Археологія та стародавня історія міста Чернігів та Чернігівського району

Реконструкція Чернігівського замку

Реконструкція Чернігівського замку

В Чернігівському районі Чернігівської області городища були у Чернігові та у селах Анисів, Брусилів, Гущин, Дніпровське, Іванівка, Киянка, Козероги, Количівка, Мньов, Новий Білоус, Пакуль, Підгірне, Рогоща, Седнів (літописний Сновськ), Слабин, Слобода, Сновянка, Старий Білоус, Табаївка, Шестовиця.

Contents

Село Андріївка

Давньоруське поселення в Андріївці

Давньоруське поселення в Андріївці

Давньоруське поселення Ходча 1 – за один кілометр на північ від МТФ села, на мису, який утворений злиттям двох струмків, правого берега (висота – 2 – 3 мери) струмка Ходчі (притока Верепуті). Розміри – 300 на 200 метрів (160 на 160 метрів).

Давньоруське селище знаходиться між селами Якубівка і Андріївка за 1,5 кілометрів на схід від села, на пологому схилі правого берега (висота 1 – 4 метри) ріки Верепуті, неподалік від місця впадіння в неї ріки Козла. Із заходу і сходу обмежене невеликими балками, що мають вихід до річки, площа – 4 гектари.

Село Анисів

Городище в селі Анисів

Городище в селі Анисів

Поселення київської культури, ІХ – Х століття, давньоруське городище займає мис, який утворений берегом ріки та яром, лівого берега ріки на північній околиці села. Майданчик городища має форму неправильного овалу розмірами – довжина до 200 метрів, ширина від 50 до 70 метрів. Оборонні споруди, які складалися з валу і рову, в результаті оранки збереглися дуже погано – проглядаються лишень в північно-східній часитні. Невеликим валоподібним підвищеням від поселення відокремлена південна (100 на 70 метрів) частина. Матеріали зарубинецької, роменської та давньоруської культур. Селище безпосеердньо біля городища на невисокій дюні на північний схід і займає південний кінець урочища Татарська Гірка – зайняте забудовою (200 на 140 метрів). Давньоруська кераміка і на південь від городища – на протилежному боці яру.

Давньоруське поселення Анисів-Захід. На західній околиці центральної частини села, на ділянці корінної лівобережної тераси Десни висотою біля семи метрів. Розміри – 350 на 370 метрів. Територія зайнята під забудову.

Поселення Анисів-Південь

Поселення Анисів-Південь

Поселення ранньозалізного віку Анисів-Південь. За південною околицею села, на лівому високому до 18 метрів березі видовженої петлеподібної стариці ріки Десни. Займає частину корінної тераси, крутий схил, заболочену низовину біля тераси. Плолща не менше 0,25 гектарів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури, VIII – Х століть, давньоруського часу сильно зруйноване, розміщене на ділянці першої надзаплавної тераси від північно-східної околиці села Анисів до села Підгірне в урочищі Татарщина (Татарська Гірка). Нині засаджене лісом і задерноване. Площа не менше одного гектара.

Поселення київської культури – на багатошаровому поселенні в урочищі Хвойки (один кілометр на південний схід від села), розміщене на засадженій лісом дюні в заплаві ріки, зустрічається кераміка київського типу.

Поселення в Анисові в урочищі Селище

Поселення в Анисові в урочищі Селище

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського часу, ХIV сотліття – за три кілометри на північний захід від села, у заплаві лівого берега ріки Десна, на берегах стариць Глушець і Комарівка, на висоті біля чотирьох метрів, в урочищі Селище. Розміри поселення 50 на 280 метрів. Зафіксовано руйнування культурного шару, що відбувається через вибирання грунту зі стінок розкопу мешканцями дачного кооперативу, що розташований на протилежному боці стариці.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу, ХІV століття Іржавець 1 – за 2,5 кілометрів на південний захід від північної околиці села, у заплаві лівого берега ріки Десна, на підвищених берега (висота біля трьох метрів) стариці Іржавця. На правому березі розмір 650 на 300 метрів, на лівому – 100 на 50 метрів.

Поселення доби бронзи, ХVIII сотліття Іржавець ІІ розташоване за один кілометр на захід від центральної чатсини села, в заплаві лівого берега ріки Десна, на підвищеному берегі висотою до двох метрів стариці Іржавця, розмір – 150 на 100 метрів.

Село Антоновичі

Давньоруське поселення Тарасовщина – на північно-західній околиці села, на лівому березі ріки Пакульки, розмір – 2,8 гектарів, під городами.

Село Березанка

Поселення Овраменків Круг – в трьох кілометрах на захід (2,5 кілометрів на захід від північної частини села) від села на схилах (на південному, західному, північно-східному схилах висотою до двох метрів) впадини, яка формою нагадує блюдце. Площа біля 4,8 гектарів. Матеріали київської культури – на західному схилі впадини.

Давньоруське поселення в урочищі Сажелка в селі Березанка

Давньоруське поселення в урочищі Сажелка в селі Березанка

Давньоруське поселення – в урочищі Сажелка, на схід від північної околиці села, на мисі лівобережної тераси висотою до півтора метри ріки Замглай, поблизу впадіння в неї притоки Рудки, в урочищі Сажелка. Розміри – 160 на 200 метрів. Поверхня розорюється.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу – один кілометр на північ від села, на трьох мисах лівобережної тераси висотою від двох до чотирьох метрів ріки Замглай, в урочищі Морозовщина (Репище). Розміри – 100 на 1300 метрів. Кераміка доби бронзи на трьох мисах, давньоруського часу – на північному підковоподібному мисі. Поверхня раніше розорювалася, тепер задернована, по краю тераси поросла деревами й кущами.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Березанка-Північна – за північною околицею села, на лівому березі, який височіє на 0,5 – 2 метри над заплавою ріки Замглай, навпроти урочища Сажелка. Займає три ділянки вздовж берега, розмір – 100 на 20 метрів, 80 на 20 метрів і 20 на 20 метрів. Поверхня задернована, частково розорюється під городи.

Поселення неоліту, ранньозалізного віку – поблизу села, на дюнному підвищенні правого берега ріки Замглай.

Село Бірки

Давньоруське поселення – у 200 метрах на південь від кладовища села Бірки, на правому пологому схилі висотою 4 – 5 метрів ріки Пакульки (права притока Дніпра), за один кілометр від урочища Кавулина Гора, розміри – 180 на 140 метрів.

Село Боромики

Поселення доби бронзи, київської культури – в 1,2 кілометрах (за іншими даними – 2 кілометра) на північний схід від села в урочищі Сахниха (берег заболоченого русла), по обидва береги яруги, що розділяє понижену частину правобережної надзаплавної тераси (висота 4 – 5 метрів) ріки Десни Розміри – 450 на 100 метрів, розорюється.

Поселення неоліту, доби бронзи, ІІ – V століть Боромики 2 – за 800 метрів від північно-західної околиці села. Південна частина займає мис над старицею Клішня, площа – 1000 на 200 метрів, раніше розорювалася, тепер поверхня задернована.

Поселення доби бронзи, середини І тисячоліття нашої ери, ХVII – ХVIII століть – на південній околиці південної частини села (урочище Старі Боромики), на мисоподібному виступі південної частини останця правобережної тераси висотою 3 – 6 метрів ріки Десни (притока Дніпра), в урочищі Причал. Розміри – 150 на 450 метрів, територія під забудовою та городами.

Поселення давньоруського часу, ХІV століття, ХVII – ХVIII століть Боромики-Школа – на західній околиці південної частини села (урочище Старі Боромики), у західній частині останця правобережної тераси (висотою від одного до шести метрів) ріки Десни. Зі сходу, з напільного боку, спостерігається значний перепад висот (до двох метрів), поселення частково займає західну частини шкільної садиби, розмір – 200 на 150 метрів.

Давньоруське поселення, ХVII – ХVIII століть Боромики-Мис – на північно-західній околиці південної частини села (урочищі Старі Боромики), на мисі західної частин останця правобережної тераси (висота – 1 – 5 метрів) ріки Десни, розмір – 200 на 100 метрів. Терирторія зайнята старим садом, під забудову й городи.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського часу Боромики 1 (Біля Гори) – на північно-західній околиці південної частини села (урочищі Старі Боромики), на пологому північно-західному схилі останця правобережної тераси висотою 1,5 – 2 метри ріки Десни, в урочищі Біля Гори, розміри 50 на 100 метрів. Територія зайнята під забудову села й городи.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, середини І тисячоліття нашої ери, давньоруського часу Боромики 3 (Гора) – на північно-західній околиці південної частини села (урочище Старі Боромики), на урвистій ділянці мису північно-західної частини останця правобережної тераси висотою до семи метрів ріки Десни, в урочищі Гора, розмрі – 200 на 70 метрів. Територія зайнята під забудову села й городи.

Поселення неоліту, середини І тисячоліття нашо ери, давньоруського часу Боромики-Центр – на південній околиці північної частини села (Гора), на мисі правобережної тераси висотою до 10 метрів ріки Десни, тераса обмежена зі сходу глибокою улоговиною (старим руслом безіменного струмка). Площа біля трьох гектарів. Територія зайнята під забудову й городи.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Кладовище – на східній околиці південної частини села (урочище Старі Боромики), на ділянці східної частини останця правобережної тераси висотою 1 – 2 метри над навколишньою місцевістю ріки Десни. Розміри – 80 на 140 метрів. Територія зайнята кладовищем, частково задернована, поросла деревами.

Село Брусилів

Городище в селі Брусилів

Городище в селі Брусилів

Поселення київської культури, городище давньоруського часу, ХIV – ХV століть, ХVII – ХVIII століть Ляхове Містечно розміщене на низькому 3 – 4 метри мисі, який утворений заболоченою долиною рік Снов і Десна на південно-східній околиці села на правому березі ріки Снов при її впадінні в Десну. Майданчик городища розміром 70 на 45 метрів, має клиноподібну форму, яка витягнута по осі північний захід – південний схід. З північно-західного боку поселення відрізано ровом і валом, які дуже погано збереглися. Селище на захід, північний захід, північ, північний схід від городища. Площа не визначена, не менш, як 10 гектарів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури «Прибач» тягнеться ві західної околиці села до шосе Чернігів – Новгород-Сіверський, площа – 23 гектари, уздовж правобережної тераси ріки Десни висотою біля трьох метрів. Територія зайнята городами, частково – під забудовою.

Поселення доби бронзи, ХVI – ХVII сотліть Староселище (Брусилівська вершина) – за 1200 метрів на південь від села, на підвищенні висотою до 2,5 метрві правобережної заплави ріки Десна. Розмір – 450 на 200 метрів, поверхня задернована.

Поселення київської культури – в урочищі Калечин, за 300 метрів на північний схід від західної околиці села, площа 1,5 гектарів. На мисоподібному виступі правобережної тераси (висотою до 13 метрів) ріки Десни. Зайняте городами та забудовою.

Поселення доби брозни, ХVI – ХVII століть Староселище (Брусилівська вершина) – за 1,2 кілометри на південь від села, на підвищенні висотою до 2,5 метрів правобережної заплави ріки Десна, розмір – 450 на 200 метрів. Поверхня задернована.

Поселення київської культури – в урочищі Калечин, до 300 метрів на північний схід від західної околиці села, розмір – 1,5 гектарів. На мисоподібному виступі правобережної тераси висотою до 13 метрів ріки Десни, зайняте городами та забудовою.

Давньоруське поселення Брусилів-Рви, на північному сході від села, за 600 метрів на південний схід від кладовища, в дачному масиві Ямал, площа 0,8 гектарів.

На мисоподібному виступі правобережної тераси висотою до 10 метрів ріки Снов, територія зайнята під забудову й городи.

Поселення І тисячоліття нашої ери, давньоруського часу, ХVII – ХVIII століть Брусилів-Кладовище, на північно-східній околиці села, на мисоподібному виступі висотою до 5 метрів правобережної тераси ріки Снов, площа біля одного гектара. Територія зайнята городами й кладовищем, частково задернована.

Поселення київської культури Перекоп – за західною околицею села, на правобережній терасі ріки Снов, на схилі висотою 3,5 метрів яру біля його гирла, в урочищі Перекоп, площа не менше 0,2 гектара. Поверхня розорюється під городи.

Село Буди

Поселення доби бронзи Буди 1 – за 0,9 кілометрів на північний захід від північної околиці села, на ділянці правого берега висотою до двох метрів ріки Здвиж, розмір – 100 на 60 метрів.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу Буди 2 – за один кілометр на захід (чи південний захід) від південної околиці села. На ділянці правого берега висотою до двох метрів ріки Здвиж, розмір – 180 на 60 метрів і 30 на 30 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури – в урочищі Лиса Гора, 2,2 кілометри на південь від села, на правому березі висотою до двох метрів ріки Здвиж, між гирлами її приток, розмір – 450 на 60 метрів.

Село Ведильці

Поселення київської культури «Мис» – у центрі села, на підвищенні лівого берега висотою до трьох метрів ріки Пакульки. Розміри – 120 на 200 метрів, поверхня задернована.

Село Гущин

Городище у селі Гущин

Городище у селі Гущин

Поселення ранніх слов’ян, давньоруське городище – на краю лівого берега ріки Білоус на західній околиці села навпроти села Киянка. Майданчик заввишки біля восьми метрів, має неправильну форму овала розмірами 80 на 63 метри. З напільного східного боку городище відрізано від траси ровом завширшки від 7 до 13 метрів та завглибшки до двох мерів. Напільний вал городища дуже розплився. Паралельно до валу з внутрішнього боку городища проходить внутрішній рів. На пам’ятці влаштовано сучасне кладовище. Зі сходу, півночі та півдня до городища примикає посад, витягнутий вздовж краю тераси ріки Білоус. Вся територія посаду в урочищі Займище – приблизно 10 гектарів, зайнята приватною забудовою.

Розміщення городища у селі Гущин

Розміщення городища у селі Гущин, 1 – городище, 2 – поселення

Давньоруське поселення – в урочищі Займище за 500 метрів на південь від села на мисі висотою біля одного метра правого берега ріки Білоус, який утворений поворотом річки, та на підвищені правобережної заплави, розміром 150 на 60 та 50 на 80 метрів, поверхня задернована.

Давньоруське поселення – в урочищі Хатище за один кілометр на південь від села, на підвищенні висотою до 2,5 метрів правого берега ріки Білоус, розмір – 0,9 гектарів, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу Циганська Нива – на південь від села, на перпендикулярному до правого берега ріки Білоус підвищенні висотою один метр, в урочищі Циганська Нива. Розміри – 200 на 40 метрів, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Гущин 1 – на південно-східній околиці села.

Село Деснянка

Поселення Титова Річка 1 у селі Деснянка

Поселення Титова Річка 1 у селі Деснянка

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, зарубинецької культури, київської культури Титова Річка 1 займає знижену ділянку вздовж лівого берега струмка Титова Річка (обмежує поселення з півночі) – лівої притоки ріки Білоус, в 1,3 – 1,5 кілометрах на північний схід від села, 800 метрів на південний захід від залізничної станції Халявин. Займає північно-західний схил заболоченої впадини висотою до 3,5 метрів. Розміри 400 на 100 метрів (матеріали зарубинецької і київської култури на схід від лісопосадки мають розмір 170 на 70 метрів), кераміка доби бронзи – в західній частні. Східна частина поселення прорізана вузькими канавами. Територія зайнята під дачну забудову, частково задернована, поросла самосійними деревами.
Поселення ранньозалізного віку Титова Річка 2 – за 1800 метрів на північний захід від північної околиці села, площа – 0,3 гектари. На південь від села Рябці, на підвищеному лівому березі висотою до 4 метрів струмка Титова Річка (притока Білоусу), обмежене з двох боків невеликими ярами. Поверхня поросла лісом.

Поселення Вигори 2 у селі Деснянка

Поселення Вигори 2 у селі Деснянка

Поселення київської культури, V – VII століть, давньоруського часу Вигори 2 – в 1700 метрах на південний схід від поселення Титова Річка і в 1 – 1,5 кілометрах на північний схід від села. Займає північно-східний підвищений схил над заболоченою впадиною. З північного заходу і південного сходу обмежено невеликими балками, розміри – 200 на 110 метрів. Поселення задерноване, поросле одинокими деревами.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, V – VII сотліьт Вигори 1 (Лиса Гора) розміщене між поселеннями Титова Ріка і Вигори 2 в 1200 – 1400 метрах на півнівчний схід від села. Займає знижений мисовий виступ висотою 1 – 2 метри над північно-західною частиною заболоченої низовини, розмір – 400 на 100 метрві. Матеріали доби бронзи, милоградської та колочинської культури (остання – в західній частині поселення, на площі розміром 150 на 100метрів). Поселення задерноване, поросле одинокими деревами.

Поселення Вигори 1 у селі Деснянка

Поселення Вигори 1 у селі Деснянка

Давньоруське поселення – в урочищі Селецьке, за 1300 метрів на північний схід від села, на узліссі, на підвищенні висотою 1,5 метрів, у заболоченій місцевості площею 1,5 гектарів. Поділено залізницею Чернігів – Гомель на західну (меншу) і східну (більшу) частини. Західна частина поселення заросла лісом, східна – самосійними деревами, територію пошкоджено під час прокладання залізниці.

Давньоруське поселення в урочищі Селецьке в селі Деснянка

Давньоруське поселення в урочищі Селецьке в селі Деснянка

Давньоруське поселення – за південно-західною околицею села, на південному схилі висотою 1 – 1,5 метрів блюдцеподібної западини, з якої берег початок струмок Титова Річка (притока ріки Білоус). Розміри – 400 на 150 метрів. Поділено залізницею Чернігів – Гомель на східну і західну частини. Розорюється, частково задерноване.

Давньоруське поселення біля витоків Титової річки у селі Деснянка

Давньоруське поселення біля витоків Титової річки у селі Деснянка

Село Дніпровське (Навози)

Давньоруське поселення у селі Дніпровське

Давньоруське поселення у селі Дніпровське

Давньоруське городище, яке існувало в ХIV – ХVIII століттях – залишки давньоруського міста Навоз, за 100 метрів напівденний захід від околиці села Дніпровське (колись тут знаходився хутір Шаровка, що примикав до села, в північній частині села – на південний захід від села Шмаївки). З півночі і сходу городище омивається озером Домавуха (стариця Дніпра). Саме русло Дніпра проходить за 50 метрів західніше городища. Майданчик оваловидної форми розміром 30 на 20 метрів, витягнутий по лінії схід – захід. Поверхня городища рівна, щільно задернована, з невеликим ухилом до півночі. Північний схил заріс чагарниками. Похила стрілка мису (східний край городища) відрізана валом, заввишки над рівнем майданчика на 1,2 метри та ровом, завширшки до 10 метрві, викид з якого утворив другий валоподібний насип на східній частині майданчика. Вал на південному схилі городища сильно пошкоджений траншеєю часів Другої світової війни і майже не простежується. З півдня до городища прилягає значний за площею (470 на 200 метрів) відкритий посад, що трьох боків оточений заболоченою заплавою, а з четвертого – рікою Дубрівкою. Поверхня селища задернована.

Поселення неоліту, доби бронзи – за два кілометри на північ від села в урочищі Дубравка (поблизу села Шмаївки), на підвищенні берега висотою 1 – 1,5 метрів старорічища ріки Дніпро, розмір – 130 на 90 метрів. Поверхня задернована.

Село Довжик

Давньоруське поселення Должик 3.

Давньоруське поселення Довжик 4

Давньоруське поселення Довжик 4

Давньоруське поселення Должик 4 – за 1,5 кілометрів на північний захід від села, біля вигину безіменної лівої притокиріки Свишні, на обох похилих берегах висотою 1 – 3 метри. Площа  3 гектари, більша частина розташована на лівому березі. Поселення обмежене балками, що мають вихід до річки.

Поселення середини І тисячоліття нашої ери Довжик 5 – за 3 кілометри на північ від села, розмір – 250 на 70 метрів, біля витоку безіменного струмка (притока Свишні), на зниженому мисі висотою до двох метрів.

Давньоруське поселення Довжик 1 – в урочищі Селище, за 500 метрів на північ від села, уздовж пологого схилу лівого берега (висота до двох метрів) ріки Свишні, з півдня та півночі обмежене невеликими балками, площа 5 гектарів (можливо, на притоці Свишні).

Давньоруське поселення Довжик 2 – в центральній частині села, на берегах висотою до трьох метрів ріки Свишні (притока ріки Білоус). Площу не визначено, територія зайнята під забудову й городи.

Село Друцьке

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку, ІХ – Х століть, давньоруського часу – в урочищі Яблунева (Друцька) Гора на північно-західній околиці села, розмір – 500 на 150 метрів, на останці борової тераси лівого берега висотою до 10 метрів ріки Десни, на південно-західному березі озера Вершина. Культурний шар на більшій частині площі розвіяний, подекуди перекритий піском. Територія зайнята лісом, північна частина поселення зруйнована внаслідок вітрової ерозії грунту.

Поселення Друцьке 1 – за 600 метрів на південний захід від села, на мисі лівобережної тераси висотою до одного метра старорічища ріки Десни, біля його вигину. Культурний шар поширений плямами на площі 0,5 гектарів. Можливо, поселення було тимчасовим рибальським селищем на березі ріки.

Поселення ранньозалізного віку І половини І тисячоліття нашої ери, ХVII – ХVIII століть Друцьке 2 – в центральній частині села в районі вулиці Набережної, 49 на підвищенні (висота 1,5 метрів) лівобережної заплави ріки Десни. Площа не менше 0,3 гектарів. Територія зайнята під забудову й городи.

Село Єньків

Поселення київської культури Єньків 5 – у заплаві лівого берега ріки Десна, на мисі (висота до 1,5 метрів), утвореному двома старорічищами, в 500 (або 300) кілометрах на північ від села Єньків, розмір – 120 на 30 метрів.

Давньоруське поселення Єньків 1 (Могилки) – за один кілометр на північ від хутора, в заплаві лівого берега ріки Десна, на підвищенні (висотою 1,5 – 2 метри), в урочищі Могилки. Поселення щільно задерноване, розмір – 70 на 25 метрів.

Поселення доби бронзи Єньків 2 – за 1300 метрів на північ від села, на підвищенні (висота – 1,5 – 1,8 метрів) у заплаві лівого берега ріки Десни, розмір – 110 на 30 метрів, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу, ХVII – ХVII Єньків 3 – за 1200 метрів на захід від хутора, на піщаному підвищенні видовженої форми, в заплаві лівого берега (1 – 1,5 метрів висотою) ріки Десна в урочищі Піщанка. Поселення щільно задерноване, розмір – 360 на 80 метрів, у видувах південної частини піщаного підвищення.

Давньоруське поселення Хутір Єньків ІV розташоване за два кілометри на захід від села, в заплаві лівого берега ріки Десна, на південному березі висотою 3 – 3,5 метрів озера Мертва Яма. Поселення щільно задерноване, розмір – 220 на 50 метрів.

Поселення доби бронзи, ХVІІ століття Єньків-Заплава 1 – за східною околицею села, на підвищенні висотою до одного метра лівобережної заплави ріки Десни, площа біля одного гектара, поверхня задернована.

Село Жавинка VII – VIII століть – в долині правого берега ріки Десна у південно-західній частині Желвинського хутора. Розташоване під корінним берегом ріки у північній частині села. Зайняте будівлями і садибами.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу – в урочищі Уступа, в одному кілометрі на південь від села, площа – 1,5 гектарів, на перпендикулярному до правого берега (висота – 1 – 2,5 метрів) ріки Білоус підвищенні. Поверхня задернована.

Давньоруське поселення – за 500 метрів на схід від села в долині правого берега ріки, на її сучасному березі, в урочищі Селище, площа біля одного гектара.

Давньоруське поселення – у північно-східній частині села на плато корінного правого берега. Зайняте будівлями і садибами.

Поселення доби бронзи, І половини І тисячоліття нашої ери, давньоруського часу – за 600 метрів на захід від села в урочищі Кавунище, на підвищенні в заплаві правого берега висотою до трьох метрів ріки Білоус, розмір – 250 на 80 метрів, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи – за 1,2 кілометри на південний захід від села в урочищі Лугове, на підвищеному березі старорічища в заплаві правого берега висотою 1,5 – 2,5 метрів ріки Десни, площа 110 на 40 метрів, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Жавинка 1 – на схід від південно-східної частини села, на підвищенні в правобережній заплаві ріки Десни.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Жавинка 2 – за південно-західною околицею села, на підвищенні в правобережній заплаві ріки Десна.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Жавинка 3 – на північний захід від північно-східної частини села, на підвищенні в правобережній заплаві ріки Десна.

Давньоруське поселення Жавинка-Очисні споруди – за 600 метрів на північний захід від північно-східної околиці села, на ділянці правобережної тераси (висота до восьми метрів над рівнем заплави) ріки Десни, площа біля 20 гектарів. Поверхня раніше розорювалася, тепер задернована, частково зайнята городами й забудовою.

Давньоруське поселення – на схід від села, на підвищенні в заплві правого берега ріки Десна, в урочищі Селище, площа біля одного гектара.

Село Загатка

Давньоруське поселення – на західній околиці центральної частини села, на північному березі затоки біля гирла безіменної лівої притоки, на ділянці лівобережної тераси висотою 2,5 – 3 метри ріки Дніпро. Площа не менше як 0,5 гектарів, простежене на чотирьох ділянках, 2 ари, 25 арів, 6 арів та 16 арів за 40 та 200 метрів одна від одної. Територія використовується під пасовище, поросла деревами.

Поселення доби бронзи, ХVIII століття Старик 1 – за південно-західною околицею села Діпровське. У півнівчній частині села Загатка, на лівому березі висотою 2 – 3 метри старорічища Дніпра, площа 1 гектар, поверхня задернована.

Поселеня доби бронзи, давньоруського часу, ХVIII століття Старик 2 – на північно-західній околиці села, між селами Старик і Загатка, площа 6 гектарів. На лівому березі висотою 2 – 3 метри старорічища Дніпра, поверхня задернована.

Село Зайці

Давньоруське поселення Зайці 1 – на південно-західній околиці села, на похилих берегах безіменного озера. Площа – понад чотири гектари. Територія зайнята садибами, колишнім колгоспним садом.

Давньоруське поселення Зайці 2 – на південній околиці села, на схилах висотою до шести метрів блюдцеподібної западини, площа понад 0,5 гектарів.

Давньоруське поселення Зайці 3 – за 500 метрів на південний схід від села в урочищі Гатка, на похилому лівому березі струмка Ручей (права притока ріки Білоус), площа 1,8 гектарів (за іншими даними – 0,5 гектарів).

Село Золотинка

Поселення київської культури, черняхівської культури та давньоруського часу Золотиинка 1 – в північно-східній частині села, 500 метрів на північний схід від села, на лівому березі, висотод 1 – 3 метри, ріки Золотинки, в урочищі Бугри, вздовж дороги на село Красне. Розміри – 250 на 500 мерів. Поверхня розорюється, частково задернована.

Поселення неоліту, доби бронзи, київської культури Золотинка 2 – на західній околиці центральної частини села (в 500 метрах на південний захід від попереднього), на піщаній дюні висоотою біля двох метрів лівобережної заплави ріки Десна. Розміри – 150 на 350 метрв. Культурний шар перекритий шаром піску 0,25 метрів. Поверхня задернована, пошкоджена вітровою ерозією та будівлями ферми, зайнята садибами й городами.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Золотинка 3 – на захід від села на підвищенні висотою до двох метрів лівобережної заплави ріки Десна, біля гирла безіменного струмка, що впадає в ріку Золотинку. Орієнтовні розміри 50 на 100 метрів, задерноване.

Село Іванівка

Поселення доби бронзи, київської культури, давньоруського часу – у 2,5 кілометрах на схід від села на підвищеній ділянці лівого берега ріки Вздвиж, висота до двох метрів, площа 300 на 150 метрів. У східній частині поселення – матеріали давньоруського часу.

Городище в урочищі Городок, село Іванівка

Городище в урочищі Городок, село Іванівка

Поселення зарубинецької культури, ранніх слов’ян, городище давньоруського часу – на північ від села в урочищі Городок у заплаві посеред неприступного ще в недавні часи болота. Має вигляд овалоподібного горба розміром 90 на 50 метрів і висотою 1,5 – 2 метри над долиною. З півночі відокремлене від величезного островоподібного підвищення в долині ріки вузькою, але порівняно глибокою багнистою низиною, а недалеко від південого краю – річкою Вздвиж. Частина східного краю зрізана під час будівнцтва дороги, прокладеної через городище і болото від села до поля. Поверхня городища в основному рівна, з незначним пониженням до середини. По краю зберігся вал. Зі сходу протягом 60 метрів і заходу – 20 метрів. Напевне, в інших місцях вал було зрізано під час будівництва дороги. Висота валу над рівнем заплави – 2 метри, ширина по гребеню – до трьох метрів.

Поселення ранніх слов’ян, давньоруського часу – в центрі села на береговому плато розміром 200 на 100 метрів, зайняте садибами.

Поселення неоліту, доби бронзи, зарубинецької культури, київської культури, давньоруського часу – в урочищі Євкова Гора за 500 метрів (чи один кілометр) на південний захід від села на краю надзаплавної тераси, засадженою сосновим лісом. З півдня та південного заходу поселення огинається руслом ріки Здвиж, висота над заплавою до п’яти метрів. Пам’ятка практично повністю знищена кар’єрами на початку 70-х років ХХ сотліття, збереглася лише невеликка периферійна ділянка у південно-східній частині (за розвідками 1947 року вказано як давньоруське городище), розмрі – 340 на 140 метрів.

Поселення в урочищі Оборок, село Іванівка

Поселення в урочищі Оборок, село Іванівка

Поселення трипільської культури, доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури, давньоруського часу – в урочищі Оборок за 800 метрів на захід від села (600 метрів на захід від західної частини села), на піщаному пагорбі лівого берега ріки Взвиж, що огинає пагорб з півдня та південного сходу. Значна частина поселення знищена кар’єром. Висота над заплавою від одного до шести метрів. Підвищення мало розміри 500 на 150 метрів, розміри ділянки, що збереглася – 50 на 160 метрів (за розвідками 1947 році вказано як давньоруське городища). Поверхня задернована, пошкоджена кар’єром та спорудженням ферми.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу Іванівка 1 – на північній околиці села Іванівка, на лівому березі висотою шість метрів ріки Здвиж. Площа понад 0,5 гектарів. Територія зайнята садибами.

Давньоруське поселення площею біля чотирьох гектарів знаходиться на краю болота, в урочищі Ковпито. На відстані 3,5 кілометрів на південний схід від села, висота – 1 метр, розорюється.

Давньоруське поселення – за 3,5 кілометрів на схід від села в урочищі Плависте, на південно-західному і південному берегах (висота 1 – 1,5 метрів) безіменного озера. Площа – 3 гектарів, розорюється.

Поселення доби бронзи, ІІІ – V століть – на захід від села в урочищі Ковпик.

Давньоруське поселення – в урочищі Ягідне, 1,5 кілометрів на південь від МТФ, площа – 4 гектари. У заплаві лівого берега ріки Десна, на берегах висотою 2 метри безіменного струмка, поблизу копані.

Давньоруське поселення – в урочищі Дорога, площа – 1,5 гектарів.

Поселення київської культури, ІІІ – VII століть Іванівка 2 – за північно-східною околицею села на ділянці лівобережної тераси висоотю до семи метрів ріки Десни. Площа не менше 0,3 гектарів. Зібрано кераміку київської культури та колочинської культури. Територія зайнята лісом.

Поселення київської культури, давньоруського часу Іванівка 3 – на східній околиці села, на ділянці мисоподібного виступу лівобережної тераси висотою 5 – 7 7 метрів ріки Десна. Площа не менше 0,7 гектарів, поверхня задернована.

Поселення ранніх слов’ян, давньоруського часу Іванівіка 4 – на північний захід відсела, на мисоподібній ділянці правого берега ріки Здвиж, висота до 5 метрів, площа біля 2,3 гектари, поверхня задернована, частково пошкоджена внаслідок вітрової ерозії.

Поселення київської культури, давньоруського часу, ХIV століття Іванівка 5 – у північній частині села, на ділянці похилого лівого берега безіменної лівої притоки ріки Здвиж. Висота над рівнем заплави – до 5 метрів, площа не менше 0,1 гектар, під городами.

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури Луг – на захід від села, біля підніжжя лівобережної тераси ріки Десна. Займає підвищення висотою до двох метрів лівобережної заплави, оточене заболоченими низовинами, на північно-західному березі озера Яковель, площа не менше 1,7 гектарів, поверхня задернована.

Село Кархівка

Давньоруське поселення Ходча 2 у селі Кархівка

Давньоруське поселення Ходча 2 у селі Кархівка

Давньоруське поселення Ходча 2 – за три кілометри на південний схід від села, на схилах висотою до трьох метрів струмка Ходчі, площа 5 гектарів.

Давньоруське поселення Кархівка 1 – за 3 кілометри на схід від залізничного переїзду на східній околиці села, на пологих сихлах висотою 2 – 3 метри обох берегів ріки Козла. Розміри ділянки вздовж правого берега – 100 на 50 метрів, уздовж лівого – 130 на 100 метрів.

Давньоруське поселення Кархівка 3 – за 1,6 кілометрів на північно-східній околиці села, розмір – 280 на 60 метрів, на схилах висотою 2 – 3 метри, які височіють над блюдцеподібною западиною.

Поселення Кархівка 1

Поселення Кархівка 1

Давньоруське поселення Кархівка 2 – на північний захід від села, на підвищення висотою 2 – 2,5 метрів у заплаві ріки Пакульуки, поблизу заболоченої низовини, площа – 2,2 гектари.

Село Киселівка

Поселення Киселівка 2

Поселення Киселівка 2

Поселення доби брозни, ранньозалізного віку, київської культури, V – VIII століття Киселівка 2 – в одному кілометрів на схід від села (за іншими даними – 600 метрів на північний схід) на пологому мисоподібному виступі першої надзаплавної тераси лівого берега ріки Замглай, розміри – 1000 на 80 метрів. Поверхня розорюється під городи, східна частина поселення пошкоджена під час насадження лісу, північно-західна – дачною забудовою.

Поселення київської культури Киселівка 1 – за східною (північно-східною) околицею села на мисоподібному виступі правого берега ріки Замглай, розмір – 500 на 1000 метрів, розорюється.35 одному кілометрі (за іншими даними – 1200 метрів) на північ (північний схід) від села біля шосе Чернігів – Мена в місці повороту на Седнів. Прилягає з півдня до шосе. Займає край першої надзаплавної тераси лівого берега ріки Замглай в місці її впадіння в Десну, навпроти поселення Киселівка 1, розміри – 100 на 200 метрів.

Поселення доби бронзи Киселівка 4 – на південно-західній околиці села, на ділянці правобережної тераси висотою 6 – 7 метрів ріки Десна. Площа не менше 0,2 гектари, поверхня розорюється під городи.

Поселення неоліту, ранньозалізного віку, зарубинецької культури, київської культури, давньоруського часу Заплава – за один кілометр на південний схід від села на піщаній дюні, яка витягнута з північного сходу на південний захід, розмір поселення – 400 на 80 метрів. Зі сходу обмежено рікою Замглай, з заходу – її старицею.

Поселення зарубинецької культури, давньоруського часу Льонзавод – на північній околиці села, між кладовищем і льонозаводом на ділянці невисокої тераси правого корінного берега висотою до трьох метрів ріки Замглай. Простежене на ділянці розміром 350 на 500 метрів. Обмежене улоговинами. Територія зайнята садибами, частково – кладовищем, розорюється під городи.

Поселення ранньозалізного віку, київської культури Седнівський поворот – за один кілометр на північний схід від села, на західноому і східному берегах висотою до 1,5 метра заболоченої низовини, у глибині лівого берега ріки Замглай, розмір 120 на 120 і 100 на 70 метрів. Поверхня задернована, частково зайнята дачними будинками.

Поселення неоліту, доби бронзи – в урочищі Бараниха за 1200 метрів на південний схід від села, на підвищенні висотою до чотирьох метрів у заплаві правого берега ріки Десни, на північ від русла ріки Замглай, розмір – 150 на 50 метрів. Поверхня задернована, руйнуєтсья внаслідок вітрової ерозії.

Село Киянка

Поселення ранніх слов’ян, давньоруське гордище – на східній околиці центральної частини села, на мисоподібному виступі правобережної тераси висотою 9 – 14 метрів ріки Білоус, на північ від гирла ріки Киїнки (притока Білоусу), в урочищі Комуна. Розміри – 150 на 250 метрів, оборонні споруди не простежуються. Селище – на північний захід, захід і південний захід від городища, на плато правобережної тераси висотою 11 – 14 метрів ріки Білоус. Розміри – 200 на 600 метрів. Територія селища зайнята під забудову й городи, частково – під кладовищем.

Поселення Киянка1

Поселення Киянка1

Поселення доби бронзи, VII – VIII століть, давньоруського часу Киянка 1 – на порізаному ярами краю правобережної коріної тераси Десни – за 1 кілометр на південь від села в урочищі Селище та на схід від дороги Киянка – Шествовиця. Площа поселення – понад два гектари, поверхня задернована.

Поселення неоліту, доби бронзи Киянка 2 – за 600 метрів на південний схід від села – на невеликому підвищенні висотою 1 – 1,5 метрів, у заплаві правого берега ріки Десна, розмір – 80 на 60 метрів, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Киянка 3 – за 1500 метрів на південь від села, на двох піщаних підвищеннях (висота 1 – 1,5 метрів), у правобережній заплаві ріки Десна, площа – 8,5 гектарів, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи Киянка 4 – за 500 метрів на південь від села, на піщаному підвищенні висотою 1 – 1,5 метрів у правобережній заплаві ріки Десна, площа – три гектари, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури, давньоруського часу – в урочищі Висока Гряда, за 600 метрів на південний схід від села, на піщаному підвищенні в заболоченій заплаві правого берега ріки Десна, розмір – 750 на 100 метрів, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, зарубинецької культури, київської культури Києнка-Мис – на південно-східній околиці села, на мисі правобережної тераси висотою 1 – 6 метрів Десни, розмір – 140 на 130 метрів. Зайняте забудовою і городами.

Поселення доби бронзи Заплава 1 – за один кілометр на південний схід від південної околиці села, на підвищенні (висота 1 – 1,5 метрів) у правобережній заплаві ріки Десна, розміри – 120 на 500 метрів, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи Заплава 2 – за 2,5 кілометрів на південний схід від південної околиці села, на підвищенні (висота 1 – 1,5 метрів) у правобережній заплаві ріки Десна. Розміри не визначено, поверхня задернована.

Давньоруське поселення Скиток.

Село Клочків

Поселення доби бронзи, зарубинецької культури, київської культури Клочків 2, Зміївка – на краю першої надзаплавної тераси правого берега ріки Снов біля озера Зміївка в двох кілометрах на південний захід від села Клочків. Його розміри – 1300 на 100 метрів, висота над рівнем заплави – 3 – 4 метри, розміщено на краю низької, зораної правої тераси ріки Снов, біли вигину її стариці, яка обмежує селище з півдня. Поселення порушено польовою дорогою, яка йде по самому краю тераси, а в західній частині – двома силосними ямами.

Поселення київської культури, черняхівської культури Лагер – в 1400 метрах на схід від південно-східної околиці села Клочків. Займає ділянку правого берега ріки Снов при його різкому повороті на південь. Культурний шар, який перекритий місцями річковими наносами, прослідкований в обриві протягом 120 метрів. Поселення задерноване, по краю поросло деревами.

Поселення ранньозалізного віку, зарубинецької культури, київської культури, давньоруського часу Чудинове Озеро – в двох кілометрах на південний захід від села Клочків. Займає ділянку правобережної тераси ріки Снов висотою біля трьох метрів між двома пересохлими притоками, на північ від Чудинового озера, розмір – 100 на 850 метрів.

Давньоруське поселення – за 1400 метрів на південний схід від села Клочків в урочищі Садовище, на мисоподібному виступі невисокої правобережної тераси ріки Снов, висота 4 – 7 метрів над рівнем води. Виступ відділений від тераси протокою Микитьонишин Ровчак, розмір – 600 на 200 метрів. Поверхня розорюється, частково задернована, руйнується рікою.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, ранніх слов’ян, давньоруського часу – в урочищі Селище, за 1500 метрів на південний схід від села, на мисоподібному виступі пониженої правобережної тераси висотою 4 – 5 метрів над урізов води ріки Снов, площа – 2,5 гектарів, поверхня задернована.

Поселення давньоруського часу, ХІV століття – в урочищі Отноги – за 1,3 кілометри на південний схід від села, розмір – 200 на 80 метрів, у південній частині стрілки мису правобережної тераси ріки Снов, поміж двома округлими майданчиками (урочища Великі Отноги і Малі Отноги), відділеними від тераси затоками (можливо, штучними). Висота – 2 – 2,5 метрів над рівнем води в затоках.

Поселення київської культури, черняхівської культури, давньоруського часу Клочків 1 – на північно-східній околиці села, на правобережній терасі висотою 10 метрів ріки Снов, розмір – 300 на 70 метрів. Поселення зайняте забудовою та городами.

Поселення київської культури Мис – за 200 – 300 метрів на північ від села в урочищі Шпилі, площа – два гектари, на мисі висотою біля десяти метрів правобережної тераси ріки Снов, поверхня розорюється.

Поселення неоліту, доби бронзи ЛЕП – за 500 метрів від північної околиці села, на підвищенні висотою до трьох метрів лівобережної тераси ріки Снов, розміри – 80 на 100 метрів, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи, середини 1 тисячоліття нашої ери – в урочищі Забугор’є, за 1400 метрів на південний схід від села, на великому підвищенні висотою 3 – 5 метрів у правобережній заплаві ріки Снов, біля озер, розмір – 400 на 80 метрів, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури Дрижеве Болото 1 – за два кілометри на південний захід від села, на західному, північно-західному (ділянка 1) і південному (ділянка 2) берегах Дрижевого болота (правий берег ріки Снов). Ділянка 1 висотою до 5 метрів займає площу біля 12 гектарів (доба бронзи, ранньозалізного віку, київської культури). Ділянка 2 висотою 50 – 100 сантиметрів має розмір 100 на 450 метрів (доба бронзи, ранній залізний вік). Болото поросло очеретом і кущами, береги – кущами та самосійними деревами.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Дрижеве Болото 2 – за 1,4 – 1,9 кілометрів на південний захід від села, на двох ділянках південно-східного берега висотою 0,5 – 3 метри Дрижевого болота, розмір – 350 на 100 метрів і 100 на 150 метрів. Болото поросло очеретом і кущами, береги – кущами та самосійними деревами.

Поселення ранньозалізного віку, середини І тисячоліття нашої ери Клочків-Центр в центральній частині села на вузькому довгому мисі висотою 10 – 12 метрів ріки Снов, що виступає в заплаву ріки, розміри – 80 на 180 метрів. Територія зайнята під забудову й городи.

Поселення середини І тисячоліття нашої ери, давньоруського часу Клочків-Північ – в північній частині села на мису правого береага ріки Снов.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Клочків 3 – на північний схід від села, на мисі правобережної тераси висотою від 10 до 12 метрів ріки Снов, розмір – 100 на 150 метрів, розорюється.

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського часу, ХVIII століття Клочків-Заплава 1 – на північний схід від села, на підвищенні висотою 2 – 2,5 метрів правобережної заплави ріки Снов, біля її крутого вигину. Площа не менше одного гектара, поверхня задернована, використовується як пасовище.

Поселення давньоруського часу, ХVII – ХVIII століття Клочків-Круча – у південній частині села, на ділянці урвистої правобережної тераси висотою 10 – 11 метрів ріки Снов. Площа не менше 0,1 гектара, поверхня розорюється під городи, частково забудована, задернована, поросла деревами.

Поселення раннії слов’ян, давньоруського часу Майдан – у північній частині села, на ділянці правобережної тераси висотою 10 – 11 метрів ріки Снов. Розміри не менше 100 на 200 метрів, під городами.

Село Кобилянка

Поселення доби бронзи, давньоруського часу – на південно-східній околиці правобережної тераси ріки Снов висотою 6 – 7 метрів. Площа – 190 на 350 метрів. З північного заходу і південного сходу обмежена ярами, територія зайнята під забудову.

Поселення київської культури – в центральній частині села, на мисі правобережної тераси висотою біля шести метрів ріки Снов, розміри – 70 на 280 метрів, територія зайнята під забудову.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу «Брусилівська переправа» – за 1,5 кілометрів на південний схід від села, на ділянці правобережної тераси ріки Снов, біля моста, висота – до семи метрів. Поверхня розорюється, частково задернована, поросла деревами та кущами, розмір – 170 на 50 метрів і 180 на 160 метрів.

Поселення неоліту, давньоруського часу Кобилянка-Заплава – за 2,2 кілометрів на схід від північної околиці села, на піщаному підвищенні лівобережної заплави ріки Снов (притока Десни). Розміри не визначено, поверхня задернована.

Поселення ранніх слов’ян Кобилянка 1 – на північній околиці села, на ділянці правобережної тераси висотою 2 – 3 метри ріки Снов, біля гирла її безіменної правої притоки. Поверхня задернована, частково розорюється під городи.

Поселення ранньозалізного віку, київської культури, давньоруського часу Кобилянка 2 – на північно-східній околиці села на пологому схилі висотою біля двох метрів уздовж правобережної надзаплавної тераси ріки Снов. Площа не менше 0,24 гектари, поверхня задернована, частково під городами та садибами.

Село Козероги

Городище у селі Козероги

Городище у селі Козероги

Поселення V – VII століть, давньоруське городище – у південно-східній околиці села на правому березі Десни в урочищі Шваччина Гора. Городище займає мис висотою до десіти метрів, який утворився берегом Десни і двома ярами. З боку заплави схили майданчика пологі, з інших боків руйнуються глибокими крутими ярами. Довжина майданчика городища – 50 метрів, ширина – 35 метрів. Селище – з північного боку городища.На сьогодні укріплення не прослідковуються. Територія зайнята забудовою та городами.

Поселення доби бронзи, київської культури – за 600 метрів на південний захід від села, в урочищі Бобер (Піщана Ріка), на відрозі правобережної тераси, площа поселення засаджена лісом, площа – 60 на 90 метрів.

Село Количівка

Городище давньоруського часу – на північній околиці села, на високому мису лівого берега, овальної форми. Сліди укріплень не помітні. Зайняте садибами, поселення – недалеко від городища на південний захід, на береговому плато.

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку, доби бронзи, київської культури, давньоруського часу – на 2,5 кілометрів на південь від села в урочищі Ліскове (Лиман) на піщаній дюні на мисі, який утворений терасою лівого берега Десни і яром, площа – 150 на 80 метрів. Біля підніжжя мису знаходиться озеро Лиман, з якого випливає до Десни річка Мамша. Поселення задерноване, поросло сосновим лісом, у південній частині культурний шар, перекритий піском.

Поселення доби бронзи, київської культури, давньоруського часу – на північно-західній околиці села, площа 0,5 гектарів. На ділянці лівобережної тераси висотою 6 – 7 метрів ріки Десна. Територія зайнята під забудову й городи.

Давньоруське поселення – в урочищі Чмелівка, площа – 0,5 гектарів.

Давньоруське поселення Мис 2, площа – 0,4 гектари.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, ранніх слов’ян Количівка (14 кілометр) – за 3600 метрів на південний схід від села, на ділянці правобережної тераси Десни, розмір – 650 на 180 метрів. Поверхня задернована, частково під будівлями колишньої звіроферми.

Село Кошівка

Поселення ранньозалізного віку, зарубинецької культури, київської культури Кошівка 2 – в північно-західній (за іншими даними – в північно-східній) частині села, з правого боку Чернігів – Любеч, уздовж пологого схила правого берега ріки Білус, розмір – 350 на 140 метрів, під городами та забудовою.

Поселення київської культури та давньоруського часу Кошівка 1 – на південній околиці села, на лівому похилому березі висотою 5 – 10 метрів ріки Руда, розмір – 500 на 100 метрів. Під городами, частково забудовується.

Поселення ранньозалізного віку Кошівка 3 – за 600 метрів на південний схід від південної околиці села, на ділянці лівобережної тераси висотою 5 – 10 метрів ріки Білоус. Площа біля шести гектарів, територія зайнята лісом, пошкоджена під час будівництва об’їзної ділянки автошляху Київ – Чернігів – Нові Яриловичі.

Поселення ранньозалізного віку – за 250 метрів на схід від села в урочищі Сидоровщина на лівому березі висотою до одного метра ріки Білоус, на конусі виносу давньої балки. Поверхня засаджена лісом. Матеріали милоградської культури.

Село Красне

Поселення неоліту, доби бронзи – на північний захід від села в урочищі Бор на дюнному підвищенні, витягнутому вздовж берега.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку І половини І тисячоліття, ХVI – ХVII століть Красне 1 – на північній околиці села, 150 метрів на схід від траси Чернігів – Київ, на ділянці правого берега ріки Здвиж, площа 0,2 гектари. Поселення задерноване, частково під городами.

Село Кувечичі

Давньоруське поселення – в урочищі Селище.

Давньоруське поселення Кувечичі 1 – за 800 метрів на північ від села в урочищі Маньків, на пологих західному і південному схилах висотою від одного до трьох метрів обводненої низовини у верхів’ях струмка Єсенівка (притока Стрижня), площа – два гектари.

Поселення київської культури, давньоруського часу Кувечичі 2 – за південно-західною околицею села, на обох берегах висотою від одного до трьох метрів ріки Свишня (притока Білоусу). Розміри 100 на 200 і 150 на 150 метрів.

Поселення середини І тисячоліття нашої ери, давньоруського часу, ХVII – ХVIII століть – в урочищі Поперечний Лог, за південно-західною околицею села, на мисоподібній ділянці правобережної тераси висотою до 5 метрів ріки Свишня (притока Білоусу), площа – 35 гектарів, розорюється, частково під садом.

Поселення середини І тисячоліття, давньоруського часу – в урочищі Гапчин Круг, за 350 метрів на південь від МТФ, на південно-східній околиці, навколо блюдцеподібної западини біля витоку безіменного пересохлого струмка, площа 14 гектарів, розорюється.

Село Ладинка

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку, зарубинецької культури Школа – на південний схід від села, розмір – 150 на 100 метрів, навпроти школи, на невеликій видовженій дюні висотою два метри у лівобережній заплаві ріки Десна (притока Дніпра).

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку, зарубинецької культури Дюна – в урочищі Лози на північний схід від села в долині Десни на піщаній дюні овальної форми розміром близько 175 на 100 метрів. Поверхня задернована, а по краях заросла чагарником і місцями вивітрюється. Поряд з поселенням – школа.

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку, зарубинецької культури, давньоруського часу – на північний схід від села на відастані 100 метрів від попереднього в урочищі Печище (Пчелиця), на піщаній дюні в долині Десни, розміром біля 500 на 200 метрів. З південного заходу від дюни знаходиться багниста низина, а із заходу – озеро. Поверхня дюни задернована, частково поросла лозою, а в одному місці вивітрена.

Поселення київської культури, давньоруського часу – на північній околиці села, на мисі, що утворений вигином лівобережної тераси висотою 1 – 2,5 метрів ріки Десни, площа – 2,5 гектарів.

Поселення доби бронзи – в урочищі Ковтун, за 600 метрів на схід від південної околиці села, площа – 1,6 гектарів, на зниженому мисі останця лівобережної тераси висотою до двох метрів ріки Десни, на березі озера Ковтун.

Село Левковичі

Давньоруське поселення Левковичі 1

Давньоруське поселення Левковичі 1

Поселення давньоруського часу Левковичі 1 – на правому березі ріки Козел, за 800 метрів на південний захід від села, розмір – 200 на 75 метрів. Поселення обмежене з півдня і півночі балками, що виходять до річки.

Поселення ІХ – Х століть Левковичі 2 – один кілометр нижче за течією від Левковичі 1 (500 метрів на південний захід від села), на мисоподібному виступі правого берега висотою 1 – 1,5 метрів ріки Козла, площа – 0,5 гектарів.

Сео Лукашівка

Поселення давньоруського часу – в урочищі Глинище, за західною околицею села, розмір 270 на 75 метрів, на правому березі висотою 2 – 3 метри ріки Здвиж.

Поселення ІІІ – V століть та давньоруського часу – в урочищі Лиса Гора, за 1,3 кілометри на схід від села, розмір – 250 на 150 метрів, на лівому березі висотою 2 – 3 метри ріки Здвиж, біля шлюзу.

Село Льгів

Поселення Вереміїв Ров у селі Льгів

Поселення Вереміїв Ров у селі Льгів

Поселення VI – VIII століть, давньоруського часу, ХІV століть – в урочищі Вереміїв Ров (Моторівщина), за східною околицею села, на правому березі висотою до трьох метрів струмка Льгівка, із заходу та сходу обмежене балками Вереміїв Ров та Моторівщина. Початкова площа – 7 гектарів, частково знищене кар’єром, збереглося один гектар площі.

Поселення давньоруського часу – в урочищі Курганки, за 1,5 кілометрів на південний захід від села, біля витоку безіменної правої притоки струмка Льгівки (притока Білоусу), на схилах двох підвищень (висота 1 – 1,5 метрів) у заболоченій низовині, площа 4 гектари.

Поселення ІІІ – VII століть, давньоруського часу – в урочищі Вигори (Льговка), за 1,2 кілометри на західній околиці села, розмір – 500 на 250 метрів, по обидва боки низовини, що виходить до струмка Льгівки (притока Білоусу).

Село Льгівка

Поселення в урочищі Круг в селі Льгівка

Поселення в урочищі Круг в селі Льгівка

Давньоруське поселення – в урочищі Круг, за 0,8 кілометрів на північ від села, на схила висотою 1 – 1,5 метрів блюдцеподібної западини діаметром біля 300 метрів, площа – 9 гектарів.

Поселення київської культури, давньоруського часу – в урочищі Гатка, за 1,3 кілометри на південний схід від села, на обох берегах висотою 0,5 метрів струмка Льгівка (притока Білоусу), площа – 1 гектар.

Село Мажугівка

Давньоруське поселення Мажугівка 1 – за 600 метрів на південний захід від села, розмір – 300 на 120 метрів, на правому березі висотою чотири метри ріки Козла, поблиз місця її впадіння у ріку Верепуть.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу Мажугівка 2 – за 1,7 кілометрів на північ від від північної околиці села, площа – 0,8 гектарів, на лівому березі висотою 1 – 1,5 метрів безіменного струмка (притока Верепуті), поверхня задернована.

Поселення ранньозалізного віку, ранніх слов’ян Мажугівка 3 – за один кілометр на північ- північний захід від північної околиці села, площа – один гектар, на мисі лівого берега висотою до двох метрів безіменного струмка, який є притокою Верепуті.

Село Малійки

Давньоруське поселення Малійки 1 – на південь від центральної частини села, за 200 метрів на південний схід від мосту через струмок, площа – 1,5 гектарів, на мисоподібному виступі правого берега висотою до 1,5 метрів безіменного струмка (притока Пакульки). Територія зайнята городами.

Село Михайло-Коцюбинське

Давньоруське поселення – в урочищі Задубино, за півнівчно-східною околицею селища, розмір – 350 на 120 метрів, на правому березі висотою 2 – 4 метри яру, що впадає в ріку Верепуть.

Поселення доби бронзи Михайло Коцюбинське 1 – за 1,4 кілометрів на південний схід від південної околиці села, на мисі лівого берега висотою 1 – 1,5 метрів безіменного струмка (притока Верепуті), площа 1,5 гектарів, поверхня задернована.

Поселення давньоруського часу – у північно-східній частині селища, на мисі висотою до шести метрів біля розгалуження безіменної лівої притоки ріки Верепуть, в урочищі Низи. Площа не менше 0,14 гектарів, поширюється, імовірно, у західному напрямку. Територія зайнята під забудову й городи, частково задернована.

Поселення давньоруського часу – в урочищі Дреймовщина.

Село Мньов

Давньоруське городище – на північ від села, урочище Городок.

Городище давньоруського часу – на південь від села біля гирла старорічища Видри.

Село Моргуличі

Поселення часів неоліту, ранньозалізного віку, І половини І тисячоліття нашої ери Моргуличі 1 – за 200 метрів на південний зазхід від південно-західної околиці (чи на захід від села), на мисі лівобережної тераси висотою 4 – 6 метрів ріки Снов, площа – 1,8 гектарів. Поверхня задернована, поросла лісом.

Село Москалі

Давньоруське поселення Москалі 1 – за 200 метрів на північ від села, на березі висотою 1 – 2 метри заболоченого безіменного струмкка, площа – 3,6 гектарів.

Село Мохнатин

Поселення Мохнатин 2 в урочищі Старий Мохнатин

Поселення Мохнатин 2 в урочищі Старий Мохнатин

Давньоруське поселення Мохнатин 2 – в урочищі Старий Мохнатин, за північно-східною околицею села, на пологому схилі лівого берега ріки Бичанка, площа – два гектари. Частина поселення засаджена лісом.

Давньоруське поселення Мохнатин 1 – в трьох кілометрах вище за течією від поселення Старий Мохнатин, за 400 метрів на захід від села, на похилих берегах ріки Бичалки (притока Струги), площа 5 гектарів.

Поселення Мохнатин 1

Поселення Мохнатин 1

Поселення Мохнатин 3

Поселення Мохнатин 3

Давньоруське поселення Мохнатин 3 – за 300 метрів на південний схід від села, біля дамби на ріці Бичалці (притока Струги), на мисоподібному виступі лівого берега висотою 3 – 4 метри річки, з трьох боків оточене водою. Площа три гектари, поверхня засаджена лісом.

Поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу Мохнатин 4 – на східній околиці села, площа – два гектари, у глибині правобережної тераси ріки Бичалки, поверхня розорюється під городи, частково – під старим садом.

Село Нове

Поселення київської культури Струга-Устя – за 1600 метрів на захід від західної частини села, на мисі лівобережної тераси висотою 1,5 метрів ріки Струги, площа не менше одного гектара, поверхня задернована.

Село Новий Білоус

Поселення київської культури, давньоруського часу Новий Білоус 1 знаходиться на схилі надзаплавної тераси правого берега на південній околиці села на північ від дороги на село Старий Білоус, розмір – 300 на 100 метрів. Територія зайнята городами й забудовою, частково задернована.

Поселення між селами Новий Білоус і Льгівка

Поселення між селами Новий Білоус і Льгівка

Поселення київської культури, давньоруського часу – між селами Новий Білоус і Льгівка біля витоків безіменного струмка – правої притоки ріки Білоус, яка бере свій початок з болота в урочищі Каліки. Три кілометри на південний захід від села, розміри – 300 на 120 метрів (правий берег, з півдня обмежене балками) і 100 на 75 метрів (лівий берег, обмежений балками). Кераміка київської культури – на правому березі струмка.

Поселення київської культури, давньоруського часу – за 3,2 кілометри на південь від села. На сихлі тераси корінного правого берега ріки Білоус і балки Криниця (на її північному лівому березі), що його прорізає. Значна частина знищена кар’єром. Початкова площа – 3,5 гектарів, збереглося 0,4 гектари. Урочище Криниця (Живці) являє собою западину, від якої беруть початок дві балки, що йдуть до ріки Білоус. Поверхня розорюється, частково задернована, поросла поодинокими деревами.

Поселення в урочищі Криниця в селі Новий Білоус

Поселення в урочищі Криниця в селі Новий Білоус

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Новий Білоус 2 – за 300 метрів на південь від південної околиці села, на ділянці правобережної тераси висотою 4 – 9 метрів ріки Білоус. Площа – чотири гектари, розорюється.

Поселення доби бронзи Автоучкомбінат, за 600 метрів на схід від села, на ділянці лівобережної тераси висотою до десяти метрів ріки Білоус. Розміри – 200 на 250 метрів, територія зайнята лісом, розрізана автошляхом.

