Хотинська фортеця

Історія Хотинського замку

Хотинський замок

Традиційно вважається, що Хотинська фортеця була споруджена Володимиром Великим після приєднання цих земель до Київської держави. Звичайно, це суперечливо, однак нічого дивного, якщо в Х столітті на місці хотинського замку існувало укріплення.

Це високий мис, який за допомогою невеликої річки, яка впадає в Дністер, оточений глибоким ровом зі стрімкими схилами. Зараз точно важко визначити, коли було споруджено перше укріплення і як воно виглядало. Очевидно, за модою тих часів це була цитадель, оточена валами з частоколом. Зараз сліди цього укріплення знайти важко навіть за допомогою розкопок, оскільки пізніші перебудови були масштабними і більш ранні споруди були практично знищеними. Читати далі →

Середнянський замок, село Середнє

Замок тамплієрів

Середнянський замок

Село Середнє лежить рівно посередині між Ужгородом та Мукачево. Село відоме своїм замком, який пов’язують з рицарями-тамплієрами. Приналежність до тамплієрів – припущення, однак воно має право на існування, оскільки центральна башта дуже архаїчна, рицарі Храму Господнього могли мати інтерес в цих північно-східних місцях. Якщо дійсно замок належав цьому ордену, це була найсхідніша їх твердиня. Читати далі →

Опис Пнівського замку

Пнівський замок у місті Надвірна

Пнівський замок розміщуєтья на невисокому пагорбі на околиці міста Надвірної, якщо їхати в бік села Пнів. Надвірна – маленьке місто, до замку цілком можна добратися пішки.

Замок колись був дуже потужною фортецею, зараз зберігся десь наполовину. У давнину було шість веж і один трикутний замурований бастіон, який теж можна вважати вежею.

Трикутний бастіон Пнівського замку

Зараз збереглося п’ять веж, шоста практично зруйнована. Не зважаючи на те, що фортеця стоїть у руїні (її трохи підмурували), вона виглядає сильним укріпленням. Під баштами є підземні ходи, видно входи в засипані підземелля. Читати далі →

Микулинецький замок – твердиня у Микулинцях

Історія Микулинецького замку

Східна стіна Микулинецького замку

Вперше Микулин згадується у літописі у зв’язку з якою міжусобною битвою князів.

Микулинецький замок було споруджено в 1550 році. Можливо, на місці фортеці було укріплення раніше, однак буремні тогочасні часи (особливо напади татар) змусили місцевих польських олігархів спорудити потужне укріплення у тому вигляді, в якому ми його бачимо сьогодні.

Фортеця була споруджена на невисокому пагорбі зі стрімкими схилами, з напільного боку було прокопано рів. Звичайно, товсті мури, наріжні башти, як без цього… Читати далі →

Загальна інформація про Івано-Франківську область

Храм Пантелеймона біля Галича

Івано-Франківська область займає площу 13,9 тисяч квадратних кілометрів (2,7 % території України, 22 місце по Україні) і має населення близько півтора мільйона мешканців. До складу Івано-Франківської області входять 14 районів: Богородчанський, Верховинський, Галицький, Городенківський, Долинський, Калуський, Коломийський, Косівський, Надвірнянський, Рогатинський, Рожнятівський, Снятинський, Тисменицький та Тлумацький також є два міста обласного підпорядкування в середині однойменних районів – Коломия та Калуш, всередині Тисменицького району – міськрада Івано-Франківська та дві окремі великі міськради, своєрідні міні-райони – міста Болехів та Яремче. Читати далі →

Загальні відомості про Тлумацький район

Гора Данчиця біля села Долина

Тлумацький район розміщений на сході Івано-Франківської області на Покутській рівнині неподалік від обласного центру. На північному сході межа району проходять по Дністру де і межує з Монастириським і Бучацьким районами Тернопільської області. На сході район межує з Городенківським, на південному заході і півдні — з Коломийським, а на заході — з Тисменицьким районами.

Площа Тлумацького району становить 683,54 км², що становить 4,9 % всієї території області. Найбільша протяжність району з півночі на південь становить 45 кілометрів, а із заходу на схід — 30 кілометрів.

В Іпатіївському літописі йдеться, за час князювання Ярослава Осмомисла було засновано поселення товмачів (1213 р.), тобто Тлумач. У 1213 році згадується місто Биковен, тепер село Буківна. Перші згадки про населені пункти: с. Петрилів (1378 р.), с. Долина (1395 р.), смт. Обертин (1416 р.), с. Олешів (1444 р.), с. Жуків (1461 р.) с. Нижнів (1474 р.). У 1531 році біля міста Обертин відбулася велика битва між військами молдавського господаря Петра Рареша та польського короля Сигизмунда Ягеллона, де перемогли поляки.

Читати далі →

Загальні відомості про Тисменицький район

Монастир у Погоні

Тисмениччина межує із Галицьким районом на півночі, Коломийським на сході, Богородчанським на південному заході та Калуським на північному заході. На північному сході є невелика смуга межі з Тернопільською областю. У центрі району розміщується територія міської ради Івано-Франківська.

Район розташований в межах південно-західної околиці Східно-Європейської платформи (Волино-Подільське плато). Територія між рікою Бистриця і рікою Дністер в районі Тлумача має назву Придністровське Поділля, етнографічно Тисменничина близька до Покуття.

У Тисменицькому районі багато археологічних пам’яток –пізньопалеолітичні стоянки, виявлені біля сіл Довге та Стриганці, поселення трипільської культури поблизу села Хом’яківка, кургани XV-ХІІ ст. до н. е. доби пізньої бронзи біля села Братківці.

Читати далі →

Загальні відомості про Снятинський район

Церква Пресвятої Трійці у Снятині

Територія району складає 0,6 тис. кв. км. Населення — 71,6 тис.,зокрема: міське — 15,5, сільське — 56,1 тис. осіб. Снятинський район розмістився на південному сході Івано-Франківської області та розташований на Східноєвропейській платформі. Належить до Верхньопрутсько-Дністровського фізико-географічного району. Лежить на т.зв. Прутсько-Черемоській височині та на Коломийсько-Снятинській рівнині. Найвищі висоти: Снятин — 273, Кулачин – 238 , Залуччя — 212, Микулинці — 209 м понад рівнем моря. За 5 км від райцентру проходить залізниця Львів—Чернівці.

Районний центр місто Снятин розташований на лівому березі ріки Прут, ця ріка у межах області, від витоку до м. Снятина має довжину близько 150 км. Від Ланчина до Снятина дно долини Прута плоске і широке, русло розбивається на густу сітку рукавів, приток тощо. До Заболотова правий берег ріки крутий, часто лісистий, лівий — довгий, пологий, покритий луками і полями. Від Заболотова до Снятина лівий берег Пруту крутий, порізаний ярами і балками.

Читати далі →