Археологія та стародавня історія Старосинявського району

Студенти на археологічній практиці

Студенти на археологічній практиці

Старосинявський район Хмельницької області відомий великим городищем у Теліжинцях, яке було давньоруським містом. Ця земля межувала з Диким полем, тому тут є середньовічні замки, містечка і зруйновані села.

Село Адампіль

В ХІХ столітті був курган висотою 1,3 метра.

Село Бабине

Біля Бабиного є курган.

Село Вишневе (раніше Будьонівка)

Поселення черняхівської культури – за 400 метрів на південь від села, уздовж правого безіменного струмка, в урочищі Грабарка. В тому ж урочищі, за триста метрів на схід вздовж струмка – друге поселення черняхівської культури.

Село Дашківці

В ХІХ столітті за два з половиною кілометри на північний схід від села відкрито городище, укріплене однорядним валом.

Село Залісся (раніше Спичинці)

По дорозі в село Нова Синява, за два з половиною кілометри від села, є курган.

Село Лисанівці

В околицях лісу, на південний схід від Лисанівців – більше трьох десятків курганів, повідомлення І.Й.Ягодлінського.

Село Миколаївка

Поширення трипільської культури на різних етапах

Поширення трипільської культури на різних етапах

На східній околиці, вздовж лівого берега ріки Іква – поселення трипільської культури. Є відомості про існування городища.

Село Мшанець

За півтори кілометри на південний схід від села, в урочищі Селисько, в ХІХ столітті розташовувалася частина валу розораного городища. Курган висотою 3,2 метри зафіксовано у селі. Ще чотири кургани зазначено за 2,5 кілометри вздовж дороги, яка веде до села Пишки.

Село Нова Синявка

В 1887 році, при впадінні ріки Іква в ріку Південний Буг, відкрито урнові могили, обкладені камінням. Могили супроводжувалися цілим і фрагментованим посудом. Біля села було городище, на якому – рештки замку ХVII століття та курган.

Село Олександрівка

На невеликому підвищенні західної околиці Олександрівки – поселення скіфського часу.

Село Паньківці

В північно-східній частині Паньківців, в урочищі Булій виявлено прясло, грузило та уламки кераміки черняхівської культури. В селі в ХІХ столітті, біля церкви, було монастирище.

Село Пасічна

Біля Пасічної виявлено поселення трипільської культури. В 20-х роках було п’ять курганів, які розташовуються за три кілометри від села, по дорозі на село Бабина. В урочищі Горбик, за півтори кілометри на схід від Пасічної – поселення черняхівської культури та могильник. В центральній частині села, вздовж правого берега ріки Гречанка, в урочищі Горбик чи Парк – давньоруське городище ХІ – ХІІІ століть, оточене з напільного боку еліпсовидним валом висотою близько 0,7 метра та ровом глибиною 0,4 метри.

Село Пилява

В центрі Пиляви, на правому березі ріки Іква – фундаменти пізньофеодальної кам’яної фортеці. На північно-східній околиці Пиляви – поселення епохи бронзи. В ХІХ столітті навколо села було чотири кургани – в урочищах Могилка, Брикули, Ганджівка. На одному з курганів в 1978 році встановлено меморіальних знак на честь соратника Б.Хмельницького І.Ганжі. Колись був замок.

Село Пилявка

За два кілометри на схід від Пилявки, в урочищі Під Ганджівкою – поселення епохи бронзи. Друге поселення цього часу – на мису високого правого берега ріки Іква, за два кілометри на північ від села. Поселення черняхівської культури – за два кілометри на північний схід від села, вздовж правого берега Ікви, в урочищі Льодовиця. За два кілометри від Пилявки, в лісовому урочищі Замчисько- давньоруське городище ХІІ – ХІІІ століть округлої форми площею 3600 квадратних метрів, оточене з напільного боку півковоподібним валом висотою три метри і ровом. Друге городище – в селі. Біля села є курган.

Село Пишки

Біля дороги, що веде до міста Хмельник, був курган, розкопаний в 1880 році.

Село міського типу Стара Синява

Біля селища в ХІХ столітті була група курганів висотою два метри, два з яких в урочищі Кузьмичеве, два – в урочищі Шпичаком (поблизу цукрозаводу) і один – в урочищі Царівщина. Колись був замок та мури міста.

Село Сокиринці

В околицях Сокириців – трипільське, а в урочищі Біла Криниця – черняхівське поселення. На північний схід від Сокиринців, в урочищі Пасіка, на віддалі два кілометри від ріки Збруч виявлено уламки посуду часів Київської Русі.

Село Сьомаки

В Сьомаках – поселенн доби міді.

Село Теліжинці

Неолітична кераміка

Неолітична кераміка

В селі, уздовж лівого берега ріки Іква – трипільське поселення. За триста метрів на північ від села, по обидва береги безіменного струмка – поселення епохи бронзи. Навпроти Теліжинців, на правому березі ріки Іква, в урочищі Вали – давньоруське городище ХІІІ століття, зберігся дитинець розмірами 110 на 100 метрів, укріплений ровами і трьома рядами земляно-дерев’яних стін, які разом з дитинцем займають територію 3,5 гектари. Тут в 1973 – 1979 роказ здійснював розкопки В.І.Якубовський, виявлено конструкції воєнно-фортифікаційних споруд, сім порожнистих клітей, дві гончарні майстерні, три млинарських комплекси, майстерню ювеліра, п’ять печей за межами будівель, зернові і господарські ями. В зазначних об’єктах виявлено речі господарсько-побутового вжитку, землеробські знаряддя праці, предмети озброєння, ювелірні вироби тощо. Знайдено два скарби прикрас – позолочене очілля, підвіски шумливого типу, персні, сережки тощо. Матеріали розкопок показали, що городище існувало протягом першої половини ХІІ століття та було залишене в ХІІІ столітті. Також виявлено трипільський шар.

Село Харківці

Біля Харківців в ХІХ столітті був курган.

Село Чехи

В ХІХ століття біля Чехів був курган.

Район межує зі Старокостянтинівським, Летичівським. Дивіться всю археологію Галичини. Для пошуку всіх статей дивіться цю сторінку.