Поселення доби бронзи ПМК 10 – за 300 – 600 метрів на схід від села, площа – десять гектарів, на мисі лівобережної тераси висотою 2 – 6 метрів ріки Білоус. Розміри – 100 на 250 метрів, територія зайнята будівлями колишньої Чернігівської ПМК – 10 (тепер орендуються ТОВ «Брус Майстер»), приватними садибами. Територія частково задернована, поросла деревами, пошкоджена господарськими будівлями.

Поселення доби бронзи Заплава – за 300 метрів на схід від села, на підвищенні лівобережної тераси висотою до двох метрів ріки Білоус. Розміри – 150 на 150 метрів, поверхня щільно задернована.

Городище ранньозалізного віку Лисуха – за 400 метрів на схід від села, на обмеженому яругами мисі лівобережної тераси ріки білоус, поблизу природного джерела Білоуського. Майданчик підпрямокутної форми (270 на 700 метрів). Висота над рівнем заплави до 15 метрів у південно-західній частині з пониженням до 5 – 6 метів у північно-західній частині. Оборонні споруди (вал і рів), що оточують городище вздовж периметра, влаштовані на різній висоті (2 – 10 метрів від підвалин). Вал шириною у підвалинах 6 – 10 емтрів, по гребеню – 2 – 4 метри, висота 0,5 – 2,5 метрів. Вал від майданчика городища відділяє рів (подекуди читається як пандус) шириною 2 – 4 метри, углибину до 1,5 метрів. Майданчик та оборонні споруди задерновані, засаджені лісом; по західному краю майданчика проходять траншеї періоду Другої світової війни.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Дитячий табір Смена (Зміна), за 2,1 кілометрів на південнй схід від південної околиці села, на ділянці правобережної тераси (висота 3 – 5 метрів) ріки Білоус. Розміри – 150 на 250 метрів, територія зайнята лісом та будівлями приватного підприємства Заміський дитячий оздоровчий комплекс «Відкриті двері» (колишній дитячий табір Зміна).

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Білоус 1 – за 1,3 – 1,8 кілометрів на південний схід від села, на діляиці лівобережної тераси висотою 2 – 10 метрів ріки Білоус. Розміри – 200 на 550 метрів, територія зайнята лісом.

Поселення ранньозалізного віку Руда 1 – за 1,3 – 2,1 кілометрів на північний захід від села, на ділянці лівобережної тераси висотою 2 – 3 метри ріки Руда. Простежене на двох ділянках площею 1,6 і 1,8 гектарів.

Поселення ранньозалізного віку Друга Рудка – за 2,1 кілометр на захід від пвінічно-західної околиці села, площа – 2,4 гектари, на мисі правого берега висотою три метри струмка Друга рудка. Матеріали милоградської культури.

Поселення ранньозалізного віку Третя Рудка – за 3,3 кілометри на захід від північно-західної околиці села, на правому березі висотою три метри струмка Третя Рудка, площа – 1,6 гектарів. Матеріали милоградської культури.

Поселення доби бронзи, київської культури – за 3200 – 3700 метрів на захід від північно-західної околиці села, в урочищі Тринковське, на обох берегах висотою 1 – 3 метри струмка Третя Рудка, площа – 16 гектарів.

Поселення київської культури, давньоруського часу – за 1,3 – 2 кілометрів на захід від західної частини села в урочищі Хамеровський Ровчак, на обох берегах висотою 1 – 3 метри струмка Третя Рудка, площа – 16 гектарів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Погоріловка 1 – за 600 метрів на південний схід від південної околиці села, на ділянці лівобережної тераси висотою 2 – 15 метрів ріки Білоус, розмір – 500 на 150 метрів. Територія поросла лісом, пошкоджена траншеями, окопами та бліндажами періоду Другої світової війни.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Погорілівка 2 – за 1,1 кілометр на південний схід від південної околиці села, на ділянці лівобережної тераси висотою 2 – 5 метрів ріки Білоус. Розміри – 100 на 300 метрів, територія поросла лісом.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Погорілівка 3 – за 1,4 – 1,6 кілометрів на південний схід від околиці села, на двох ділянках лівобережної тераси висотою 2 – 10 метрів ріки Білоус, що перетинається яругами. Розміри – 100 на 150 метрів і 100 на 400 метрів, територія поросла лісом.

Поселення ранніх слов’ян, ХVII – ХVIII століть Криниця 4 – за 2500 метрів на південний захід від південно-західної околиці села, площа – сім гектарів, біля витоку безіменного струмка (притока ріки Білоус), висота – до трьох метрів.

Село Новоселівка

Поселення зарубинецької культури, давньоруського часу – за 300 метрів на південний захід від Новгород-Сіверського шосе на підвищенні надзаплавної тераси за 100 метрів від її краю, площа – 200 на 100 метрів.

Поселення зарубинецької культури – за 200 метрів на південь від села на високому мисі надзаплавної тераси, цей мис частково зруйнований кар’єром.

Поселення зарубинецької культури, давньоруського часу – навпроти села, на обмеженому ярами мисі високої (понад 20 метрів) надзаплавної тераси.

Поселення зарубинецької культури – в заплаві за один кілометр на північний захід від села, на незначному підвищенні серед осушеного болота, між лісом Бобровиця і заболоченою протокою. Підвищення розорюється.

Поселення Новоселівка 3

Поселення Новоселівка 3

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку Новоселівка 3 – за 800 – 1000 метрів на північний схід від східної околиці села Новоселівка (пригород Чернігова), на високій, до десяти метрів, правобережній терасі ріки Десна біля дороги Чернігів – Новгород-Сіверський. Матеріали милоградської культури, площа – 0,3 гектари (довжина 110 метрів). Поверхня задернована, частково поросла чагарниками.

Поселення доби бронзи, ранніх слов’ян, давньоруського часу, ХVI – ХVII століть Новоселівська заплава 2 (Юрков Хутір) – за 1200 метрів на південний захід від села в урочищі Юрков Хутор. Вона займає надзаплавне підвищення висотою три метри правого берега ріки Десна, розміщену на північному березі промеліорованої стариці. Розмір – 60 на 200 метрів, матеріали доби бронзи, колочинської, давньоруської культури і епохи пізнього середньовіччя.

Поселення Новоселівська Заплава 1

Поселення Новоселівська Заплава 1

Поселення доби бронзи, ІІІ – V століття, давньоруського часу Новоселівка 4 – за північно-східною околицею села, на ділянці правобережної тераси висотою до 25 метрів ріки Десни. Розміри частини поселення, що збереглося – 100 на 300 метрів. Поверхня розорюється під городи, поверхня частково задернована, по краях поросла деревами і чагарниками.

Давньоруське поселення – в урочищі Гора (2,2 гектари) і Підйом (3,2 гектари).

Неолітичне поселення – в урочищі Пустий Ріг, за два кілометри на південний захід від села, на підвищенні висотою 1,5 – 3 метри правобережної заплави ріки Десна, на березі озера Плоске, розмір – 180 на 80 метрів. Поверхня щільно задернована.

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського часу, ХIV століття – в урочищі Придане (Плоске), за чотири кілометри на південний захід від села, на підвищенні висотою до чотирьох метрів правобережної заплави ріки Десна, на березі озера Плоске. Розміри – 80 на 200 метрів. Поверхня задернована, пошкоджена будівлями літного табору для худоби (ці будівлі знесені).

Поселення доби бронзи Човнова Станція (Феньовщина) – за 2,4 кілмоетри на південний захід від села, на схід від човнової станції, на підвищенні висотою 2 – 2,5 метрів, у правобережній заплаві ріки Десна. Поверхня щільно задернована, у південній частині поселення пошкоджена будівлями літнього табору для худоби (ці будівлі знесені), площа – 3,5 гектарів.

Поселення давньоруського часу Хутір Шевченка 1 – за 3,7 кілометрів на північний захід від села, на південний захід від села Шевченка, уздовж похилих берегів висотою 1 – 1,5 метрів безіменного струмка (притока Стрижня), розмір – 240 на 80 метрів (лівий берег) і 120 на 50 метрів (правий берег), розорюється.

Поселення київської культури Хутір Шевченка 2 – за чотири кілометри на північний захід від села, в 1,5 кілометрах на південний схід від хутора Шевченко, його східна частина перерізана дорогою Чернігів – Товстоліс, по обидва боки глибокого яру із стінками висотою 1,5 – 4 метри. На північному схилі культурний шар поширений на ділянці розміром 50 на 550 метрів, на південному – 50 на 650 метрів, розорюється.

Давньоруське поселення Хутір Шевченка 3 – за 3,9 кілометрів на північний захід від села, на схід від села Шевченки, на північно-східному і південному берегах (висота 1,5 – 2 метри) блюдцеподібної заболоченої западини. Розмір – 300 на 50 метрів, розорюється.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу Новоселівська Заплава 1 (Ігрушки) – за 2,2 кілометри на південний захід від села, на підвищенні висотою 2 – 3,5 метрів у правобережній заплаві ріки Десна. Розмір – 200 на 60 метрів, задерноване.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу Новоселівська Заплава 3 – за 500 – 600 метрів на південь від села, розмір – 200 на 50 метрів, на підвищенні висотою 1 – 1,5 метрів, у заплаві правого берега ріки Десна, на північний схід від лісу, поверхня розорюється.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Новоселівська Заплава 4 (Пні) – за 100 мерів на схід від села, на підвищенні (висота один метр) у заплаві правого берега ріки Десна (притока Дніпра), в урочищі Пні. Розміри – 60 на 320 метрів, витягнуте із заходу на схід, задерноване. Матеріали милоградської культури.

Поселення доби бронзи Новоселівська Заплава 5 – за 150 метрів на схід від села, розмір – 800 на 60 метрів, на підвищенні висотою до 1 – 1,5 метрів у заплаві правого берега ріки Десна, витягнуте із заходу на схід, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського часу, ХVII – ХVIII століть Новоселівська Заплава 6 – за 500 – 600 метрів на схід від села, розмір – 80 на 30 метрів, на підвищенні (висота один метр), у заплаві правого берега ріки Десна, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу Новоселівська Заплава 7 (Березова Гряда) – за 1,2 кілометри на південний схід від села, на підвищенні висотою до трьох метрів, у заплаві правого берега ріки Десна, розмір – 220 на 80 метрів, витягнуте з північного сходу на південний захід. Поверхня поросла лісом, частково задернована та розорюється.

Поселення неоліту, доби бронзи, давньоруського часу Новоселівська Заплава 8 (Городні) – за 3 кілометри на південь від села, на підвищенні висотою 2 – 2,5 метрів у заплаві правого берега ріки Десни, між двома старорічищами. Розмір – 220 на 140 метрів, поверхня задернована.

Поселення Новоселівська Заплава 9

Поселення Новоселівська Заплава 9

Поселення доби бронзи, київської культури, давньоруського часу Новоселівська Заплава 9 – за 3,5 кілометрів на південний схід від села, на південному краю підвищення висотою 1,5 – 2 метри, у заплаві правого берега ріки Десна, на північному березі безіменного озера, що з’єднане з системою старорічища, поблизу урочища Придане. Розміри – 100 на 400 метрів. Поверхня розорюється, частково задернована.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу – за 400 метрів на північний схід від села, розмір – 170 на 120 мерів, на ділянці правого корінного берега висотою 18 метрів над рівнем заплави ріки Десна. Поверхня розорюється, частково задернована, по краях поросла деревами й чагарниками.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури, давньоруського часу Новоселівка 1 (Булгакова, Яцева Гора) – за 1 кілометр на північний захід від села, на ділянці правобережної тераси висотою до 17 метрів ріки Десни, розмір – 300 на 150 метрів. Поселення обмежене краєм тераси і двома глибокими ярами. Поверхня розорюється під городи, частково задернована, по краях поросла деревами й чагарниками.

Поселення ранньозалізного віку, київської культури Новоселівка 2 – за 150 метрів на північ від північно-східної околиці села, на ділянці правобережної тераси висотою до 10 метрів ріки Десни, розмір – 180 на 100 метрів, територія під городами.

Поселення ХV – ХVІІ століть Новоселівка 2 – за 1100 метрві на північ від південно-західної околиці села, на мисі правого берега яруги, що розрізає правобережну терасу ріки Десна, у районі кладовища Яцево. Висота над дном яруги – 15 метрів. Розміри не визначено, не менше 120 на 250 метрів, поверхня задернована.

Село Олишівка

Давньоруське поселення – в урочищі Гатка, за один кілометр на північний захід від МТФ на північно-східній околиці села, розмір – 250 на 100 метрів. На північній околиці селища, на північ від кладовища. Займає підвищену мисоподібну ділянку берега висотою 1 – 2 метри болота Гатка.

Поселення київської культури, давньоруського часу Олишівка 1 – на західній околиці селища, на лівому березі висотою 1 – 2 метри ріки Смолянки. Витягнуте вздовж річки від улоговини моста, розмір – 250 на 150 метрів.

Село Пакуль

Городище Попова Гора в селі Пакуль

Городище Попова Гора в селі Пакуль

Давньоруське городище, поселення ХVII – ХVIII століть – в центрі села, на мисах лівобережної тераси висотою вісім метрів ріки Пакульки, в урочищі Попова Гора (на території сучасної шкільної садиби), розмір – 110 на 140 метрів. Оборонні споруди не збереглися. З півдня і заходу біля городища знаходилося неукріплене поселення. Площа невизначена, але не менше 12 гектарів.

Давньоруське городище – в урочищі Росаші, на березі ріки Речиці.

Село Петрово

Поселення доби бронзи, давньоруського часу – в урочищі Турів Рівчак на ділянці лівобережної тераси висотою 6 – 10 метрів ріки Снов, в одному кілометрів на північний захід від західної околиці села Петрово, площа – 200 на 80 метрів. Поверхня розорюється, край тераси поріс деревами й чагарниками.

Поселення неоліту, доби бронзи, зарубинецької культури, давньоруського часу – за 600 метрів на північний захід від західної околиці села на ділянці лівобережної тераси висотою 5 – 6 метрів ріки Снов. Із заходу обмежене яром, площа – 250 на 80 метрів. Поверхня розорюється, край тераси поріс деревами і чагарниками.

Село Петрушин

Поселення доби бронзи, ранньоалізного віку – в урочищі Кликів Острів, за 1,7 кілометрів на північ від села, розмір – 150 на 75 метрів, на піщаному підвищенні висотою 1,5 метрів, серед болота Південний Замглай. Поверхня задернована, центральна частина поселення поросла лісом. Матеріали милоградської культури.

Поселення Паращин Острів в селі Петрушин

Поселення Паращин Острів в селі Петрушин

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, зарубинецької клуьтури – в урочищі Паращин Острів за 1,3 кілометри на північний схід від південної околиці села, площа 2,1 гектар, на трьох невеликих підвищеннях висотою 1 метр серед болота Південний Замглай, територія задернована.

Поселення доби бронзи, ІІІ – VII століть, давньоруського часу Петрушин 2 – за 500 метрів на південний схід (чи південь) від села, на чотирьох підвищеннях висотою 1 – 3 метри, розташований упродовж одного кілометра уздовж старого русла ріки Замглай. Підвищення розділені невеликими улоговинами, площа понад 10 гектарів, кераміку доби бронзи, милоградської культури, давньоруського часу зібрано на двох центральних підвищеннях; на всій площі пам’ятки знайдено ранньослов’янську кераміку ІІІ – VII століття. Поверхня розорюється, частково задернована.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Петрушин 3 – за південно-східною околицею села, площа 1,2 гектари, на підвищенні овалоподібної форми висотою 1 – 2 метри серед болота Південний Замглай, біля першої надзаплавної тераси. Матеріали милоградської культури.

Поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу Цегельня 1 – за 400 метрів від північної околиці села, розмір – 110 на 90 метрів, біля моста через меліоративний канал, на невеликому підвищенні висотою до двох метрів серед болота Південний Замглай. Матеріали милоградської культури, давньоруського часу, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури Цегельня 2 – за 0,7 кілометрів на схід від північної околиці села, на останці висотою 1 – 1,5 метрів правого берега болота Південний Замглай, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Цегельня 3 – за 500 метрів на північний схід від села, на останці висотою 1 – 1,5 метрві правого берега болота Південний Замглай, площа не менше одного гектара, поверхня задернована,

Поселення київської культури, VI – VII століть, давньоруського часу, ХIV століть – в урочищі Селище 1 за один кілометр на північ від МТФ на північній околиці села, площа два гектари, серед болота Південний Замглай, на гряді висотою чотири метри. Щільно задерноване, раніше розорювалося.

Поселення середини І тисячоліття нашої ери, ХIV – ХV століть Селище 2 – за 1200 метрів на північний захід від МТФ, площа 1,8 гектарів, на підвищенні висотою 3,5 метрів, серед болота Південний Замглай, поблизу правобережної тераси. Підвищення розділено низовиною на західну і східну частини.

Поселення ХІV – ХV століть Селище 3 – за 800 мерів на північний схід від МТФ, площа один гектар, на підвищенні висотою до трьох метрів, серед болота Південний Замглай, за 400 метрів від корінної тераси. Підвищення поділене невеликою улоговиною на північну знижену (1 – 1,5 метрів) частину і південну (2 – 2,5 метрів), поверхня задернована.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку – в урочищі Лубяне за 600 метрів на північ від села, на останці висотою 1 – 2 метри правого берега болота Південний Замглай, площа 5 гектарів, поверхня задернована.

 

Поселення ранньозалізного віку Ставок 1 – за 1400 метрів на північний схід від північної околиці села, площа 1 гектар, на мисоподібному виступі останця висотою 1 – 2 метри серед болота Південний Замглай, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Ставок 2 – за один кілометр на північний схід від північної околиці села, на підвищенні висотою 1 – 2 метри серед болота Південний Замглай, площа не більше трьох гектарів, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку «Торфорозробки» – за 1,3 кілометри на північний схід від села, на останці берега висотою 1 – 2 метри болота Південний Замглай, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Дюна 1 – за 500 метрів на північний захід від північної околиці села, на останці висотою 1 – 2 метри берега болота Південний Замглай, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи Дюна 2 – за 1 кілометр на північний захід від північної околиці села, на підвищенні висотою 1 – 2 метри серед болота Піведенний Замглай, поверхня задернована.

Село Підгірне

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку, V – VII століть, давньоруського часу – на південно-західній околиці села на мисоподібному виступі лівобережної надзаплавної тераси висотою 5,5 – 6 мерів ріки десна, над заплавою ріки Угором в урочищі Круча, при в’їзді з боку Чернігова, ліворуч від шляху, розмір – 350 на 100 метрів, під забудовою і городами.

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку, V – VII століть, давньоруського часу Зарудка (Московщина), розташоване за південно-західною околицею села (200 метрів на північний захід від південної околиці), на піщаному підвищенні надзаплавної тераси лівого берега ріки Десна, в урочищі Зарудка (Московщина), між селом і урочищем Татарська Гірка. Нині воно поросло лісом, розмрі – 350 на 100 метрів. Матеріали неоліту – у північній частині, інші – у південній.

Давньоруське поселення – в урочищі Дуброва, 1200 метрів на південь від села, на овалоподібному піщаному підвищенні висотою 4 – 5 метрів у заплаві лівого берега ріки Десни, у лісі, розмір – 50 на 70 метрів.

Поселення доби бронзи – в урочищі Полковниця, за 1300 метрів на північний схід від села, у центральній частині підвищення в заплаві лівого берега ріки Десни, на східному березі висотою 7,5 метрів старорічища (озеро Полковниця), розмір – 350 на 100 метрів.

Поселення V – VII століть, давньоруське городище Підкова – за один кілометр на південь від села, на ділянці високої лівобережної тераси висотою 10 – 11 метрів ріки Десна, у лісі. Майданчик – 30 на 35 метрів. Має вигляд підкови, що розкрита у бік заплави. Вали зберігся на висоту до 0,75 метрів при ширині чотири метри. З півдня, заходу і сходу від городища – посад розмірами 120 на 100 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, ХVII – ХVIII століть Набережна – у північній частині села, на ділянці мисоподібного виступу висотою до 5 метрів лівобережної тераси ріки Десна. Площа не менше 0,64 гектари. Поверхня задернована, частково зайнята під забудову й городи.

Село Піски

Поселення київської культури розташоване за 500 метрів на південний захід від села на уступі розорюваної надзаплавної тераси висотою 5 – 6 метрів.

Численні знахідки зарубинецької культури виявлено на північно-східній околиці села на піщаних видувах, вздовж засадженої лісом тераси, а також на південно-західній околиці, на городах.

Поселення неоліту, ранньозалізного віку – в урочищі Піски у західній околиці села.

Поселення неоліту, доби бронзи, середини І тисячоліття нашої ери, ХVII – ХVIII століть Піски 2 – в північно-західній частині села в районі вулиці Тополина 8, на ділянці мису лівобережної тераси виостою 1,5 – 2 метри ріки Десни. Площа не менше 0,45 гектарів, простежене на двох ділянках 0,25 і 0,2 гектарів, які розташовані за 100 метрів одна від одної, поверхня задернована.

Село Плехів

Поселення київської культури розміщене в 1,2 кілометрах на північний захід від села на лівому березі ріки Пакулька, розміри – 50 на 35 метрів.

Село Повідов

Давньоруське поселення – у західній частині села, на ділянці берега стариці ріки Дніпро, висота 1,5 – 2 метри. Простежене на площі біля 500 квадратних метрів. Культурний шар перекритий 0,35 – 0,95 метровим шаром наносного піску.

Село Полуботки

Поселення ранньозалізного віку, київської культури Полуботки 3 – за північно-західною околицею (чи на північно-західній околиці) села Побуботки в урочищі Бондарів Рівчак. Займає ділянку на високому лівому корінному березі ріки Стрижень, розмрі – 120 на 240 метрів. Територія зайнята під дачну забудову й городи.

Давньоруське поселення Полуботки 2 – за 600 метрів на південний захід від села, на правому похилому березі висотою до чотирьох метрів ріки Стрижня, на овалоподібному підвищенні, що оточене улоговинами, розмір – 200 на 150 метрів. Територія зайнята під дачну забудову й городи.

Давньоруське поселення Полуботки 1 – на південній околиці села, на лівому березі висотою до 2,5 метрів ріки Стрижень, на мисоподібному виступі, розмір – 200 на 120 метрів. Поверхня задернована, частково під дачною забудовою.

Поселення київської культури Круг – за східною околицею села, біля витоку безіменної правої притоки ріки Стрижень, площа – вісім гектарів, розорюється.

Село Прохорів

Поселення ранньозалізного віку – в урочищі Заборка, за 300 метрів на захід від села (чи за північно-західною околицею села), на ділянці лівобережної тераси висотою до двох метрів ріки Дніпро, на березі протоки Забока. Площа не менше ста квадратних метрів. Поверхня задернована, частково під забудовою.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Московське – на захід від села, на дюнному підвищенні висотою 1,2 – 1,3 метри східного берега затоки в лівобережній заплаві ріки Дніпро. Площа не менше 0,2 гектари, поверхня задернована.

Поселення ранньозалізного віку, І половини І тисячоліття нашої ери Островок – на південний захід від села, у пінічній частині підвищення висотою до 2,5 метрів у заболоченій лівобережній заплаві ріки Дніпро, на східному березі його затоки. Площа не менше 0,8 гектарів (ймовірно, поширюється на всю територія підвищення розміром 160 на 260 метрів). Поверхня задернована.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Прохорів 1 – у північно-східній частині села, на підвищенні висотою в два метри лівобережної заплави ріки Дніпро. Площа не менше 150 квадратних метрів. Задерноване, частково – під забудовою.

Село Пустинка

Поселення Пустинки 2

Поселення Пустинки 2

Поселення доби бронзи Пустинки 2 – у двох кілометрах від села (2,5 кілометрві на південний схід) в урочищі Пороховий Погріб на дюнньому підвищенні, яка витягнута вздовж стариці Дніпра і перетворилася в заболочене озеро. Довжина дюни – 600 метрів, ширина в західному кінці – 200 метрів, у східному – 10 – 15 метрів. Західна частина підвищення висотою 2 – 2,5 метрів, на південний схід дюна понижується і переходить в мокрий луг. Поселення тшинецької культури – вздовж північного краю дюни. Розміри – 300 на 100 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Пустики 1 – між селом і трасою Чернігів – Чорнобіль в урчоищі Пакульське Поле, на лузі, на піщаному підвищенні висотою 1 – 2 метри лівобережної заплави Дніпра. Матеріали милоградської культури.

Поселення доби бронзи Пустинки 3 – за два кілометри на південний схід від села, на піщаному підвищенні висотою 1 – 2 метри у лівобережній заплаві ріки Дніпро.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Пустинки 4 – на північ (300 метрів) від села на лівобережній заплаві Дніпра, на підвищеній ділянці берега вистою 1 – 2 метри струмка Гатний Рівчак. Матеріали милоградської культури.

Поселення доби бронзи Пустинки 5 (Мньово-Ліс) – на північній околиці лівобережної південної частини села в урочищі Ліс, у заплаві лівого берега ріки Дніпро, на підвищенні висотою чотири метри лівого берега ріки Пакульки, за два кілометри від її впадіння в Дніпро, площа – 850 квадратних метрів.

Поселення мезоліту, неоліту, доби бронзи Пустинки 6 – за один кілометр на південний схід від села, на березі ріки Пакулька (притока Дніпра), на невеликому піщаному підвищені висотою 1 – 2 метри у заплаві лівого берега Дніпра.

Поселення доби бронзи Пустинки 7 – за 1,5 кілометрів на північний захід від переправи через Дніпро на високому піщаному підвищенні висотою 1 – 2 метри у заплаві лівого берега Дніпра.

Давньоруське поселення Пустинка 8 – за 1,8 кілометрів на південний захід від села, на підвищеннях у заплаві вздовж лівого берега висотою до трьох метрів ріки Пакульки, вище від її впадіння в ріку Дніпро, розмір – 400 на 100 метрів.

Село Радянська Слобода

Поселення доби бронзи, давньоруського часу, ХVII – ХVIII століть Радянська Слобода 1 – в урочищі Монастир на південно-східній околиці села. Пам’ятка розміщена на високому до чотирьох метрів острові в місці злиття ріки Льговка і Білоус. Руїни кам’яних споруд ХVII століття, площа – два гектари. На південно-західному і східному краях підвищення – садиби, на решті території – городи.

Поселення доби бронзи Радянська Слобода 2 (Попове, Попова Гора) – за 250 метрів на північний схід від села, на мисоподібному виступі корінного берега висотою до 5 метрів струмка Льгівка. Поверхня раніше розорювалася, тепер задернована, по краю тераси поросла деревами, розмір – 80 на 70 метрів.

Давньоруське поселення Радянська Слобода 3 – за 1500 метрів на захід від села, на південному похилому березі висотою до двох метрів заболоченої низовини, розмір – 200 на 100 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Радянська Слобода 4 – за 200 метрів на північний захід від села, на мисі похилого лівого берега висотою 2 – 5 метрів струмка Льгівка, берег обмежений яругами. Розміри – 140 на 220 метрів, під городами, частково задерноване.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського часу, ХVII – ХVIII століть Радянська Слобода 5 – на північний захід від села, у верхів’ях яруги, що праворуч (висота її тераси тут до 15 метрів) має вихід до струмка Льгівка, та у верхів’ях і на обох берегах висотою до 1,5 метрів балки, що праворуч має вихід до ріки Білоус. Площа не менше восьми гектарів, ймовірно, поширюється у східному напрямку. Розорюється, частково задерноване.

Поселення ранньозалізного віку в урочищі Погане Болото – за три кілометри на північний захід від села, на підвищенні висотою два метри у заболоченій низовині Погане Болото. Площа біля двох гектарів. Поверхня розорюється під городи, частково задернована.

Давньоруське поселення Трьохсвятське, площа два гектари.

Село Рижики

Поселення Лиса Гора в урочищі Рижики

Поселення Лиса Гора в урочищі Рижики

Давньоруське поселення – в урочищі Лиса Гора, 1,5 кілометрів на південь від села, на лівому березі висотою 2 – 2,5 метрів ріки Білоус. Поверхня задернована, була зайнята під загороду для худоби, розмір – 165 на 100 метрів.

Поселення ранньозалізного віку Рижики 1 – за 500 метрів на південь від села, на дюнному підвищенні лівого берега висотою 1 – 1,5 метрів ріки Білоус. Розміри – 150 на 400 метрів, матеріали милоградської культури. Поверхня зайнята березовими насадженнями, частково задернована.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Рижики 2 – за 1300 метрів на захід від північної околиці села, на зниженому мисі лівобережної тераси висотою 1 – 1,5 метрів ріки Білоус. Площа – 0,6 гектарів. Поверхня задернована, поросла поодинокими деревами й кущами.

Поселення раннього залізного віку Рижики 3 – за один кілометр на захід від пінічної околиці села, на зниженій ділянці мису лівобережної тераси висотою 1 – 1,5 метрів ріки Білоус, площа 0,5 гектарів. Поверхня задернована, поросла поодинокими деревами й кущами.

Поселення доби бронзи Рижики 4 – за 3,5 кілометрів на південь від села, на мисі лівобережної тераси висотою 1 – 2,5 метрів ріки Білоус. Розміри – 50 на 30 метрів, територія поросла лісом.

Поселення ранньозалізного віку Рижики 5 – за 3,7 кілометрів на південь від села, на мисі лівобережної тераси висотою 1 – 2,5 метрів ріки Білоус. Площа – 0,4 гектари. Територія зайнята лісом.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Рижики-Село – на північній околиці села, на мисі лівобережної тераси висотою 2 – 3 метри ріки Білоус. Площа – 0,5 гектарів. Матеріали милоградської культури. Поверхня розорюється під городи.

Село Рогоща

Городище в селі Рогоща

Городище в селі Рогоща

Поселення ІХ – Х століть, давньоруське городище – на лівому березі ріки Білоус (західна околиці центральної частини села), зі сходу і півдня обмежене балками, має круглу форму діаметром 180 – 200 метрів. Вал добре зберігся, висотою до восьми метрів. Утотожнюється з містом Оргощ. Наразі збереглося 60 відсотків майданчика городища, його північну частину знищенно в 1964 році під час прокладання дороги. Посад оточував городище з північного, південного, східного та західного боків. З південно-східного боку культурний шар фіксується лише в триметровому підвищенні, за 150 метрів від городища. На схід культурний шар простягається вздовж русла безіменного струмка, на північ – вздовж ріки Білоус. Загальна площа поширення кераміки Х – ХІІІ століть сягає 35 гектарів.

Поселення Рогоща 5

Поселення Рогоща 5

Поселення доби бронзи, київської культури Рогоща 5 – в одному кілометрів на північний схід від села на обидвох берегах струмка висотою 2 – 2,5 метрів – притока ріки Білоус. І заходу поселення обмежене яром. Розміри правобережної частини – 450 на 60 метрів, лівобережної – 210 на 45 метрів.

Давньоруське поселення Рогоща 2 – за 1300 метрів на північний схід від північно-східної околиці села, на південному схилі заболоченої низовини (тепер осушена), на обох берегах (висота 2 – 2,5 метрів) безіменного струмка (притока Хмільниці), що витікає з неї, розмір – 400 на 200 метрів.

Поселення Рогоща 2

Поселення Рогоща 2

Поселення київської культури Рогоща 1 – за 1,5 кілометрів на схід від села, на мисі висотою 2 – 2,5 метрів, утвореному двома старими руслами безіменних струмків (притока Хмільниці), розмір – 70 на 60 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Рогоща 3 – за 1,2 кілометри на північний схід від північної околиці села, між селами Рогощі та Хмільниця, на схилах висотою 1 – 2,5 метрів заболоченої низовини, з якої витікають річки Білоус та Хмільниця, поблизу соснового лісу. Розміри ділянок 70 на 170 метрів і 100 на 250 метрів.

Поселення доби бронзи Рогоща 4 – за 1,6 кілометрів на північ від місця перетину струмка дорогою Рогощі – Хмільниця, на північний схід від села, між селами Рогощі та Хмільниця, на березі висотою до двох метрів безіменного струмка, що пересихає.

Поселення Рогоща 6

Поселення Рогоща 6

Поселення доби бронзи, київської культури Рогоща 6 – за два кілометри на північний захід від села, на ділянці правобережної тераси висотою 1 – 1,5 метрів ріки Білоус. Обмежене з північного заходу яром, з південного сходу – поворотом тераси. Розмір – 100 на 230 метрів.

Поселення доби бронзи, ІІІ – VII століть Рогоща 7 – за південною околицею села, на двох мисоподібних виступах лівобережної тераси висотою 1 – 4 метри ріки Білоус, площа два гектари.

Поселення доби бронзи, ХVII – ХVIII сотліть Ставок – за 120 метрів на північний захід від села, на лівобережній терасі висотою до трьох метрів ріки Білоус, біля гирла її безіменної лівої притоки. Розміри – 70 на 110 і 50 на 100 метрів.

Село Роїще

Поселення в урочищі Логи, село Роїще

Поселення в урочищі Логи, село Роїще

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, київськї культури, V – VIII століть – в 1500 метрах на північний схід від центра села на обох берегах струмка, який є лівою притокою ріки стрижень в урочищі Логи, 600 метрів на північний схід від села. Раніше балка була більш вираженою, висота берегів сягала 2 – 2,5 метрів. Унаслідок багаторічної оранки струмок пересох, береги згладилися і сьогодні мають висоту 1 – 1,5 метрів. Матерідали доби бронзи, милоградської культури, київської культури, колочинської і волинцевської культури, площа – 2 гектари.

Поселення ІХ – Х століть, давньоруського часу – в урочищі Логи за 400 метрів на схід від північно-східної околиці села, на схилах колись заболоченої балки, по якій протікав безіменний струмок, в урочищі Логи, площа понад 15 гектарів.

Поселення київської культури, давньоруського часу Роїще 1 – на північній околиці села, на підвищеному лівому березі висотою 1 – 4,5 метрів ріки Стрижень, у місці впадіння в нього безіменного струмка, в урочищі Роїщенська Слобідка, площа – один гектар.

Територія зайнята під забудову й городи, пошкоджена під час будівництва автошляху.

Поселення в урочищі Тишин, село Роїще

Поселення в урочищі Тишин, село Роїще

Поселення київської культури, VII – VIII століть, давньоруського часу – в урочищі Тишин за 1,5 кілометрів на південний захід від села, на правому березі висотою 5,5 метрів безіменного струмка, неподалік від його впадіння і ріку Стрижень, розмір – 270 на 190 метрів. Поселення розділене невеликою улоговиною на дві частини. У східній частині поселення і на схилах улоговини зібрано матеріали київської культури і волинцівської культури VII – VIII століть, у західній частині – давньоруського часу.

Поселення ІІІ – VІІ століть, давньоруського часу – в урочищі Попова Гора, в південній частині села, на ділянці лівобережної тераси висотою 3 – 4 метри ріки Стрижень, у місці впадіння в нього безіменного струмка, розмір – 100 на 45 метрів. Поселення задерноване, пошкоджене кар’єром.

Давньоруське поселення Чеаплище 1 – за 1,5 кілометрів на схід від південної околиці села, на березі висотою 1 – 2,5 метрів безіменного струмка, що витікає з болота Чаплища. Площа 3,5 гектарів, задерноване.

Давньоруське поселення Чаплище 2 – за 1,5 кілометрів на схід від південної околиці села, на підвищенні висотою 1 – 2,5 метрів у південно-східній частині болота Чаплища. Площа – 4 гектари, поверхня раніше розорювалася, тепер – задернована.

Поселення київської культури Роїще 2 – в центрі села біля моста, на ділянці лівобережної тераси висотою 1 – 5 метрів ріки Стрижень. Розміри – 60 на 50 метрів, розділене автошляхом на північну і південну частини. Поверхня розорюється під городи, частково задернована.

Поселення давньоруського часу, ХІV століття – в центральній частині села (в урочищі Скиток), на мисі похилого лівого берега висотою до трьох метрів ріки Стрижень. Займає дві ділянки розмірами 140 на 170 метрів і 100 – 400 метрів. Поверхня задернована, частково – під городами й стадіоном.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу Роїще 3 – на східній околиці центральної частини села, на мисоподібній ділянці висотою до 5 метрів лівого берега ріки Стрижень, біля її вигину, навпроти поселення Скиток. Площа не менше 2,5 гектарів, поширюється, ймовірно, у північному напрямку. Поверхня задернована, частково зайнята під забудову й городи.

Поселення ранньозалізного віку Мис – за 4,5 кілометрів на північний схід від центральної частини села, на мисі останця висотою до двох метрів правого берега болота Південний Замглай, площа – чотири гектари. Матеріали милоградської культури.

Поселення ранньозалізного віку Ліс – за 6 кілометрів на північний схід від центральної частини села, на дюні висотою до одного метра правого берега болота Південний Замглай. Займає дві ділянки розмірами 150 на 200 і 100 на 200 метрів. Поверхня задернована, поросла лісом.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку – в уорчищі Оленьов Ліс за 7,2 кілометри на північний схід від північної околиці села, на підвищенні висотою 1 – 1,5 метрів серед болота Південний Замглай. Площа не менше одного гектара.

Поселення доби бронзи, зарубинецької культури Зруб 2 – в 2,8 кілометрах на північ від околиці села Петрушин і в 5,5 кілометрах на схід від околиці села Роїще. Займає дюноподібне підвищення в болоті Південний Замглай розміром 300 на 75 метрів (750 на 300 метрів), було задерновано, але центральна частина прорізана меліоративним каналом.

Поселення доби бронзи, київської культури Зруб 3 – у 2,2 кілометрах на північ від околиці села Петрушин і в шести кілометра на схід від околиці села Роїще. Займає дюноподібне підвищення в болоті Південний Замглай розміром 100 на 125 метрів, було задерновано, але центральна частина прорізана меліоративним каналом.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Зруб 1 – за 6,8 кілометрів на схід від села Роїще, на північний схід від села Петрушина, на невеликому підвищенні висотою до одного метра серед болота Південний Замглай, розміри – 150 на 75 метрів, центральна частина розділена меліоративним каналом.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Зруб 4 – за 6 кілометрів на схід від східної околиці села Роїще, на захід від села Петрушина, на піщаному підвищенні висотою до одного метра серед болота Південний Замглай. Культурний шар перекритий шаром торфу 20 – 30 сантиметрів. Поверхня задерована, площа – 1,2 гектарів.

Поселення ранньозалізного віку Зруб 5 милоградської культури – за 5,2 кілометри на північний схід від центральної частини села Роїще, на мисі останця висотою до одного метра серед болота Південний Замглай. Розміри – 100 на 200 метрів.

Село Рудка

Поселення ранньозалізного віку, ранніх слов’ян, давньоруського часу Рудка 1 – на правому березі ріки Рудка (чи Струга), за 500 – 2000 метрів на південний захід від села на протязі двох кілометрів вздовж берега з невеликими перервами, здебільшого на мисах, які відокремлені один від одного невеликими балками, так що важко на віть сказати, чи тут одне чи декілька поселень. Поверхня розорюється, частково поросла лісом.

Поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу Янівка 1 – за 300 метрів від південної околиці колишнього села Янівка (тепер – східна околиця села Рудки), на лівому березі ріки Струги, на піщаному підвищенні, розмір – 40 на 60 метрів. Матеріали милоградської культури, окремі фрагменти давньоруського часу.

Поселення давньоруського часу Янівка 2 – за 800 метрів на схід від села, поблизу моста через ріку Стругу, на пологому схилі її правого берега висотою 0,5 – 3 метри. Розміри – 380 на 100 метрів, із західного боку обмежене невеликою балкою. Раніше поверхня розорювалася, тепер – задернована, поросла поодинокими деревами.

Поселення Рудка 2

Поселення Рудка 2

Давньоруське поселення Рудка 2 – за північно-східною околицею села, на мисоподібному виступі лівого берега висотою 3 – 6 метрів ріки Струги, площа – 2 гектари. Розділене яром на західну (розорюється) і східну (поросла лісом) частини.

Поселення доби бронзи Заплава – за 3,8 кілометрів на північний захід від села Новий Білоус, на підвищенні висотою до одного метра лівобережної заплави ріки Руди, площа не менше 0,5 гектарів, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи Три Берези – за 3,1 кілометр на північний захід від села Новий Білоус, на дюнному підвищенні висотою до двох метрів лівобережної заплави ріки Руда, площа 1 гектар, поверхня задернована.

Село Рябці

Поселення ранньозалізного віку, київської культури, давньоруського часу Рябці 2 – за 800 метрів на північний схід від села на розвилці доріг Чернігів – Гомель і Чернігів – Хмільниця на підвищеннях висотою до двох метрів у заболоченій низовині, розмір – 370 на 100 метрів. Поверхня розорюється.

Поселення ранньозалізного віку Підсобне – неподалік від Рябці 2 на вістані 200 метрів на північний захід від підсобного господарства Чернігівського тресту громадського харчування, на розораному полі поблизу пересохлого водоймища, розмір –  250 на 150 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Рябці 1 – за південно-східною околицею села, на піщаному підвищенні північного берега висотою 1 – 2 метри безіменного озера, площа – три гектари. З півночі обмежене автошляхом Чернігів – Юр’ївка, з півдня – озером і лісом, із заходу – забудовою села. Зібрано кераміку доби бронзи, милоградської культури. Поверхня задернована, поросла самостійними деревами, частково під городами.

Поселення ранньозалізного віку Рябці 3 – за 600 метрів на сзід від південної околиці села на підвищеній ділянці висотою 1 – 1,5 метрів заболоченої низовини біля витоку безіменного струмка (притока Білоусу), розмір – 200 на 100 метрів. Матеріали милоградської культури.

Село Седнів

Городище літопиского Сновська Коронний Замок

Городище літопиского Сновська Коронний Замок

Давньоруське городище, яке існувало в ХVII – ХVIII століть Коронний Замок 1 – в одному кілометрі вище по течії ріки від городища 2, знаходиться в центрі села на захід від вулиці Козацької, на високій (до 40 метрів) терасі правого берега ріки Снов. Городище разом з окольним містом займає великий останець правобережної тераси, з усіх боків обмежений ярами, а зі сходу – урвистим краєм тераси. Розміри останця 270 на 500 метрів. Вал висотою до 1 – 2 метрів і шириною 3 – 5 метрів, він чітко простежується протягом ста метрів уздовж західного схилу городища і окольного міста, на уступі-пандусі шириною 5 – 15 метрів, влаштованому на 4 – 5 метрів нижче від рівня майданчика за рахунок ескарпування схилу тераси. Майданчик городища неправильної форми (200 на 180 метрів), зі сходу обмежений краєм тераси, із заходу – широкою і глибокою яругою Басамцевим Ровом. Оборонні споруди знищені пізнішими переплануваннями. Вал по краю майданчика зберігся в південно-західному кутку висотою до одного метра, шириною до 1,5 метрів). На території городища розташовані Георгіївська церква ХVII – ХVIII століть та сучасні садиби. Окольне місто прилягало до дитинця з півночі (відділялося від нього ровом, що замулився). Неправильної овалоподібної форми (150 на 230 метрів), зі сходу обмежене краєм тераси, з півночі й заходу – яром. З півночі комплекс окольного міста закінчувався пагорбом Лисиця або Лиса Гора (розмір 60 на 70 метрів, верхній майданчик 18 на 20 метрів),  відділеним від городища. Його висота над рівнем заплави 31 метр, від підніжжя – 15 метрів. Імовірно, тут була сторожова вежа. Городище зайняте садибами та городами. Середньовічна фортеця обмежена руслом ріки Снов, Батиєвим валом, Басанцевим Ровом. Включала територію городища Коронний Замок та його укріплення посад Княжий Город. Фортеця займала значну ділянку плато; її розміри становили 380 на 900 метрів. Батиїв вал оточував фортецю з півдня. Його загальна довжина сягала близько одного кілометра. Тепер вал добре простежується на території шкільного парку, колишньої садиби Лизогубів. Довжина валу тут становить 200 метрів, висота – 2 – 3 метри, ширина основи – 5 – 12 метрів.

Поселення в урочищі Церковище

Поселення в урочищі Церковище

Поселення ранньозалізного віку, київської культури, давньоруського часу, ХІV – ХVІІІ століть – північний посад городища коронний Замок в північній частині селища міського типу в урочищі Церковище (Войцехівщина, Куба, Попова Гора), площа – 12 гектарів, на відрогах високої до 30 метрів праовобережної тераси ріки Снов (притока Десни). Зі сходу і півдня обмежене глибокими та широкими ярами, що виходять до ріки Снов. Територія зайнята приватними садибами, городами та садибою церкви Успіння Богородиці.

Поселення давньоруського часу та ХVII – ХVIII століть – західний посад до городища Коронний замок на західній околиці північної (чи центральної) частини селища міського типу на плато правобережної тераси висотою до 30 метрів ріки Снов, ця тераса порізана яругами, у районі балки Саповщина. Розміри – 100 на 150 метрів і 240 на 300 метрів, під городами і садибами.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, ІІІ – ІХ століть, давньоруського часу Каразамки 1 (поділ городища) в урочищі Кожем’яки, на східній околиці центральної частини селища, на підвищенні першої правобережної надзаплавної тераси висотою 0,5 – 4 метри ріки Снов, біля її підніжжя, розмір – 100 на 300 метрів, зайняте садибами та городами.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу, ХVII – ХVIII століть Каразамки 2 (поділ городища) – на східній околиці центральної частини селища, на підвищеній ділянці першої правобережної надзаплавної тераси висотою 3 – 4 метри ріки Снов, біля її підніжжя, площа – 3 гектари. Територія зайнята садибами й городами.

Давньоруське поселення та поселення ХVII – ХVІІІ століть «Лизогубова садиба» – в центральній частині селища міського типу, на території колишньої садиби Лизогубів, на ділянках правобережної тераси (висотою до 40 метрів) ріки Снов, порізаній глибокими яругами, в урочищі Пилипенкова (Кондратова) Гора. Розміри – 200 на 450 метрів, територія зайнята парком та забудовою.

Городище 2 у Седневі

Городище 2 у Седневі

Поселення ранньозалізного віку, зарубинецької культури, VIII – Х століть, давньоруське городище № 2 – в урочищі Орешня 1 – на південно-східній околиці поселення Седнів (Млини), займає мис високої корінної тераси правого берега ріки Снов висотою до 30 метрів, біля гирла яруги, поблизу урочища Орєшня. Овальний в плані майданчик розміром 120 на 70 метрів зайнятий сучасним кладовищем. З півночі й півдня обмежений ярами, з північного заходу з боку поля – валом (висотою до 1,5 метрів) і широким ровом. Похила стрілка мису обрізана ровом або ескарпом. В’їзд – з боку поля. Давній вал знищено майже повністю.

Поселення київської культури, V – VII століть, ІХ – Х століть, давньоруського часу, ХІV – ХVIII століть – у південно-східній частині селища, на ділянці першої надзаплавної тераси висотою два метри ріки Снов, в урочищі Тударовщина, на схід від городища Орєшня 1. Розміри – 100 на 320 метрів. Зайняте садибами та городами.

Поселення V – VII та ІХ – Х століття, давньоруського часу Орєшня 3 – на південно-східній околиці селища, на високій до 30 метрів правобережній терасі ріки Снов, на північ від городища Орєшня 1, площа біля 7 гектарів. Поселення було, ймовірно, посадом городища Орєшня 1 та городища Трифоновщина.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури, ранніх слов’ян, давньоруського часу Орешня 4 – у південно-східній частині селища, на двох мисах правобережної тераси висотою 20 метрів ріки Снов, в урочищі П’ятачок, на південний захід від городища Орєшня 1. Південний мис за топографією нагадує городища, майже повністю відрізаний від тераси глибокими яругами, схил у західній частині ескарпований. З основною терасою і північним мисом поселення з’єднується вузьким шириною у два метри перешийком. Майданчик трапецієподібної форми розміром 60 на 130 метрів, рівний, нахилений у бік урвистого краю тераси, щільно задернований, по периметру обсаджений деревами. Північний мис майже повністю засаджений сосновим лісом, частково розташований під будівлями дитячого табору відпочинку. Поселення займає ділянку розмірами 130 на 200 метрів.

Поселення ранньозалізного віку, городище давньоруського часу, ХIV – ХV століть Трифоновщина на південно-східній частині селища міського типу, за 450 метрів від городища Орєшня 1, на правобережній корінній терасі ріки Снов та відрозі рівчака Трифоновщина. Займає стрілку мису, відділену від плато ровом (ширина 15 метрів, глибиною 4 метри) та валом (ширина 4 метри, висото 1,5 метрів). Майданчик підтрикутної форми площею 0,7 гектарів, висота від дна рівчака – 20 метрів. Від рову по північному схилу городища проходи в’їзд шириною два метри. Майданчик, оборонні споруди й схили поросли деревами та кущами.

Поселення ранньозалізного віку, київської культури, давньоруського часу, ХVII – ХVIII століть – в урочищі Сказковщина на південно-східній околиці селища міського типу (200 метрів на південний схід від околиці) на обмеженому двома ярами мисі правобережної тераси висотою 8 – 10 метрів ріки Снов. Розмір – 250 на 150 і 80 на 140 метрів територія зайнята садибами й городами.

Поселення ранньозалізного віку, ХVI – ХVIII століть – на мису корінної тераси правого берега ріки на 500 метрів нижче попереднього поселення за течією, 200 метрів на північний захід від села Клочків, розмір – 150 на 80 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури – на південно-східній околиці селища, на двох мисах правобережної тераси (південний мис – урочище П’ятачок) висотою 10 – 14 метрів ріки Снов, в урочищі Околиця. Розміри – 80 на 120 метрів і 25 на 50 метрів. Територія поселення задернована, північний мис зайнято будівлею дитячого табору відпочинку.

Поселення ранньозалізного віку, зарубинецької культури, київської культури, V – VII століть – у південій (південно-східній) частині Седнева (урочище Млини) на пониженому схилі мису правобережної тераси висотою 0,5 – 13 метрів ріки Снов і біля її підніжжя поряд з гирлом глибокої та широкої яруги в урочищі Кучукалка. Займає знижений схил тераси Снов при її крутоми вигині. Площа – 120 на 200 метрів, територія зайнята городами та забудовою.

Поселення зарубинецької культури, ранньозалізного віку, ранніх слов’ян, ХV – ХVII століть Писаренкове – на східній околиці центральної частини селища, на ділянці першої правобережної надзаплавної тераси висотою 0,5 – 10 метрів ріки Снов, біля східного підніжжя Шпиль-гори (останець тераси). Розміри – 40 на 90 метрів, територія зайнята городами й садибами.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку – в урочищі Довгий Острів на видовженому підвищенні висотою 1,2 – 1,5 метрів у правобережній заплаві ріки Снов за північно-східною частиною селища міського типу (на схід від північної частини селища). Поселення має площу 70 – 570 метрів. Матеріали милоградської та лебедівської культур, щільно задерноване.

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку, ранніх слов’ян – у правобережній заплаві ріки Снов за північно-східною частиною селища міського типу (на схід від північної частини селища), на подовженому підвищенні висотою 1 – 1,6 метрів у правобережній заплаві ріки Снов, урочище Короткий Острів, розмір – 50 на 500 метрів.

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського часу Романовщина 1 – на південний схід від піонерського табору «Юний хімік», на північ від села Клочків, на підвищенні висотою 2 – 6 метрів над рівнем води), поблизу підніжжя тераси правого берега ріки Снов, біля вигину ріки, розмір – 170 на 40 метрів. У східній частині поселення – матеріали київської культури. Поселення задерноване, активно руйнується річкою.

Поселення неоліту, доби бронзи Романовщина 2 – у правобережній заплаві ріки Снов – за 200 метрів на схід від південно-східної околиці села, на північний схід від села Клочків, в урвищі берега Снову в місці його петлеподібного вигину, протягом 300 метрів та на поверхневих видувах. Щільно задерноване, активно руйнується рікою.

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського часу – в урочищі Підкова (Лук’янців Бугор) за 400 мерів на схід від північно-східної частини селища міського типу (урочище Пекурі), на підвковоподібному піщаному підвищенні Лук’янців бугор (висота 1 – 3 метри), у правобережній заплаві ріки Снов. Підвищення з усіх боків оточене старорічищами і протоками. Поверхня горбиста, пошкоджена вітровою ерозією, зі сходу руйнується старорічищем Лук’янцове Озеро, у північній частині прокладено траншею, площа 1,5 гектарів, поверхня задернована.

 Поселення давньоруського часу Заплава – за 600 метрів на схід від південно-східної частини селища міського типу (Млини), на мисоподібному виступі лівобережної тераси висотою 1 – 2,5 метрів ріки Снов, розміри – 250 на 250 метрів, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури, V – VII століть Седнів 2 (Пекуршина Гора) між північно-східною околицею селища міського типу та урочища Дейнеко Ров, на мисі Пекуршина Гора і ділянці корінної правобережної тераси висотою 6 – 13 метрів ріки Снов. Витягнуте уздовж берега довжиною 480 метрів, шириною 120 метрів. Поверхня розорюється під городи, частково під садибами.

Поселення доби бронзи, київської культури Седнів 3 (Полікарпів Рів) – за 300 метрів на схід від північно-східної околиці селища міського типу (Пекури), на  похилій ділянці правобережної тераси висотою 0,5 – 7 метрів ріки Снов, біля стрімкого повороту її русла. Розміри 300 на 450 метрів. Розділене рівчаком Полікарпів Рів і польовою дорогою. Поверхня розорюється, руйнується молодою яругою, у південно-східній частині поселення до пологого схилу прилягає відділений вимоїною пагорб розмірами 70 на 120 метрів, висотою 7 метрів, поверхня якого щільно задернована.

Поселення київської культури – в північно-східній частині селища міського типу – в урочищі Смалюкова Гора, на мисі правобережної тераси висотою до 19 метрів ріки Снов, біля гирла балки, по дну якої проходить дорога. Займає східний мис (урочище Смалюкова Гора), що похило спускається до заплави ріки. Розміри – 60 на 180 метрів, поверхня розорюється під городи, у східній частині поселення задерноване.

Поселення доби бронзи, київської культури – в північно-східній частині селища міського типу (Пекурі) в урочищі Лосьонкова Гора, на мисі правобережної тераси висотою до 11 метрів ріки Снов, біля гирла балки, по дну якої проходить дорога. Займає західний мис, що похило спускається до заплави ріки. Розміри – 70 на 100 метрів, поверхня розорюється під городи.

Поселення ранньозалізного віку, ранніх слов’ян – в урочищі Шпильок (Юркова Гора) – на північно-східній околиці селища, на двох мисоподібних виступах правобережної тераси висотою до 25 метрів ріки Снов поміж двома яругами. Розміри – 30 на 140 метрів (південний мис Шпильок) та 80 на 140 метрів (північний мис Юркова Гора), переважно милоградська культура. Південний мис задернований, північний розорюється під городи.

Поселення ранньозалізного віку, ранніх слов’ян – в урочищі Широчишине кладовище, на північно-східній околиці селища, на мисі правобережної тераси висотою до 15 метрів ріки Снов, поміж двома яругами (західна яруга має назву Нилин Рів). У західній частині поселення розташоване урочище Широчишине Кладовище, ймовірно, цвинтар Покровської церкви, яка знаходилася на схилі тераси (церква не збереглася). Розмір поселення – 250 на 120 метрів, під городами.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу – в північно-східній частині селища міського типу в уроищі Сад Груського, на мисі правобережної тераси висотою до 25 метрів ріки Снов, поміж двома яругами. Розмір – 100 на 120 метрів. У південно-західній частині поселення трапляється невиразна і нечисленна кераміка ХІ століття, яка може належати до північного посаду городища Коронний Замок – поселення Церковище. Поверхня розорюється під городи.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Пасіка – в північній частині селища міського типу, на мисоподібному виступі правобережної тераси висотою 17 метрів) ріки Снов. Мис утворений глибокими рівчаками, що майже повністю відокремлюють його від основної тераси (ширина перешийку 25 метрів). Майданчик поселення рівний, дещо нахилений до краю тераси, розміри – 120 на 160 метрів. Частина майданчика задернована, решта – під забудовою.

Археологія села Седнів

Археологія села Седнів

Археологія села Седнів частина 2

Археологія села Седнів частина 2

Село Селянська Слобода

Послеення київської культури – на східній (чи північно-східній) околиці села уздовж пологого берега ріки Руда. Розміри – 150 на 70 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Селянська Слобода 2 – на південно-східній околиці села, на мисоподібній ділянці правого берега висотою 3 – 4 метри ріки Руди. Площа біля 0,2 гектарів, під городами.

Село Скугарі

Поселення київської культури, давньоруського часу – за один кілометр на південь від села, на лівому корінному березі висотою до трьох метрів ріки Пакульки. Поділено невеликою улоговиною на північну і південну частини. В північній частині на ділянці поселення розмірами 280 на 100 метрів, у південній – на ділянці розмірами 160 на 60 метрів.

Село Слабин

Городище Декановщина в селі Слабин

Городище Декановщина в селі Слабин

Поселення І половина І тисячоліття нашої ери, городище давньоруського часу та ХVII – ХVIII століть – городище знаходиться у південно-східній частині села (чи за південно-східною околицею) в урочищі Декановщина на високому мису, який утворений ріками Десна і Слабинь, при її впадінні в першу на правому березі ріки Слабинь. Мало два майданчики овальної форми, розділені ровом. Один – розмірами 80 на 210 метрів, другий – 90 на 150 метрів. Оборонні споруди складалися з валів і ровів по периметру і поперек майданчика. Крім того, городище було укріплене додатковим зовнішнім валом, що оперезував його з напільного боку. Тепер майданчик і схили розорюються. Оборонні споруди майже знищено, залишки валу не простежуються. Похила південна кінцева частина мису відділена ровом. Зайняте старим кладовищем і сучасними садибами. Посад – на північний захід від городища.

Городище у селі Смолин

Городище у селі Смолин

Поселення неоліту, київської культури, давньоруського часу, ХVII – ХVIII століть – в урочищі Баштан за 800 метрів на південь від села Першотравневе (чи на один кілометр на південний захід від південно-західної околиці села), на незначному підвищення в заплаві ріки Десни та на високому березі озера Соленого. Площа селища частково розорюється, розмір – 200 на 100 метрів.

Поселення неоліту, доби бронзи, київської культури – в урочищі Піски за 150 метрів на південний схід від села Слабин (500 метрів на південний схід від центральної частини села) у заплаві ріки Десна на засаджених лісом дюнах.

Давньоруське поселення – на східній околиці села в урочищі Селищина, вздовж берегової тераси. Розміри близько 500 на 100 метрів. Поверхня рівна, дещо похила в напрямку до долини ріки. Зайнята будівлями та садибами.

Давньоруське поселення – на схід від села в урочищі Ключина в долині ріки на її сучасному березі, на невеликому підвищенні.

Поселення середини І тисячоліття нашої ери – на вулиці Лугова, на південно-західній околиці села, на ділянці правобережно тераи висотою до 5 метрів ріки Десна, за 200 метрів від її вигину; зі сходу та півдня оточене меліоративним каналом. Площа не менше 0,06 гектарів; поширюється, ймовірно, у північному напрямку, розорюється під городи.

Село Слобода

Давньоруське поселення – в урочищі Звіринець, за 1200 метрів на південь від села, на зниженій частині підвищення висотою 1 – 2 метри на краю болота Звіринець, площа – 4 гектари.

Поселення зарубинецької культури, V – VII століть, городище давньоруського часу – в південній частині села на мисі розміром 200 на 450 метрів правобережної тераси висотою 5 – 6 метрів ріки Десни. Городище розташоване у найвищій частині мису. Його майданчик розмірами 110 на 50 метрів, овалоподібний у плані. Оборонні споруди збереглися з північного напільного боку у вигляді замуленого рову глибиною 50 – 75 сантиметрів, шириною до шести метрів та залишків валу, ледь помітного на південному краю. Культурний шар виявлено в північно-західній частині мису на ділянці розмірами 250 на 180 метрів. Імовірно, це загальні розміри городища і поселення-посаду, що прилягав до городища з півночі та сходу. Територія зайнята забудовою і городами.

