Археологія та стародавня історія Чемеровецького району

Стенд з трипільськими старожитностями

Стенд з трипільськими старожитностями

Чемеровецький район Хмельницької області відомий Бережанським скарбом, який залишили жителі Подністров’я у римський час. Оскільки ця місцевість була недалеко від Дністра, то тут багато трипільських поселень. Звичайно, в районі свій відбиток залишили скіфи, черняхівці та давні русичі.

Contents

Археологія та стародавня історія Чемеровецького району

Село Бережанка

За двісті метрів а північ від Бережанки, в урочищі Гуральня, на правому березі струмка Рудка і за 80 – 100 метрів на північ від ріки Жванчик, на березі глибокого яру – сліди трипільських поселень. Також на поселенні, де зібрано кераміку ІІ – ІІІ століть нашої ери, знайдено скарб, до складу якого входять ціла та уламок золотих шийних гривен, бронзові браслети та кільця, срібна підвіска з чотирьох кілець, бронзовий литий амулет у вигляді птаха-качки, а також різні намистини. На городах лівого берега ріки Жванчки – давньоруське поселення розміром 200 на 80 метрів. За 1,5 кілометра на захід від Бережанки на полі – курган.

Село Біла

На північ від села є група курганів. В урочищі Стара Біла, за переказами, було селище.

Село Боднарівка

За два кілометри від села є два розораних кургани.

Село Бурти

Недалеко від Буртів – група розораних курганів, серед яких особливо виділяється Розкопана Могила.

Село Вишнівчик

Трипільська кераміка на залишках житла

Трипільська кераміка на залишках житла

Значиться палеолітичне місцезнаходженя. В урочищах Домбровка і Озеро – рештки поселень трипільської культури. В урочищі За Лісом виявлено сліди розораних курганів скіфського часу, а в урочищі Янова Криниця – залишки черняхівського поселення. За один кілометр на південь від Вишнівчика, при дорозі на село Зарічанка – курган. Знайдено скарб давніх срібних монет.

Село Вівся

З села походять знаряддя праці доби неоліту.

Село Вікторівка

За один кілометр на схід від Вікторівки – вісім курганів.

Село Вільхівці

Знайдено кам’яні знаряддя епохи міді. Один курган є в центрі села і тринадцять – за один кілометр на схід, в напрямку села Свіршковець. Місцевими жителями у 1883 – 1889 роках розрито три кургани, в яких знаходилися кістяки. На одній із сільських садиб в ХІХ столітті стояв кам’яний ідол. В 1873 році відкопано скарб з 50 срібних литовських монет.

Село Гайове (раніше Мар’янівка)

В урочищі Кіндялиха та в інших місціх виявлено рештки поселень трипільського часу, на яких знайдено багато кам’яних речей.

Село Голенищеве

Недалеко від Голенищевого, в лісі – сліди поселення часів неоліту та енеоліту.

Село Гуків

На полі є п’ять курганів. Виявлено сліди поселень трипільського та давньоруського часів.

Село Гусятин

За три кілометри на схід від урочища Фондова гора виявлено два трипільських поселення. В Гусятині – два поселення черняхівської культури, одне з яких на північній околиці, на схилі високого горба. В 1848 році в ріці Збруч знайдено збруцького ідола, а в 1875 році в урочищі Городисько – ще один кам’яний ідол із зображенням людської голови, кінських фігур. Знайдена монета Гордіана ІІІ.

Село Демківці

За 1,5 кілометра на схід від Демківців, в урочищі Кут, на схилах балки, яка тягнеться з лісц – поселення трипільської культури. За два кілометри на північний схід від Демківців, біля кам’яного кар’єру і лісопосадки – черняхівське поселення розмірами 200 на 90 метрів. В урочищі Кринички, за 4 кілометри на схід від села – давньоруське поселення розмірами 350 на 300 метрів. В лісі згадується печера.

Село Драганівка

Зафіксованао сліди неолітичного поселення. На правому березі ріки Жванчик, в урочищі За водою – поселення черняхівської культури.

Село Жабинці

На узвишші, метрів двісті від Жабинців – п’ять курганів, в лісовому урочищі Чагри, на віддалі 2,5 кілометра від Жабинців – курган. В урочищі Збижське Поле, за один кілометр на захід від села і на території пісковикового кар’єру – сліди трипільських поселень.

Село Жердя

В околицях – залишки поселень трипільської культури. В центрі Жерді, на південно-східному схилі правого берега струмка, який впадає в ріку Жванчик – черняхівське поселення. За 250 метрів від села – курган.

Село Завадівка

За 1 кілометр від Завадівки, в місцевості біля джерела, що назване Ян – рештки давнього поселення.

Село Закупне

На правому березі ріки Званчик – черняхівське поселення.

Село Залісся

Виявлено поселення черняхівської культури.

Село Залуччя

Трапляються знахідки палеолітичного часу

Село Збриж

В урочищі Горошків Ліс – сліди трипільського і пізньосередньовічного поселень, повідомлення М.А.Задорожнього. Близько двох кілометрів на південний схід від села, на високому мису лівого берага ріки Збруч і правого берега безіменного струмка, розташовано трипільське поселення. На території Збрижа відкрето середньовічне слов’янське поселення, яке займає лівобережну терасу Збруча. В селі є залишки середньовічного замку, колишнє місто оточували міські мури. В околицях Збрижа знаходиться печера, відома під назвою Горинєва і курган Розбита Могила.

Село Івахнівці

Відомі сліди пізньопалеолітичної та неолітичної стоянок. Два трипільських поселення – на правому березі ріки Жванчик, за 400 метрів на південний схід від Івахнівців, в урочищі Озера і за 1,5 на схід від села, в урочщі Кульбиха, на правій стороні безіменного струмка. Ф.Пулавським і місцевими жетелями в кінці ХІХ століття розкопано кілька курганів з кам’яним насипом, в яких виявлено захоронення скіфського часу з різноманітним інвентарем. Три черняхівських поселення в урочищах Кульбиха, Озера і на схилі гори, за сто метрів на схід від села, на останньому пункті є і давньоруські знахідки. На захід від Івахнівців є чотири кургани. В околицях зустрічаються знахідки різночасових предметів – бронзовий пластинчастий браслет, 20 бронзових трубочок та інші.

Село Йосипівка (раніше Юзефівка)

На правому березі струмка Рудка (притока ріки Збруч) – велике поселення черняхівської культури.

Село Карачківці

Трапляються знахідки часів неоліту. На вузькому півострівному перешийку – давньоруське городище (їх мало б бути два). Навколо Карачківців – сім курганних могильників загальним числом більше 300 розораних насипів. Із них за 500 метрів на схід від села, по дорозі в село Цикову – 159 курганів, на захід, в напрямку села Біла, на березі ріки Смотрич – близько 100, на південних захід від Карачківців – 46. На північний схід в скелі, яку називають Сокіл, за 250 метрів від ріки Смотрич, на висоті 4 метри – печера. В 1883 році із групи, розміщеної на північний захід від села, було розкопано 11 курганів, в яких виявлено одиночні скелети, бронзові кільця і залізні цвяхи.

Село Копистин

У давнину був польський замок.

Село Кормильча

Виявлено залишки поселення трипільського часу в урочищі Кут. В урочищі За Гуральнею, на лівому березі річок Жванчик і Глинисько – два черняхівських поселення. В лісі, поблизу дороги на село Гусятин – земляні горби (очевидно кургани).

Село Кочубеїв

На лівому березі ріки Жванчик – стародавнє поселення.

Село Красноставці

Відомо черняхівське поселення.

Село Кугаївці

На лівому боці ріки Жванчик зафіксовано сліди трьох поселень трипільської культури – на території колгоспного саду, поблизу водяного млина, вправо від урочища Дубина, напроти старого млина, на високому березі річки, в районі школи. На полі, в західному напрямку від Кугаївців, в 1964 році при оранці виявлено захоронення кульутри кулястих амфор. В ямі, обкладеній кам’яними брилами і перекритій кам’яною плитою, знаходилися скорчений кістяки, куляста посудина, сокири з кременю і долото. Відкрито чотири черняхівських поселення – біля кар’єру по видобуванню каменю, на лівому березі ріки Жванчик, у південно-східному напрямі від села, на місці уже згаданого трипільського пункту, в колгоспному саду, за два кілометри на південь від Кугаївців, на лівому березі струмка Андріївка (права притока Жванчика), вправо від дороги, що веде до села Зарічанка. Разом із шаром VI – VII століть нашої ери, на правобережних садибах у східній околиці села, за 700 метрів на південь від останнього черняхівського поселення знаходиться ще одне – давньоруське. Культурний шар Х – ХІ століття простежений також і на території колгоспного саду, біля млина. Невиразні сліди давніх селищ трапляються у східному напрямі від села і на кугаєвецькому полі, у північно-західному напрямі від села Потчатинець.

Село Кузьмячик

Група курганів в урочищі Могили. В 1887 році досліджено два насипи часів бронзи, в одному з яких знайдено черепки великої посудини, крем’яну сокрику і глиняні валики. На правому березі ріки Жванчик – поселення черняхівської культури, з якого походить кам’яний ідол. В урочищі Дубина – сліди давнього селища, а за 5 кілометрів від села, біля лісу – печера.

Село Кутківці

В околицях Кутківців – рештки поселення трипільської культури та пізньої бронзи. Черняхівське поселення розташовано за 2,5 кілометри на північних схід від гори Замчисько, на якій виявлено залишки давньоруського городища.

