Археологія та стародавня історія Козятинського району

Городище у Жежелові

Жежелівське городище давньоруських часів

В Козятинському районі Вінницької області є стародавні городища у селах Жежелів (три фортеці), Збараж, Туча.

Село Безіменне

На правому березі лівої безіменної притоки ріки Бродянка – поселення Безіменне 1 раннього залізного віку та черняхівської культури, розміщується за півтори кілометри на схід від східної околиці села, розміри 150 на 150 метрів.

Село Білопілля

На правому березі ріки Гуйва – черняхівське поселення.

Селище міського типу Бродецьке

На східній околиці Бродецького – поселення доби бронзи білогрудівської кульутри.

На лівому березі ріки Бродянки в центрі Бродецького – поселення Бродецьке 1 доби бронзи та черняхівської культури на городах садиб № 26 та 30 по вулиці Заріччя, розмір – 50 на 50 метрів.

На лівому березі ріки Бродянка за 300 метрів на схід від поселення Бродецьке 1 в селі – поселення черняхівської культури Бродецьке 2, розміри – 300 на 100 метрів.

На лівому березі ріки Гнилоп’ять за 50 метрів від східної околиці села – поселення Бродецьке 3 бронзової доби та черняхівської культури, розміри – 150 на 150 метрів.

Село Вернигородок

На лівому березі ріки Гульва за 300 метрів на південь від південно-західної околиці села – поселення доби бронзи та черняхівської культури розмірами 600 на 250 метрів.

На лівому березі лівої безіменної притоки ріки Гульва за південно-західною околицею села – поселення черняхівської культури Вернигородок 2 розмірами 400 на 200 метрів.

На лівому березі ріки Гульва за 700 метрів на північний схід від північної околиці села – поселення доби бронзи та черняхівської культури Вернигородок 3 розмірами 700 на 150 метрів.

На правому березі ріки Гульва напроти північної околиці села – поселення черняхівської культури Вернигородок 4 розмірами 500 на 150 метрів.

На південно-західній околиці Вернигородка – поселення черняхівської та давньоруської культури.

На північний схід від Вернигородка – поселення доби бронзи та ХVI – ХVII століть.

На північ від Вернигородки – поселення доби бронзи ХІІ –ІХ століть до нашої ери.

Село Вовчинець

На захід від села – поселення доби бронзи білогрудівської культури.

На східній околиці Вовчинця – поселення доби бронзи ХVI – ХІ століть до нашої ери.

На захід від села Вовчинець – поселення доби бронзи ХVI – ХІ століть до нашої ери та ранньозалізного віку VI – IV століть до нашої ери.

В західній частині села – скіфське поселення та середньовічне село ХVI – ХVII столть.

На захід від Вовчинця – скіфське поселення VII – V століть до нашої ери.

На східній околиці села – поселення доби бронзи ХVІ – ХІ століть до нашої ери.

На мису, утвореному лівим берегом ріки Бродянка та лівим берегом потічка, який тече від села Катеринівка і впадає в річку в центрі села з ділянки розміром 30 на 30 метрів – поселення Вовчинець 1 ранньозалізного віку, черняхівської культури ХVI – ХVІІ століть.

На правому березі ріки Бродянки навпроти поселення Вовчинець 1 – поселення Вовчинець 2 доби бронзи та черняхівської культури на городах села, розміри 120 на 30 метрів.

На правому березі ріки Бродянка вище по течії від поселення Вовчинець 2 і відмежоване від нього невеликим яром – поселення черняхівської культури та давньоруських часів, розміри 150 на 50 метрів.

На городах села на мису, який утворений лівим берегом ріки Бродянка та правим берегом її притоки, яка тече від села Катеринівка – поселення черняхівської культури і ХVI – ХVII століть розмірами 100 на 40 метрів.

На лівому березі ріки Бродянка на західній околиці села – поселення черняхівської культури Вовчинець 5 розмірами 150 на 30 метрів.

На правому березі ріки Бродянка вище по течії від поселення Вовчинець 3 і відокремлене від нього балкою – поселення Вовчинець 6 розмірами 600 на 30 метрів.

На лівому березі ріки Бродянка за 250 метрів від дороги, що йде від траси Любар – Козятин до річки – поселення черняхівської культури, кераміку зібрано з ділянки 80 на 30 метрів.

На лівому березі ріки Бродянка за 500 метрів на захід від поселення Вовчинець 7, на ділянці розміром 80 на 30 метрів – поселення Вовчинець 9 доби бронзи та черняхівської культури.

На лівому березі ріки Бродянка на захід від поселення Вовчинець 9 – поселення Вовчинець 10 черняхівської культури та ХVI – ХVII століть, розміри 300 на 50 метрів.

На лівому березі ріки Бродянка на захід від поселення Вовчинець 10 і відокремлене від нього балкою – поселення Вовчинець 11 ранньозалізного віку і черняхівської культури.

На лівому березі ріки Бродянка на захід від поселення Вовчинець 11 і відмежоване від нього балкою – поселення Вовчинець 12 доби бронзи, черняхівської культури, розміри – 100 на 30 метрів.

На лівому березі ріки Бродянка за 500 метрів на захід від поселення Вовчинець 12 – поселення Вовчинець 13 черняхівської кульутри, розміри 200 на 40 метрів.

На лівому березі ріки Бродянка в центрі села – поселення доби бронзи та черняхівської кульутри Вовчинець 16. Поселення починається за 200 метрів на схід від греблі, якою проходить шосе з Катеринівки до Черничків, розміри – 300 на 60 метрів.

По дорозі в село Молотківці, навпроти села Черничек – урочище Волчинчик, за переказом тут було село.

Село Жежелів

На схід від села – поселення доби трипілля та бронзи, ХII – IХ століть до нашої ери.

За 200 метрів від околиці села Жежелів (за північною околицею) там, де правий берег утворює півострів, на скелі невелике слов’янське городище круглої форми, діаметр 30 квадратних метрів. Плато городища підвищується над рівнем річки на 15 метрів. З півдня воно омивається водами ріки Гнилоп’ять, зі сходу та півночі оточене заплавою, яка з північного боку утворює широку долину, що доходить до околиці села. З заходу до городища прилягає півострів у вигляді сідловини. Гордище не розорюється. З півночі та заходу городище оточене двома рядами валів і ровів. Зовнішній вал добре зберігся. Він має висоту три метри і ширину в верхній частині 1,8 метрів. Рів глибиною 2,5 метрів по дну має ширину 1,5 метрів, а по верху – 11 метрів. Внутрішній вал розплився, але в західній частині він ще має місцями висоту до одного метра з боку плато.

В Жежелові є інше городище, периметром 92 метри.

На лівому березі струмка притоки ріки Гнилоп’яті – поселення трипільської культури, доби бронзи, ранньозалізного віку площею 500 на 30 метрів, частково зруйнована залізницею.

На північній околиці села – поселення доби бронзи ХII – IХ століть до нашої ери.

На південний схід від Жежелова – поселення зарубинецької культури.

На східній околиці Жежелова – черняхівське поселення.

На схід від Жежелова – поселення ранньозалізного віку VI – IV століть до нашої ери.

На правому березі ріки Гнилоп’ять за 250 метрів від північної околиці села – поселення Жежелів 1 доби бронзи та черняхівської культури. Тут є зруйноване середньовічне городище.

На правому березі ріки Гнилоп’ять на південній околиці Жежелова – поселення доби бронзи та черняхівської культури Жежелів 4, розміри 100 на 50 метрів.

На правому березі ріки Гнилоп’ять за 50 метрів на схід від поселення Жежелів 4 на ділянці розміром 50 на 50 метрів – поселення доби бронзи та черняхівської культури Жежелів 5.

На лівому березі ріки Гнилоп’ять навпроти поселення Жежелів 1 – черняхівське поселення Жежелів 9 розміром 500 на 100 метрів.

