Археологія та стародавня історія Острозького району

Донжон замку в Острозі - вежа мурована

Донжон замку в Острозі – вежа мурована

Острозький район Рівненської області містить багато давньоруських городищ – Кураж, Острог, Межиріч, Розваж, Теремне. В Острозі зберігся середньовічний замок і вежа міських мурів.

Археологія та стародавня історія Острозького району

Село Верхів

Свято-Троїцький монастир у селі Межиріч

Свято-Троїцький монастир у селі Межиріч

За 1,5 кілометра від села, за кладовищем, поблизу Гульчанських хуторів і дороги на село Лебеді – могильник городоцько-здовбицької кульутри в кам’яних гробницях; дві гробниці випадково виявлені оранкою у 1892 році. У 1948 році (розкопки Й.В.Новицького) біля кістяка дитини в кам’яній гробниці знайдено глиняний черпак. На території сільського кладовища у 1948 році знайдено черпак комарівської культури.

Село Вілія

За 0,5 кілометра від хутора Закати – поселення комарівської культури, вивлене О.І.Тереножкіним у 1959 році.

Село Вільбівне

У заплаві річок Горині та Вілії, на високому горбі серед болота в урочищі Монастирщина – поселення комарівської кульутри, виявлене Й.В.Новицьким у 1948 році, у 1972 році розкопано частково знищену місцевого колгоспу скадену з каміння піч.

Село Волосківці

На південь від хутора Сутець, на незначному піщаному підвищенні серед низовини – поселення городоцько-здовбицької культури, могилянської групи ранньозалізного періоду і Давньої Русі, вивлене у 1962 році. Поблизу села в урочищі На Ланку у 1963 році знайдена посудина комарівської культури. В околицях Волосківців – крем’яне вістря списа стжижовської культури. За 1,5 кілометра від села на невеликому підвищенні південніше хутора Сутець – поселення могилянської групи ранньозалізного періоду та Давньої Русі, виявлене у 1962 році. В околицях села – поселення черняхівської культури, виявлене у 1966 році. За 1,5 кілометра на південний схід від хутора Сутець, на мисі над низовиною – давньоруське посеелення, вивлене у 1962 році.

Село Ілляшівка

За 0,3 кілометри на північний захід від Ілляшівки, на правому північному схилі ріки Збитинки – поселення могилянської групи початку залізної доби та Давньої Русі, виявлене В.М.Коноплею у 1977 році.

Село Кураж

Поблизу села, на території колишньої німецької колонії – сліди поселення стжижовської культури. Характерні крем’яні вироби, зібрані у 1962 році учнями місцевої школи. За два кілометри на північний схід від Ілляшівки – давньоруське городище округлої форми, оточене подвійним валом, довжиною близько 800 метрів, а з зовнішнього боку – ровом. Зовнішній вал висотою близько 4 метри, внутрішній – дещо вищий. Два в’їзди на городище знаходилися з його південого і західного боків,, а біля південного в’їзду помітний слід колишнього колодязя. В кілької місцях зовнішній вал зруйнований. Виявлене у 1976 році.

Село Кургани

У західній частині села Кургани на території садиби громадянина Охримчвука – знахідка великого (вагою близько 150 кілограмів) скарбу крем’яних пластин, що залягали суцільним шаром до 0,8 метра завтовшки на площі близько 0,5 метрів діаметром. Майже уся ця знахідка була використана для будівельних робіт, незначну її частину в 1972 році передано Рівненській археологічній експедиції.

За 0,6 кілометра на захід від села, в урочищі Ожогоща, на піщаній дюні розміром близько 50 на 90 метрів в заплаві правого берега ріки Горинь – багатошарове поселення культур Вербковіце-Костянець, пізнього етапу трипільської культури, городоцько-здовбицької, могилянської групи ранньозалізнього періоду та слов’янської культури VI – VII століть нашої ери, досліджувалося у 1960 році. На площі 20 квадратних метрів виявлено частину напівземлянкового житла з піччю-кам’янкою та частину іншої заглибленої споруди VI – VII століть нашої ери.

