Археологія та стародавня історія Барського району

Мури замку у місті Бар

Мури замку у місті Бар

В Барському районі Вінницької області в місті Бар – залишки замку. Городища – Васютинці, Верхівка, Степанки, Червоне.

Місто Бар

Руїни барського замку на старій фотографії

Руїни барського замку на старій фотографії

На південний схід від Бара – поселення ранньозалізного віку, VIII – VII століть до нашей ери.

На захід від міста – поселення ранньозалізного віку VI – V століть до нашаї ери.

В урочищі «Рів» – давньоруське поселення Х – ХI століття.

У центрі міста Бар, на правому підвищеному березі ріки Ров (Рів), яка утворила тут ставок – залишки великого кам’яного замку чотирикутної форми 120 на 40 метрів. По його кутах – ромбовидні бастіони, стіни уціліли на висоту до шести метрів. Мури викладені з брил вапняку на вапняковому розчині. Поверхня замчища задернована і засаджена кущами та деревами, зараз тут міський парк.

Село Бригидівка

За один кілометр на південний схід від села на правому березі ріки Лядова – трипільске поселення, займає східний схил розлогого мису, утвореного коліном ріки та неглибоким яром, розмір – 700 на 600 метрів. Навпроти трипільского поселення – село Ходаки.

Село Васютинці

На захід від села – поселення бронзової доби ХII – IХ століть до нашої ери.

Біля села є невелике городище Куликів із залишками криниці.

Село Верхівка

Біля Верхівки є гордище Городисько, яке має пятикутну форму довжиною 292 метра, шириною 281 метр, оточене ровом шириною в вісім метрів та валом, брама розміщена з півдня.

Село Гайове

В урочище Барське I поблиз села на мисі лівого берега ріки Рівець, що є лівою притокою Рову – трипільське поселення.

Поблизу Гайового в урочищі Барське II на мисі лівого берега ріки Рівець (ліва притока Рову) – трипільске поселення.

На віддалі 1,5 кілометрів від села, в урочищі Барське, на лівому березі ріки Рівець – черняхівське поселення, яке займає довгий мис і надзаплавну річкову терасу, розміри 1000 на 300 метрів.

Ще одне черняхівське поселення – за 1,5 кілометрів від попереднього.

Село Гармаки

На схід від села, в урочищі Калинівка, на лівому березі ріки Рівець – черняхівське поселення розмірами 1000 на 200 метрів.

На мису лівого берега ріки Рівець поблизу села Гармаки, на території цегельного заводу – трипільське та черняхівське поселення. Основна частина пам’ятки зруйнована кар’єром.

За 1,5 кілометрів на північний схід від Гармаків, на глибині 0,5 метрів від сучасної поверхні, на дні водовідвідного рову від ставка – черняхівське поселення.

Село Колосівка

На північ від села – поселення ранньозалізного віку.

Село Комарівці

На схід від села, в урочищі Гратарка – черняхівське поселення, яке займає південний схил плато над струмком, розміри – 300 на 150 метрів.

Селище міського типу Копайгород

В Копайгороді виявлено трипільське поселення.

Село Кошаринці

В Кошаринцях – поселення доби бронзи.

Село Мальчівці

В Мальчівцях – поселення бронзової доби.

В селі – трипільске поселення, а також раннього залізного віку VII – VI століть.

Село Мар’янівка

На північно-східному схилі лівого берега ріки Лядова, між південно-східною околицею села Примощаниця та північно-західною околицею села Мар’янівка (частково займаючи територію цих сіл) – черняхівське поселення. Пам’ятка на південному заході обмежена руслом ріки Лядова, на півносі та півдні – безіменними лівими притоками ріки Лядова, займає схил лівого берега річки, розміри – 250 на 1950 метрів.

Село Митки

На південний схід від Миток – поселення ранньозалізного віку VIII – VII століть до нашої ери.

На південь від села – черняхівське поселення, на якому у 1890 році була виявлена бронзова монета Септимія Севера.

Село Першотравневе (Степанки)

На північний схід від Першотравневого – трипільське поселення.

На схід від села – поселення доби бронзи.

На схід від села – городище з валами в урочищі Городища, заросло лісом.

Село Пилипи

На північно-східній околиці Пилипів – трипільське поселення. Займає пологе плато лівого берега безіменного струмка, притоки ріки Лядова.

Село Польове

Поблизу Польового вздовж лівого берега ріки Лядової, над гранітним кар’єром – трипільське поселення.

Село Семенки

На південь від Семенок – поселення бронзової доби ХII – IХ століть до нашої ери.

Село Сеферівка

На північний схід від Сеферівки – поселення доби бронзи, черняхівської культури.

Село Супівка

Виявлено два поселення бронзової доби.

Село Ходаки

В урочищі Дубки, в 2,5 кілометрах на південний захід від села на лівому берегі ріки Лядовій – трипільське поселення, яке займає похилий схід плато, обмеженогоз двох боків неглибокими ярами, площа становить біля двох гектарів (400 на 150 на 200 метрів). Займає тільки східні схили плато, у північній частині проходить газопровід Уренгой-Ужгород.

На південно-східній околиці села – трипільське поселення.

На східній околиці села – черняхівське поселення.

На південно-західній околиці села – черняхівське поселення.

Село Українське

На схід від села – трипільске поселення.

На захід від Українського – поселення раннього залізного віку, VIII – VII століть до нашої ери.

Село Шипинки

У Шипинках – поселення бронзового віку.

Село Червоне

В двох кілометрах від села, у напрямку на село Кацмазову – давньоруське городище Х століття. Розміщено на високому місці, на березі ріки Гнилої. Представляє собою мисове укріплення розміром 78 на 67 метрів з валом по мериметру. Городище дещо пошкоджене рікою Гнилою. Найбільш повно вал зберігся з напільного боку. На південь від городища – селище.

Село Ялтушків

За чотири кілометри на південний схід від Ялтушків, на похилому правому березі ріки Лядава в урочищі Борисове Поле – трипільске поселення. Займає довгий мисоподібний виступ плато, утворений вигином річки зі сходу, довгою балкою з півдня. Площа становить 100 – 120 гектарів (один кілометр з півдня на північ).

На північно-східній околиці Ялтушкова – трипільське поселення, займає схили лівого берега ріки Лядава.

На західній околиці Ялтушкова, на лівому березі ріки Лядова – трипільське поселення під сільськими оселями.

На південь від села Ялтушків – черняхівське поселення.