Археологія та стародавня історія Новгород-Сіверського району

Монастир у Новгород-Сіверському

Монастир у Новгород-Сіверському

В Новгород-Сіверському районі Чернігівської області городища були в населених пунктах Бугринівка, Бучки, Воробіївка, Горки, Гремяч, Дегтярівка, Домотканово, Дробишів, Кам’янська Слобода, Киселівка, Кірово (Риківка), Комань, Кудлаївка, Ларинівка, Леньково, Лісконоги, Мамекіно, Михайлівка, Новгород-Сіверський, Путивськ, Пушкарі, Рогівка, Стахорщина, Чулатово, Шептаки.

Село Араповичі

Стоянка 40 – 10 тисячоліть до нашої ери Араповичі – на західній околиці села.

Стоянка 40 – 10 тисячоліть до нашої ери Довгий Яр – на північний захід від села.

Стоянка 40 – 10 тисячоліть до нашої ери Комарня – між селами Араповичі і Чулатів.

Село Биріно

Поселення київської культури – в 1200 – 1500 метрах на захід від села на пологому схилі першої тераси лівого берега Десни, нижче від устя ріки Торкни в урочищі Пристань.

Поселення в селі Биріно

Поселення в селі Биріно

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури Биріно 1 – на лівому березі Десни (ліва притока ріки Дніпро) в трьох кілометрах на захід від західної околиці села. Займає мисоподібний край борової тераси висотою 2 – 3 метри, який заріс лісом. Поверхня пам’ятника руйнується грунтовою дорогою, що привело до утворення яру. Поодинокі фрагменти кераміки пізнього середньовіччя (пункт 20 на карті).

Поселення доби бронзи, І половини І тисячоліття нашої ери Бирине 2 – на лівому березі Десни за три кіометри на захід від західної околиці села Бирине за 300 метрів нижче за течією від пункту Бирине 1. Підйомний матеріал біля підніжжя зайнятої чагарником борової тераси, висота якої над рівнем заплави становить близько 10 метрів (пункт 21 на карті).

Поселення ранньозалізного віку, ранніх слов’ян, давньоруського часу, ХVII – ХVIII століть Бирине 3 – на лівому березі ріки Десна за чотири кілометри на захід від північної околиці села Бирине та приблизно за 500 метрів вище за течією від пункту Бирине 1 (зазначені пункти займають протилежні краї вигину борової тераси). Поселення розташоване на краю мисоподібного виступу берега, на цьому ж мисі збудований літній загін для худоби (пункт 22 на карті).

Поселення неоліту, доби бронзи Бирине 4 – вздовж мисоподібного виступу борової тераси на правому і лівому березі ріки Торкна в місці її впадіння до заплави ріки Десна за два кілометри на захід від південно-західної околиці села (пункт 23 на карті).

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку, ранніх слов’ян, давньоруського часу Бирине 5 – за два кілометри на захід від південно-західної околиці села Бирине, на дюнному підвищенні в заплаві Десни в місці впадіння в неї ріки Торкна, навпроти поселення Бирине 4. Піщана поверхня на окремих ділянка сильно пошкодження ерозією, частково зайнята чагарниками та соснами (пункт 24 на карті).

Стоянка і поселення VIII – III тисячоліть до нашої ери Віть 2 – за 7,5 кілометрів на південний захід від села, розмір 200 на 150 метрів.

Стоянка і поселення VIII – II тисячоліть до нашої ери Віть 3 (Мураги) – за 7,5 кілометрів на південний захід від села, в урочищі Мураги, довжина – 350 – 400 метрів.

Стоянка VI – V тисячоліть до нашої ери Віть 4 – за 7,5 кілометрів на південний захід від села, розмір – 150 на 20 метрів.

Стоянка і поселення VI – II тисячоліття до нашої ери та ІІІ – V століть Биринська Пристань 1 – за 2 – 3 кілометри на захід від південної околиці села, в урочищі Биринська Пристань, розмір – 100 на 20 метрів.

Стоянка і поселення VI – V тисячоліть до нашої ери Биринська Пристань 2 – за 2 кілометри на захід від південної околиці села, в урочищі Биринська Пристань, розмір – 20 на 30 метрів.

Стоянка VI – V тисячоліть до нашої ери Попове Озеро – за 7,5 кілометрів на південний захід від села.

Неолітичне поселення Біла Гора – за 3 – 4 кілометрів на захід від південної околиці села, довжина – 400 – 500 метрів.

Неолітичне поселення – за чотири кіометри на захід від північної околиці села, розмір – 70 на 20 метрів.

Неолітичне поселення – за чотири кілометри на захід від центральної частини села, площа – 0,7 – 0,8 гектарів.

Поселення неоліту та III – IV століть «Гагай» – за три кілометри на захід від південної околиці села, в урочищі Гагай, довжина – 350 – 400 метрів.

Село Бугринівка

Городище ранньозалізного віку Городок біля птахоферми, в урочищі Городище, на східному схилі великої балки, яка утворена струмком (невеликою рікою) Малотечею, на лівому березі ріки. На одному з відрогів цієї балки розміщене Кудлаївське городище і Сербова Косать. Висота городища над рівнем заплави – 10 – 15 метрів. Схили некруті, площа приблизно 3 тисячі квадратних метрів. Вали невисокий, але добре помітний, з крутим зовнішнім краєм. В 2009 році укріплень не було виявлено. Мис сильно заріс лісом і кущами. Координати городища в заплаві – північна широта 51 градус 58 хвилин 49,6 секунд, східна довгота – 033 градуси 01 хвилина 50,1 секунда.

Давньоруське поселення Хутор Павлюкова – за два кілометри на південь від села.

Село Бучки

Городище ранньозалізного віку – за один кілометр на північ від села, північніше урочища Церковщине.

Поселення доби брозни – за 2 кілометри на південний схід від МТФ.

Село Воробіївка

Городище ранньозалізного віку – біля села, на ріці Вара (Вора).

Село Горки

Городище у селі Горки

Городище у селі Горки

Поселення ранньозалізного віку, VIII – Х століть, городище давньоруського часу Городище 2 – на мису високої правобережної тераси ріки Десни в урочищі Селище чи Ігореве Сільце біля перших будинків по дорозі з Горбово в Горки в урочище Селище (південно-східна околиця села). Координати городища – північна широта 51 градус 56 хвилин 17 секунд, східна довгота 033 градуси 12 хвилин 31,3 секунди. Висота над рівнем заплави – 26 метрів. Майданчик витягнутої форми (200 на 100 метрів), орієнтована з південного заходу на північний схід. З півночі, сходу і півдня обмежена крутими схилами тераси. З північного сходу до городища прилягає неукріплене поселення розмірами 150 на 100 метрів (довжина – 500 метрів), яке відокремлене від городища практично повністю заплилим і розораним валом і ровом. Поряд розміщене неукріплене селища із шарами юхновської і роменської культур, а також давньоруського часу. На сьогоднішній день майданчик городища сильно зруйнований людською діяльністю.

Городище Горки 1

Городище Горки 1

Городище ранньозалізного віку Горки І знаходиться на південно-західній околиці села поряд з жилими будинками. Воно розміщується на мису правого берега Десни, в урочищі Городище. Внуизу, біля асфальтової дороги, яка веде з Юхново в Дегтярівку і далі, знаходиться урочище Криниця. На північ від пам’ятки – одно з декількох кладовищ села. Координати городища – північна широта 51 градус 56 хвилин та 00,3 секунд, східна довгота 033 градуси 11 хвилин 47,2 секунд. Майданчик сильно розораний. Він округлої форми – з півночі на південь 105 метрів, з заходу на схід – 90 метрів. З боку поля вал і рів, які практично не прослідковуються. З боку поля вал і рів, які практично не прослідковуються. З боку стрілки мису і заплави (з півдня і сходу) проходить потужний ескарп шириною 5 – 8 метрів і глибиною до восьми метрів. Висота над рівнем заплави – 47 метрів.

Село Горбове

Поселення біля села Горбове

Поселення біля села Горбове

Поселення ранньозалізного віку, ранніх слов’ян, давньоруського часу, ХVI – ХVІІ століть «Ігорове сільце» – на захід від села, в урочищі Ігореве сільце.

Село Гремяч

Городище ранньозалізного віку юхновської культури Заболоття (Круглий бугор) – в північно-західній частині села. Розміщене на мису правого берега Судості. Майданчик неправильної оваловидної форми (70 на 40 метрів). З півночі і півдня знаходиться широкий рів, глибиною до чотирьох метрів і вал, який сильно розплився. З боку заплави майданчик плавно знижується. В верхній частині проходить рів, який на теперішній час сильно заплив. Мис має невеликий нахил в південно-східному напрямку.

Городище ранньозалізного віку Веркіївка – за 500 метрів на південний схід від МТФ, в урочищі Веркіївка (колишній хутір Гудівка), розмір – 60 на 25 метрів.

Поселення неоліту, доби бронзи Лиса (Біла) Гора – за 800 метрів на північний схід від південно-східної околиці села, довжина – 40 – 60 метрів.

Поселення київської культури – за один кілометр нижче від моста через ріку Судость на лівому березі ріки Судость, розмір- 250 на 150 метрів.

Поселення неоліту, доби бронзи Дяконове – за 800 метрів на північний схід від села, в урочищі Дяконове, довжина – 200 метрів.

Неолітичне поселення Речица – за 1500 метрів на північний схід від села, розмір – 250 на 100 метрів.

Стоянка Х – VIII тисячоліть до нашої ери – за один кілометр на північний схід від південно-східної околиці села, розмір – 150 на 30 метрів.

Поселення доби бронзи Вівцеферма – за 3,5 кілометрів на схід від південно-східної околиці села, розмір – 300 на 60 метрів.

