Культура Кишинів-Корлатень – археологічна культура, яка разом із культурою гава-голігради становить частину культур канельованого гальштату найсхіднішої гілки гальштатських пам’яток. Читати далі →

Кизил-Кобинська культура – археологічна культура раннього залізного віку. Названа за місцем стоянки Кизил-Коба у Криму, яка досліджувалася Г.А.Бонч-Осмоловським. Культурна гірського і передгірського Криму. Початок культури відноситься до періоду пізньої бронзи. Датується в цілому Х – V тисячолтіттями до нашої ери. Спочатку П.Н.Шульцем було виділено чотири етапи: Х – IХ століття до нашої ери; IХ – VIII століття до нашої ери; VIII – VII століття до нашої ери; VII – VI століття до нашої ери. В останній час хронологічні межі кизил-кобинської культури розширені – з’явився перехідний етап – VII століття до нашої ери. Х.Й.Крис виділено ще один етап кизил-кобинської культури – пізній, VI – V століття до нашої ери. Етнічна приналежність можливо, тавтарська. Читати далі →

Києво-черкаська культура – археологічна культура, входить в дніпро-донецьку культурно-історичну спільність. Виділена О.М.тітовою. Ареал: Лісостепове Подніпров’я. Археологічна культура названа за територією поширення. Виділяють два варіанти: київський та черкаський. Датується києво-черкаська культура другою половиною V – початком III тисячоліття до нашої ери. Сформувалася на місцевій мезолітичній основі під впливом буго-дністровської культури на самчинській фазі її розвитку. Читати далі →

Культура кереш – археологічна неолітичная культура. Пам’ятки Верхнього Потисся, що датуються першою половиною V тисячоліття до нашої ери, віднесені до культури Криш-Кереш М.Ф.Потушняком. Носії цієї культури прийшли з Трансільванії по долині ріки Самош. Вони схожі на мешканців Північної Угорщини, які залишили пам’ятки типу Мехтелик. Читати далі →

Кемі-обинська культура – археологічна культура епохи ранньої бронзи. Виділена А.О.Щепинським. Ареал: передгірський та степовий Крим, степове межиріччя Дніпра і Південного Бугу. Культура названа за курганом Кемі-Оба біля міста Білогірська у Криму. Датується другою половиною III тисячоліття до нашої ери. Читати далі →

Катакомбна культурно-історична спільність епохи середньої бронзи. Виділена як археологічна культура на початку ХХ століття В.О.Городцовим, з 60-х років ХХ століття розглядається як культурно-історична спільність. Названа за конструкцією поховальної споруди. Ареал поширення: степ і південь лісостепу від Волги до Дунаю. Читати далі →

Квітнянська культура – археологічна культура мідного віку. Відноситься до середньостогівської культурно-історичної спільноти. Виділена В.М.Даниленком як фаза розвитку давньоямної культури. Названа за похованням у балці Квітяній біля села Федорівка Запорізького району Запорізької області. Ареал: степове Подніпров’я та південь Лісостепового Подніпров’я. Датується другою половиною IV – першою половиною III тисячоліття до нашої ери. Читати далі →

Кам’янобалківська культура – археологічна культура середньої доби верхнього палеоліту. Ареал поширення – Північно-Східне Приазов’я. Датується ХХI – ХVI тисячоліттями тому. Епонімна пам’ятка – Кам’яна Балка (Росія). Читати далі →

Інгульська катакомбна культура – археологічна культура катакомбної культурно-історичної спільноти епохи середньої бронзи. Виділена О.Г.Шапошніковою. Ареал: степові басейні річок Інгула, Інгульця, Південного Бугу; деякі пам’ятки є у Дністрово-Дунайському межиріччі, Нижньому Подніпров’ї. Інгульська катакомбна культура названа за територією концентрації пам’яток біля ріки Інгул. Датується ХIХ – ХVII століттями до нашої ери. Поселення (Касперо-Миколаївка, Матвіївка) розміщені на мисах корінних берегів річок. Житла мали кам’яні остнови стін. Читати далі →

Гребениківська культура – археологічна культура пізнього мезоліту. Арелал – Північне Причорномор’я – межиріччя Дніпра та Південного Бугу. Датується 8 – 6 тисячоліттями років тому. Епонімна стоянка – біля села Гребеники Одеської області. Читати далі →