Гальштатська культура

ШоломГальштатська культура. В археології Центральної Європи термін «гальштат» означає хорологічні рамки культур полів поховань пізньої доби бронзи – раннього залізного віку – ХII – V століть до нашої ери.

Виділяється кілька хронологічних періодів: гальштат А (ХII – ХI століть до нашої ери), гальштат В (Х – VIII століть до нашої ери), гальштат С (VII – початок VI століть до нашої ери), гальтшат Д (VI – V століть до нашої ери). Більш докладне датування існує в межах локальних груп гальштатської культури. Таких груп чотири: південно-східна (адріатична) – сучасна територія Югославії від Боснії на півдні та Славонії і Хорватії на півночі; центральная (дунайська) – сучасні Австрія, Чехія, Словаччина; північно-східна (ельбо-одерска) – північна частина Чехії та Словаччини, західна (рейнсько-ронська) – сучасні західна Німеччина, частково Франція і Швейцарія.

В етнічному відношенні гальштатська культура вважається культурою різних народів: індоєвропейських іллірійців в Югославії, у Східних Альпа Австрії – рети і норіки; в Угорщині – паннонії; в Чехії, Словаччині, Франції і Німеччині – кельти; в Румунії і Болгарії – фракійці. Гальштатська культура представлена городищами (іноді навіть на палях – Дон’я Долина поблизу Сараєва), могильниками (Глазинацьке поле, Гальштат, Гемайнлеберн, Еденбург, Штретвег), з бі- та дворитуальним обрядом поховань.

Для речового комплексу характерні: мечі (бронзові та залізні – ранні з навершям у вигляді півмісяця, перехрестям, пізні – з навершям у вигля ріжок), поліхромний посуд з геометричним орнаментом, іноді з антропоморфними зображеннями; ури, прикрашені фігурками людей та тварин; «рукасті» урни; значна кількість клепаного посуду – казани, ситули з різними зображеннями (ситула – посудина, найчастіше – металева, у вигляді ведра), шоломи (бронзові напівсферичні з ребром або шишаком і невеликими крисами), сокири, списи, лук та стріли, ножі, прикраси (фібули, шпильки, гривні, браслети зі спіральним орнаментом).

Носії гальштатської культури у період гальштату А переселилися на територію сучасних Молдови та Західної України. В результаті асиміляції місцевого населення складаються культури фракійського або канельованого гальштату. Вони представлені культурами ґава-голіград, ноа, культуру фракійського гальштату змінюють пам’ятки типу Кишинів – Корлатень. У ранньому залізному віці в Молдові культури типу Кишинів-Корлатень змінюються пам’ятками типу Козія-Сахарна-Солончени (кінець Х – VIII століття до нашої ери) і Шолданешти.

Рання залізна доба

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *