Археологія та стародавня історія Тальнівського району

Трипільське житло

Трипільське житло

В Тальнівському районі Черкаської області городища є у селах Антонівка, Гордашівка, Заліське, Колодисте, Лашова, Майданецьке, Мошурів, Павлівка Перша, Романівка, Тальне, Шаулиха. В районі є багато трипільських поселень-гігантів, які теж у минулому були городищами, стародавніми укріпленими містами, найбільшими у світі свого часу.

Село Антонівка

На території Антонівки – городище.

На північний схід від села в напрямку села Онопріївки, на околиці села і частково на прилеглому полі – черняхівське поселення.

Село Білашки

Трипільське поселення – поблизу села.

Черняхівське поселення – три кілометри в бік села Майданець на узбережжі ріки Тальянки.

Село Веселий Кут

Трипільське поселення у селі Веселий Кут

Трипільське поселення у селі Веселий Кут

Трипільське поселення займає західну околицю села і розташоване на правому березі ріки Гірський Тікич. Воно займає мис, утворений вигином ріки. З напільного боку поселення обмежене неглибокою балкою. Площа поселення становить біля 150 гектарів.

Черняхівське поселення – в трьох кілометрах від села в урочищі Дубина.

Село Вишнопіль

Трипільське поселення – на території села.

Село Глибочок

Трипільське поселення у селі Глибочок

Трипільське поселення у селі Глибочок

Черняхівське поселення Глибочок 2 – за один – півтора кілометри на захід від північної околиці села Глибочок. Воно займає мисподібну ділянку перешої надзаплавної тераси лівого берега ріки Гірський Тікич, який у цьому місці має вигляд закруту. Висота тераси – 3 – 8 метрів. На розораній ділянці похилого схилу тераси завширшки до 220 метрів, що впродовж одного кілометра тягнеться паралельно до течії ріки.

Трипільське поселення прилягає до північно-західної околиці села, в урочищі Шкільне. Воно займає високу частину плато лівого берега ріки Гірський Тікич. Із заходу поселення обмежене схилами довогого, широкого та неглибокого яру. З південного боку – заплава ріки та схили плато, що перерізані невеликими балками. Зі сходу межею є довгий яр з ручаєм, який, розгалужуючись, частково обмежує пам’ятку з північно-східного боку. Поселення має кругове планування, а його площа становить біля 200 гектарів.

Село Гордашівка

Трипільське поселення Гордашівка І в північно-західній частині села на мисоподібному виступі лівого берега ріки Гірський Тікич, який недалеко від поселення скелями обривається до русла. Територія поселення зайнята сучасною забудовою (вул. Садова, Щорса). Площа поселення становить біля 60 гектарів.

Трипільське поселення Гордашівка ІІ за південно-західною околицею села на північ від хутора Одірванка в урочищі Шкільне поле. Займає частину схилу плато, що обмежене на півдні долиною невеликою річки (правої притоки ріки Гірський Тікич) та глибоким яром зі струмком – на сході. Площа поселення не перевищує трьох гектарів.

Рештки черняхівського поселення – на території села.

На високому правому березі – рештки городища у вигляді двох валів. В одному кілометрі від села – трикутне городище 86 метрів периметром.

На хуторі Відірванці – знахідка римської монети.

Село Гуляйка

У бік сіл Анотнівки і Кобриної Греблі – уламки глиняного посуду.

Село Добрянка

Неолітична стоянка Добрянка 1 розташонава у сосновому лісі на піщаному мисі першої надзаплавної (борової) тераси лівого берега річки Тікич, проти південної околиці розташованого за річкою села Добрянка, за 1,2 кілометри на південь від місця злиття ріки Гірський та Гнилий Тікич. Займає обмежений з півночі та півдня двома вибалками мис вкритої старим сосновим лісом піщаної надзаплавної тераси, що півднімається на 6,5 меитрів над рівнем річки. Південніше за балкою з джерелом – аналогічний порослий соснами піщаний мис висотою шість метрів над рівнем річки, на якому розташована стоянка Добрянка 2. Через два вибалки на південь від Добрянки 1 над річкою досить висока (17 метрів над водоб) гора, яка має гранітну основу. На краю цього не засадженого лісом узвишшя, розташоване неолітичне поселення Добрянка 3.

Село Довгеньке

Трипільське поселення Довгеньке 1 – на північній околиці села Довгеньке. Займає край другої тераси лівого берега ріки Гірський Тікич, що гранітним урвищем обривається до ріки, перегородженої в цьому місці порогом. Трохи північніше в долину Тікича впадає балка. Площу поширення знахідок встановити не вдалося через забудову території пам’ятки садибами села.

Поселення мезоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку, ранніх слов’ян, 17 – 18 століть Довгеньке 2 – на лівому березі ріки Гірський Тікич за один кілометр на схід від південної околиці села Довгеньке.

Село Заліське

Трипільське поселення – на схід від Заліського в балці.

На території Заліського є городище.

Село Зеленьків

Черняхівське поселення – на території колгоспного саду на лівому березі Тальянки.

Село Кобринове

Поселення трипільської та черняхівської культур – в південно-східній частині села в урочищі Монастирі. Займає величезний мис. В плані поселення було овальне, діаметром до 400 метрів, орієнтоване з заходу на схід, з незначним відхиленням на південь.

Два черняхівських поселення – в урочищах Юшкова Гребля, Вила.

Село Колодисте

Трипільське поселення Колодисте І займає південно-східну околицю села і розташоване на високому мисі, який обмежений на заході долиною струмка Колодистого, а на сході – яром. Південний край мису зруйнований кар’єром для добування каменю. Територія поселення на північ від кар’єру зайнята сучасною забудовою та городами. Площа поселення становить біля 10 гектарів.

Трипільське поселення Колодисте ІІ (Луківка) за 2,5 кілометрів на південь від села на мисі при впадінні в правий беерг ріки Гнилий Тікич струмка Колодистого навпроти села Луківка. На заході мис обмежений долиною струмка, а на сході та на півдні – заплавою річки. Розміри – 400 на 400 метрів.

Городище – у центрі Колодистого. Рештки валу і рову ледь помітні.

Село Корсунка

Трипільське поселення – в районі Корсунки на правому березі ріки Гірський Тікич.

Село Криві Коліна

Трипільське поселення у селі Криві Коліна

Трипільське поселення у селі Криві Коліна

Трипільське поселення – в середній частині села на довгому мисі, утвореному лукою ріки Гірський Тікич, на її лівому березі. На півночі, півдні та заході мис омивається річкою (на півострові). Його центр зайнятий вулицею села, північний і південний схили – городами, західний край мису вільний від забудови, 60 гектарів.

В селі – знахідки римських монет.

Село Лашова

Городище – на східній околиці села на підвищеному виступі берега Гірського Тікича. Виступ омивається з трьох сторін водою, а з четвертого боку – залишки рову.

Городище – в одному кілометрі від села Білі Млини, форма трикутна, 125 метрів периметром.

Село Легездине

Черняхівське поселення лежить на пологому схилі долини, зайнятому садибами та городами, на лівому (північно-східному) березі малої ріки Протока, що впадає до ріки Тальянка.

Село Лісове

Трипільське поселення – в південній околиці села на невисокому мисі першої надзаплавної тераси, який утворився при злитті двох безіменних струмків. Площа – 5 гектарів, більша частина зайнята сучасною забудовою.

Черняхівське поселення – в одному кілометрі на північ від села в бік села Софіївки.

Трипільське поселення – на четвертому полі в бік села Онопріївки на віддалі 4 кілометри від села Беринка.

Село Майданецьке

План майданецького трипільського поселення

Трипільське місто у Майданецькому

Трипільське поселення Майданецьке 1 – в південно-східній околиці села і займає велику мисоподібну ділянку, обмежену на півночі та сході долиною ріки Тальянки, а на півдні – балкою зі струмком. Північно-західна частина поселення частково під сучасною забудовою. Площа складає близько 270 гектарів.

Трипільське поселення Гребенюків Яр (Майданецьке ІІ) в східній околиці села в урочищі Гребенюків Яр. Займає похилий мис, обмежений на півдні та півносі балками, а на заході – долиною невеликого струмка (права притока ріки Тальянки). Через територію мису проходить автодорога Тальне-Новоархангельськ.

Городище – в урочищі Медведівка.

Село Мошурів

Мошурів, трипільське поселення

Трипільське поселення у Мошурові

В центрі села Мошурова – городище 17 століття на схід від ставка навпроти середньої школи.

Городище – біля лісу Сотникове біля Копиносового яру.

Черняхівське поселення Мошурів 1 – в урочищі Копикосів Яр (1,5 кілометрів від села), на лівому березі струмка Бережинка, який тече в Гнилий Тікич, довжиною біля один кілометр.

Черняхівське поселення Мошурів ІІ в одному кілометрі на південний схід від першого (в напярмку на село Білашки), довжиною один кілометр.

Черняхівське поселення Мошурів ІІІ – навпроти поселення Мошурів ІІ, на правому березі струмка, довжина – півтори кілометри.

Трипільське поселення Мошурів І – за північно-західною околицею села, на похилому мисі лівого берега річки, між нею та асфальтовою дорогою на село Поташ. Мис з півдня обмежений руслом річки, зі сходу – верхів’ям ставка, з півночі – сухою неглибокою балкою, що впадає у ставок. Площа складає біля семи гектарів, поселення забудоване двома концентричними колами.

Трипільське поселення Мошурів ІІ – в урочищі Смаглієві Береги, з лівого боку пагорба.

Трипільське поселення Мошурів ІІІ – на одному мисі з поселенням Мошурів І, але дещо далі на північний захід.

Село Онопріївка

Трипільське поселення Онопріївка І – за південно-східною околицею села, на схід від асфальтованої дороги до села Кобринова Гребля. Займає високий похилий мис. Зі сходу мис обмежений правим берегом ріки Середнє Макшиболото, а з заходу і півдня – глибокими балками. Площа поселення становить біля 60 гектарів.

Трипільське поселення Онопріївка ІІ – в південно-західній околиці села в межах тракторної бригади та житлової забудови села.

Село Павлівка Перша

Трипільське поселення – в західній частині села (Довжуковий куток) і займає невеликий мис, обмежений на півночі долиною струмка, а на південному заході – яром. Воно повністю зайняте сучасною забудовою та городами.

Село Павлівка Друга

В напрямку села Рижанівки на віддалі одного кілометра – сліди поселення.

Село Піщана

Трипільське поселення біля села Піщана

Трипільське поселення знаходиться в урочищі Чобіт, в чотирьох кілометрах на південь від околиці села Піщана. Воно займає південну частину вузького похилого виступу плато, що утворюється при злитті річок Велика Вись та Гнилий Тікич. На заході територія поселення обмежена долиною Тікича, на сході і півдні – Великою Виссю. Площа поселення становить 15 гектарів.

Трипільське поселення розташоване на мису, утвореному злиттям річок Гірський та Гнилий Тікич поблизу села Піщане. Його загальна площа сягала кількох десятків гектарів.

Село Поташ

Трипільське поселення біля Піщаного

Трипільське поселення біля Піщаного

Трипільське поселення біля села.

Село Романівка

Поселення біля села Романівка

Поселення біля села Романівка

Поселення трипільської та черняхівської культур – за півтори кілометри на схід від східної околиці села і займає верхівку мисоподібної ділянки плато. Обмежена з півночі ставом, який утворений при правій притоці ріки Гірський Тікич, на заході – урочищем Соловійки зі струмком, на сході – заболоченою місцевістю Глибокий Яр (чи Глибокі Яри). Північна частина не зорюється. Площа поселення невідома, загальна площа мису – біля ста гектарів. Трипільське поселення частково перекривається черняхівським. Шар черняхівської култури також по схила урочища Соловійки і Дубки.

Біля села є городище.

Селище міського типу Тальне

Трипільське поселення у Тальному

Трипільське поселення у Тальному

Трипільське поселення Тальне І в південно-східній околиці міста, на павому березі ріки Гірський Тікич навпроти кар’єру щебеневого заводу. Воно займає мис, утворений при злитті річки і струмка, на якому побудовано ряд ставків, що тягнуться від газокомпресорної станції. Площа поселення становить 15 гектарів. Більша частина поселення знаходиться під забудовою по вулицях Пролетарська, Дзержинського, Восьмого Березня, Ворошилова. Частина поселення, що знаходиться на полі, інтенсивно руйнується під час оранки.

Трипільське поселення Тальне ІІ – за три кілометри на південний схід від міста на мисі лівого берега струмка – правої притоки ріки Гірський Тікич, де зараз побудовано низку ставків, що тягнуться з півдня на північ і зливаються з рікою Гірський Тікич, та на північний захід від Тальнівської газокомпресорної станції. На сході мис обмежений долиною струмка, а з півночі й північному заході – сухою балкою. Площа поселення становить близько семи гектарів. Основна територія (південна частина) знищена ппри будівництві теплиць.

