села, урочище Товтри, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Пробабин ІV трипільської культури, в околицях села, урочище Кругляк, розмір – один гектар.

Поселення Пробабин V трипільської культури, триста метрів на схід від села, урочище Гора, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Пробабин VІ пізнього палеоліту, 0,2 кілометри на схід від села, урочище Гора, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Пробабин VІІ пізнього палеоліту в південній окраїні села, урочище Товтри, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Пробабин VІІІ пізнього палеоліту, голіградської культури фракійського гальштату, один кілометри на північний захід від села, урочище Мурашівка, розмір – 100 на 80 метрів.

Поселення Пробабин ІХ трипільської культури, один кілометр на північний захід від села, урочище Мурашівка, розмір – 150 на 60 метрів.

Село Раковець

Раковецький замок

Раковецький замок

Поселення Раковець І пізнього палеоліту, мезоліту, 0,5 кілометрів на південь від села, урочище Над Кар’єром, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Раковець ІІ пізнього палеоліту, 0,6 кілометрів на південь від села, урочище Над Замком, розмір 100 на 60 метрів.

Поселення Раковець ІІІ ранніх слов’ян, Київської русі, південно-західна околиця села, урочище Біля Замку, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Раковець ІV голіградської культури фракійського гальштату, один кілометр на південь від села Воронів, урочище Гребля, розмір – 300 на 100 метрів.

Село Рашків

Курганний могильник Рашків І невизначеної приналежності на окраїні села, урочище Чагир, розмір –три гектари.

Село Репужинці (сільрада Далешове)

Поселення Репужинці І голіградської культури фракійського гальштату, двісті метрів на захід від села, урочище Саївка, розмір – 300 на 100 метрів.

Грунтовий могильник Репужинці ІІ Пшеворської культури, територія села, урочище В Селі, розмір – пів гектара.

Поселення Репужинці ІІІ трипільської культури, голіградської культури, 0,5 кілометрів на північ від села, урочище Лисиця, розмір – 200 на 100 метрів.

Поселення Репужинці ІV пізнього палеоліту, трипільської культури, на північно-східній окраїні села, урочище Лісничівка, розмір – 200 на 300 метрів.

 

Село Росохач

Курган Росохач І Київської Русі, на окраїні села, урочище Гостра Могила, розмір – 30 на 30 метрів.

Поселення Росохач ІІ Київської русі на південній окраїні села, розмір – 1 гектар.

Село Семаківці

Курганний могильник Семаківці І невизначеної приналежності, два кілометри на південь від села, урочище Гайки (Лиски), розмір – один гектар.

Городище Семаківці ІІ Київської русі на східній окраїні села, урочище Цвинтар, розмір – 100 на 80 метрів.

Поселення Семаківці ІІІ черняхівської культури, Київської Русі, східна околиця села, урочище Будинок Спеціалістів, розмір – 100 на 100 метрів.

Грунтовий могильник Семаківці ІV римського часу, на території села, урочище В Селі, розмір – один гектар.

Поселення Семаківці V голіградської культури фракійського гальштату, черняхівської культури, 0,5 кілометрів на схід від села, урочище Кернички, розмір – 150 на 60 метрів.

Село Семенівка (сільрада Раковець)

Поселення Семенівка І трипільської культури, в околицях села, урочище Острів, розмір – 100 на 50 метрів.

Майстерня Семенівка ІІ трипільської культури, в околицях села, урочище Острів (Західний Мис), розмір – 200 на 50 метрів.

Село Серафинці

Поселення Серафинці І трипільської культури, північно-східна окраїна села, урочище Висока гора, розмір – 100 на 150 метрів.

Поселення Серафинці ІІ раннього мезоліту, 0,5 кілометрів на захід від села, урочище Висока Гора, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Серафинці ІІІ голіградської культури фракійського гальштату, 0,5 кілометрів на захід від села, урочище Висока Гора, розмір – 200 на 100 метрів.

Поселення Серафинці ІV голіградської культури фракійського гальштату, на північно-західній окраїні села, урочище Заперевід, розмір – 40 на 100 метрів.

Поселення Серафинці V Київської Русі в північній окраїні села, урочище Заперевід, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Серафинці VІ черняхівської культури, північна окраїна села, урочище Заперевід, розмір – 300 на 100 метрів.

Поселення Серафинці VІІ пізнього палеоліту, східна околиця села, урочище Новина (Над Церквою), розмір – 100 на 150 метрів.

Поселення Серафинці VІІІ голіградської культури фракійського гальштату, на межі з селом Пробабин, урочище Товтри, розмір – 300 на 100 метрів.

Село Слобідка

Грунтовий могильник Слобідка І пшеворської культури, околиця села, розмір – один гектар.

Село Стрільче

Черняхівське поселення Стрільче V – на південному схилі берега низовини біля колгоспного ставка, на південь від будинку механізаторів і тракторної бригади, відкрите І.К.Свєшніковим в 1960 році та перевірене в 1973 році.

Черняхівське поселення Стрільче VІІ – на території кам’яного кар’єру Городенківського шляхового управління, в 1,5 кілометра на південний схід від села, праворуч дороги Стільче – Пробабин, відкрите І.К.Свєшніковим в 1973 році.