Село Сновянка

Поселення доби бронзи, ІІІ – VII століть Сновянка-Село – на північно-західній оклиці села на городах уздовж краю тераси лівого берега ріки Снов, розмір не менше як 200 на 200 метрів. Під забудовою і городами.

Поселення неоліту – за 600 метрів на північ від села, за 100 метрів на захід від піонерського табору на лівій корінній терасі ріки Снов біля крутого повороту русла зі сходу на південь. Тераса вкрита сосновим лісом, активно розмивається.

Поселення неоліту, доби бронзи, давньоруського часу Дюна – за два кілометри на північний схід від північної околиці села. Між селами Сновянка та Петрово на вільній від лісу ділянці берега за 500 метрів від тераси і 700 метрів від русла ріки на витягнутому на 350 метрів по лінії захід-схід підвищенні. Розмір – 350 на 100 метрів. На західному кінці дюни знаходиться польове роздоріжжя, поверхня задернована.

Поселення київської культури, давньоруського часу Селище 1 – на краю надзаплавної тераси за два кілометри на схід від північної околиці села, за 800 метрів на північ від траси Чернігів – Новгород-Сіверский на краю лісу. Розміри – 250 на 50 метрів, розорюється.

Поселення неоліту, доби бронзи Селище 2 – на підвищеному мисі корінної тераси за 300 метрів на схід від поселення Селище 1. Розмір – 150 на 50 метрів, розорюється.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу – в урочищі Високе Городище між селами Сновянка та Петрово за 800 метрів на північ від траси Чернігів – Новгород-Сіверський. Займає вкритий густим лісом трикутний останець корінного берега, відділений від плато широкою (до 50 метрів) улоговиною. Розміри останця 250 на 150 метрів, висота від дна улоговини – 6 – 8 метрів. Матеріали доби бронзи і давньоруського часу – в північно-східній частині останця на площі 100 на 50 метрів. Оборонних укріплень не виявлено, хоча за назвою урочища тут мало бути городище. Поверхня задернована, поросла лісом.

Поселення середини І тисячоліття нашої ери, давньоруського часу – за 200 метрів на схід від урочища Високе городище (три кілометри на схід від північної околиці села), тут знаходиться ще один останець протяжністю 250 метрів, що називається Низьке Городище. Розміри – 320 на 80 метрів. Поросло лісом.

Поселення неоліту, ранньозалізного віку Бугри 1 та Бугри 2 – за два кілометри на північ від села, на ділянці лівобережної тераси висотою 2 – 10 метрів ріки Снов. Площа не визначена, не менше трьох гектарів. Поверхня задернована, зайнята лісом та частково забудована.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського часу Сновянка-База – за один кілометр на північний схід від північно-східної околиці села, на ділянці лівобережної тераси висотою 7 – 10 метрів ріки Снов, на території колишнього дитячого оздоровчого табору «Казковий», площа – один гектар. Територія зайнята лісом та частково забудована.

Поселення доби бронзи, ІІІ – VII століть Засновяче 3 – на мисоподібному виступі тераси за 100 метрів на північний захід від поселення Боромики 2 і відрізане від нього широкою улоговиною. За 1,5 кілометрів на північний схід від південної околиці села Сновянка, розмір – 250 на 100 метрів, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи, ІІІ – VІІ століть Засновяче 2 – в двох кілометрах на північний захід від села Боромики та в одному кілометрі (чи 1300 метрах) від південної околиці села Снов’янка, на вузькому мису, утвореному двома байраками, що впадають в заплаву Десни. Розмір – 200 на 100 метрів, поверхня задернована, розорюється.

Поселення неоліту, доби бронзи, 2 – 3 чверті І тисячоліття нашої ери Засновяче 1 – на краю мисоподібного виступу за 1200 метрів на південь від села Сновянка (1300 метрів на південний захід від південної околиці села Сновянка) та на 200 метрів на захід від поселення Засновяче 2. Протяжність – 400 на 50 метрів вздовж південного та західного країв мису. Задерноване та поросло лісом.

Село Старий Білоус

Поселення ІІІ – VII століть, давньоруське городище – літописний Боловос. На мисовому уступі корінної тераси правого берега ріки Білоус в південно-східній частині села в урочищі Городище, на території колишньої шкільної садиби, на мисоподібному виступі тераси правого берега ріки Білоус. Майданчик овалоподібної форми розміром 140 на 60 метрів, відокремлений з напільного боку від плато валом і ровом, які не збереглися. З трьох боків – долина річки, з півночі – вигин тераси, із заходу – нагірне плато. Біля північно-східного підніжжя городища розташоване озеро (урочище Гавань), яке, ймовірно, сполучається з руслом або старорічищем ріки Білоус. Територія зайнята забудовою, садом, частково задернована (колишній спортивний майданчик). Посад – на захід, північ, схід і південь від городища. З південного і східного боків – пологі схили тераси, із заходу – територія терасового плато (площа не менш як 25 гектарів), за валом і ровом і ровом (уроще Селище).

Давньоруське поселення – на правому березі ріки Білоус на північний захід від села, у чотирьох місцях протяжністю до 1,5 кілометрів – сліди поселення. Два поселення – на північ від залізниці, за грунтовою дорогою на село Новий Білоус, розташовані одне навпроти одного по обидві сторони широкої та глибокої балки, що доходить до заплави ріки Білоус. Два інші поселення – на південь від залізниці, при цьому одне з них поруйноване залізницею.

Поселення доби бронзи, давньоруського часу Дачі – за один кілометр на північний захід від села, на піщаному підвищенні висотою до трьох метрів правобережної заплави ріки Білоус. Розмір – 80 на 160 метрів, поверхня задернована, частково розорюється під городи, територія забудована дачами.

Поселення доби бронзи, VII – Х століть Криниця 2 – за 1,5 кілометрів на північний захід від села, на правобережній терасі висотою 5 – 8 метрів ріки Білоус, біля гирла балки Криниця, на її південному боці. Розміри 120 на 150 на 500 метрів, поверхня задернована, частково розорюється під городи.

Давньоруське поселення Старий Білоус 1 – в урочищі Гусинка, за 300 метрів на північний захід від села, уздовж правобережної тераси висотою 6 – 12 метрів ріки Білоус, біля залізничного моста через річку. Значну частину пам’ятки знищено під час будівництва залізниці, що поділила поселення на західну (100 на 40 метрів) і східну (90 на 60 метрів) частини. Поверхня розорюється під городи, частков задернована.

Давньоруське поселення в урочищі Гавань, площа – шість гектарів.

Поселення Старий Білоус 2

Поселення Старий Білоус 2

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського часу Старий Білоус 2 – в урочищі Сомов Хвост, за 800 метрів на північний захід від села, розмір – 400 на 150 метрів, уздовж правобережної тераси висотою 8 – 10 метрів ріки Білоус. Глибока балка Сомів Хвіст, що виходить до ріки, поділяє поселення на дві частини, розорюється.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури Сомів Хвіст 2 – за 1300 метрів на північний захід від села, на правобережній терасі висотою 8 – 10 метрів ріки Білоус. Площа не менш, як 5 гектарів, поверхня розорюється під городи, частково задернована.

Поселення Білий Груд 1 у селі Старий Білоус

Поселення Білий Груд 1 у селі Старий Білоус

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку, зарубинецької культури, київської культури, давньоруського часу, ХVI століття Білий Груд 1 (навпроти села). За 300 метрів на південний схід від села, в урочищі Білий (чи Високий) Груд, розмір – 250 на 150 метрів, у північній частині піщаного підвищення висотою 1 – 1,5 метрів, у заплаві лівого берега ріки Білоус, засаджене лісом.

Пооселення доби бронзи, ранньозалізного віку, зарубинецької культури, київської культури, V – VII століття Білий Груд 2 – за 500 метрів на південний схід від села, у південній частині піщаного підвищеня висотою 1 – 4 метри, на правому березі ріки Білоус, розмір – 90 на 60 метрів. Засаджене лісом (дивіться карту до Білий Груд 1).

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури, давньоруського часу Криниця 3 – за 1700 метрів на північний захід від північно-західної околиці села, на ділянці правобережної тераси ріки Білоус, на правому боці балки Криниця. Розміри – 100 на 350 метрів. Поверхня розорюється, частково – під кладовищем.

Поселення І тисячоліття нашої ери – на вулиці Святковій, на західній околиці села (район новобудов), на ділянці вглибині правобережної тераси ріки Білоус, розмір – 0,2 гектари, розорюється.

Поселення доби бронзи Господарський Двір – на північній околиці центральної частини села, на ділянці лівобережної тераси висотою до 10 метрів ріки Білоус. Площа не менш, як 2,3 гектари, поверхня задернована, зайнята будівлями господарського двору.

Поселення доби бронзи, середини І тисячоліття нашої ери, давньоруського часу, ХVIII століття Подусівка 2 – на північно-східній околиці села, на мисоподібній ділянці першї лівобережної надзаплавної тераси ріки Білоус, яка обмежена з півдня та півночі улоговиною. Площа не менше 0,25 гектарів, поверхня розорюється під городи, частково задернована.

Село Старик

Поселення ранньозалізного віку Бугро – у центральній частині села, на підвищенні висотою 1,5 – 2 метри лівобережної заплави ріки Дніпро, в урочищі Бугро. Площа – не менше 0,25 гектарів. Поверхня задернована, частково – під забудовою.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, ранніх слов’ян Старик 3 – у центральній частині села, на лівобережній терасі висотою до п’яти метрів ріки Дніпро, на лівому березі старорічища ріки Дніпро. Площа не менше одного гектара. Поверхня задернована.

Поселення доби бронзи Старик 4 – у північній частині села, на ділянці лівобережної тераси ріки Дніпро висотою до чотирьох метрів. Площа не менше 0,3 гектари, задерноване.

Поселення доби бронзи, ранніх слов’ян Старик 5 – на західній околиці села, на ділянці першої лівобережної надзаплавної тераси висотою до двох метрів ріки Дніпро, на березі протоки Забока, на південний схід від озера Старик. Площа не менше 0,17 гектарів. Поверхня задернована, частково розорюється під городи.

Село Стасі

Поселення ІІІ – VII століть – за 400 метрів на північний схід від села, біля лісу, на невеликому (висотою 1 – 2 метри) підвищенні на краю болота Південний Замглай. Площа біля двох гектарів. Невеликою улоговиною поділено на північно-західну і південно-східну частини. Поверхня розорюється.

Село Табаївка

Курганний могильник у селі Табаївка

Курганний могильник у селі Табаївка

Поселення ранньозалізного віку, зарубинецької культури – на місці давньоруського могильника на північно-західній околиці села на правому березі ріки Білоус, навпроти городища села Рогоща, на території кладовища і колишнього колгоспного саду, на підвищеній ділянці правого берега висотою 1 – 5 метрів ріки Білоус. Розміри не визначено, поверхня пошкоджена давньоруськими та сучасними похованнями.

Поселення ранньозалізного віку, зарубинецької культури Свишень-Вустя – за південною околицею села, розмір – 400 на 150 метрів, на правому похилому березі висотою 1 – 4 метри ріки Білоус, на північ від гирла ріки Свишні.

Село Терехівка

Поселення давньоруського часу Терехівка 1 – на відстані 150 метрів за північно-східною околицею, на невеликому підвищенні висотою 1 – 2 метри у правобережній заплаві ріки Замглай. Площа біля одного гектару, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Терехівка 2 – за 1500 метрів на схід від села, на краю мисподібного виступу лівобережної надзаплавної тераси висотою 1 – 3 метри ріки Замглай. Складається з двох ділянок. Перша знаходиться на зниженій частині тераси, біля русла річки, розмір – 70 на 100 метрів (бронзова доба). Друга ділянка розташована на підвищеній частині тераси, розміри – 120 на 700 метрів (бронзова доба, ранньозалізнний вік). Поверхня розорюється, частково задернована.

Поселення І половини І тисячоліття нашої ери Затока – за один кілометр на північ від південної околиці села, у верхів’ях заболоченої низовини висотою 50 – 300 сантиметрів, що з’єднується з рікою Замглай, поблизу урочища Булавовщина. Розміри – 150 на 350 метрів. За 300 метрів на північ від основної території поселення, на ділянці розміром 50 на 80 метрів – аналогічні матеріали.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Кар’єр – за 1500 метрів на схід від села, на підвищенні лівого берега висотою чотири метри ріки Замглай. Оточене заболоченими протоками, площа сім гектарів. У західній частині пошкоджене старим кар’єром, поверхня задернована.

Давньоруське поселення – в урочищі Бугрик, за 100 метрів на схід від південної околиці висотою до 4 метрів правобережної тераси ріки Замглай. Розміри – 60 на 200 метрів. Поверхня розорюється під городи, частково задернована.

Поселення ранніх слов’ян, давньоруського часу Терехівка-Берег – у південній частині села, на ділянці правобережної тераси ріки Замглай. Висота над рівнем заплави 0,7 – 3 метри. Розміри не менше 100 на 20 метрів. Поверхня задернована, частково використовується під сміттєзвалище, розорюється під городи.

Село Товстоліс

Поселення київської культури, давньоруського часу Товстоліс 1 – за західною околицею села, поміж руслами двох пересохлих безіменних струмків. Висота 1 – 1,5 метрів, розміри – 150 на 350 метрів. Поверхня розорюється.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Товстоліс 2 – на південно-східній околиці села, на березі осушеної низовини, на південний схід від безіменного озер. Висота – до 50 сантиметрів, площа не менше 0,15 гектарів. Поверхня засаджена фруктовими деревами, поросла чагарниками.

Село Топчіївка

Давньоруське поселення – в урочищі Переправа 1, за три кілометри на північний схід від села, на мисоподібному виступі правого берега висотою до чотирьох метрів ріки Смоялнки, біля її вигину, поблизу броду. Розміри – 120 на 300 метрів, поверхня пошкоджена під час розробки кар’єру.

Поселення І половини І тисячоліття нашої ери Топчіївка 1 – за 300 метрів на північ від північно-західної околиці села, на підвищенні висотою 1 – 1,5 метрів правобережної тераси ріки Смолянки, розміри не менше 180 на 300 метрів. Поверхня задернована.

Село Ульянівка

Поселення Улянівка 1

Поселення Улянівка 1

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури, черняхівської культури Ульянівка 1 – в одному кілометрів на північний захід від села Ульянівка і в 1200 метрах на схід від села Новоселівка на краю першої надзаплавної тераси правого берега Десни висотою 7 – 15 метрів в урочищі Микитин Рів. Розміри – 1100 на 200 метрів, прорізане трьома ярами. Територія пам’ятника в 90-х роках виділена під земельні ділянки. Зайнята забудовою, частково розорюється.

Поселення Улянівка 2

Поселення Улянівка 2

Поселення доби бронзи, київської культури, давньоруського часу Ульянівка 2 – в 300 метрах на північний схід від села (відразу за північно-східною околицею села), між селами Ульянівка та Кисилівка, на мисоподібному виступі правобережної тераси ріки Замглай, ця тераса оточена старицею. Кераміка – до околиць села Киселівки. Розміри 230 на 700 метрів, розорюється під городи.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, зарубинецької культури, давньоруського часу Свинка – на південний схід від села у південній частині підвищення висотою 3 – 4 метрів на правому березі ріки Свинки (назва ріки Замглай біля гирла), у правобережній заплаві ріки Десна. Розміри – 80 на 180 метрів. Південна частина поселення задернована, східна – пошкоджена обвалом берега і кар’єром.

Поселення доби бронзи, київської культури, давньоруського часу, ХVII – ХVIII століть Ульянівка 3 – за один кілометр на південний схід від села, на північний схід від поселення Свинка, на підвищенні висотою 3 – 5 метрів правобережної заплави ріки Десна, з трьох боків підвищення оточене рікою Свинкою. Розміри – 240 на 220 метрів, поверхня задернована, у східній частині поселення поросло деревами, простежено котловани від колишніх будиків.

Поселення доби бронзи «Озеро» – на південь від села, на піщаних ділянках берега старорічища в правобережній заплаві ріки Десни.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку – в урочищі Домаха за 400 метрів на південь від села, на підвищенні висотою 1,5 метрів у правобережній заплаві ріки Десна, розмір – 150 на 200 метрів, поверхня задернована.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського часу Улянівка-Село – на південно-східній околиці села, на ділянці правобережної тераси ріки Десна, вглибині тераси, біля її крутого вигину. Висота над рівнем заплави – до 15 метрів. Площа не менше двох гектарів. Поверхня задернована, зайнята забудовою, городами, церквою та кладовищем.

Село Унучки

Поселення давньоруського часу – в урочищі Селище, площа 5 гектарів.

Давньоруське поселення Унучки – за два кілометри на північний захід від села, біля витоку безіменного струмка (притока Білоусу), на схилі правого берега. Висота – 3 – 4 метри, розмір – 350 на 180 метрів (площа – 9 гектарів), поверхня розорюється.

Село Халявин

Поселення київської культури «Підсобне» (Стрижень 3) – на першій надзаплавній терасі правого берега ріки Стрижень в 1200 – 1500 метрах на північний захід від північної околиці села, розмір – 250 на 450 метрів.

Поселення київської культури Стрижень 1 – на північно-східній околиці села, на лівому березі висотою 2 – 5 метрів ріки Стрижень (притока Десни). Розміри 200 на 500 метрів, територія зайнята забудовою, городами й кладовищем, частково розорюється.

Поселення київської культури Стрижень 2 – в центральній частині села, на лівому березі висотою 2 – 5 метрів ріки Стрижень. Розміри – 250 на 480 метрів. Територія зайнята забудовою й городами, частково розорюється.

Давньоруське поселення Халявин 1 – за 1,5 кілометрів на захід від села, в урочищі Балка, на пологих берегах безіменного струмка (притока Стрижня), площа – 3 гектари.

Поселення доби бронзи, київської культури Халявин 2 – за один кілометр на південний схід від села, на невисокому (висотою 1,5 – 2 метри) мисі, біля злиття двох безіменних струмків, що впадають у ріку Стрижень, розмірами 120 на 180 метрів.

Поселення І половини І тисячоліття нашої ери Халявин 3 – за південно-західною околицею села, на берегах безіменного струмка (притока Стрижня) біля його розгалуження, в урочищі Вили. Висота – 2 – 4 метри, розміри 80 на 1800 метрів, розорюється.

Село Хмільниця

Поселення Шумлай 1 в селі Хмільниця

Поселення Шумлай 1 в селі Хмільниця

Поселення ранньозалізного віку, київської культури, VII – Х століть, давньоруського часу знаходиться в урочищі Шумлай 1 в одному кілометрів на схід від залізничної станції Шумлай – азимут 80 градусів, на невеликому підвищенні, що з півдня і півночі обмежуюється висохлими руслами двох рік. На сході, де ці ріки зливалися, утворився півострів довжиною біля одного кілометра. Поселення перерізане навпіл асфальтованим шосе Чернігів – Гомель. Площа, на якій трапилися знахідки – 900 на 350 метрів. На захід від шосе – багато фрагментів пізньозарубинецьких посудин. Але останніх зовсім немає на схід від шосе.

Поселення київської культури, давньоруського часу «Юрковщина» – за один кілометр на південний схід від села, на підвищеннях висотою один метр біля заболоченого витоку безіменної правої притоки ріки Стрижень. Площа – 9 гектарів. Автошляхом Чернігів – Нові Яриловичі поселення поділене на західну і східну частини.

Поселення в урочищі Селище в селі Хмільниця

Поселення в урочищі Селище в селі Хмільниця

Давньоруське поселення – в урочищі Селище, 300 метрів на південь від села, на ділянці високого лівого берега висотою 7 – 11 метрів ріки Хмільниці, із заходу та сходу обмеженій обводненими балками. Розмір – 470 на 130 метрів.

