Мар’янівська культура

КерамікаМар’янівська культура – археологічна культура середньої бронзи. Епонімна пам’ятка – поселення біля села Мар’янівка (нині Бунякине) Путивльського району Сумської області, яке досліджувалося М.Я.Рудинським у 1929 році, І.І.Артеменком у 1977 – 1978 роках. Мар’янівська культура виділена С.С.Березанською. Вона займає територію Лівобережного Полісся України. Пам’ятки з мар’янівською керамікою є на Середньому Дону (Долговська стоянка) і біля села Липки Володимирської області, а також біля села Воскресенське Куйбишевської області.

Мар’янівська культура датується ХVIII – ХII століттями до нашої ери. Ранній мар’янівський етап датується ХVIII – ХV століттями до нашої ери, а малобудківський етап датується ХIV – ХIII століттями до нашої ери. Припускають, що походження мар’янівської культури пов’язане в Україні з неолітичною культурою ямково-гребінцевої кераміки, яка їй передувала.

Більшість поселень розташовані у заплавах річок на дюнних підвищеннях (Мар’янівка, Мізин, Курлівка). Проте деякі з них більш пізні – Малі Будки, Воїнська Гребля) розташовані на високому корінному березі. Крім стоянок, які мали сезонний характер, існували довготривалі селища. Житла являють собою напівземлянки чотирикутної форми (Студенок V, Іванівка). Поховальні пам’ятки мар’янівської культури в Україні поки що не відомі.

Більш ранній посуд мар’янівської культури дуже подібний до неолітичного. Посудини мають конівну форму з маленьким денцем. Орнаментація – дрібнозубчаста, складається з рядів круглих ямок і гусеничок, нанесених відбитками короткої палички, обмотаної мотузкою, ці відбитки чергуються. У більш пізній кераміці переважають високі горщики з прямими стінками. У більш пізніх посудин широке дно. Зникають акуратність, яка притаманна ранній кераміці. Новим в орнаментації є поява зубчастого штампа, який майже витіснив шнуровий, а також «перлин», які утворені нанесеними зсередини вдавленнями.

Для кременевого та кварцитового інвентаря характерні знаряддя для обробки дерева: сокири і долота. Знайдені також уламки зернотерок, вкладиші до серпів, наконечники стріл, точильні бруски. Металеві вироби відомі у невеликій кількості і трапляються на пізніх поселеннях. Серед металевих виробів – конусоподібна підвіска і уламок дроту. Про більш широке використання виробів з бронзи і про їх місцеве виготовлення свідчить знахідка матриці для відливки кельта на поселенні Студенок V. Рідкісним явищем є вироби з кістки: шила, проколки, псалії, декілька гральних кісток.

Пам’ятки мар’янівської культури, можливо, належали угро-фінам.

Карта

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *