Липська культура – археологічна культура верхнього палеоліту. Ареал: Волинсько-Подільська височина. Епонім – стоянка біля села Липа Копинського району Рівненської області. Липська культура датується раннім часом верхнього палеоліту – кінцем малого текснинського міжльодовиків’я – початком осташківського зледеніння (біля 30 – 20 тисяч років тому). Читати далі →

Лебедівська культура – археологічна культура пізньої бронзи. Епонімна пам’ятка – поселення у селі лебедівка Верхньодубчанського району Київської області, це поселення було виявлено О.П.Савчуком у 1951 році. Культура виділена С.С.Березанською. Територія її поширення чітко не визначена. Центр лебедівської культури – Придніпров’я між ріками Прип’ять та Рось. На лівому березі Дніпра багато пам’яток лебедівської культури виявлено між Дніпром та Десною. Датується лебедівська культура ХI – ХIII століттями до нашої ери. Лебедівська культура склалася на місцевій основі (сосницький варіант східнотшинецької культури при деякому впливі сусіхніх зрубної та бондарихинської культур. Читати далі →

Латенська культура на території Украни зосереджена у Закарпатті, в долині ріки Тиса та її правих притоків Уж, Латориця, Боржава і Ботар. Датується від III – II століть до нашої ери до рубежу нашої ери.. Склалася на основі двох компонентів: місцевої куштановицької куьлтури скіфського часу та середньоєвропейської латенської культури. Разом з пам’ятками Словаччини матеріали Закарпаття становлять найвіддаленішу групу середньоєвропейського латену. Читати далі →

Куштановицька культура відноситься до раннього залізного віку. Виділена чеським археологом Я.Бемом, який разом з Й.Янковичем проводив розкопки 14 курганів біля села Куштановиці Мукачівського району Закарпатської області. Територія поширення збігається із сучасною Закарпатською областю. Датується куштановицька культура VI – IV століттями до нашої ери. Населення – фракійці. Читати далі →

Культура кулястих амфор – археологічна культура мідного віку. Названа за типовою посудиною опуклої форми з циліндричною або конічною шийкою. Поширена у Середній Європі: на заході до Ельби – Заале – Хереля; на півночі – до Балтійського моря (між Ютландією та басейном Неману); на півдні – до Румунії; на сході – до Волині і Поділля. Датується серединою – другою половиною III (серединою – другою половиною IV) тисячоліття до нашої ери. Виділено три фази розвитку. Читати далі →

Кукрекська культура – археологічна культура пізнього мезоліту. Ареал: Степовий Крим, Північно-Західне Приазов’я, Північне Причорномор’я, Степове Подніпров’я. Датування – VIII – V тисяч років тому. Епонімна стоянка – Кукрек у Криму. Читати далі →

Кудлаївська культура – культура раннього і пізнього мезоліту. Ареал: басейн рік Сож, Прип’ять, верхня течія Дніпра. Датується Х – VIII тисячоліття тому. Епонімна пам’ятка – стоянка Кудлаївка. Читати далі →

Кошиловецький тип пам’яток трипільської культури мідного віку (етап СI). Епонімна пам’ятка – поселення в урочищі Обоз біля села Кошилівці Тернопільської області (досліджувалося К.Гадачеком, Л.Козловським та Г.Чайлдом). Поселення цього типу поширені на невеликій території у Верхньому Подністров’ї (ріки Джурія та Серет). Датуються етапом СI – першою половиною III (першою половиною IV) тисячоліть до нашої ери. Читати далі →

Поселення Коломийщина

Коломийщинський тип пам’яток трипільської культури мідного віку (етап СI). Епонімна пам’ятка – поселення Коломийщина I. Пам’яти коломийшинскього типу поширені у Середньому Подніпров’ї від Києва до Канева на правому березі ріки Дніпро. Датується першою половиною III (першою половиною IV) тисячоліття до нашої ери. Читати далі →

Кіммерійська культура відноситься до раннього залізного віку. Названа за етносом, який жив у степовій і частково лісостеповій зоні, яка була поширена від нижньої течії Дунаю на заході до Поволжя на сході. Населення цієї території не було однорідним і складалося з кочових, різних за походженням угрупувань. Датується кіммерійска культура IХ – VII століттями до нашої ери. Пам’ятки – переважно впускні, рідше – основні поховання у курганах. Відомі безкурганні поховання і тимчасові сезонні стоянки. Читати далі →