Давньоруське поселення – в урочищі Талашов, за один кілометр на південний схід від села, між залізницею Чернігів – Гомель і грунтовою дорогою Хмільниця – Рябці, на схилі висотою 2 – 2,5 метрів блюдцеподібної заболоченої западини, в урочищі Талашов, площа 7,5 гектарів.

Поселення в урочищі Ланок у селі Хмільниця

Поселення в урочищі Ланок у селі Хмільниця

Поселення давньоруського часу – в урочищі Ланок за один кілометр на південний захід від села, на південному пологому схилі висотою до одного метра обводненої балки, біля її виходу до ріки Хмільниці. Поселення розділене широкою улоговиною на західну (60 на 100 метрів) і східну (50 на 100 метрів) частини.

Поселення ранньозалізного віку, київської культури, давньоруського часу Хмільниця 1 – за північно-західною околицею села, на підвищеннях висотою 1 – 2 метри біля витоку ріки Хмільниці, площа 5,7 гектара.

Поселення середини І тисячоліття нашої ери Хмільниця 2 – за північною околицею села, уздовж обох берегів висотою 1 – 2 метри ріки Хмільниці. Займає три ділянки розмірами 50 на 175 метрів, 50 на 275 метрів і 100 на 150 метрів.

Село Черниш

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури, давньоруського часу – в урочищі Вербовицковщина за 3 – 4 кілометри на південний захід від села, на правому березі ріки Рудки (притока ріки Замглай) і на берегах висотою 1 – 3 метри заболоченої низовини. Площа – 5 гектарів (київська культура). Матеріали київської культури і давньоруського часу зібрано на лівому березі ріки Рудки на ділянці розмірами 100 на 200 метрів. За 300 метрів нижче за течією ріки Рудки, на ділянці правого берега розмірами 10 на 30 метрів, на узліссі, зібрано кераміку доби бронзи, ранньозалізного віку. Поверхня раніше розорювалася, тепер – заденрована, уздовж каналу поросла деревами.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Шлюд – за два кілометри на південний захід від села, поблизу шлюзів на меліоративному каналі, на південно-східному краю правого берега висотою 1 – 2,5 метрів ріки Рудки. Розмір – 250 на 200 метрів, розорюється.

Поселення VII – VIII століть, давньоруського часу Черниш 1 – за південною околицею села на мисоподібному виступі східного берега висотою 1 – 3 метри болота Південний Замглай. Площа біля чотирьох гектарів. Територія зайнята забудовою і городами.

Поселення доби бронзи ЛЕП – за 1,8 кілометрів на південний захід від села, на двох підвищеннях висотою до двох метрів серед болота Південний Замглай. Площа 4,5 гектарів, розорюється.

Поселення доби бронзи Попове – на південний захід від села, на підвищенні висотою до двох метрів серед болота Південний Замглай, площа 1,2 гектари, розорюється.

Поселення доби бронзи Апанасенкове 1 – за 400 метрів на захід від села, на підвищенні висотою до двох метрів серед болота Південний Замглай, площа 3 гектари, розорюється.

Поселення ранньозалізного віку, середини І тисячоліття нашої ери Апанасенкове 2 – за 500 метрів на захід від села, на піщаному підвищенні висотою до двох метрів серед болота Південний Замглай, площа 1,5 гектарів, розорюється.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури Білоконщина 1 – за 700 – 800 метрів на захід від села, на підвищенні висотою до двох метрів серед болота Південний Замглай, площа вісім гектарів. Поверхня розорюється, частково задернована.

Поселення доби бронзи, київської культури Білоконщина 2 – за 200 – 500 метрів на північний захід від західної околиці села, на двох підвищеннях висотою до двох метрі серед болота Південний Замглай. Площа – 15,5 гектарів, поверхня задернована, частково розорюється.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Білувате 1 – за 1800 метрів на захід від південної околиці села, на мисоподібному виступі підвищеня висотою до двох метрів серед болота Південний Замглай, площа – 4 гектари, розорюється.

Поселення ранньозалізного віку Білувате 2 милоградської культури – за 2400 метрів на захід від південної околиці села, на мисоподібному виступі підвищення висотою до двох метрів, серед болота Південний Замглай, площа 1,8 гектарів, розорюється.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, середини І тисячоліття нашої ери, давньоруського часу, ХVII – ХVIII століть Озеро – в центральній частині села, на мисоподібних виступах південно-східного і західного берегів висотою 1,5 – 2,5 метрів безіменного ставка. Площа не менше 0,45 гектарів, простежене на двох ділянках площею 0,25 і 0,2 гектарів, розташованих за 350 метрів одна від одної. Під забудовою і городами.

Місто Чернігів

Фортеця у Чернігові

Фортеця у Чернігові

Поселення ранніх слов’ян, городище давньоруського часу, ХIV – ХVIII століть Городище І розміщено на правому березі ріки Стрижень на мису, який утворений долинами рік Десни і Стрижень на території Чернігівського монастиря, площа окольного міста – 41 гектар.

Стародавнє поселення – в урочищі Третяк в південій частині міст, в південно-західній частині Окольного граду, площа 20 гектарів.

Городище в урочищі Ярлівщина

Городище в урочищі Ярлівщина

Поселення ранніх слов’ян, давньоруське городище № 2 – в урочищі Ялівщина на високому (понад 20 метрів) мисі лівобережної тераси ріки Стрижень на північно-західній окраїні Чернігова. Майданчик неправильної прямокутної форми розміром 40 на 40 метрів, з півночі і півдня оточений глибокими ярами, із заходу – крутим схилом тераси. Зі східного (напільного) боку було укріплене валом висотою до 2,5 метрів і ровом, що сильно заплив (ширина 10,5 метрів, глибина – 1,5 метрів). З напільного боку вздовж краю валу простежується пониження – сліди внутрішнього рову завглибшки 0,2 – 0,3 метри. З боку ярів та від річки укріплення і, ймовірно, край майданчика, практично повністю знищені ерозією. В’їзд на городище знаходився у північній частині майданчика і проходив по невеликому пандусі завширшки 5 – 6 метрів. Нині майданчик засаджений сосновим лісом. Посад – 22 гектари.

Поселення Олександрівка 1 в Чернігові

Поселення Олександрівка 1 в Чернігові

Поселення київської культури, черняхівської культури, ранніх слов’ян Олександрівка 1 – на північно-східній околиці міста Чернігів біля колишнього села Олександрівка. Селище займає два береги неглибокої балки високого лівого берега ріки Стрижень, по якій в стародавні части протікав струмок. На початку 1990-х років територія пам’ятки була виділена під приватну забудову. Загальна досліджена площа 2,4 гектари (довжина – 420 метрів). Поселення частков зайняте сучасними спорудами, під’їзними шляхами.

Давньоруське поселення Олександрівка 2 – за 500 метрів на північ від північної околиці міста (на північний схід від колишнього села Олександрівка), на північний захід від села Новоселівка, на пологому північному березі висотою до трьох метрів безіменного озера (тепер – заболоченої низовини), площа – 5 гектарів, розорюється.

Давньоруські укріплення у Чернігові

Давньоруські укріплення у Чернігові

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, ІІІ – V століть, давньоруського часу Стрижень 1 – у північній частині міста, по вулиці К.Єськова, навпроти урочища Ялівщина, площа – 3,4 гектари.

Поселення київської культури Масани 1 розміщене за північно-західною околицею міста в урочищі Масани, на схід від центральної частини села Новий Білоус, по праву сторону дороги Чернігів – Любеч на пологому північному схилі заболоченої низини, з якої витікає струмко – права притока ріки Білоус. Розмір – 240 на 80 метрів, під городами.

Городище Чернігова

Городище Чернігова

Давньоруське поселення Масани 2 – в одному кілометрі на північний захід від села Масани, на схід від північної околиці села Новий Білоус, на мисоподібному виступі, який утворений рівчаками з водою, що мають вихід до ріки Білоус. Висота – до 5 метрів над дном рівчака. Площа – 2 гектари. Поверхня раніше розорювалася, тепер задернована, поросла поодинокими деревами.

Давньоруський Спасо-Преображенський собор

Давньоруський Спасо-Преображенський собор

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури, давньоруського часу Кукашани – за північно-східною околицею міста (колишнє село Бобровиця), за північно-східною околицею села Новоселиця, в урочищі Кукашани на краю невисокої (понад 20 метрів) тераси на мисоподібному виступі. З півночі і півдня обмежене ярами. Розміри – 530 на 300 метрів. Західна частина поселення зайнята під забудову, решта розорюється під городи, частково задернована, по краях поросла деревами й чагарниками.

Давньоруське городище – поблизу села Бобровниця (тепер – північно-східна околиця міста) на високому пагорбі-останці правого берега ріки Десна, виявлено сліди городища і великого селища.

Давньоруський Борисоглібський собор

Давньоруський Борисоглібський собор

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку, зарубинецької культури, київської культури, давньоруського часу Білий Груд 3 – за 800 – 1000 метрів на південний схід від села Старий Білоус. Пам’ятка розміщена на дюні в заплаві лівого берега ріки Білоус навпроти південного краю села Старий Білоус біля дачного пригороду Чернігова Подусівка. Наприкінці ХІХ століття, внаслідок спорудження на ріці Білоусі монастирського водяного млина ця місцевість була затоплена, а після прориву дамби – заболочена. Розташоване на двох ділянках розмірами 75 на 125 метрів (південна) і 125 на 250 метрів (північна) за 150 метрів одна від одної. Деякий час поверхня розорювалася, тепер – задернована, частково поросла деревами, південну частину поселення було затоплено ставком для риборозведення, тепер струмок пересох.

Давньоруський Успенський собор Єлецького монастиря

Давньоруський Успенський собор Єлецького монастиря

Поселення доби бронзи, давньоруського часу – у заплаві правого берега ріки Десни в околицях Чернігова, в урочищі Іграшки, розмір – 1200 на 60 метрів.

Поселення давньоруського часу, ХVII – ХVIII століть Микулине – за південно-західною околицею міста, в урочищі Миколине, площа – 6 гектарів.

Поселення доби бронзи, ранніх слов’ян, давньоруського часу Кораблище – за 500 метрів на південь від південно-західної околиці міста, в урочищі Кораблище, розмір – 400 на 100 метрів.

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку, давньоруського часу «Святе» (Пролетарський Гай) – за 500 метрів на південь від південно-західної околиці міста в урочищі Пролетарський Гай (Свята Роща), площа – один гектар.

Давньоруська Іллінська церква

Давньоруська Іллінська церква

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку Кордовка – на північно-східній околиці міста.

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку «Телячий острів» – за 2,3 кілометри на південь – південний схід від південної околиці міста (на Валу), площа – 2 гектари.

Поселення давньоруського часу Нафтобаза з на північно-західній околиці міста.

Посеення ІІІ – V століть, давньоруського часу – на західній околиці міста (селище Астра), за 100 – 150 метрів на північ від села Павлівка, в урочищі Гора, розмір – 400 на 200 метрів.

Давньоруська П'ятницька церква

Давньоруська П’ятницька церква

Поселення ранньозалізного віку – на північ від села Павлівка, на північний захід від житлового масиву Астра, на стрілці мису лівобережної тераси висотою до семи метрів ріки Білоус (притока Десни). Розміри – 120 на 350 метрів. Матеріали милоградської культури, територія зайнята лісом.

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку «Піски» – на північно-східній околиці міста, за 100 метрів від околиці села Півці, в урочищі Піски, розмір – 100 на 60 метрів і 70 на 40 метрів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Лісковиця 1 – на південний захід від околиці міста, в кінці вулиць Бланка та Варзара, на північ від озера під назвою «Земснаряд», в урочищі Лісковиця.

Давньоруські Антонієві печери

Давньоруські Антонієві печери

Поселення доби бронзи «Пролетарський Гай 2» – за 1800 метрів на південь від південної околиці міста (по шосе Чернігів – Київ), на дачному масиві, в урочищі Пролетарський Гай, площа 0,5 гектарів.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, І тисячоліття нашої ери «Білий Міст» – в центральній частині міста, в районі військового госпіталя № 407, вулиця Інтернаціоналісті, Г.Полуботка, Лермонтова.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Бобровиця 1 – у східній частині міста (Бобровиця), в районі вулиці Дундича та провулку Сосницького, на ділянці правобережної тераси ріки Десна, площа 0,2 гектари.

Поселення ранньозалізного віку, І тисячоліття нашої ери, давньоруського часу Бобровиця 2 – у східній частині міста (Бобровиця), в районі кладовища.

Поселення ранньозалізного віку, І половини І тисячоліття нашої ери Єловщина 2 – в північній частині міста, 440 метрів на північ від північної дамби, площа 0,4 гектари.

Поселення ранньозалізного віку, І половини І тисячоліття нашої ери Єловщина 3 – в північній частині міста, в районі теплиць, площа 14 гектарів.

Давньоруське поселення Єловщина 4 – в північній частині міста, 50 метрів на північ від вулиці Героїв Чорнобиля, площа 0,5 гектара.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку Кукашани 2 – в південно-східній частині міста (Бобровиця), на південний захід від урочища Кукашани, зліва від траси на Новгород Сіверський, площа 0,2 гектари.

Давньоруське поселення Кленове – в північно-східній частині міста (Бобровиця), в районі вулиці Кленової, будино 4а, на правобережній терасі ріки Десна, площа 0,2 гектара.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, І тисячоліття, давньоруського часу, ХVII – ХVIII століть «Горсад» – у південно-східній частині міста, в районі вулиці Шевченка, на краю надзаплавної тераси.

Давньоруський виробничий комплекс – в урочищі Церковище, за 500 метрів на південь від південно-західної околиці міста.

Давньоруський виробничий комплекс – в урочищі Болдині гори в південно-західній частині міста.

Поселення давньоруського часу та ХІV століття – в урочищі Глушець, в 1,7 кілометрів на південний схід від заводу силікатної цегли, площа 0,5 гектарів.

Село Шестовиця

Городище у Шестовиці

Городище у Шестовиці

Поселення ранніх слов’ян, городище давньоруського часу, ХVII – ХVIII століть Городище І розміщено в центрі села на високому пагорбоподіному мисі правого берега Десни над рікою Десенкою в урочищі Городище (Майдан). Розміри – 300 на 160 метрів. Біля підніжжя протікає ріка Десенка (старорічище Десни). З північного заходу і заходу, з боку поля обмежено валом і ровом. На сьогодні вал в деяких ділянках зберігся на висоту до трьох метрів, ширина основи – 10 – 12 метрів. Городище поділялося внутрішнім валом і ровом на дві рівні частини. Територія зайнята садибами. Внутрішній вал розорюється. Посад розміщений на захід і північ від гордища, за валом, тягнеться широкою смугою із заходу на схід уздовж плато.

Городище 2 у Шестовиці

Городище 2 у Шестовиці

Поселення неоліту, доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури, VIII – Х століть, давньоруське городище № 2 розміщене на вузькому глибокому мису в одному кілометрів на південний захід від села на правому березі Десни в урочищі коровель на довгому язикоподібному мисі. Майданчик має близьку до овалу форму – довжина її 150 метрів, ширина – 80 – 100 метрів. Південно-східна сторона мису відрізана від плато ровом. Тут же помітні залишки валу, дві лінії зовнішніх і внутрішніх валів і ровів, які впираються своїми кінцями в долину ріки. Вали і рови збереглися погано. Переважає кераміка ХІ століття. Відразу за валом на північ від городища тягнеться селище розміром 1000 на 400 метрів.

Археологія села Шестовиця

Археологія села Шестовиця

Поселення V – VII століть Рів 1 – за два кілометри на північ від села в урочищі Селище (Рів), на ділянці правобережної тераси висотою 6 – 8 метрів ріки Десна (притока Дніпра). З півночі і півдня обмежене ярами, що мають вихід до ріки, зі сходу – краєм тераси, розмір – 200 на 80 метрів.

Давньоруське поселення Рів 2 – за два кілометри на північ від села в урочищ Селище (Рів). Розрізане об’їзною ділянкою автошляху Київ – Чернігів – Нові Яриловичі, площа – 2 гектари.

Поселення київської культури, давньоруського часу Шестовиця – Мис – біля східної околиці села на південному схилі мисоподібного виступу правобережної тераси висотою 1 – 5 метрів ріки Десна, цей виступ оточений старорічищем, що має назву озеро Перекоп. Розміри – 100 на 45 метрів, під городами.

Поселення Рів 2 в селі Шестовиця

Поселення Рів 2 в селі Шестовиця

Поселення ХІІІ – ХIV століть – на південний захід від городища Коровель в урочищі Заплава (Пойма) на підвищенні вздовж західного берега стариці Десни, площа три гектари.

Поселення V – VII століть, давньоруського часу – в урочищі Острів, 400 метрів на схід від села, на підвищенні висотою 2 – 3 метри у правобережній заплаві ріки Десна, урочище оточена старорічищами. Розмір – 30 на 60 метрів, задерноване.

Давньоруське поселення – на південь від села в урочищі Торчин у долині ріки на сучасному березі Десни на невеликому підвищенні.

Поселення в урочищі Заплава в селі Шестовиця

Поселення в урочищі Заплава в селі Шестовиця

Поселення неоліту, доби бронзи – за 300 метрів на південний захід від села.

Поселення доби бронзи, ранньозалізного віку, київської культури – на південний захід від села, на високій правобережній тераси висотою до восьми метрів ріки Десна. Займає значну площу мисоподібного виступу, який засаджений лісом і оточений руслом заплавної ріки Жердови. На краю тераси на ділянці розмірами 50 на 40 метрів знайдено кераміку київської культури, поверхня заросла лісом.

Поселення ранньозалізного віку, середини І тисячоліття нашої ери Шестовиця 1 – за 2,5 кілометрів на північ від села, на піщаному підвищенні висотою 1 – 1,5 метрів у правобережній заплаві ріки Десна, розміри – 125 на 50 метрів.

Археологічні пам'ятки в селі Шестовиця

Археологічні пам’ятки в селі Шестовиця

Село Шибиринівка

Поселення київської культури, давньоруського часу – в 1500 метрах на північний захід від села в урочищі Город Криничний на схилах ярів, які наповнені водою. Розмір поселення – 100 на 120 метрів.

Давньоруське поселення – в урочищі Бурчак, у 800 метрах на північ від села. Уздовж правого берега висотою 1 – 2 метри ріки Струга, розмір – 350 на 80 метрів.

Давньоруське поселення Шибиринівка 1 – у 500 метрах на північний схід від села, на мисі правого берега висотою 1 – 2 метри ріки Струга (притока Білоусу), біля її злиття з притокою, розмір – 100 на 150 метрів.

Село Юріївка

Поселення ІХ – Х століть, давньоруського часу – у двох кілометрах на захід від села в урочищі Живці на так званій Чернечій Горі. Урочище являє собою широку та глибоку балку довжиною понад два кілометри із значною кількістю розгалужень. Схили балки досить стрімкі, іноді вертикальні, висотою 10 – 20 метрів. На її дні є вузьке русло струмка, який зараз пересох. Очевидно, урочище Жвиці є руслом висохлої річки, що впадала у ріку Білоус. В місці розгалужень балки утворюються миси і виступи. На одному з них, що має назву Чернеча Гора, і виявлено залишки поселення висотою 10 метрів, південного боку глибокого яру. Ділянка поселення розмірами 120 на 90 метрів розташована біля яру, зайнята лісом. Друга ділянка розмірами 100 на 120 метрів розорюється.

Поселення давньоруського часу – в урочищі Вязовка в 500 метрах від ріки Білоус, півдденна околиця села. На південному схилі довгої і глибокої балки зі схилами до 10 метрів. Розміри – 150 на 200 метрів.

Поселення ранньозалізного віку, давньоруського часу розташоване в північно-західній околиці села Юр’ївка, на високому правому корінному березі над крутим схилом заболоченої заплави. Найвища точка над заплавою – 10,5 метрів. Поселення мало Г-подібну в плані форму. Смуга, де траплявся підйомний матеріал, довжиною 240 метрів та шириною 30 метрів, від берега повертає вздовж городів села на південний схід майже під прямим кутом і продовжується на відстані 220 метрів, поступово розширюючись до 100 метрів.