Щітка і ніж виявлять дрібні деталі старожитностей

У зв’язку з будівництвом Бурштинської ДРЕС львівські археологи в 1960 — 1964 рр. провели дослідження на обох берегах Гнилої Липи — лівобережної притоки Дністра — і виявили багато археологічних пам’яток різних епох. Так, біля сіл Бовшева і Дем’янова Галицького району Івано-Франківської області були відкриті і досліджені слов’янські пам’ятки другої половини І тисячоліття нашої ери. Їхні розкопки показали, що І басейні верхнього Дністра в VI—VII ст. жили слов’янські племена, які залишили культуру празького типу. Читати далі →

Дністер красивий у будь-яку пору року

На обох берегах Дністра та його притоках радянські археологи відкрили багато археологічних пам’яток другої половини І тис. н. е. Інтерес до них викликається насамперед тим, що на цей час припадають перші достовірні писемні згадки про слов’ян під їх власною назвою — склавіни. (Склавіни — це грецька форма синоніма «слов’яни». Ним користувалися письменники VI— VII ст., називаючи найбільш численну групу слов’янських племен). Згодом ця назва (склавіни) поширилася і на інші групи слов’янських племен. В творах античних авторів VI—VII ст. Дністер фігурує як орієнтир для визначення окремих великих груп слов’ян. Готський історик Йордан в творі «Гетика» (закінчений у 551 р.) тричі згадує Дністер під назвою Данастр. Йому добре було відомо, що в якійсь частині, найімовірніше — в південній, Дністер був межею двох великих груп слов’ян: склавінів і антів. «Склавіни,— пише Йордан,— живуть від міста Новіентурна і озера, яке звуть Мірсіанським, до Данастра… Анти, сильніші з них, поширюються від Данастра до Данапра». Візантійський історик Прокопій межі розселення антів поширює далі на схід, до Дону (Танаісу). Читати далі →

Розкопки у Ставчанах

У 1963 р. експедиція Кам’янець-Подільського педагогічного інституту та історичного музею-заповідника провела розкопки в селі Ставчанах Новоушицького району Хмельницької області. До початку досліджень спричинилося повідомлення колгоспника С.Гром’яка про те, що на його садибі при земляних роботах знайдений кам’яний ідол. Читати далі →

Римська монета, піднята металошукачем

Черняхівське поселення біля села Киселева Кіцманського району Чернівецької області розташоване приблизно за 2,5 км на південний захід від села, в урочищі Малярка, на пологому схилі лівого берега першої надзаплавної тераси Дністра. Розкопки проводила експедиція Чернівецького університету в 1959 — 1961 рр. (керівник—І. С. Винокур). Поселення займало площу приблизно 1200 на 120 м. Під час розкопок було відкрито і досліджено чотири наземних житла, а також господарські споруди. Житло № 1 було розміром 4,8X3,2 м. В розкопі виявлено рештки глиняної обмазки стін. В південній частині житла розчищено залишки овального череня печі. її основа була складена з утрамбованих черепків черняхівського посуду та каміння. В північній частині житла на рівні долівки були виявлені рештки другої аналогічної печі.  Читати далі →

Розкопки черняхівського поселення – будинок з фундаментом

Черняхівська культура — яскраве і надзвичайно важливе явище в історії Південно-Східної Європи першої половини І тис. н. е.— була відкрита наприкінці XIX ст. відомим археологом В. В. Хвойком у селі Черняхові теперішнього Кагарлицького району Київської області. Розкопки в Черняхові, проведені ним протягом 1900— 1901 рр., відкрили близько 250 стародавніх грунтових поховань, що не мали ніяких зовнішніх ознак на поверхні грунту. Поховання були здійснені за двома обрядами: трупопокладення і трупоспалення. Поховання Черняхівського могильника супроводжувалися різноманітним за формами гончарним та ліпним посудом. Крім кераміки, були виявлені окремі скляні посудини — кубки, а також численні вироби з бронзи (фібули, поясні пряжки, підвіски), кістяні гребені та різноманітні прикраси (намисто з скла, сердоліку і т. п.). Читати далі →

На дністровських кручах густота стародавніх поселень вражає

Дністер — важлива водна артерія Південно-Східної Європи — приваблює до себе людей з найдавніших ча­сів. Його береги були густо заселені вже в епоху дав­нього кам’яного віку. В новому кам’яному віці (VI— IV тис. до н. е.), за даними археології, у Подністров’ї простежується поступовий перехід від привласнювальних форм ведення господарства (збиральництва та полюван­ня) до відтворюючих — скотарства і землеробства. Читати далі →

Руїни замку у Зінькові

Через Віньковецький район Хмельницької області протікає багата на пам’ятки ріка Ушиця, на якій багато городищ, у Зінькові є стародавній замок. Читати далі →

Вид з Тихомельського городища

Білогірський район Хмельницької області містить поселення різних археологічних культури, найвизначнішим з яких є залишки літописного міста Тихомель в одноіменному селі. Читати далі →

Руїни замкового палацу та вежі в Бучачі

В Бучацькому районі Тернопільської області пам’ятки представлені в основному трипільськими та давньоруськими поселеннями, є добре збережені середньовічні замки. Читати далі →

Замок у Кудринцях, біля нього – трипільське поселення

Борщівський район Тернопільської області дуже багатий археологією. Тут багато трипільських, черняхівських та давньоруських пам’яток. Особливо цікаві черняхівські поселення з особливо великою кількістю римських монет.

Читати далі →