Пам’ятки нижньомихайлівського типу – тип археологічних пам’яток, який виділений В.М.Даниленком і спершу був названий пам’яткою типу нижнього шару Михайлівка Оскорівка – за назвою поселення у Херсонській області. Від традиційної ямної культури пам’ятки нижньомихайлівського типу відрізняються за керамікою та поховальним обрядом. Ареал – Північне Причорномор’я та Приазов’я. За поховальними пам’ятками виділяються два етапи, що датуються за синхронізацією з трипільською культуро. Етап I відповідає трипілллю ВII – СI, тобто кінцю IV – першій третині III тисячоліття до нашої ери. Етап II відповідає трипіллю СII, тобто середині III тисячоліття до нашої ери.
Походження пам’яток нижньомихайлівського типу залишається дискусійним. А.О.Щепинський, Д.Я.Телегін, О.Г.Шапошникова вбачають в пам’ятках нижньомихайлівського типу частику великої культурно-історичної області, куди включають і кемі-кобинську культуру і припускають, що у її формуванні значну роль відігравали культури Північного Кавказу, зокрема майкопська культура. Інші дослідники вважають ці пам’ятки поєднанням різних археологічних культур з переважаючим впливом трипільської культури. Вивчення керамічного та поховального обряду показує, що пам’ятки нижньомихайлівського типу склалися в результаті асиміляції частини носіїв скелянської культури населенням болградського варіанту культури гумельниця при значному впливі трипілля ВII.
Поселення: Нижній шар Михайлівка та один із шарів Новорозанівки. Житла: землянки стовпової конструкції з двосхилими дахами.
Кераміка виготовлена з глини з домішкою черепашки та вапняку. Поверхня добре загладжена і підлощена.
Посуд: горщики, миски конічні і напівсферичні, курильниці. Плоскодонні горщики мають округлий або біконічний тулуб, відігнуті назовні вінця, рідше – вертикальні (можливо, вінця). Орнамент прикрашає менше половини посуду і складається з відбитків гребінцевих штампів, шнура, ямок, наколів, перлин, які утворюють горизонтальні ряди, зигзаги.
Зараз з пам’ятками нижньомихайлівського типу пов’язують головним чином підкурганні поховання в овальних ямах або в кам’яних ящиках зі скорченими на боку небіжчиками, які орієнтовані головою на схід. Характерне інтенсивне забарвлення вохрою. Під курганними насипами – невеликі могили з 5 – 7 окремих поховань. Всі поховання є основними у курганах або впущені у більш ранні енеолітичні кургани. Для поховального обряду характерна наявність різних кам’яних конструкцій типу кромлехів, крепід, закладів. Біля підніжжя курганів трапляються святилища із залишками стовпових конструкцій, тризн з фрагментами кераміки й кістками тварин.
Основа господарства: скотарство та землеробство. Головні сусідні культури: квітнянська, трипільська, стогівська. Не виключена подальша участь пам’яток нижньомихайлівського типу у формуванні місцевого варіанту давньоямної культури.