Дніпро-азовська катакомбна культура – археологічна кульура катакомбної культно-історичної спільноти середньої бронзи. Виділена Г.Л.Євдокімовим. Ареал: Степове Подніпров’я, Приазов’я, Подоння. Археологічна культура названа за територією поширення. Частина дослідників об’єднує в рамках дніпро-азовської катакомбної культури найраніші катакомбні поховальні пам’ятки, інші дослідники відносять до нех усі катакомбні пам’ятки даної території, виділяючи у них ранні та пізні. Датується кінцем III – початком II тисячоліття до нашої ери. Поселення: на острові Перун, Стрільча Скеля, Дурна Скеля. Читати далі →

Деснянська культура – археологічна культура, яка входить у неолітичну область культур з ямково-гребінцевою керамікою. Виділена М.В.Воєводським. Ареал: Середнє і Верхнє Подесення. Ця археологічна культура названа за територією поширення. Датується другою половиною IV – III тисячоліттям до нашої ери. Виділяються два етапи. Формування, ймовірно, пов’язане з приходом льялівського населеня, яке змінює культуру накольчасто-гребінцевої кераміки. Поселення: Вітховка III, Луньово II. Житла: округлі землянки і наземні підпрямокутні будови з вогнищами всередині. Читати далі →

Дереївська культура – енеолітична археологічна культура серодньстогівської культурно-історичної області. Виділена В.М.Даниленком як фаза у розвитку давньояної культури. Ареал поширення – південь сучасного Лісостепового Подніпров’я, басейни Сіверського Дінця і Осколу. Названа за найбільш вивченою пам’яткою – біля села Дереївка. Датується дереївська культура кінцем IV – першою половиною III тисячоліття до нашої ери. Читати далі →

Давньоямна культурно-історична область – культурно-історична область доби ранньої бронзи. Виділена В.О.Городцовим на початку ХХ століття як ямна або давньоямна культура. Названа за формою поховальної споруди у вигляді прямокутної ями. Іноді використовується термін «культура скорчених або пофарбованих кістяків». Читати далі →

Гумельниця – археологічна культура мідного віку, інша назва – коджадермен – гумельниця – караново VI. Епонімна пам’ятка – поселення (телль) біля села Гумельниця на лівому березі ріки Дунай (Румунія), яке було відкрите в 1924 році. Читати далі →

Городсько-здовбицька культура – одна з культур шнулової кераміки. Епонімні пам’ятки – поселення поблизу сіл Городок та Здовбиця Рівненської області. Ареал – Західна Волинь і південь Волинського Полісся. Датується останньою чвертю III – першою чвертю II тисячоліть до нашої ери. Читати далі →

Городський (Городсько-Касперівський) тип пам’яток трипільської культури мідного віку. Епонімна пам’ятка – поселення біля села Городськ на Житомирщині. Відомо 10 пам’яток (Городськ, Лози, Листвин). Ареал – верхів’я річок Тетерев та Стир. Слідують за пам’ятками троянівського типу. Датуються серединою III – другою половиною IV тисячоліть до нашої ери. Поселення розташовані на мисах, останцях, заплавах рік. Мають рови та вали. Житла – наземні («майданчики»), напівземлянки. Читати далі →

Гординештський тип пам’яток трипільської культури мідного віку (північна група за Т.Г.Мовшею або касперовська за Ю.Г.Захарчуком). Епонімна пам’ятка – поселення біля села Гординешти (Молдова), досліджується В.А.Дергачовим. Відомо біля 40 пам’яток, які розміщуються на Середньому і Верхньому Попрутті, Подністров’ї та Верхньому Побужжі. Виділено ранній і пізній етапи. Читати далі →

Мезолітична стоянка Шан-Коба

Гірськокримська культура – мезолітична археологічна культура гірського Криму. Датується 10 – 7 тисячоліттям тому – раннім та пізнім мезолітом. Виділяються два етапи: шанкобинський (ранній) та мурзаккобинський (пізній). Читати далі →