Кудлаївська культура

КреміньКудлаївська культура – культура раннього і пізнього мезоліту. Ареал: басейн рік Сож, Прип’ять, верхня течія Дніпра. Датується Х – VIII тисячоліття тому. Епонімна пам’ятка – стоянка Кудлаївка.

У розвитку культури розрізняють три етапи: проникнення ранньомезолітичного населення з території Польщі (пам’ятки типу Броди); середньомезолітичний етап (пам’ятки типу Таценки); кінець мезоліту (пам’ятки типу Кудлаївка).

Ареал поширення охоплює зандрову смугу Європи із змішаними березово-сосновими лісами. Економіка базувалася на мисливстві (лісові тварини) та рибальстві. Головні стоянки: Таценки, Кудлаївка, Кухарі, Мідськ.

Залишки матеріальної культури представлені виробами з каменю. Головні риси інвентаря: орієнтація на відщепову заготовку, велика кількість мікролітів (до половини знарядь), велика кількість скребачок, а також наявність свердл, різців; сокири не характерні. Типовим є склад мікролітів: переважають кудлаївські вістря, сегментоподібні і ланцетоподібні вістря, мікропластинки з притупленим краєм.

Культура склалася на основі коморницької культурної традиції (Польща) і ряді фінально-палеолітичних пам’яток Східної Європи (Боршево II, Журавка). Наприкінці VII тисячоліття нашої ери на основній території населення змінилося яниславицьким; лише у басейні рік Десна і Сож пам’ятки зберігаються на етапі пізнього мезоліту.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *