У селі Золотниках Теребовлянського району Тернопільської області був замок на ріці Стрипа, який спорудили наприкінці ХIV століття. На місці замку пізніше спорудили палац.
Історія Замку
Золотники вперше згадується в 1459 році, в той час власником був М.Золотницький (за іншими даними – Вільчек, можливо Вільчеки отримали назву Золотницьких), який заснував тут католицьку парафію, очевидно вже в той час замкові укріплення існували. У 1485 році Золотники отримали Магдебурзьке право, що в часи середньовіччя обов’язково означало наявність замку та міських укріплень, отже замок був збудований приблизно наприкінці 15 століття. Тоді ще власниками міста були Золотницьких.
За деякими даними у Золотниках було не один, а два замки – в північній частині містечка, де були передмістя Хатки – замок Вільчеків, в передмісті Підмуре – замок Золотницьких, які, як я казав, перебували в родинних зв’язках з Золотницькими. Село, а тоді місто було розділено рікою на дві частини, так що існування двох замків, чи навіть двох населелених пунктів, чи навіть двох містечок – не дивина. Можливо також, що за один із замків прийняли укріплення передмістя, так чи інакше, ми бачимо, що в Золотниках могли існувати три укріплені частини.
У 1624 році замок і все місто було зруйноване татарами. Ще раз містечко було захоплено військом Богдана Хмельницького у 1648 році, очевидно замок і теж не встояв, оскільки не був могутньою твердинею. У другій половині 17 століття Ян ІІІ Собеський підтвердив Золотникам міські права, такі адміністративні дії говорять про те, що міські укріплення і замок відновлюються, принаймні символічно розчищаються від завалів і укріплюються тином. Після цього замок більше не відновлювався, хоча наприкінці 18 століття тут спорудили панський палац, який стояв до 40-х років ХХ століття.
В 17 столітті трапилася цікава історія про спадкоємницю Золотників Ядвигу, яка одружилася з Мартином Вільчеком з Соколова, що знаходиться у двої кілометрах від Золотників. Під час Хотинської кампанії Мартин Вільчек зник і не з’являвся тривалий час, отже Ядвига виходить заміж за військового із Львова Бертольда Войнята, однак Вільчек повертається, навіть в день весілля. Викликав Бертольда на поєдинок і отримав смертельне пораннення, аж після цього весільні гості його впізнали. Ця історія є літературним твором, але в часи, коли можна було на роки потрапити в татарський та турецький полон, вона не була чимось незвичайним.
Новітня історія
У новітній історії Золотники часто переходили з рук в руки до різних власників – тільки у ХІХ століття містечком володіли Ворцелли, Циковські, Левицькі, Сімінські, на початку ХХ століття власниками стали Серватовські.
На початку ХХ століття у Золотниках на місці замку був панський палац, споруджений наприкінці 18 століття, при ньому два флігелі, які залишилися від замкової брами, а також каплиця Пилецьких на кладовищі, необароковий костел ІІ половини ХІХ століття.
Після ІІ Світової війни тут був райцентр, однак Золотницький район у 1962 році приєднали до Теребовлянського району і Золотники стали звичайним селом.