Гірськокримська культура – мезолітична археологічна культура гірського Криму. Датується 10 – 7 тисячоліттям тому – раннім та пізнім мезолітом. Виділяються два етапи: шанкобинський (ранній) та мурзаккобинський (пізній).
Перший етап – Шан-Коба, Фатьма-Коба (нижні шари), Алимівський навіс, Грот Водопадний (нижні шари) характеризується великою кількістю різців, перевагою сегментів над мікролітами. Виявлені вістря до стріл з кістки, проколки.
Стоянки розшатовані у печерах. У ряді випадків зафіксовані вітрові заслони та інші конструкції.
Для другого етапу – Мурзак-Коба, Фатьма-Коба, Шан-Коба, Ласпі 7 є характерним переважання кременевих скребків, пластин з ретушшю та виїмками; серед геометричних мікролітів більшість становить трапеції. З кістки та рогу виготовлено гарпуни, наконечники дротиків. З другим етапом гірськокримської культури пов’язані поховання (Мурзак-Коба, Фатьма-Коба).
Палеографічний фон – гірськоі ліси. Господарство: мисливство на лісових тварин (оленів, кабанів тощо); на етапі пізнього мезоліту – активне збиральництво (стоянки «черепашкових куп» Південного берега Криму).