Село Мар’янівка

Простежено сліди трипільського і давньоруського поселень. Черняхівське поселення є на березі безіменного струмка, в східній частині населеного пункту.

Село Почапинці

В південній частині Почапинців, вздовж правого підвищеного берега ріки Жванчик, на городах колгоспників простежуються залишки трипільського, черняхівського та ранньослов’янського поселень розмірами 360 на 60 метрів. Крім цього, черняхівські поселення відкрито на західній околиці села; на березі струмка; за 800 метрів на північ від села, на лівому березі ріки Жванчик; в північно-західній частині Почапинців, на городах місцевих жителів, де разом з черняхівською зібрано і давньоруську кераміку. Посередині села, на березі Жванчика, в місцевості Башта, за легендою, був замок (очевидно городище), тут трапляються уламки древнього посуду тощо.

Село Пукляки

Поблизу Пукляків – поселення трипільського часу та окремі знахідки часів Київської Русі. За один кілометр на північний схід від Пукляків – черняхівське поселення.

Село П’ятничани

Поселення черняхівської культури. Між селами П’ятничани і Гуків, в лісі, поблизу ріки Збруч – сліди пізньосередньовічного монастиря.

Село Романівка

На південь від Романівки, за один кілометр від урочища За Яром – трипільське поселення, в околицях села – сліди черняхівського поселення.

Село Свіршківці

За двісті метрів на південний захід від колгоспного двору, на правому похилому березі ріки Жванчик, біля ставка – трипільське поселення. Культурний шар товщиною 0,4 – 0,5 метрів залягає на глибині 0,5 метрів від сучасної поверхні. Зафіксовано сліди поселення епохи бронзи. Біля Свіршківців два кургани – один недалеко від колгоспних ферм, другий – на полі, за шістсот метрів у південно-західному напрямі від села.

Село Слобідка-Скипчанська

На полі, за один кілометр на захід від Слобідки-Скипчанської є розораний курган. В ХІХ столітті виявлено декілька скарбів пізньосередньовічних монет.

Село Слобідка-Смотрицька

Знахідки знарядь праці неолітичного і енеолітичного часів.

Село Сокиринці

В Сокиринцях виявлено рештки поселення трипільської культури, а в урочищі Пасіка і Біла Криниця – черняхівської. Знайдено римські монети.

Село Теремківці

Відкрито чотири поселення трипілььскої культури – на городах правого берега ріки Жванчик; на схилі горба, за 100 метрів на північний схід від Теремківці; на городах південно-східної частини села; у колгоспному саду за 0,5 кілометра від південно-східного краю села розчищено рештки житла скіфського часу із залишками вогнища. На відстані триста метрів на захід від яру простежене одночасне поселення.

Село Цикова

Поблизу Цикової трапились знахідки знарядь праці доби неоліку і кількох глиняних пряслиць.

Село міського типу Чемерівці

В урочищі За Гуральнею – трипільське поселення. У 1850 році селянами на полі відкопано кілька урнових трупоспальних поховань. На території селища – залишки валів городища, на полі – розораний курган. Відомі знахідки давніх срібних монет.

Село Черче

Товтри на берегах Дністра часто виглядають дивовижно

Товтри на берегах Дністра часто виглядають дивовижно

В урочищі За Бродом, Окопи – сліди трипільських поселень. В урчоищі Дубина простежено скупчення глиняної обмазки. Сліди давньоруських поселень зафіксовано в урочищі За Бродом і біля ріки Смотрич, на території колишньої городньої бригади. На останньому пункті зібрано також уламки трипільської кераміки (повідомленння Г.І.Назарук і М.А.Задорожного). В лісі, навпроти села ,на лівому високому скелястому березі ріки Смотрич – рештки двох півковоподібних у плані городищ і біля десятка невеликих курганів.

Село Чорна

Залишки поселень трипільської культури. В урочщиі Чорні Вікнини, за легендою, було село.

Село Шидлівці

Поблизу Шидлівців виявлено трипільське поселення. На північній околиці населеного пункту, на високому мису лівого берега ріки Збруч, зібрано фрагменти посуду початку І тисячоліття нашої ери.

Село Юрківці

Археологічна практика студентів

Археологічна практика студентів

На правому березі ріки Жванчик, на північно-західній околиці Юрківців, виявлено трипільське і черняхівське поселення. На схід від Юрківців, на схилі балки – трипліьське і давньоруське поселення. За один кілометр на північний схід від села при земляних роботах в 1970 році виявлено антропоморфний кам’яний ідол. На місці знахідки – сліди черняхівського та ранньослов’янського (VI – VII століть нашої ери) поселень.

Чемеровецький район оточують Кам’янець-Подільський, Дунаєвецький та Городоцький райони, які також мають цікаву стародавню історію.