Поселення Стрільче І трипільської культури в північно-західній окраїні села, урочище Деренівка, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Стрільче ІІ трипільської культури 0,5 кілометрів на південний схід від села, урочище Меней, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Стрільче ІІІ мезоліту, культури лінійно-стрічкової кераміки, комарівської культури, на східній окраїні села, урочище Над Прачкою, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Стрільче ІV голіградської культури фракійського гальштату, на східній окраїні села, урочище Над Прачкою або Гора, розмір – 150 на 200 метрів.

Поселення Стрільче V голіградської культури, черняхівської культури на північно-східній окраїні села, урочище Ставок, розмір – 100 на 300 метрів.

Грунтовий могильник Стрільче VІ підкарпатської культури шнурової кераміки, західна окраїна села, урочище Цимбалівка, розмір – 200 на 200 метрів.

Поселення Стрільче VІІ черняхівської культури 1,5 кілометрів на південний схід від села, урочище Кар’єр, розмір – 100 на 300 метрів.

Поселення Стрільче VІІІ трипільської культури на східній окраїні села, урочище Вакація-Толока, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Стрільче ІХ культури лінійно-стрічкової кераміки, трипільської культури, північно-східна окраїна села, урочище Портки, розмір – 100 на 150 метрів.

Поселення Стрільче Х трипільської культури, 1,5 кілометрів на схід від села, урочище Портки (Горби), розмір – 80 на 100 метрів.

Поселення Стрільче ХІ голіградської культури фракійського гальштату в західній окраїні села, урочище За Ставками (Карасівські Лози).

Село Тишківці

Курганний могильник Тишківці І невизначеної приналежності, окраїна села, урочище Могилки, розмір – один гектар.

Поселення Тишківці ІІ трипільської культури, північна окраїна села, розмір – один гектар.

Село Торговиця

Курганний могильник Торговиця І невизначеної приналежності три кілометри на північний захід від села, урочище Могилки, розмір – три гектари.

Село Уніж (сільрада Лука)

Черняхівське поселення в 200 метрах на схід від Уніжа, на першій надзаплавній терасі лівого берега Дністра, обстежене І.К.Свєшніковим та Л.Г.Мацкевим в 1973 році.

Поселення Уніж І трипільської культури, 0,3 кілометри на схід від села, розмір – 300 на 200 метрів.

Поселення Уніж ІІ трипільської культури, голіградської культури фракійського гальштату, липицької і черняхівської культури 0,2 кілометри на схід від села, урочище Город І Трибулянки, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Уніж ІІІ неоліту, південна околиця села, урочище І.Корпаня (садиба), розмір – 100 на 50 метрів.

Брама Чернелицького замку

Брама Чернелицького замку

Поселення Уніж ІV мезоліту, в південно-східній окраїні села, розмір – 100 на 200 метрів.

Поселення Уніж V пізнього палеоліту, мезоліту в західній окраїні села, урочище Глиняний Кар’єр, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Уніж VІ невизначеної приналежності на окраїні села, урочище Середнє, розмір – один гектар.

Селище міського типу Чернелиця

Костел у Чернелиці

Костел у Чернелиці

Поселення Чернелиця І пізнього палеоліту, один кілометр на південний схід від села, урочище Панашівка, розмір – 100 на 50 метрів.

Поселення Чернелиця ІІ пізнього палеоліту, один кілометр на південний схід від села, урочище Довжок, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Чернелиця ІІІ пізнього палеоліту, один кілометри на південний схід від села, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення і городище зі скарбом прикрас Чернелиця ІV голіградської культури фракійського гальштату, Київської Русі, два кілометри на північний схід від села, урочище Городище, розмір – шість гектарів.

Вхід в чернелицький костел

Вхід в чернелицький костел

Поселення Чернелиця V підкарпатської культури шнурової кераміки, комарівської культури, голіградської культури, два кілометри на північ від села, урочище Залісся-Друге, розмір – 200 на 100 метрів.

Грунтовий могильник Чернелиця VІ культури кулястих амфор, територія села, розмір – один гектар.

Грунтовий могильник Чернелиця VІІ комарівської культури, окраїна села, розмір – один гектар.

Село Чернятин

Оборонні мури чернелицького замку

Оборонні мури чернелицького замку

Поселення Чернятин І трипільської культури на східній околиці села, урочище Глинище, розмір – 200 на 200 метрів.

Курганний могильник Чернятин ІІ невизначеної приналежності, два кілометри на південний захід від села, урочище Могилки, розмір – два гектари.

Поселення Чернятин ІІІ трипільської культури, комарівської культури, 0,5 кілометрів на захід від села, урочище Гушватяк, розмір – один гектар.

Поселення Чернятин ІV голіградської культури фракійського гальштату, черняхівської культури, сто метрів на захід від села, урочище Рови, розмір – один гектар.

Поселення Чернятин V трипільської культури етапу В-ІІ в урочище Микулишка, розмір – 100 на 50 метрів.

Село Ясенів-Пільний

Городище Ясенів-Пільний І Київської Русі в південній окраїні села, розмір – шість гектарів.

Курган Ясенів-Пільний ІІ на південній окраїні села, урочище Могили, розмір – 50 на 50 метрів.

Могильник Ясенів-Пільний ІІІ Київської Русі в урочищі Середня Горбасівка.

Читайте ще – Український Дністер, Городенківський район.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *