Пізнємолдовська культура – археологічна культура пізнього часу верхнього палеоліту. Ареал: Подністров’я. Датування ХVIII – Х тисяч років тому. Епонімна пам’ятка – стоянка біля села Молодова. Читати далі
Петренський тип пам’яток початку пізнього етапу трипільської культури. Епонімна пам’ятка – поселення біля села Петрени Бєльцького району (Молдова), це поселення досліджувалося фон Штерном у 1902 – 1903 роках. Петренський тип виділений Т.С.Пассек. Відноситься до етапу СI, датується кінцем IV – першою чертю III (першою чвертю IV) тисячолітття до нашої ери. Читати далі
Новоданилівський тип – одна з численних назв групи поховальних пам’яток епохи енеоліту, які поширилися у IV тисячолітті до нашої ери від Волги до Дунаю. Названа так за зруйнованим могильником біля села Новоданилівка Оріхівського району Запорізької області. Названа так Д.Я.Телегіним у середині 80-х років ХХ століття. Читати далі
Пам’ятки нижньомихайлівського типу – тип археологічних пам’яток, який виділений В.М.Даниленком і спершу був названий пам’яткою типу нижнього шару Михайлівка Оскорівка – за назвою поселення у Херсонській області. Від традиційної ямної культури пам’ятки нижньомихайлівського типу відрізняються за керамікою та поховальним обрядом. Ареал – Північне Причорномор’я та Приазов’я. За поховальними пам’ятками виділяються два етапи, що датуються за синхронізацією з трипільською культуро. Етап I відповідає трипілллю ВII – СI, тобто кінцю IV – першій третині III тисячоліття до нашої ери. Етап II відповідає трипіллю СII, тобто середині III тисячоліття до нашої ери. Читати далі
Нижньодонська культура – неолітична культура, яка входить до маріупольської культурно-історичної області. Виділена В.М.Даниленком, який відніс її до неоліту. Відсутність мідних виробів і контактів з енеолітичними культурами дозволяє вважати її неолітичною. Ареал: Степове Подоння та Приазов’я. Названа за територією поширення. Датується другою половиною V – початком IV тисячоліття до нашої ери. Виділяються два періоди. Читати далі
Мотронинське городище – городище скіфського часу. Розташоване біля села Мельники Чигиринського району Черкаської області. Першим його описав О.О.Бобринський, розкопки проводи В.В.Хвойка на початку ХХ століття. В останні роки на городищі проводяться охоронні роботи експедиції «Холодний Яр» Інституту археології НАН України під керівництвом С.С.Бессонової. Читати далі
Молюховобугорська група – енеолітична група пам’яток середньстогівської культурно-історичної області. Як локальний варіант давньоямної культури виділена В.М.Даниленком. Ареал: південь лісостепового Дніпровського Правобережжя. Названа за поселенням Молюхов Бугор біля села Новоселиця Чигиринського району Черкаської області. Датується кінцем IV – початком III тисячоліття до нашої ери. Читати далі
Молодовська культура – археологічна культура доби верхнього палеоліту. Ареал: Подністров’я. Названа за стоянкою біля села Молодова Чернівецької області. Датується молодовська культура 30 – 23 тисячоліттями тому. Палеографічний фон: степ із хвойними лісами. Господарство базувалося на мисливстві на північного оленя і збиральництві. Читати далі
Милоградська культура – археологічна культура раннього залізного віку. Епонімна пам’ятка – городище біля села Милогради Речицького району Гомельської області (Білорусь). Територія поширення: південно-східні райони Білорусі, Українське Полісся. Читати далі
Мар’янівська культура – археологічна культура середньої бронзи. Епонімна пам’ятка – поселення біля села Мар’янівка (нині Бунякине) Путивльського району Сумської області, яке досліджувалося М.Я.Рудинським у 1929 році, І.І.Артеменком у 1977 – 1978 роках. Мар’янівська культура виділена С.С.Березанською. Вона займає територію Лівобережного Полісся України. Пам’ятки з мар’янівською керамікою є на Середньому Дону (Долговська стоянка) і біля села Липки Володимирської області, а також біля села Воскресенське Куйбишевської області. Читати далі