За 0,5 кілометра на південний захід від села, на правому березі ріки Горинь, у урочищі Кінські Могилки – поселення площею один гектар комарівської культури, могилянської групи ранньозалізного періоду і милоградської культури, виявлене у 1959 році. У 1971 році тут було виявлено гринобитну піч з двома посудинами комарівської культури. У 1972 році досліджено площу 168 квадратних метрів, на якій виявлено культурний шар комарівської кульутри, дві господарські ями могилянської групи, овальну напівземлянку розміром 2,9 на 3,5 метра з вогнищевою та господарською ямою милоградської культури.

На площі цього поселення – курганний могильник комарівської і милоградської культур. У 1972 та 1973 роках досліджено два кургани комарівської культуриІ: один – діаметром 14 метрів і висотою 0,69 метрів, під його насипом виявлено вогнище розміром 0,8 на 0,9 метри та дві ями, мабуть, ритуального призначення, під насипом другого (діаметром 11 метрів і висотою 0,45 метри) виявлено могильну прямокутну яму розміром 1,2 на 1,8 метра та другу невелику яму ритуального призначення і два кургани милоградської культури з трупоспаленнями на горизонті (одне – в кургані Рильське і два – в кургані ІІІ). Один з них (курган ІІ) був овальної форми, розміром 7 на 8 метрів і висотою 0,3 метри, другий (курган ІІІ) – округлої форми, діаметром шість метрів і висотою 0,34 метри.

На північно-східній околиці села, в урочищі Копань – поселення комарівської культури і два давніх кургани, виявлені у 1973 році. На південно-західній околиці села, в урочищі Рисове – поселення могилянської групи початку залізної доби та черняхівської культури, виявлене В.І.Канівцем у 1952 році, перевірене у 1971 році та у 1972 році. На площі 80 квадратних метрів виявлено рештки двох невеликих вогнищ могилянської групи, зібрано матеріал черняхівської культури, в тому числі – докази існування залізообробної справи.

Село Кутянка (раніше – Ляхів)

На полі поблизу села – поховання кульутри кулясхит амфор у кам’яній гробниці, розкопане в 1939 році. Біля двох кістяків у гробниці знайдено шість посудин, кам’яний розтиральник і щелепу свині. В околицях села випадково знайдена посудина комарівської культури.

Село Лебеді

На східній околиці села поблизу хутора Видумка, на мисі лівого берега ріки Ястя, в урочищі Глинище (інакше – Ясенова Гора) – пізньопалеолітична стоянка, виявлена і шурфована у 1976 році. На південно-східному схилі високого лівого берега ріки Устя поблизу села, в урочищі Коло Безодні – поселення милоградськї культури та Давньої Русі, виявлене у 1962 році.

Село Мале Дерев’янче

В околицях села знайдено крем’яне вістря списа стжижовської культури.

Село Межиріч

Свято-Троїцький монастир-фортеця у селі Межиріч

Свято-Троїцький монастир-фортеця у селі Межиріч

На полі поблизу села у 1900 році знайдено кам’яну гробницю культури кулясхих амфор. Всередині біля кістяка знайдено чотири посудини і три крем’яні сокири. Три посудини і сокири зберігаються в Острозькому краєзнавчому музеї, одна – у Варшавському археологічному музеї. Друга кам’яна гробниця культури кулястих амфор досліджена археологом-любителем Р.Туркевичем у 20-х роках. Збереглися дві крем’яні сокри.

На правому високому березі ріки Свитеньки, в урочищі Підварки поблизу села – поселення комарівської культури, виявлене і шурфоване у 1959 році. В околицях села знайдено  два срібних римських динарії ІІ століття нашої ери.

На лівому березі ріки Вілії поблизу села – давньоруське городище, що утотожнюється з містечком Межиріч, яке згадується в письмових джерелах під 1396 роком. Праворуч дороги Острог – Кременець на правому березі ріки Збитинки – давній курган.

У селі є Свято-Троїцький чоловічий монастир-фортеця з оборонною церквою.

Село Милятин

В околицях Милятина знайдено крем’яне вістря списа стжижовської культури. В околицях села – поселення комарівської культури, виявлене Ю.В.Кухаренком у 1955 році.

Село Могиляни

На південному схилі невеликого підвищення поблизу пасовища, в урочищі Помірки – двошарове поселення культури Вербковіце-Костянець і пізнього Трипілля, виявлене і шурфоване в 1959 році. На піщаній дюні на правому березі ріки Горинь поблизу села – поселення городоцько-здовбицької і стжижовської культур, виявлене учнями Могилянської середньої школи у 1961 році. Посуд і крем’яні вироби зберегіаються в збірці цієї школи.

В урочищі Хмельник поблизу села – могильник з трупопокладеннями городоцько-здовбицької і стжижовської культур. К.В.Каспарова у 1974 році дослідила одне поховання городоцько-здовбицької кульутри та одне поховання стжижовської культури. В околицях села і на території глиняного кар’єру знайдено два крем’яних наконечники списів, зберігаються у збірці місцевої шокли.

У західній частині подвір’я місцевої школи – сліди могильника комарівської кульутри, з якого походять дві цілі посудини та фрагмент третьої, що зберігаються у Ровенському краєзнавчому музеї та у збірці школи села Могиляни. На піщаному підвищенні у заплаві правого берега ріки Горинь в урочищі Помірки у 1957 році знайдено дві посудини комарівської культури. На піщаній дюні правого берега ріки Горинь, в урочищі За Гайком – поселення могилянської групи ранньозалізного періоду, виявлене у 1959 році.

На невисокій дюні правого берега ріки Горинь, на шкільному подвір’ї – могильник могилянської групи ранньозалізного періоду та зарубинецької культури, відкритий у 1953 році. Розкопками М.Ю.Смішка у 1955 році на могильнику досліджено чотири трупоспалення в урнах могилянської групи та знайдено кілька посудин зарубинецької культури, що походили зі зруйнованих поховань. У 1970 році К.В.Каспарова дослідила вісім поховань з турпоспаленнями могилянської групи та п’ять зарубинецької культури.

Село Мощаниця

Поблизу села на торфовищі знайдено на початку 60-х років кістяний гарпун мезолітичної епохи. В околицях села – майстерня крем’яних знарядь. На північній околиці села, на правому березі безіменного потічка, правобережного допливу ріки Горинь, у урочищі Кар’єр – поселення могилянської групи ранньозалізного періоду, виявлене В.М.Коноплею у 1977 році. В околицях села знайдено два крем’яних наконечники списів стжижовської культури.

Село Новомалин

В околицях Новомалина – пізньопалеолітична стоянка, виявлена у 30-х роках. Поблизу колгоспної ферми на південно-західній околиці села, на схилі лівого берега ріки Збитинки – пізньотрипільське поселення, виявлене розвідкою В.М.Коноплі (Новомалин І).

На території села, в урочищі Майдан, на лівому березі ріки Збитинки, у 1959 році знайдено скарб, що складався з восьми крем’яних призматичних нуклеусів. За 1,7 кіломтра на захід від Новомалина, біля впадіння безіменного потічка, лівобережного допливу Збитинки, на обох його берегах – поселення пізнього трипілля і комарівської кульутри, виявлене В.М.Коноплею у 1977 році (Новомалин ІІ).

В околицях села – поховання культури кулястих амфор у гробниці з кам’яних плит, випадково виявлене у 1887 році. Всередині знайдено дві посудини. За три кілометри на захід від села, на лівому березі ріки Збитинки, в урочищі Подобанка – поселення комарівської культури, площею близько одного гектара, виявлене розвідкою В.М.Коноплі у 1977 році.

Місто Острог

Напівкругла вежа Острозького замку, вид з двору

Напівкругла вежа Острозького замку, вид з двору

На території Острога у 1931 році знайдено дві посудини доби міді. На території передмістя Бельмаж – поховання культури кулястих амфор у гробниці з кам’яних плит, виявлене у 1939 році. На території передмістя Карпати у північній частині міста – поховання культури кулястих амфор у гробниці з кам’яних плит, виявлене у 1969 році. На території міста знайдено вістря списа стжижовської культури.

