Мотронинське городище – городище скіфського часу. Розташоване біля села Мельники Чигиринського району Черкаської області. Першим його описав О.О.Бобринський, розкопки проводи В.В.Хвойка на початку ХХ століття. В останні роки на городищі проводяться охоронні роботи експедиції «Холодний Яр» Інституту археології НАН України під керівництвом С.С.Бессонової. Читати далі →

Молюховобугорська група – енеолітична група пам’яток середньстогівської культурно-історичної області. Як локальний варіант давньоямної культури виділена В.М.Даниленком. Ареал: південь лісостепового Дніпровського Правобережжя. Названа за поселенням Молюхов Бугор біля села Новоселиця Чигиринського району Черкаської області. Датується кінцем IV – початком III тисячоліття до нашої ери. Читати далі →

Молодовська культура – археологічна культура доби верхнього палеоліту. Ареал: Подністров’я. Названа за стоянкою біля села Молодова Чернівецької області. Датується молодовська культура 30 – 23 тисячоліттями тому. Палеографічний фон: степ із хвойними лісами. Господарство базувалося на мисливстві на північного оленя і збиральництві. Читати далі →

Милоградська культура – археологічна культура раннього залізного віку. Епонімна пам’ятка – городище біля села Милогради Речицького району Гомельської області (Білорусь). Територія поширення: південно-східні райони Білорусі, Українське Полісся. Читати далі →

Мар’янівська культура – археологічна культура середньої бронзи. Епонімна пам’ятка – поселення біля села Мар’янівка (нині Бунякине) Путивльського району Сумської області, яке досліджувалося М.Я.Рудинським у 1929 році, І.І.Артеменком у 1977 – 1978 роках. Мар’янівська культура виділена С.С.Березанською. Вона займає територію Лівобережного Полісся України. Пам’ятки з мар’янівською керамікою є на Середньому Дону (Долговська стоянка) і біля села Липки Володимирської області, а також біля села Воскресенське Куйбишевської області. Читати далі →

Лукашівський тип пам’яток трипільської культури мідного віку. Епонімна пам’ятка – поселення на ріці Трубіж (притока Дніпра), це поселення було відкрите В.В.Хвойкою. Ця археологічна пам’ятка досліджувалася Т.С.Пассек, Ю.М.Захаруком, В.О.Круцом. Лукашівський тип поширений у Середньому Подніпров’ї. Датується початком етапу СІІ трипілля (перша половина ІІІ (середина IV) тисячоліття до нашої ери). Читати далі →

Лужицька культура – археологічна культура кінця бронзової доби – початку залізного віку. Сформувалася у ХIV – III століттях до нашої ери в басейні ріки Одер на базі предлужицької та тшинецької культур. Ареал: Східна Німеччина, Польща, Північна Чехія і Словаччина. Це одна з культур полів поховальних урн. Читати далі →

Культура лінійно-стрічкової кераміки – археологічная неолітична культура. Ареал: лісостепові районі Західної Волині і Верхнє Подністров’я. Названа за орнаментацією кераміки. Датується другою половиною V тисячоліття до нашої ери. Читати далі →

Культура лійчастого посуду – археологічна культура мідного віку. Названа за типовою формою посуду келиха з лійчастою формою шийки. Поширена на території від південної Швеції до західних областей України. Датується другою половиною IV – першою половиною III тисячоліття до нашої ери (другою половиною V – першою половиною IV тисячоліття до нашої ери). Читати далі →

Лисогубівська культура входить до дніпро-донецької культурно-історичної спільності. Виділена В.І.Неприною. Ареал: низов’я Сейму, Десни, середні течії Псла та Ворскли. Названа за поселенням Лисогубівка. Датується кінцем V – першою половиною IV тисячоліття до нашої ери. Склалася на дніпродонецькій основі в результаті асиміляції окремих груп середньодонського населення. Поселення: нижні шари Лисогубівки, Погоріловки-Вирчища, Гришівки. Житла наземні, прямокутні, каркасної конструкції, площею від 20 до 70 квадратних метрів, іноді з сіньми. Усередині – від одного до трьох вогнищ. Читати далі →