Стародавні поселення у Тальному

Стародавні поселення у Тальному

Трипільське поселення Тальне ІІІ – навпроти (через струмок) поселення Тальне ІІ на схід від нього. Займає невелику мисоподібну ділянку заввишки близько 15 метрів над рівнем струмка. Площа поселення становить біля семи гектарів.

Трипільське поселення Тальне ІV – на західній окраїні міста Тальне за об’їзною дорогою на лівому березі струмка, що тече з заходу на схід і впадає в ріку Гірський Тікич. Зараз територія поселення частково зайнята приміськими дачними ділянками.

Поселення доби бронзи, черняхівської культури, 16 – 18 століть Тальне V – на південній околиці міста Тальне по лівому березі ріки Тальянка, де утворено ставок цукрозаводу. Площа поселення становить 1000 на 50 метрів. На присадибних ділянках по вулиці Гроса, що виходять до берега ставка.

Тальне, карта поселень

Тальне, карта поселень

Черняхівське поселення та 16 – 17 століть Тальне VІ – на лівому березі ріки Гірський Тікич в західній частині міста Тальне в районі міської лівкарні та на присадибних ділянках вулиці Чапаєва, Попова-Гертлейна, площа розповсюдження шару 16 – 17 століть становить 1000 на 50 метрів.

Поселення ранньозалізного віку Тальне 7 – на південно-західній околиці міста, розташоване на лівому березі на лівому березі струмка, що тече по дні яру в напрямку з півдня на північ і впадає в ріку Гірський Тікич. З протилежного боку яру знаходиться район міста Макотерчик (дивіться катру до Тальне 4).

Поселення 16 – 17 століть – на присадибних ділянках, що розташовані на правому березі ріки Гірський Тікич до впадіння в нього ріки Тальянка в районі вулиць Шкільна, Леніна, провулок Шкільний на площі 400 на 50 метрів.

Поселення у селищі Тальне

Поселення у селищі Тальне

Поселення 16 – 17 століть – понад лівим берегом ріки Тальянка між її узбережжям та вулицею Котовського до мурів цукрозаводу на присадибних ділянках на площі 2000 на 50 метрів (дивіться карту до попереднього поселення).

Поселення 16 – 17 століть – на правому березі ріки Тальянка в районі вулиць Першого Травня, Леніна на площі 500 на 50 метрів.

Городище 17 століття – в південно-західній частині міста на пагорбі, що має назву «Макотерчик», було встановлено, що вал в даний момент знищений забудовою в 60-х роках. Він проходив однією стороною по вулиці Двухбабного – 150 метрів, по вулиці Чехова і вулиці Проценка, місцезнаходження четвертої сторони, паралельної провулку Двухбабного, встановити не вдалося.

Село Тальянки

Трипільське місто у селі Тальянки

Трипільське місто у селі Тальянки

Трипільське поселення прилягає до західної околиці села Тальянки і займає мисоподібну ділянку між рікою Тальянкою та її правою притокою Витік (практично весь простір між селами Тальянки та Легездине). Південну частину поселення перетинає автомобільна дорога Умань-Черкаси. Східний край зайнятий сучасною забудовою села тальянки. На північному заході мис обмежений яром (Куца Балка) зі струмком, який з правого боку впадає в ріку Тальянку. Площа поселення становить біля 450 гектарів.

Село Червоне

Трипільське поселення – поблизу села на лівому березі ріки Гірський Тікич.

Село Чеснопіль

Стародавні поселення у селі Чеснопіль

Стародавні поселення у селі Чеснопіль

Поблизу села біля ріки Синюхи і хутора Добрянка, розташованого біля потічка Синюшка, на схилах його берегів – ознаки стародавнього поховання.

Півтора кілометри на північ від села на правому березі Гірського Тікичу – багато уламків глиняного посуду та попелу.

На кинутих городах села Скалева – поселення Пеньківської культури (№ 1 на карті).

Палеолітичне поселення Чеснопіль 1 – в 650 метрах на південний схід від краю села. Край правого берега ріки Синюха (№ 2 на карті).

Мезолітичне поселення Чеснопіль 2 в 900 метрах на південний захід від крайніх будівель села. Займає мис, утворений правим берегом ріки Синюхи та обводненої балки (№ 3 на карті).

Черняхівське поселення – на високому корінному березі ріки Синюхи (№ 6 на карті).

Село Шаулиха

Поблизу села, з південного боку, в яру – сліди древнього поселення.

Городище 17 – 18 століть було розташоване біля злиття Гірського Тікича і Бережанки. Укріплення не збереглися.