Поселення київської культури та давньоруського часу – за 600 метрів вище від моста через ріку Судость на лівому березі.

Поселення доби бронзи, київської культури – за 800 метрів на схід від села на лівому березі ріки Судость, довжина – 1,5 кілометрів.

Село Дегтярівка

Поселення у селі Дегтярівка

Поселення у селі Дегтярівка

Поселення київської культури, ранніх слов’ян та ХVII – ХVIII століть Лавриковий Ліс – за 1500 метрів на південний захід – захід від села на краю першої надзаплавної тераси лівого берега ріки Малотечка висотою 3 – 4 метри по обидва боки від невеликого яру, розміри – 80 на 60 мерів. Матеріали V – VII століть. Поселення порушено придорожньою канавою, у східному кінці перекрито садибою ХVII – ХVIII століть.

Археологія сіл Кудлаївка і Дігтярівка

Археологія сіл Кудлаївка і Дігтярівка

Мезолітична стоянка, поселення доби бронзи та V – VIII століть Стрелиця – в одному (чи двох) кілометрах від південної околиці села Дегтярівка, лівіше від устя ріки Малотечки, на низькому мису надзаплавної тераси уздовж правого берега Десни, простягається вздовж стариці Десни від села Кудлаївка до села Дегтярівка. Культурний шар порушений траншеєю військового часу. Висота місцезнаходження над рівнем луки – 3 метри, розмір – 500 на 250 метрів (№ 1 на карті).

Городище ранньозалізного віку Кудрин Городок розміщене на південний схід від села, між селами Дегтярівка і Горки біля північно-східної околиці першого села біля асфальтової дороги. Координати городища – північна широта 51 градус 55 хвилин 37,8 секунд, східна довгота 0,33 градуси 10 хвилин 11,7 секунд. Пам’ятка розміщена на високому (біля 30 метрів) мису правого берега Десни. Майданчик витягнутої форми, з півночі на південь – 110 метрів, з заходу на схід – 40 – 25 метрів. Має відчутний нахил в бік заплави (на південь). С південного боку городище обмежено схилом до Десни, зі східного, західного і півнівчно-західного – ярами. По краю майданчика прослідковуєся вал, який заплив. С півночі та північного сходу вал більш чіткий, за ним – рів глибиною 6 – 8 метрів від верху валу. Схили дуже ескарповані. Висота ескарпу сягає восьми метрів, ширина уступа – чотири метри. С півночі та північного сходу ескарп плавно переходить в рів. На сьогоднішній день майданчик городища знаходиться під лісом.

Городище Кудрин Городок у Дегтярівці

Городище Кудрин Городок у Дегтярівці

Поселення київської культури – в 200 – 300 метрах на захід від села Кудлаївка поблизу дороги на село Стахорщина в урочищі Хутір Самоквасова на схилі лівого берега ріки Малотечка навпроти поселення в урочищі Заяр’я – за 3500 метрів на захід від села.

Село Домотканово

Городище ранньозалізного віку – на північній околиці села, будино 21 по вулиці 8 березня (він в заплаві під городищем). Городище займає високий мис правого берега Десни, який утворений двома ярами. Майданчик овальної форми 30 на 15 на 20 метрів, з північного сходу обмежена крутим схилом тераси, з півночі і півдня – ярами, схили яких мають сліди ескарпу. З західного напільного боку прослідковуються сильно заплилі вал і рів. Майданчик городища має значний схил до заплави.

Село Дробишів

Городище у селі Дробишів

Городище у селі Дробишів

Поселення ранньозалізного віку, ранніх слов’ян, городище давньоруського часу Дробишів І в урочищі Городище розміщене на західній околиці села, під сучасним діючим кладовищем. Ним зайнято біля 60% пам’ятника. Городище знаходиться на мису правого берега Десни, біля 30 метрів висотою. Майданчик – овальної форми, з приблизними розмірами 70 на 120 метрів. З боку поля, з півночі і сходу, прослідковуються два вала і рів між ними. Зовнішній вал сильно заплив. Висота над рівнем заплави – 23 метри. Координати городища – північна широта 51 градус 56 хвилин 53,6 секунд, східна довгота 0,33 градуси, 19 хвилин, 46,2 секунди.

Городище Дробишів 2

Городище Дробишів 2

Городище ранньозалізного віку Дробишів 2 – в урочищі Церков’я. Розміщене на мису правого берега Десни в центрі села. Висота мису – 40 – 50 метрів над рівнем заплави. Майданчик овальної форми (125 на 30 метрів), витягнута по лінії північ-південь і захід-схід і обмежена глибокими ярами з крутими ескарпованими схилами. Висота над рівнем заплави – 30 метрів. З південного заходу мис має достатньо різке зниження до заплави Десни. Тут, у верхні частині також  прослідковуються сліди ескарпу або валу. З напільного боку майданчик обмежений коротким (28 метрів), широким (10 метрів) і високим (до 5 метрів) валом. За ним проходять два рови. Зовнішній рів сильно заплив. Сліди насипу між ними не прослідковуються. Мис з’єднаний з плато вузьким перешийком. З боку стрілки мису так само прослідковується невеликий вал. Координати городища – північна широта 51 градус 57 хвилин 02,2 секунди, східна довгота 0,33 градуси 20 хвилин 14,0 секунд. За легендою на городищі стояла церква, яка пішла під землю. В 500 метрах на захід – городище Дробишів 1.