Село Збараж

В селі Губин – городище на двох берегах Десни периметром 943 метра.

В селі Збараж – городище 785 периметром 368 метрів.

Село Іванківці

На північний схід від Іванківців – поселення доби бронзи ХII – IХ століть до нашої ери.

Село Кашперівка

На південь від Кашперівки – поселення доби бронзи.

На лівому березі ріки Сітна – черняхівське поселення (можливо два окремих поселення).

У центрі Кашперівки – черняхівське поселення.

На південній околиці Кашперівки – черняхівське поселення.

Місто Козятин

На лівому березі ріки Сітна за сто метрів на захід від греблі, що на східній околиці міста – черняхівське поселення розміром 100 на 100 метрів.

На лівому березі ріки Сітна за один кілометр на північ від поселення Козятин 1 – черняхівське поселення Козятин 2 розмірами 100 на 100 метрів.

Село Комсомольське

На південь від Комсомольського – поселення доби бронзи та часів Київської русі.

На території Комсомольського на правому березі ріки Гнилоп’ять в урочищі Березівка – поселення трипільської культури, доби бронзи, давньоруської культури, площа – 100 на 50 метрів.

На південно-східній околиці села – поселення доби бронзи ХІІ – ІХ століть до нашої ери.

На південний схід від села – поселеня ХІІ – ІХ століть до нашої ери.

В урочищі Стара Махнівка – поселення доби бронзи ХІІ – ІХ століть до нашої ери.

На південний схід від Старої Махнівки – поселення доби бронзи.

В передмісті Старої Махнівки на півострові, що утворює ріка Гнилоп’ять та її притока – сліди мурованого замку, спорудженого в 1612 році, тепер тут стоїть невелика церква.

Село Лопатин

На лівому березі безіменної річки (Десна – Південний Буг) за 200 метрів на схід від південно-східної околиці Лопатина – черняхівське поселення розмірами 250 на 200 метрів.

На лівому березі притоки ріки Десна за 400 метрів на південний схід від поселення Лопатин 1, за другою греблею – черняхівське поселення Лопатин 2 розмірами 400 на 250 метрів.

Село Малишівка

На захід від Малишівки – поселення доби бронзи та черняхівської культури.

Село Махаринці

На лівому березі ріки Сітна за 800 метрів на захід від села – черняхівське поселення Макаринці 1 розмірами 350 на 150 метрів.

На лівому березі ріки Сітна за 250 метрів на захід від села – поселення доби бронзи та черняхівської культури Макаринці 2 розмірами 150 на 150 метрів.

Село Медведівка

На південний схід від Медведівки – поселення 15 – 17 століть.

Село Мшанець

На південний захід від села Мшанець, в урочищі Свинивод – поселення бронзової доби ХІІ – ІХ століть до нашої ери.

На схід від села Мшанець – поселення бронзової доби ХІІ – ІХ століть до нашої ери.

На південний схід від села Мшанець – поселення бронзової доби ХІІ – ІХ століть до нашої ери.

На південь від села Мшанець – поселення бронзової доби.

На південній околиці Мшанця – поселення бронзової доби.

На південний схід від села Мшанець – поселення бронзового віку та черняхівської культури.

Поселення Мшанець 5 бронзового віку та черняхівської культури – на правому березі безіменної лівої притоки ріки Гнилоп’ять в центрі села. Займає мис, утворений притокою та струмков, що впадає в неї, розміри 150 на 80 метрів.

Село Перемога

Черняхівське поселення Перемога 1 розташоване на лівому березі лівої притоки ріки Гнилоп’ять на південній околиці села. Зібрано черняхівську та пізньосередньовічну кераміку. Площа пам’ятки – 80 на 30 метрів.

Село Пляхова

Поселення Пляхова 5 бронзової доби, черняхівської культури, 16 – 17 століть розташоване на правому березі правої притоки ріки Гнилоп’ять на схід від села в урочищі Америка, розміри 100 на 30 метрів.

На схід від Пляхової – поселення доби бронзи та черняхівської культури.

