Києво-черкаська культура

ЗнаряддяКиєво-черкаська культура – археологічна культура, входить в дніпро-донецьку культурно-історичну спільність. Виділена О.М.тітовою. Ареал: Лісостепове Подніпров’я. Археологічна культура названа за територією поширення. Виділяють два варіанти: київський та черкаський. Датується києво-черкаська культура другою половиною V – початком III тисячоліття до нашої ери. Сформувалася на місцевій мезолітичній основі під впливом буго-дністровської культури на самчинській фазі її розвитку.

Пам’ятки першого періоду (поселення Лазарівка, Бородянка 3В, Корма 1б) датуються третьою чвертю V тисячоліття до нашої ери. Вони поширені у Південно-Східному Поліссі. Другий період датується четвертою чвертю V – серединою IV тисячоліття до нашої ери. Це переважно пам’ятки Середнього Подніпров’я – черкаського варіанта (поселення Бузьки, Огрінь 8, шар Д1) та київського варіанта (Завадівка та Грині). Вони формуються під впливом буго-дністровської, середньодонської та азово-дніпровської культур. Пам’ятки третього еріоду (друга половина IV – початок III тисячоліття до нашої ери) також поширені у середньому Подніпров’ї (Мнево).

Житла творців києво-черкаської культури прямокутні, наземні, інколи – напівземлянки з відкритими вогнищами і каркасною конструкцією. Вхід у житло нерідко мав вигляд сіней.

Кераміку виготовлено з глини з домішками рослинності і піску. Для першого періоду характерні гостродонні прямостінні або опуклотілі слоїки і горщики зі слабопрофільованим верхом. Орнамент: ряди коротких гребінцевих відбитків, іноді відокремлених прокресленими лініями, зробленими гребінцевим штампом, лінії овальних наколів. Зріз вінець орнаментований. У другому періоді під впливом буго-дністровців з’являються плоскодонні біконічні посудини і прокреслений орнамент; під середньодонським впливом з’являють підтрикутні наколи і ямки під вінцями; під азово-дніпровським впливом з’являються поодинокі комірцеві посудини, довгі гребінцеві відбитки. Композиції: ялинка, сітка, горизонтальні лінії, геометричні, стрічкові (стрічкові композиції заповнені овальними наколами і обмежені прокресленими лініями). Найчисленнішою є нова кераміка у черкаському варіанті. У київському варіанті продовжують розвиватися традиції першого періоду. Переважають гостродонні опуклотілі товстостінні слоїки і горщики з максимальним діаметром у середній частині тулуба, гребінцевим і накольчастим орнаментом.

Знаряддя праці виготовлені переважно з кременю. Нуклеуси: київський варіант – пірамідальні, призматичні й однобічні; черкаський варіант – призматичні. Лише у першому періоді біля 50% знарядь виготовлено на пластинах; переважають відщепові заготівки, ножі на середніх пластинах, різці бокові на куті зламаної пластини. У київському варіанті, у першому періоді переважають скребачки кінцеві, пізніше вони витісняються підокруглими скребачками на відщепах; у черкаському варіанті переважають скребачки на відщепах неправильної форми і підокруглі скребачки. Поодинокі кукреські вкладиші і трапеції, у черкаському варіанті переважають асиметричні ромби і сегменти; у київському варіанті переважають яніславицькі (яніславицька культура) трикутні вкладиші.

Наконечники стріл: на пластинах яніславицькі й черешкові; у другий період переважають підтрикутні наконечники стріл на відщепах двобічно ретушовані (вони переважають у черкаському варіанті). Трапляються кістяні наконечники списів і дротиків, гарпуни, жерлиці (пристрій для довлі щуки та інших хижих риб), є мотики з рогу оленя. Сокири кременеві двобічно оббиті, а з другого періоду – з підшліфованим лезом; тесла із сланцю шлійовані, підпрямокутні; у черкаському варіанті – кістяні тесла. Поховальний обряд: безкурганні могильники (Василівський ІІ), Вільнянський, Мар’ївський з індивідуальними ямами, які розміщені рядами із заходу на схід. Під азово-дніпровським впливом у першій половині IV тисячоліття до нашої ери на короткий час з’являються колективні поховання у великих поховальних ямах. Панівним є трупоположення витягнуто на спині, руки випростані уздовж тіла; орієнтація меридіональна, використовувалася вохра. Культурну приналежність могильників визначено на основі подібності з поодинокими похованнями на дніпро-донецьких поселеннях Будьки та Ігрень 8, шар Д1.

Основа господарства – полювання і рибальство, є елементи раннього землеробства і скотарства. Сусідні кульутури: буго-дністровська, сурська, донецька, азово-дніпровська, лисогубівська, східнополіська; із середини IV тисячоліття до нашої ери – ямково-гребінцевої керміки, середньостогівська, трипільська. Населення києво-черкаської культури було асимільоване трипільським населенням.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.