Село Камінь

Поселення київської культури, давньоруського часу – кераміка київського типу є на поселенні, яке на 200 – 300 метрів нижче від устя ріки Рогожни на краю берега, який підмивається Десною (на північно-східній околиці села в урочищі Забока).

Неолітичне поселення Довгі Лози – на північно-східній околиці села, в урочищі Довгі Лози.

Неолітичне поселеня Хорумов Бугор – напінічний схід від села, в урочищі Хорумов Бугор.

Неолітичне поселення Дяченков Бугор – на північний схід від села, в урочищі Дяченков Бугор.

Давньоруське поселення Десна 1 – на східній околиці села.

Поселення неоліту, ранньозалізного віку, давньоруського часу Десна 2 – на східній околиці села.

Село Кам’янська Слобода

Городище ранньозалізного віку.

Село Киселівка

Городище в селі Киселівка

Городище в селі Киселівка

Поселення доби бронзи, городище ранньозалізного віку (юхнівської культури), ранніх слов’ян Киселівка 2 – поблизу села Киселівка, один кілометр на південь від південної околиці села, займає мис високого, до 36 метрів правого корінного берега Десни. Сучасне русло ріки проходить приблизно за 600 – 800 метрів. Ця місцевість має назву Городок і пов’язується подіями шведської війни початку ХVIII століття, площа становить біля 1,5 гектарів. Територія поселення має видовжену по лінії північний захід – південний схід форму. Її розміри – 217 на 85 метрів. Поверхня має помітний ухил в дев’ять метрів у бік ріки та заплави. З південного заходу городище обмежене глибоким яром з крутими схилами, а з півдня та південного сходу – краєм корінного берега. Такий природний захист вдало доповнювали вали, рови та ескарпи. З напільного боку було влаштовано два рови та два (в одному місці – три) вали, південно-західний схил ескарповано. Ще три лінії ескарпів захищали городище з боку заплави. Координати (північно-східний кут розкопу) – північна широта 52 градуси 03 хвилини 30,9 секунд, східна довгота 033 градуси, 16 хвилин та 22,9 секунд. Матеріали пісочноровської мезолітичної культури, середньодніпровської, юхновської та роменської культур.

Городище Киселівка 1

Городище Киселівка 1

Городище ранньозалізного віку (юхновська культура) та давньоруського часу Киселівка 1 – на північ від городища Киселівка 2, ближче до села, неподалік впадіння ріки Рома в Десну, займає вузький мис правого корінного берега Десни, сформованого двома яругами. Схили городища доволі круті. Розміри майданчика – 100 на 40 метрів. З південного напільного боку городище укріплене ровом, глибина якого 2,5 – 3 метри, ширина – 10 – 15 метрів та валом завширшки 10 – 12 метрів. Зі сходу схили додатково підрізано на висоту 2 – 3 метри, ширина ескарпу – 3 – 4 метри. З півночі ескарпом відрізано похилу стрілку мису. Координати (центр майданчика) – північна широта 52 градуси 03 хвилини 41,6 секунд, східна довгота 033 градуси 16 хвилин 10,8 секунд, можливо, пам’ятка в урочищі Усніжин.

Село Кірово (Риківка)

Давньоруське городище – поблизу села, по дорозі в Форостовичі.

Село Комань

Стоянка 40 – 10 тисяч років до нашої ери Ложок – біля села, на правоум березі Десни, в рівчаку Ложок.

Городище у селі Комонь

Городище у селі Комонь

Городище ранньозалізного віку, ранніх слов’ян та давньоруського часу – на мису правого берега Десни на північ (біля 150 – 200 метрів) від села Комань, біля дороги з Новгород-Сіверського на Комань, 20 – 30 метрів на південь – південний захід від мостика через невелику балку. Сучасне русло ріки знаходиться в 250 метрах від поселення. Розміри майданчика 60 (зі сходу на захід) на 50 – 55 метрів (північ – південь). Із західного напільного боку збереглися вал і рів. Висота над рівнем заплви – 13 метрів. Зі східного боку поселення пошкоджене кар’єром. Координати пам’ятника – північна широта 51 градус 59 хвилин 40,4 секунди, східна довгта 0,33 градуси 19 хвилин 43,4 секунд. Виявлені матеріали юхновської та роменської культур, а таокж епохи Київської Русі.