На західній околиці села Пляхова – поселення білогрудівської культури.

У центрі Пляхової – поселення білогрудівської культури.

На лівому березі правої притоки ріки Гнилоп’ять в центрі села Пляхова – черняхівське поселення Пляхова 3, розміщується на городах на ділянці розміром 50 на 20 метрів.

На лівому березі правої притоки ріки Гнилоп’ять в селі, ближче до західної околиці – черняхівське поселення Пляхова 5 на городах, ділянка розміром 30 на 10 метрів.

На лівому березі правої притоки ріки Гнилоп’ять в селі, навпроти поселення Пляхова 5 – черняхівське послелення Пляхова 6, розміри 200 на 40 метрів.

Село Пустоха

На північно-західній околиці Пустохи – поселення трипільської та комарівської кульутри, розміщується на березі ріки Гнилоп’ять, площа – 300 на 30 метрів.

На північно-західній околиці Пустохи – поселення доби бронзи та зарубинецької культури.

На захід від Пустохи – поселення комарівської культури.

На північний захід від Пустохи – поселення комарівської культури.

Село Самгородок

На північ від села – поселення бронзової доби.

Село Селище

На північ від Селище – черняхівське поселення.

На південний схід від села Селище – поселення ХІІ – ІХ століть до нашої ери.

На південь від села – поселення ХІІ – ІХ століть до нашої ери.

На південний захід від села Селище – поселення бронзової доби та 16 – 17 століть.

Селище черняхівської культури Селище 1 – на мису, який утворений заворотом ріки Гульва, за 200 метрів на південь від північно-західної околиці села, розміри 2500 на 250 метрів.

Черняхівське поселення Селище 2 розташовується на трьох мисах правого берега ріки Гульва за 400 метрів на південь від південної околиці села, розміри 1200 на 200 метрів.

На правому березі ріки Гульва за 1,6 кімлометрів на південь від південної околиці села – поселення доби бронзи, раннього залізного віку та черняхівської культури Селище 3 розмірами 800 на 200 метрів.

Село Сестринівка

На лівому березі лівої притоки ріки Роставиця навпроти східної околиці Сестринівки – черняхівське поселення Сестринівка 1 розмірами 100 на 100 метрів.

Село Сошанське

На лівому березі ріки Комуроївка на вигині річки із заходу на південь навпроти північно-східної околиці села – черняхвське поселення Сошанське 1 розмірами 250 на 100 метрів.

Село Тернівка

В Тернівці – велике черняхівське поселення.

За народним переказом спершу село було дещо на захід нинішнього. Там знаходять кам’яні фундаменти. За переказами, тут було місто, яке знищене татарами.

Село Туча

На західній околиці Тучі – поселення 15 – 17 століть Туча 1 розмірами 100 на 80 метрів.

Туча городище

Городище у селі Туча

На лівому березі Ставка № 2 в центрі Тучі – городище 16 – 17 століть Туча 2. Ставок утворений на лівій притоці Гнилоп’яті. Городище – в 150 метрах від дамби ставка. Навпроти городища, за ставом – сосновий ліс. Західна частина городища збереглася частково, тут є два вали. По внутрішньому валу прокладена дорога, що йде навкруги городища. На майданчику городища – кар’єр. Укріплення йдуть колом, розміри – 120 на 130 метрів.

На східній околиці Тусі – поселення білогрудівської культури.

Село Юрівка

На лівому березі ріки Бродянка в центрі Юрівки – черняхіівське поселення, на території якого знаходиться школа. Розміри – 250 на 50 метрів.

На східній околиці Юрівки – черняхівське поселення.

На правому березі ріки Бродянки в центрі Юрівки – черняхівське поселення Юрівка 1 за 600 метрів на схід від греблі, що на східній околиці села. Кераміку зібрано з ділянки розміром 50 на 30 метрів.

В Юрівці – поселення білогрудівської культури.

Над обривами і рікою, на декілька кілометрів тягнеться черняхівське поселення.