На правому березі Вілії, на полях поблизу хутора Слобідка – поселення комарівської культури, виявлене у 50-х роках. В околицях міста випадково знайдена посудина черняхівської культури. На території міста – знахідка золотої римської монети ІV століття нашої ери. У північній частині Острога, в урочищі Карпати – давньоруське городище, оточене системою земляних валів, виявлене розвідкою Ю.М.Нікольченка.

Макет Острозького замку та міських укріплень

Макет Острозького замку та міських укріплень

В місті зберігся мурований замок та надбрамна вежа міських укріплень.

Село Розваж

На східній околиці Розважа, на мисі високого лівого берега Горині – давньоруське городище неправильно-прямокутної форми, розміроб близько 120 на 130 метрів, оточене валом до 8 – 12 метрів заввишки. З напільного боку городище було за валом укріплене ще ровом, і другим, нижчим валом. В’їзд на городище знаходився з його південного боку. Пам’ятка була виявлена розвідкою М.О.Тіханової у 1961 році. За 400 метрів на північний захід від городища – давній курган, виявлений у 1974 році. Насип діаметром 60 метрів і висотою 3 – 4 метри.

Село Стадники

В околицях Стадників – поховання городоцько-здовбицької культури у кам’яній гробниці, виявлене у 1878 році нібито – крем’яними ножами і кинджалами та бронзовими і мідною сокирою і кинджалом. Друга гробниця була досліджена поблизу села у 1930 році Ю.Гоффманом. Знайдено посуд і мідні вискові кільця, сережки і підвіска. В околицях села знайдено уламки посуду стжижовської культури, зібрані Ю.Гоффманом у 1930 році. На правому березі ріки Горинь в урочищі Окіп поблизу села – поселення могилянської групи ранньозалізного періоду, виявлене В.І.Канівцем у 1952 році.

Село Теремне

Поблизу села на високій горі – давньоруське городище округлої форми, оточене потрійним валом, виявлене у 1938 році. У західному напрямку від городища, в лісі – сліди давньоруського місця видобутку залізної руди.

Село Хорів

Поблизу населеного пункту хутора Бродівського в урочищі Оболонь у 1962 році випадково знайдено посудину ритуального призначення культури Вербковіце-Костянець, що зберігалася у колекції О.П.Фрідріха у селі Хорів. На першій надзаплавній терасі лівого берега ріки Горин, в урочищі Підлужжя – багатошарове поселення пізнього трипілля, городоцько-здовбицької, комарівської, милоградської, пізньозарубинецької культур та могилянської групи ранньозалізного періоду. У 1974 році тут досліджено площу 480 квадратних метрів, на якій виявлено дві пізньотрипільські напівземлянки, землянку городоцько-здовбицької культури, дві господарські ями могилянської групи, заглиблене житло пізньопоморської культури, та виявлено два поховання середини ІІ тисячоліття до нашої ери.

На території хутора Бродівського у 1977 році знайдено парне поховання з трупопокладанням V – ІІ століття до нашої ери з ліпною посудиною, залізним ножем і вістрям списа, знайдено також кістяний пластинчатий браслет, два бронзових браслети, бронзову шпильку, намисто (17 штук) і скобочки – окуття якоїсь прикраси (51 штука), пастові намистинки та черепашки каурі. За 200 метрів від місцевої школи, на високому березі ставка – давньоруське поселення, виявлене розвідкою М.Ю.Смішка і М.М.Захарука у 1959 році. В урвищі берега помічено слід землянки і зібрано давньоруську кераміку.

На південно-східній околиці села, на лівому низькому березі ріки Горинь – давньоруське селище VIII – X століть. У 1976 році розкопано площу близько 700 квадратних метрі, виявлено вісім напівземлянкових жител площею близько 10 – 14 квадратних метрів.

Село Черняхів

В околицях Черняхова знайдено крем’яну сокиру і амфори культури кулястих амфор, що походять, мабуть, із знищеного поховання.

Читайте також археологія Володимир-Волинського, Луцького району.