Село Кремський Бугор

Стоянка і поселення 10 – 2 тисячоліть до нашої ери «Селище» – на захід від села, в урочищі Селище, розмір – 1000 на 500 метрів.

Поселення неоліту, доби бронзи Обірок – за 1500 метрів на південний схід від села, в урочищі Обірок, довжина 40 – 50 метрів.

Село Кудлаївка

Поселення V століття Заяр’я. Знаходиться на обривистому уступі правого корінного берега ріки Малотечки за 1500 метрів вище від села. Культурний шар майже не зберігся. Перекритий товщею наносу, він прослідковується тільки в розрізі берега протягом 80 – 100 метрів. Ширина – 60 – 50 метрів. З заходу і сходу обмежене широкими залісненими балками, з півночі – схилом висотою 4 – 6 метрів. Впритул до основи схилу підходить старе русло ріки Малотечки. Сучасне русло знаходиться від Заяр’я приблизно у трьохсот метрах.

Поселення V – VII століть Левкин Бугор знаходиться на схилі надзаплавної тераси правого берега ріки Малотечки, за один кілометр вище від села. Культурний шар уздовж берега – протягом 80 – 100 метрів. Територію селища з заходу обмежує яр, з півночі – невисокий уступ берегового схилу, на півдні поселення прорізає ложбина, можливо, пізнього походження, оскільки і за нею на поверхні зустрічаються уламки ліпного посуду, зі сходу схил пологий.

Мезолітична стоянка і поселення київської культури Іванцеве 1 (озеро Іванцеве) знаходиться в заплаві Десни на правому березі невеликого струмка Мадотічок, що витікає із села Кудлаївка і впадає в ріку Десна з правого боку за 500 метрів на схід від села. Поселення висотою 3 – 5 метрів, на півострові Гай. На піщаних видувах в околицях озера, головним чином на північному побережжі. На площі 140 на 40 метрів (дивіться карту до поселення в урочищі Стрелиця села Дігтярівка).

Поселення доби брозни Івацеве 2 – за 500 метрів на схід від села, в урочищі Іванцеве, розмір – 120 на 40 метрів.

Поселення ранньозалізного віку, ранніх слов’ян Іванцеве 3 – за 500 метрів на схід від села, в урочищі Іванцеве, розмір – 100 на 50 метрів.

Поселення ХІІІ – ХІV століть Іванцеве 4 – за 500 метрів на схід від села, в урочищі Іванцеве, розмір – 130 на 40 метрів.

Стоянка 10 – 8 тисячоліть до нашої ери Заплави – на північний схід від села, в урочищі Заплави.

Городище ранньозалізного віку юхновської кульутри – в трьох кілометрах на захід від села на відрозі ріки Малотічки, яка впадає на декілька кілометрів нижче в Десну. Майданчик городища розміром 80 на 50 метрів, з боку плато (з півдня і південного сходу, часково зі сходу) захищений валом і ровом, схили ескарповані. Координати – північна широта 51 градус 54 хвилини 47,5 секунд, східна довгота 0,33 градуси 05 хвилин 14,5 секунд.

Село Ларинівка

Давньоруське городище – на схід від села, на лівому березі ріки Малотічки, захищене ярами і ровом, на початку ХХ століття було вкрито лісом.

Село Леньково

Поселення ранніх слов’ян, давньоруське городище «Стате Городище» – за два кілометри на південний схід від села, в урочищі Старе Городище. Переважають матеріали роменського часу.

Село Лісконоги

Поселення доби бронзи, київської культури, ранніх слов’ян Колодязний Бугор. Розміщене в 1 – 2 кілометрах на південь від Лісконоги в заплаві лівого берега ріки Смячка поблизу її впадіння в Десну в урочищі Колодязний Бугор на дюнному пагорбі розмром 130 на 60 метрів. Сліди стариць ріки огинають дюну з трьох боків. Висота поселення над рівнем заплави – 4 метри. Виявлені землянка епохи бронзи, а також культурні нашарування почепського типу, київської та колочинської культур.

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку та V – VIII століть Целіков Бугор знаходиться на дюні, в заплаві правого берега Десни, трохи вище устя ріки Смячі ( за два кілометри на південь від села Лісконоги). Дюна витягнута з півночі на південь вздовж правого берега Десни і підвищується над заплавою на 2,5 – 4 метри. З заходу і південного заходу до неї близько підходить заболочена низина – старе русло ріки Смяч. На півчнічному сході дюна підходиьт до стариці Десни. В напрямку з півночі на південь селище простягається на 80 – 90 метрів, за заходу на схід – на 40 – 50 метрів. Культурний шар порушений видувами і траншеєю військового часу.

Городище Яруги в селі Лісконоги

Городище Яруги в селі Лісконоги

Городище ранньозалізного віку юхновської культури Яруги – між селами Рогівка і Лісконоги. Розміщена на мису правого берега Десни на південь від села Рогівка. Висота над рівнем заплави 24 метри. З західного і східного боків городище обмежене глибокими ярами. З напільного (північного боку) прослідковується запливші вал і рів. Поверхня городища має незначний нахил з північного заходу на південний схід. Довжина – 75 метрів, ширина с південного заходу на північний схід – 50 метрів. Координати (центр майданчика) – північна широта 52 градуси 08 хвилин 37,5 секунд, східна довгота 033 градуси 17 хвилин 53,9 секунд

Городище ранньозалізного віку розміщене на мису правого берега Десни, на північ від села Лісконоги, по дорозі до Рогівки. З північного заходу і південного сходу обмежене глибокими ярами. В східній частині знаходиться крутий спуск до заплави.

Село Мамекіно

Поселення київської культури – у двох кілометрах на схід від села на схилі надзаплавної тераси між устями рік Смяч і Рома.

Давньоруське поселення – в північно-західній частині села, розмір – 60 на 80 метрів.

Давньорусье поселення – на схід від північно-західної частини села.

Поселення доби бронзи – за 500 метрів на південний схід від села, розмір – 100 на 100 метрів.

Давньоруське городище – за три кілометри від села.

Поселення ІІІ – V століть – за південно-східною околицею села.

Поселення доби бронзи, ІІІ – V століть, VIII – ІХ століть Миси – за 1200 метрів на південний схід – схід від південно-східної околиці села, розмір – 300 на 100 метрів, 80 на 50 метрів, 200 на 50 метрів.

Село Михайлівка

Городище ранньозалізного віку та давньоруського часу.

Село Мурав’ї

Поселення VІ – І тисячоліть до нашої ери та давньоруського часу Ягідна Гора – за один кілометр на південний схід від МТФ, розмір – 150 на 65 метрів.

Поселення ІХ – VI тисячоліть до нашої ери – на північній околиці села, біля колгоспного двору.

Поселення доби бронзи Уборок – на північ від села, в урочищі Уборок.

Поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу – на північ від села.

Місто Новгород-Сіверський

Поселення ранніх слов’ян, давньоруське городище № 1 – в околицях міста на лівому березі Десни. Матеріали роменського часу і давньоруської кульутри.

Городище в урочищі Замок в Новгород-Сіверському

Городище в урочищі Замок в Новгород-Сіверському

Поселення ранньозалізного віку, ранніх слов’ян, давньоруське городище, ХIV – ХVII століть Городище 2 (урочище Замок, Пушкінські вали) – в центральній частині міста), розміщене в межах міста. Складається з двух укріплених частин (загальна площа біля 40 гектарів) – залишки давньоруського Новгорода. Дитинець площею 40 гектарів займає останець корінного правого берега Десни. З усіх боків його оточує вал. З півдня прилягає окольне місто, укріплення якого не збереглися (30 гектарів). Відкладення юхновської культури, роменської культури, давньоруського часу і більш пізнього часу.

Давньоруське поселення – за 600 метрів на захід від городища в урочищі Заручав’я, розмір – 7 гектарів.

Ранньозалізне городище «Старе єврейське кладовище» – на північно-східній околиці міста. Городище розміщене на мису правобережної тераси Десни. Майданчик видовженої форми (75 на 45 метрів). Зі сходу і заходу майданчик обмежений глибокими ярами. З півдня, напільного боку, проходить дугоподібний вал, на сьогоднішній день дуже заплилий. Схили в східній частині ескарповані. Майданчик має нахил в бік Десни.

Поселення давньоруського часу, ХVII – ХVIII століть Сухомлинівка – на північно-західній околиці міста, в урочищі Сухомлиівка.

Село Об’єднане

Стоянка 40 – 10 тисяч років до нашої ери – за 500 метрів на північ від східної околиці села.

Село Путивськ

Давньоруське поселення та поселення ХVII – ХVIII століть – на поверхні корінної тераси правого берега ріки Десни висотою 40 метрів, на схід від села Путивськ (між селами Путивськ і Араповичі). Руйнується: крейдяний кар’єр зруйнував більшу частину поселення і окопи 1943 року простяглися вздовж краю тераси, була вибірка грунту в 1999 року, внаслідок якої з’явився котлован площею біля 1500 квадратних метрів.

Два городища і поселення у селі Путивськ

Два городища і поселення у селі Путивськ

Городище ранньозалізного віку юхновської культури Юхнове 1 (Західне) – за один кілометр на схід від села Юхново. Городище займає високий (до 40 метрів) мис правого берега Десни. З північного заходу і південного сходу обмежено глибоким яром і крутим схилом до заплави ріки. На сьогоднішній день русло проходить в одному кілометрі від пам’ятки. З південного заходу мис має відносно плавне пониження. Тут, у верхній частині, прослідковуються залишки ескарпу (чи рову). Майданчик городища овальної форми (114 на 56 метрів) має відчутний нахил в південно-західному напрямку. З північного сходу, з напільного боку, городище захищено сильно заплилим валом і ровом. Городище знаходиться під сосновим лісом. Координати – північна широта 51 градус 56 хвилин 35,1 секунд, східна довгота 0,33 градуси 15 хвилин 42,1 секунд. Поселення розміщене безпосередньо за валом городища. Його координати – північна широта 51 градус 56 хвилин 36,0 секунд, східна довгота 0,33 градуси 15 хвилин 46,4 секунд. За часом воно синхронне, що дозволяє вважати Західне городище і поселення єдиним комплексом. Майданчик має округлу форму 75 на 70 метрів. Зі сходу і північного заходу обмежений ярами, а з півдня – крутим схилом до заплави.

Городище ранньозалізного віку Юхновської культури Юхнове 2 (Східне) – за 1,2 кілометра на схід від села Юхново. Розміщене на сході від поселення 1, через яр, на сусідньому мису. Майданчик округлої форми (65 на 47 метрів). З півночі і північного заходу, з боку поля, збереглися сильно розораний вал і рів. Рів з’єднував між собою два яра (з заходу і сходу) по бокам мису. Городище ескарповано. На сьогоднішній день городище знаходиться під городами. Координати гордища – північна широта 51 градус 56 хвилин 36,9 секунд, східна довгота 0,33 градуси 15 хвилин 50,8 секунд.

Село Пушкарі

Городище у селі Пушкарі

Городище у селі Пушкарі

Городище ранньозалізного віку юхновської культури (V – ІІІ століть до нашої ери) на високому біля 30 метрів, корінному мису правого берега ріки Десна на північний схід від села Пушкарі в 300 метрах від неї. Майданчик городища овальна в плані, розміром 75 на 45 метрів. На захід від нього знижений майданчик розміром 70 на 30 мерів. З півночі і заходу городище обмежене глибоким яром з крутими схилами. Координати – північна широта 52 градуси 12 хвилин 15,4 секунд, східна довгота 033 градуси 17 хвилин 45,3 секунд.

Стоянки біля села Пушкарі

Стоянки біля села Пушкарі, Погонський Мис

Стоянки 40 – 10 тисяч рокі до нашої ери – на південь та південній околиці села від села на піввострові мису правого берега Десни – Пушкарі 1 (Пасіка), Пушкарі 2 (Анікеєв Ров 1), Пушкарі 3 (Сосонницький Ров 1), Пушкарі 5 (Харківський Ров), стоянка Пушкарі 6 (Крейдяний Ров), Пушкарі 8 (Кравцов Ров), Погон (П’ятий Метр), Бугорок, Анікеєв Ров 2, Давидов Березняк, Усть-Кравцовська.

Стоянка Пушкарі 7 (Покровщина) – за два кілометри на південний захід від околиці села, в урочищі Покровщина.

Стоянка Підболот’є – за північною околицею села.

Стоянка Майдан – за 800 метрів на південний схід від забудови села.

Стоянка 150 – 35 тисяч років до нашої ери Язві – поблизу села, стоянка Орєховий Лог – за 500 метрів від села.

Поселення київської культури – на багатошаровому поселенні на краю корінного берега.

Село Рогівка

Городище у селі Рогівка

Городище у селі Рогівка

Городище ранньозалізного віку юхновської культури – за 200 мерів на північ від села. Майданчик трикутної форми (180 на 193 на 105 метрів), орієнтований по лінії північний захід – південний схід. Висота над рівнем заплави – 35 метрів. Координати (центр майданчика) – півнівчна довгота 52 градуси 09 хвилин 53,5 секунд, східна довгота 033 градуси 18 хвилин 45,1 секунд. В бік заплави мис має значне пониження. З боку поля знаходятся сильно заплилі рів і вал, ледь замітні на сьогоднішній день. З решта сотрін городище обмежено глибокими ярами з ескарпованими схилами. Вздовж схилу прослідковуються сліди окопів Великої вітчизняної війни. Майданчик знаходиться під яблуневим садом.

Городище ранньозалізного віку V століття до нашої ери та  Х століття Пісочний ров розміщено на мису правого берега Десни поряд з балкою Пісочний Ров, приблизно в 800 метрах на північ від села. Висота над рівнем заплави 20 метрів (147 метрів по Балтійській системі). З боку поля (захід) зберігся рів і вал. З півночі і півдня майданчик обмежений яром і балкою Пісочний Ров. Площа городища 0,25 гектарів, її розміри 75 на 50 метрів. Координати (центр майданчика) – північна широта 52 градуси 10 хвилин 27,8 секунд, східна довгота 033 градуси 18 хвилин 34,1 секунд. Вперше мис був заселений в епоху мезоліту (пісочноровська культура). Основний шар належить юхновській культурі, населення якої двічі заселяло мис. В Х столітті на мису виникає поселення роменської культури.

Городище Пісочний Ров біля села Рогівка

Городище Пісочний Ров біля села Рогівка

Поселення київської культури, давньоруського часу між селами Пушкарі і Рогівка, за два кілометри на північ від села, на правому низькому схилі балки Мосолов ров в її усті і на першій надзаплавній терасі Десни висотою 3 – 4 метри. Розміри – 300 на 120 метрів.

Село Смяч

Поселення київської  культури – у прибережній частині села біля моста в урочищі Загребелля (східніше південної частини села), розміри – 120 на 30 метрів, руйнується обривом.

Поселення київської культури – на правому березі ріки Смяч в одному кілометрі нижче урочища Загребелля на пониженій ділянці тераси, навпроти села.

Поселення київської кульутри розміщено на схилі правого корінного берега ріки, який зайнятий лісопосадкими, між селами Смяч і Мамекино (за 1800 метрів на південний схід від південої частини села).

Група стоянок ІХ – VII тисячоліть до нашої ери Смячка 14 А, Б, В, Г, Д – за 3300 метрів на південний схід від південно-східної лівобережної частини села.

Стоянки ІХ тисячоліття до нашої ери Бор 1 і 2 – за 4,2 кілометри на південний схід від лівобережної частини села.

Стоянки ІХ тисячоліть до нашої ери Бугри 1, 2, 3 – за 4,2 – 4,5 кілометрів на південний схід від лівобережної частини села, довжина – 200 метрів.

Стоянки ІХ тисячоліття до нашої ери Залісся 1, 2, 2, 4 – за 3,7 кілометрів на південний схід від лівобережної частини села, в урочищі Смячка, розмір – 300 на 70 метрів.

Стоянка ІХ тисячоліття до нашої ери Балка 1 і 2 – за 3300 метрів на південний схід від лівобережної частини села, розмір – 40 на 90 і 30 на 90 метрів.

Стоянка ІХ тисячоліття до нашої ери Крейда 3 – за 3000 метрів на південний схід від лівобережної частини села, в урочищі Крейда, розмір – 180 на 70 метрів.

Поселення ІІІ – V століть – за 1300 метрів на південний схід від південної частини села.

Поселення ІІІ – V століть, ІХ – Х століть – за 1600 метрів на південний схід від села.

Село Стахорщина

Поселення ранньозалізного віку, давньоруське городище Чайкін Лог – в одному кілометрі на південний схід від села на одному з мисів колись обводненої балки Чайкін (Чайков) Лог, на правому березі ріки Малотічки (урочище Сербова Косать чи Городок). Мис, висотою біля 20 метрів, представляє собою край тераси д двома ярами по боках. Майданчик овальний – 75 на 50 метрів, орієнтований по лінії з заходу на південний схід і має значний нахил до заплави. З напільного боку городище захищено високим (до 5 метрів) і широки в основі (16 – 18 метрів) валом. Його протяжність – 20 – 25 метрів. Із зовнішого боку прослідковуються залишки заплилого рову. Схили городища ескарповані. Поряд розміщене відкрите селище.

Селище ранніх слов’ян третьої чверті І тисячоліть. Знаходиться на мису пониженого правого корінного берега, в межах села, приблизно в одному кілометрі вище від шосе Новгород-Сіверський – Сониця.

Поселення ІІІ – V століть – за північною околицею села, розмір – один гектар.

Село Ушівка

Давньоруське поселення – за 600 метрів на північний схід – схід від села, розмір – 130 на 160 метрів.

Село Форостовичі

Поселення київської культури, VIII – Х століть, давньоруського часу – у 300 метрах на північ від села на обривистому мису правого берега ріки Рома в урочищі Селище. Площа – 1,3 гектари. Матеріали давньоруського часу – у північній частині поселеня, розмір – 150 на 85 метрів.

Село Чулатово

Поселення зарубинецької культури, ІХ – Х століть, давньоруського часу «Заровська Круга» знаходиться на правому корінному березі Десни на південно-східній околиці села, на південь від урочища Заровська Круга. З півночі, з боку села і з півдня поселення обмежене глибокими і вузькими балками, які виходять до Десни, зі сходу – обривом. Його західна межа проходить через орне поле і городи. Протяжність поселення з півночі на південь складає 320 – 330 метрів. Висота берега – 10 – 14 метрів. Вздовж берега, то наближаючись до обрива, то відходячи від нього, проходить дорога, яка прокладена бульдозером.

Стоянка 35 – 10 тисячоліть до нашої ери Чулатів 1 (Крейдяний Майдан) – між селами Чулатів і Дробишів, в урочищі Городище.

Стоянка 35 – 10 тисячоліть до нашої ери Чулатів 2 (Робочий Ров) – між селами Чулатів і Дробишів, розмір – 0,2 гектари.

Городище – біля колишньої церкви в селі Чулатово.

Село Шептаки

Городище ранньозалізного віку Городок (Городище) – за два кілометри на південний схід від села, в урочищі Гордок (Городище) (за даними початку ХХ століття – в урочищі Селище за один кілометр у напрямку до Новгорода).

Давньоруське поселення Селище – за один кілометр на південний захід від села в урочищі Селище.